Постанова

від 13.03.2013 по справі 5011-42/18081-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа№ 5011-42/18081-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 13.03.2013 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Каспій» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року

у справі № 5011-42/18081-2012 (суддя Паламар П.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Каспій»

про стягнення 13996,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року по справі № 5011-42/18081-2012 позов публічного акціонерного товариства «Київенерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Каспій» про стягнення 13996,82 грн. - задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Каспій» на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» 13996,82 грн. матеріальної шкоди, 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 15.01.2013 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року по справі № 5011-42/18081-2012 скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Позивач просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні 13.03.2013 року представник ТОВ «Каспій» просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник ПАТ «Київенерго» у судовому засіданні 13.02.2013 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник позивача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.01.2013 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 3202592 від 28.10.1993 року (далі - договір), який, згідно додаткової угоди від 01.10.2008 року до цього договору, викладено у новій редакції та підписано додаток «Про порядок розрахунків» також у новій редакції.

16 лютого 2012 року під час технічної перевірки позивачем електроустановок відповідача у будинку по вул. Героїв Оборони, 7 у м. Києві у присутності представника відповідача були виявлені порушення правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 р. (далі-правила, ПКЕЕ), а саме, порушення пломбувального матеріалу, порушення цілісності гвинтів (правий), на лівому гвинті кордова нитка заведена мимо гвинта, про що складено акт про порушення споживачем правил користування електричною енергією № 12701 від 16 лютого 2012 року.

29 лютого 2012 року комісією з розгляду акту про порушення було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1622, про розрахунок величини вартості недоврахованої електричної енергії з 16 серпня 2011 року до 16 лютого 2012 року у загальному розмірі 17129,42 грн.

Відповідач частково оплатив вартість недорахованої електричної енергії, заборгувавши позивачу 13996,82 грн.

Так, у грудні 2012 року ПАТ «Київенерго» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Каспій» 13996,82 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.

Як зазначалося вище рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року по справі № 5011-42/18081-2012 позов ПАТ «Київенерго» про стягнення ТОВ «Каспій» 13996,82 грн. - задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6.41 правил визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ (далі - акт).

Відповідно до вимог п. 6.42 правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з п. 4 порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 8 лютого 2006 р., обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ. Така методика затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 р.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розгляд акта про порушення правил був проведений комісією ПАТ «Київенерго» 29 лютого 2012 року та за наслідком чого було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1622, про розрахунок за величини вартості необлікованої електричної енергії відповідно до вимог п. 2.5 методики виходячи з величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що здійснюючи розрахунок позивачем було враховано наступні параметри: потужність 10 кВт, режим роботи 7 днів на тиждень, 24 години на добу, кв = 0,5 по договору за 6 місяців та до дня усунення порушення.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) до акта, нарахування за актом за період 16.08.2011 року - 16.02.2012 року складало 17 129,42 грн.(з ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після виявлення позивачем вказаного порушення неодноразово звертався до позивача із листами з проханням упакувати на експертизу лічильник № 043090 та опломбувати новий лічильник, повторно розглянути нарахування за актом на комісії. Проте, зазначені листи відповідача залишені без задоволення та розрахунок до акту залишено позивачем без змін.

Згідно п. 6.43 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 11.07.2012 року згідно фіскального чеку поштового відділення зв'язку, на адресу відповідача було надіслано цінний лист від 11.07.2012 року № 048/22-1248 щодо сплати заборгованості за актом з долученням копій усіх протоколів засідання комісії з розгляду акта, розрахунку за актом, а також рахунку № 3202592/акт 12701 від 02.03.2012 року.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 5 пп. 6.42 ПКЕЕ, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції станом на час розгляду апеляційної скарги відповідачем рішення комісії з розгляду актів порушень у судовому порядку не оскаржено, а виставлений відповідачу рахунок повністю не сплачено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що вищевказане рішення комісії відповідає вимогам чинного законодавства про електроенергетику, прийняте на підставі достовірних даних про обставини та характер правопорушення, а отже рішення комісії є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, згідно ч. 2 ст. 1213 ЦК України.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доводи скаржника щодо причин порушення правил користування електричною енергією суперечать наявним доказам про характер виявлених пошкоджень належного йому електролічильника, тому не спростовують його вини у такому порушенні. Як вірно зазначив суд першої інстанції, поданою довідкою Голосіївського районного відділу ГУ Держтехногенбезпеки у м. Києві № 16-12-12-354 від 16 лютого 2012 року також не підтверджується факту настання форс-мажорних обставин (пожежі), що зумовили б пошкодження пломбувальних пристроїв у спосіб, допущений відповідачем. З указаної довідки також слідує, що коротке замкнення не призвело до горіння.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачам не було надано суду доказів настання форс-мажорних обставин (пожежі), зокрема довідки міністерства надзвичайних ситуацій про пожежу за адресою по вул. Героїв Оборони, 7 у м. Києві чи взагалі докази про виклик пожежників за вказаною адресою.

Більш того, з матеріалів справи вбачається та не заперечується самим відповідачем, останній не повідомив ПАТ «Київенерго» про коротке замкнення та про намагання відповідачем запобігти ймовірної пожежі при якому було пошкоджене опломбування лічильника. Доводи скаржника про те, що директор ТОВ «Каспій» знаходився у відрядженні та у зв'язку із цим ПАТ «Київенерго» не було повідомлено про цей випадок, колегія суддів вважає необґрунтованими. Судова колегія вважає, що про коротке замкнення електропроводки та про пошкодження опломбування міг повідомити позивача будь-який працівник ТОВ «Каспій» зокрема відповідальний по пожежній безпеці на підприємстві. Проте, такі дії вчинені не були, а пошкодження опломбування було виявлене ПАТ «Київенерго» під час технічної перевірки електроустановок відповідача.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджено відповідачем по справі, останнім було сплачено частину спожитої електричної енергії у розмірі 3132,60 грн. Доказів належної оплати відповідачем недорахованої електричної енергії суду не надано, а отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13996,82 грн. матеріальної шкоди (17129,42-3132,60).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по справі та задовольнив позов. Позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Каспій» не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційні скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Каспій» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Каспій» на рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі № 5011-42/18081-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року у справі № 5011-42/18081-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-42/18081-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 18.03.2013 року