Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-16121/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року м. Київ К/9991/57668/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є.(доповідач), Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі №2а-16121/11/2670 за позовом дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд» до Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - комунальне підприємство "Київ благоустрій", суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДП «Міськінвестжитлобуд»звернулось до суду з позовом до Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи КП «Київ благоустрій», СПД-ФО ОСОБА_4, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення демонтажу малої архітектурної форми -торгівельного павільйону та зобов'язати здійснити демонтаж.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем допущено бездіяльність щодо нездійснення перевірки дотримання вимог чинного законодавства СПД-ФО ОСОБА_4 при використанні земельної ділянки, орендарем якої відповідно до договору оренди є позивач. При цьому зазначав, що розміщення третьою особою торгівельного павільйона на території орендованої ним земельної ділянки є незаконним та порушує права та законні інтереси позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2012 року, зміненою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, позов задоволено частково.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції, як законне та обґрунтоване, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів доходить висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 15.04.2004 №183/1393 та договору оренди земельної ділянки від 08.07.2004 позивач орендує земельну ділянку загальною площею 0,5947 га по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку з вбудовано - прибудованими об'єктами громадського призначення.

На початку 2009 року на частині орендованої земельної ділянки без відома та дозволу позивача СДП-ФО ОСОБА_4 було встановлено торгівельний павільйон, орієнтовною площею 0,0045 га.

Самовільність встановлення МАФу підтверджується:

- актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві від 02.09.2010 №А-1616/37 відповідно до якого, станом на 02.09.2010 СПД-ФО ОСОБА_4 самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 0,0045 га на розі АДРЕСА_2 під розміщення, обслуговування та експлуатації торгівельного павільйону. Документи, що посвідчують право власності чи право користування, в тому числі на умовах оренди, передбачені ст. 126 Земельного кодексу України , відсутні;

- актом обстеження земельної ділянки Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві від 02.09.2010 №265, відповідно до якого, станом на 02.09.2010 СПД-ФО ОСОБА_4 самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 0,0045 га на розі АДРЕСА_2 під розміщення, обслуговування та експлуатації торгівельного павільйону. Документи, що посвідчують право власності чи право користування, в тому числі на умовах оренди, передбачені ст. 126 Земельного кодексу України , відсутні;

- листами Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 23.05.2011 №5517/0/05/27-11 та від 23.08.2011 №9467/0/05/27-11, відповідно до яких, дозволи (ордери) на розміщення тимчасових споруд на розі АДРЕСА_2 СПД-ФО ОСОБА_4 не надавались.

У зв'язку з відсутністю необхідної дозвільної документації та договору оренди земельної ділянки, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди, проте жодних дій з боку останнього проведено не було.

Як вбачається зі змісту Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.10.2010 №176/4988, яке визначає основні вимоги щодо розміщення, облаштування та утримання тимчасових споруд (малих архітектурних форм) у м. Києві, єдиним документом, який підтверджує дотримання законних підстав та виконання умов щодо розміщення тимчасової споруди є ордер на її розміщення.

Відповідно до розділу 8 Положення №176/4988 контроль за дотриманням вимог, встановлених законодавством по благоустрою тимчасових споруд, здійснюють Головне управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління контролю за благоустроєм), управління (відділи) контролю за благоустроєм районних у м. Києві державних адміністрацій в межах відповідно наданих повноважень.

Так, демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких не відомі, відновлення благоустрою на місці самовільного встановлення споруд здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм та підпорядкованими йому організаціями.

Рішення про демонтаж самовільно встановлених (розміщених) тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення тимчасової споруди.

Відповідно до п. 9.4. Положення демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд здійснюється в такому порядку:

- у разі виявлення самовільно встановленої тимчасової споруди Головним управлінням контролю за благоустроєм вноситься припис його власнику з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу протягом семи днів. Власник самовільно встановленої споруди протягом семи днів з дня внесення припису може звернутися до Головного управління містобудування з ініціативою усунути виявлені порушення та привести дозвільну документацію для розміщення тимчасової споруди у відповідність до цього Положення.

У разі відсутності суперечностей з містобудівною ситуацією, при можливості надання ордера на розміщення тимчасової споруди, за відповідності тимчасової споруди та існуючих умов її розміщення вимогам цього Положення Головне управління містобудування приймає від такого власника документи, що підтверджують наміри із зазначенням конкретних термінів усунення порушень, та ставить на одному екземплярі заявника відмітку.

Якщо власником у семиденний строк не проведено усунення порушень шляхом демонтажу тимчасової споруди, комісією у складі представника Головного управління контролю за благоустроєм, представника міліції (за згодою), особи, яка здійснила самовільне встановлення тимчасової споруди (у разі її присутності), складається акт зовнішнього вигляду (акт демонтажу) тимчасової споруди.

Після складання акта зовнішнього вигляду (акта демонтажу), тимчасові споруди опечатуються та перевозяться на майданчик тимчасового зберігання, де передаються відповідальній особі під розписку.

Отже, процедура демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди включає в себе ряд дій, які мають бути вчинені Головним управління контролю за благоустроєм.

Проте, відповідачем не надано доказів вчинення відповідних дій щодо проведення демонтажу тимчасової споруди - малої архітектурної форми, розташованої на земельній ділянці, наданій в оренду позивачу, а тому висновок суду щодо обґрунтованості вказаних позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2012 року, змінену постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: