Постанова

від 11.12.2006 по справі 37/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/380

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11.12.06 р.                                                                             Справа № 37/380

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 7 грудня 2006 року о 11 годин 40 хвилин у присутності представника позивача у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157,  кабінет судових засідань № 210).

                Повний  текст постанови  складений  11 грудня 2006 року та підписаний суддею о 09 годин 00 хвилин.

за позовом       Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Макіївка

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка  

про стягнення на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 4032 грн. – штрафні (фінансові) санкції

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Шкурідіній  І. О.

Представники:

від позивача:        Сенніков А.А. – за дов. № 1046/10/10-013-1 від 15 вересня 2006 року,

від відповідача:   не з'явився   

СУТЬ СПОРУ:

      Позивач звернувся до господарського суду Донецької області 9 листопада 2006 року з позовною заявою № 7397/10/10-113 від 8 листопада 2006 року (арк. справи 3) до товариства з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка про стягнення на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 40320 грн. – штрафні (фінансові) санкції, розгляд якої згідно пунктів 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий  господарському суду Донецької області.         

         10 листопада 2006 року ухвалою господарського суду Донецької області (арк. справи 1-2) було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/380 та призначено попереднє судове засідання на 28 листопада 2006 року.  

         28 листопада 2006 року судом було проведене попереднє судове засідання, на яке з'явився тільки представник позивача, який підтримав позовні вимоги, відповідач на попереднє судове засідання 28 листопада 2006 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 10 листопада 2006 року не виконав, причини  не явки на попереднє судове засідання не повідомив. Ухвалою від 28 листопада 2006 року (арк. справи 33) суд закінчив підготовче провадження та призначив адміністративну справу № 37/380 до судового розгляду на 7 грудня 2006 року. Також, у попередньому судовому засіданні 28 листопада 2006 року представнику позивача за його згодою були вручені судові повістки для Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції та для відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка, яка не була вручена засновнику товариства Ткач А.В., але про дату слухання справи засновник товариства був повідомлений, про що свідчить акт виходу за адресою від 4 грудня 2006 року (арк. справи 36-37).         

       Під час судового розгляду 7 грудня 2006 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач на судовий розгляд не з'явився, причин не з'явлення суду не повідомив, примирення сторони не досягли.

        Позивач – Макіївська об'єднана державна податкова інспекція є органом державної влади та відповідно в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, що створений Указом Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" № 760/96 від 22 серпня 1996 року зі змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України від 20 квітня 2000 року N 605/2000. Позивач діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2006 року, пунктом 11 частини 1 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції на виконання своїх функцій подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

        Позивач у позовних вимогах зазначив, що податкова заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 4032 грн., виникла у зв'язку з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, а саме за неподання звітності по податку на додану вартість за періоди: березень – грудень 2004 року, січень – грудень 2005 року, січень - лютий 2006 року.  

        Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка зареєстрований 27 лютого 2003 виконавчим комітетом Макіївської міської Ради як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 5). Відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32315359, про що свідчить довідка Донецького обласного управління статистики від 5 березня 2003 року (арк. справи 4). Згідно до статуту (арк. справи 6-8) товариство з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка зареєстроване за адресою: 86100, м. Макіївка, пос. Крупської, вул. Давиденко, 184/18. Відповідач є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво форми № 2-Р № 08863312 серії НБ № 099782 (арк. справи 31). Позивачем до матеріалів справи надане рішення № 3/24 від 13 вересня 2006 року (арк. справи 19) про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке було отримане відповідачем 20 вересня 2006 року (арк. справи 18). Відповідно до акту контролю за відповідністю фактичного місцезнаходження за адресою, зазначеною в установчих документах № 385/15-0/32315359 від 30 березня 2006 року (арк. справи 22) товариство з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка за адресою: м. Макіївка, вул. Давиденко, 184/18, не знаходиться. Згідно листа Макіївського міського управління земельних ресурсів (арк. справи 23) відповідач як землекористувач не значиться. Позивачем до матеріалів справи наданий лист № 9/17-1614525 від 29 жовтня 2006 року (арк. справи 24), в якому зазначено, що за товариством з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка транспортний засіб не зареєстрований. Згідно листа комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” № 1/35 від 2 жовтня 2006 року (арк. справи 25) реєстраційних даних за товариством з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка не значиться. Відповідно до акту контролю за відповідністю фактичного місцезнаходження за адресою, зазначеною в уставних документах, № 385/15-0/32315359 від 30 березня 2006 року (арк. справи 28) та акту виходу по юридичні адресі платника податків № 4/24 від 4 грудня 2006 року (арк. справи 37) товариство з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка за адресою: м. Макіївка, вул. Давиденко, 184/18, не знаходиться.                           

        Представник позивача клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявили, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.

        Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до статті 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,  кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

         За Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини 2 статті 92).     

         Завданням органів державної податкової служби є виконання функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, для чого у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, позивач має право проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, застосовувати фінансові (штрафні) санкції за встановлені порушення та стягувати примусово до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій, що передбачено статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.

         Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 – ІІІ від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

         Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

        Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закон визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення – рішення або після закінчення адміністративного чи судового оскарження при незгоді платника податків з визначеними податковим органом сумами податків (зборів) та штрафних (фінансових) санкцій.

       Судом були дослідженні надані позивачем докази наявності податкового боргу відповідача перед бюджетом та встановлено наступне.         

        Посадовими особами державної податкової інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки (реорганізована в Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію відповідно до наказу Державної податкової адміністрації у Донецькій області № 264 від 30 червня 2006 року (арк. справи 8-9)) 27 березня 2006 року була здійснена документальна невиїзна перевірка щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за період з 1 квітня 2004 року по 1 квітня 2006 року, результати якої викладені в акті № 360/15-0/32315359 від 30 березня 2006 року (арк. справи 14-15), один примірник якого був отриманий відповідачем 14 квітня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення № 182491 (арк. справи 13). В зазначеному акті було встановлено порушення відповідачем абзацу „а” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме неподання звітності по податку на додану вартість за періоди березень – грудень 2004 року, січень – грудень 2005 року, січень – лютий 2006 року (24 місяці).

          На підставі зазначеного акту державною податковою інспекцією у Червоногвардійському районі м. Макіївки було прийняте податкове повідомлення – рішення № 633/10/15-013 від 30 березня 2006 року (арк. справи 17), згідно якого до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі  десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання звітності, а саме в розмірі 4080 грн. (24 місяця х 170 грн. = 4080 грн.), яке було отримане відповідачем 2 травня 2006 року, про що свідчить корінець зазначеного податкового повідомлення - рішення. У зв'язку з тим, що у відповідача на особовому рахунку малася переплата в розмірі 48 грн., сума залишку за податковим повідомленням – рішенням № 633/10/15-013 від 30 березня 2006 року  по штрафним (фінансовим) санкціям склала 4032 грн.  

         Докази визнання вище зазначеного податкового повідомлення-рішення недійсним  в результаті адміністративного чи судового оскарження відповідач не надав.

        Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога – це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

        Згідно вказаного підпункту 1.10 статті 1 та підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону відповідачу була надіслана перша податкова вимога № 1/110 від 24 травня 2006 року, корінець якої доданий до матеріалів справи (арк. справи 20), яка відповідно до поштового повідомлення (арк. справи 20) була отримана відповідачем 30 травня 2006 року.  

         3 липня 2006 року відповідачу була надіслана друга податкова вимога за № 2/138, корінець якої доданий до матеріалів справи (арк. справи 21), яка відповідно до поштового повідомлення (арк. справи 21) була отримана відповідачем 13 липня 2006 року.  

         Відповідно до актів звірок (арк. справи 30, 38) станом на 7 грудня 2006 року заборгованість відповідача по податку на додану вартість складає 4032 грн.

        Виходячи з вищезазначеного суд дійшов до висновку, що сума заявленої позивачем заборгованості сторонами узгоджена, повноваження щодо звернення до суду податкового органу, право на примусове стягнення заявленої суми підтверджені та відповідають вимогам закону, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

        Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що позов заявлений суб'єктом владних повноважень до юридичної особи, що не є суб'єктом владних повноважень, та те, що органи державної податкової служби звільнені від сплати судових витрат, не стягуються.

         Керуючись статтею 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,  статтею 67, пунктом 1 частини 2 статті 92,  статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами і доповненнями,  підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17  Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями, статтями 6-14, 23, частиною 4 статті 94, статтями 11, 60, 112, 121, 158-163, 167, 185,186, 254, пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

      Позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Макіївка до товариства з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка про стягнення на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 4032 грн. – штрафні (фінансові) санкції, задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Техмед”, м. Макіївка (86121, м. Макіївка, вул. Давиденко, 184/18, код ЄДРПОУ 32315359, рахунків в установах банку відсутні) на користь державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 4032 грн. – штрафні (фінансові) санкції, на рахунок 31113029500065, банк ГУДК в Донецькій області, код ЄДРПОУ 24165243, МФО 834016.                        

        На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку зі складністю справи суд відкладає з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання постанови у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 7 грудня 2006 року о 11 годин 40 хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет № 210).

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              Яманко В.Г.           

вик. Тумасова О.А.

т. 3056106

Повний текст постанови складений 11 грудня 2006 року та підписаний суддею о 09 годин 00 хвилин.                                            

Надруковано 3 примірника:

1. Позивачу – 1.

2. Відповідачу – 1.

3. До справи – 1.   

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.