Постанова

від 11.03.2013 по справі 812/937/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2013 року Справа № 812/937/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Юраспект» про накладення арешту на кошти, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС) до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Юраспект» (далі - ТОВ «Юридична фірма «Юраспект») про накладення арешту на кошти, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» ід. код 32279520 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.12.2002. На обліку у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС знаходиться з 23.01.2003. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» станом на 04.01.2013 утворився податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість на загальну суму 1129554,31 грн. Листом Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 14.01.2013 № 133 до ДПІ надійшла інформація відповідно до якої за ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» сільськогосподарська та тракторна техніка не зареєстрована. Листом ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Луганська, Слов'яносербського та Лутугінського районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС в Луганській області від 12.01.2013 № 11/1475 ДПІ було повідомлено, що згідно бази даних комп'ютерного обліку АІПС «Автомобіль» ВРЕВ ДАІ м. Луганськ станом на 10.01.2013 за ТОВ «ЮФ «Юраспект» транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно п.п. 17 п.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач зазначив, що ТОВ «ЮФ «Юраспект» не має об'єктів рухомого та нерухомого майна, права власності на користування земельними ділянками, яке може бути використане в якості джерела погашення податкового боргу ДПІ має всі підстави для звернення до суду з метою накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банках ПАТ «Укркомунбанк» (МФО банку 304988) за рахунком № 2600112101078 та Ф «Донбаське.рег.упр. «АТ «ФІНростбанк» (МФО банку 377131) за рахунком № 26006513000239.

На підставі наведеного позивач просив накласти арешт на кошти ТОВ «Юридична фірма «Юраспект», що знаходяться у вищезазначених банках.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.12.2002 за № 1 382 105 0001 009351, що підтверджується свідоцтвом Серії А01 № 017393 про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 11), перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС з 23.01.2003 за № 3299, що підтверджується довідкою від 31.01.2007 № 388 про взяття на облік платника податків (арк. справи 9).

Станом на 04.01.2013 податковий борг ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» з податку на прибуток приватних підприємств складає 11751,23 грн. та з податку на додану вартість складає 1117803,08 грн., загальна сума 1129554,31 грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків та розрахунком суми податкового боргу ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» (арк. справи 13,14).

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 14.01.2013 № 133, вбачається що за ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» сільськогосподарської та тракторної техніки не зареєстровано (арк. справи 30).

Відповідно до листа ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Луганська, Слов'яносербського та Лутугінського районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС в Луганській області від 12.01.2013 № 11/1475, зазначено що згідно бази даних комп'ютерного обліку АІПС «Автомобіль» ВРЕВ ДАІ м. Луганськ станом на 10.01.2013 за ТОВ «ЮФ «Юраспект» транспортних засобів не зареєстровано (арк. справи 30).

Згідно листа Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 04.01.2013 за №0020/4-2-16 вбачається, що станом на 31.12.2012 інформація щодо оформлення права власності або користування земельними ділянками на території м. Луганська ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» (код за ЄДРПОУ 32279520) в Управлінні відсутня, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.02.2013 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта від 07.02.2013 (арк. справи 36-38).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

У зв'язку з наявністю податкового боргу на адресу ТОВ «Юридична фірма «Юраспект» була надіслана податкова вимога №250 від 04.10.2012 на суму 348551,71 грн., яку було отримано уповноваженою особою відповідача 29.10.2012, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 12).

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п.7.3 наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку позивачем до суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок накладення такого виду арешту.

Відповідно до п.94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, відповідно до п. 3.1. якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена п.п. 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України норма, надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, зауважує, що реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких належних доказів в розумінні ст.70 КАС України вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України позивачем до суду надано не було, як не було надано і доказів наявності існування хоча б однієї з обставин, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу у спосіб, визначений ст.94 ПК України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Юраспект» про накладення арешту на кошти, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Юраспект» про накладення арешту на кошти, які знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 березня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич