Постанова

від 18.03.2013 по справі 820/1654/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18.03.2013 р. справа № 820/1654/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Папанов А.П.,

відповідача - Павленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Шанс"-2 до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС проскасування рішень , -

встановив:

Позивач, Приватне підприємство «Шанс-2», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області ДПС, №0000581530 від 20.02.2013 р., а також визнати незаконним акт відповідача, Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області ДПС, за результатами перевірки від 29.01.2013 р. №370/153-19/21183312.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій є незаконними та підлягає скасуванню, оскільки оплату самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2012 р. здійснено повністю, що підтверджується платіжним дорученням №100 від 27.02.2012 р. на суму 5.257,00 грн. На думку позивача, незважаючи на помилково зазначений у платіжному дорученні розрахунковий рахунок для зарахування податку на прибуток замість рахунку для зарахування податку на додану вартість, про що підприємство повідомило Індустріальну МДПІ листом від 05.03.2012 р., податковий орган повинен був здійснити перерахування коштів на вірний розрахунковий рахунок. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення позову. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд ухвалити рішення про його задоволення.

Відповідач, Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився, зазначивши, що за наслідками проведення перевірки податковим органом виявлено факти порушення платником податків п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5.146,08 грн. за січень 2012 р., граничний строк сплати якого сплив 01.03.2012 р., фактичне погашення відбулося 14.03.2012 р. З огляду на викладене та беручи до уваги лист підприємства, Індустріальною МДПІ 20.02.2013 р. на підставі ст. 126 Податкового кодексу України було винесено податкове повідомлення-рішення №0000581530 про нарахування штрафу в сумі 514,61 грн. за 5-денну затримку сплати грошового зобов'язання. Посилаючись на викладені вище мотиви, представник відповідача у судовому засіданні просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 18.03.2013р. було закрито провадження в адміністративній справі за вимогою про скасування акту Індустріальної МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС, за результатами перевірки від 29.01.2013 р. №370/153-19/21183312, а відтак, суд розглядає та вирішує по суті лише вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС, №0000581530 від 20.02.2013 р.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ПП «Шанс-2», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 21183312, перебуває на обліку як платник податків і зборів в Індустріальній МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів у добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому з огляду на приписи ст.ст.72 і 76 КАС України перелічені обставини додатково перед судом не доказуються.

29.01.2013р. Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Шанс-2» у податковій звітності з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за січень 2012 р. від 20.01.2012 р. №9006794963.

Результати перевірки оформлені актом від 29.01.2013 р. № 370/15-3-19/21183312, в якому викладені судження податкового органу про порушення платником податків п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5.146,08 грн. за січень 2012 р., граничний строк сплати якого сплив 01.03.2012 р., а фактичне погашення відбулося 14.03.2012 р.

20.02.2013 р. з посиланням на даний акт Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №000581530 про нарахування 514,61 грн. штрафу.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для винесення спірного рішення суб'єктом владних повноважень обрано приписи ст.126 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про несвоєчасну оплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ за січень 2012р., а саме: 5-денне затримання сплати 5.146,08 грн. грошового зобов'язання з ПДВ, що, за правилами ст. 126 Податкового кодексу України, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень відображених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок виконання платником податків податкового обов'язку внормований положеннями Податкового кодексу України, згідно з ст.35 якого сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.35.1 ст.35); сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.35.2 ст.35); порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо (п.35.3 ст.35).

За приписами ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38); сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (п.38.2 ст.38); спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.38.3 ст.38).

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про банки та банківську діяльність» суд доходить висновку, що податковий обов'язок платника податків припиняється виконанням в разі 1) складення таким платником податків відповідного платіжного доручення, котре за формою та змістом повністю відповідає положенням чинного законодавства, містить достовірні та актуальні реквізити казначейських рахунків, 2) подання цього платіжного доручення до установи банку, 3) прийняття банком складеного платником податків платіжного доручення, 4) проведення банком операції із списання безготівкових грошових коштів з рахунка платника податків в установі банку в дохід Держави як учасника податкових правовідносин в особі відповідного органу Державної казначейської служби України.

Відсутність будь-якого з перелічених елементів свідчить про невиконання податкового обов'язку.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд встановив, що між сторонами відсутній спір з приводу обставин подання платником податків декларації з ПДВ за січень 2012 р., показників згаданого документу обов'язкової податкової звітності, узгодженості самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2012 р., відсутності факту оплати цих зобов'язань по строкам, визначеним Податковим кодексом України.

Натомість, представником позивача визнано, що податковий обов'язок зі сплати ПДВ за січень 2012 р. був виконаний платником податків з порушенням граничних строків сплати, що відбулося через помилкове зазначення у платіжному дорученні від 27.02.2012 р. невірного призначення платежу (податок на прибуток замість податку на додану вартість) та невірного зазначення розрахункового рахунку.

Листом від 05.03.2012 р. ПП «Шанс-2» повідомило податковий орган про вказаний факт і звернулося із проханням здійснити перерахування коштів на вірний рахунок. Відтак, за твердженням позивача, у його діяннях, які виразилися в несвоєчасній сплаті податкового зобов'язання, відсутня вина.

З цього приводу суд відзначає, що відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд відмічає, що позивачем не подано допустимих та належних доказів в розумінні ст.70 КАС України протиправності спірного рішення, не спростовано достовірності відомостей, котрі викладені в акті перевірки і покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, не доведено факту належного та своєчасного виконання податкового обов'язку.

Доводи позивача про відсутність вини у несвоєчасній сплаті ПДВ судом відхиляються, позаяк норми акту законодавства, який передбачає відповідальність за скоєне позивачем діяння, - Податкового кодексу України - не ставлять застосування запровадженої ст.126 цього кодексу юридичної відповідальності в залежність від вини особи у його вчиненні.

Доводи позивача про порушення суб'єктом владних повноважень при винесенні спірного рішення приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» судом до уваги не беруться, позаяк вказаний закон втратив чинність з 31.12.2010р. і МДПІ до спірних правовідносин не застосовувався.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не виявлено доказів невідповідності спірного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів Приватного підприємства «Шанс-2», то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ПП «Шанс-2» до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20.03.2013 р.

Суддя А.В. Сліденко