Рішення

від 11.03.2013 по справі 5011-37/15555-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/15555-2012 11.03.13

За позовом : Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпка»

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вечірський Валентин Анатолійович

Про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. у розмірі 326 517,12 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 22.11.11 р. - 2 605 606,62 грн.)

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Діденко М.В. - дов. № 1893 О від 16.08.11 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Левченко А.Л. - дов. № б/н від 11.12.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Малого приватного підприємства Фірма «Голик» про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. у розмірі 326 517,12 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 22.11.11 р. - 2 605 606,62 грн.)

Ухвалою суду від 07.11.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/15555-2012 та призначено її розгляд на 21.11.12 року, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вечірського Валентина Анатолійовича; зобов'язано сторін та третю особу надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 21.11.12 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.11.12 р. представник позивача повідомив, що у даному судовому засіданні оригінали документів представити не в змозі.

Представники відповідача та третьої особи у судове 21.11.12 р. засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду не виконали.

Ухвалою суду від 21.11.12 р. було відкладено розгляд справи до 12.12.12 р., у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду та для надання можливості позивачу в повному обсязі виконати вимоги ухвали суду від 07.11.12 р.

Представник позивача у судове засідання 12.12.12 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 21.11.12 р. не виконав.

Через службу діловодства господарського суду 12.12.12 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника відповідача у іншій справі.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також позивачем не виконано вимог ухвал суду в даній справі, оскільки він міг подати витребувані судом документи через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Однак відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Представник третьої особи у судовому засіданні 12.12.12 р. заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи щодо оскарження чинності договору, у зв'язку з відкритим судовим провадженням у Шевченківському районному суді м. Києва цивільної справи (справа № 2- 2610/28466/2012, суддя Піхур О.В.) за позовом Вечірського В.А. до ПАТ «ПриватБанк» про визнання недійсним частини договору.

Суд відклав вирішення даного клопотання на наступне судове засідання.

Представники відповідача у судове засідання 12.12.12 р. повторно не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.11.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем ухвали про відкладення розгляду справи 03.12.12 р.

Ухвалою суду від 12.12.12 р. відкладено розгляд справи до 24.12.12 р., у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду та для вирішення заявленого представником третьої особи клопотання про зупинення провадження у справі.

Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 24.12.12 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, справу № 5011-37/15555-2012 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.12 р. справу № 5011-37/15555-2012 суддею Літвіновою М.Є. прийнято до свого провадження.

Через службу діловодства господарського суду 21.12.12 р. від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, яке залучено до матеріалів справи.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 24.12.12 р. з'явилися

Представник позивача вимог ухвали суду від 12.12.12 р. не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 24.12.12 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду від 12.12.12 р. не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 24.12.12 р. відкладено розгляд справи до 06.02.13 р., у зв'язку з нез'явленням представників відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвал суду від 07.11.12 р., 21.11.12 р. та від 12.12.12 р., для вирішення заявленого представником третьої особи клопотання про зупинення провадження у справі, та клопотання позивача про заміну первісного відповідача, а також для надання можливості виконати позивачу вимоги ухвал суду від 07.11.12 р., 21.11.12 р., 12.12.12 р., та у зв'язку зі зміною складу суду, враховуючи необхідність дослідження новим складом суду матеріалів справи № 5011-37/15555-2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 08.01.13 р., у зв'язку з великою завантаженістю судді Літвінової М.Є., виходом з відпустки судді Гавриловської І.О. та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 5011-37/15555-2012 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.13 р. справу № 5011-37/15555-2012 суддею Гавриловською І.О. прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 06.02.13 р. представник позивача підтримав клопотання про заміну відповідача правонаступником.

Представник третьої особи у судовому засіданні 06.02.13 р. заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.

Суд, розглянувши клопотання позивача про заміну відповідача правонаступником, задовольнив дане клопотання та замінив відповідача у справі № 5011-37/15555-2012 Мале приватне підприємство Фірма «Голик» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріпка» з наступних підстав.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

В обґрунтування заміни відповідача правонаступником позивач надав суду копію витягу з ЄДРПОУ, згідно з яким МПП «Голик» (код ЄДРПОУ 22906824) припинило підприємницьку діяльність, його правонаступником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпка» (код ЄДРПОУ 22906824, адреса 01103, м. Київ Печерський район, вул. Підвисоцького, 10/10).

Представники відповідача у судове засідання 06.02.13 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 06.02.13 р. відкладено розгляд справи до 18.02.13 р., у зв'язку з нез'явленням представників відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвал суду від 07.11.12 р., 21.11.12 р. від 12.12.12 р. та від 24.12.12 р., для вирішення заявленого представником третьої особи клопотання про зупинення провадження у справі та для витребування у позивача і третьої особи додаткових доказів у справі.

Чрез службу діловодства господарського суду 15.02.13 р. від позивача надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача; 18.02.13 р. від третьої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви.

У судовому засіданні 18.02.13 р. представник третьої особи підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Суд, розглянувши клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі № 5011-37/15555-2012 до вирішення справи щодо оскарження чинності договору, у зв'язку з відкритим судовим провадженням у Шевченківському районному суді м. Києва цивільної справи (справа № 2- 2610/28466/2012, суддя Піхур О.В.) за позовом Вечірського В.А. до ПАТ «ПриватБанк» про визнання недійсним частини договору., відхилив його з наступних підстав.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

З наданих позивачем пояснень та доказів вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. у розмірі 326 517,12 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 22.11.11 р. - 2 605 606,62 грн.). У своїй позовній заяві до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним частини договору Вечірський В.А. оспорює лише 3.11 кредитного договору № KIVGA0000091п - комісію за користування кредитними коштами, яка складає 8 112,55 дол. США станом на 22.11.11 р. Також, слід звернути увагу на те, що розмір комісії - 8 112,55 дол. США, не є співмірним з розміром заборгованості станом на 22.11.11 р.: 200 162,37 дол. - тіло кредиту; 118 242,20 дол. США - відсотки. До того ж, ні відповідач, ні третя особа не оспорюють суму заборгованості за кредитним договором KIVGA0000091п від 18.08.06 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом про звернення стягнення на нерухоме майно саме до іпотекодавця, а не до боржника за кредитним договором - Вечірського В.А.

Крім того, господарський суд міста Києва у даному складі вправі також дослідити питання дійсності договору.

За таких обставин, господарський суд залишив без задоволення клопотання Вечірського Валентина Анатолійовича про зупинення провадження у справі № 5011-37/15555-2012.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.13 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, пояснив, що на час судового засідання представити суду обґрунтований розрахунок позовних не може, оскільки відповідальна за його складення особа знаходиться на лікарняному.

У судовому засіданні 18.02.13 р. представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору та заявив усне клопотання, в якому просив визнати явку відповідача у судове засідання обов'язковою, у зв'язку з чим просив відкласти розгляд справи, також зауважив, що без детального розрахунку позовних вимог розглядати справу неможливо.

Суд повідомив, що відповідач про судові засідання був повідомлений належним чином, підстави обов'язкової участі представника відповідача у судовому засіданні відсутні, у зв'язку з чим клопотання про визнання явки представника відповідача у судове засідання обов'язковою відхиляється.

Представник відповідача у судове засідання 18.02.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.02.13 р., яке підтверджує отримання відповідачем 14.02.13 р. ухвали про відкладення розгляду справи, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 18.02.13 р. було відкладено розгляд справи до 04.03.13 р., у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 06.02.13 р. та для витребування у позивача і третьої особи додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 04.03.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду письмові обґрунтування позовних вимог, які залучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судовому засіданні 04.03.13 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 04.03.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 21.02.13 р., яке підтверджує отримання відповідачем 25.02.13 р. ухвали про відкладення розгляду справи, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідача у призначене судове засідання, невиконанням відповідачем вимог ухвал суду від 06.02.13 р. та від 17.02.13 р., що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, для витребування у третьої особи письмових пояснень по суті спору та для дослідження доказів у справі, суд ухвалою від 04.03.13 р. розгляд даної справи відклав на 11.03.13 р.; в черговий раз зобов'язав відповідача надати суду на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу; оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи договору іпотеки від 18.08.06 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 9270, а також договору про внесення змін та доповнень до нього від 16.01.08 р. Також даною ухвалою в черговий раз зобов'язано третю особу надати суду письмові пояснення по суті спору.

07.03.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшов розрахунок заборгованості, який залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.13 р. надав суду письмові уточнення позовних вимог, які залучено до матеріалів справи; повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Згідно з уточненням позовних вимог, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18.09.06 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 9270, а саме: на нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 89, в літ. А), загальною площею 123,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора/Драгомирова Михайла, 10/10, в рахунок погашення заборгованості Вечірського Валентина Анатолійовича за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. в розмірі 317 122,61 доларів США (за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 2 527 467,20 грн.), шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 317 122,61 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 2 527 467,20 грн.).

Представник третьої особи у судовому засіданні 11.03.13 р. надав суду копію договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 18.08.06 р. та надав письмові пояснення по суті спору, які залучено до матеріалів справи.

У судове засідання 11.03.13 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (банк) та Вечірським Валентином Анатолійовичем (позичальник) було укладено кредитний договір № KIVGA0000091п.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 16.01.08 р. до нього, банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 18.08.06 р. до 18.08.10 р. включно, у вигляді поновлювальної лінії у розмірі 213 032,00 доларів США на наступні цілі: на споживчі цілі у сумі 200 000,00 доларів США, а також у розмірі 13 032,00 доларів США на сплату страхових платежів, у випадках та порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7. даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця, сплати винагороди за обслуговування кредитної лінії в розмірі 0,20 % щомісяця від суми виданого кредиту та комісії за дострокове погашення кредиту в період сплати та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п. 6.2. даного договору.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.4., винагороди розрахованої відповідно до п. п. 1.1., 3.7. цього договору.

Пунктом 1.2. кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. встановлено, що для виконання даного договору банк відкриває позичальнику:

- рахунок для зарахування кредитних коштів, спрямованих на погашення заборгованості;

- кредитний рахунок;

- рахунок по відсотках;

- рахунок по обліку винагороди.

Позичальник доручає банку проводити погашення заборгованості по даному кредитному договору в передбачені даним договором строки за рахунок коштів, розміщених на рахунку, що відповідає платіжній картці, емітованій банком. Зазначене доручення позичальника не підлягає виконанню банком у випадку пред'явлення позичальником документа, що підтверджує сплату заборгованості іншим способом.

Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки.

У відповідності до п. 1.3. договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р., забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека нежилих приміщень з № 1 (один) по № 12 (дванадцять) (групи приміщень № 89 (вісімдесят дев'ять)), загальною площею 123,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, буд. 10/10, а також всі інші види іпотеки, поруки і т.п., надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним договором.

Згідно з п. 2.1.1. кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 16.01.08 р. до даного договору, банк зобов'язаний надати кредит шляхом й у межах сум, зазначених у п. 1.1. даного договору, а також за умови виконання позичальником умов, передбачених п. 2.2.7. даного договору. У випадку, якщо кредит видається у вигляді поновлювальної лінії, кредит надається у наступні строки: з 18.08.06 р. до 18.08.10 р. та в сумі 200 000,00 доларів США. У випадку. Якщо суми окремих частин кредиту неможливо визначити, то при укладенні договору їх суми підлягають узгодженню сторонами додатково.

Відповідно до п. 2.2.1 - 2.2.4. кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р., позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, зазначені в п. 1.1. даного договору; сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. п. 1.1., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 3.1., 3.2. даного договору; повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту; погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п. п. 1.1., 2.3., 3 цього договору.

Пунктом 2.2.8. кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. встановлено, що при невиконанні зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язаний надати банку будь-яке майно позичальника або третіх осіб за узгодженням з банком для погашення заборгованості, що оформлюється відповідними договорами застави/іпотеки або закладу.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. між Малим приватним підприємством фірмою «Голик», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпка», (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки від 18.09.06 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 9270.

Відповідно до п. 1. договору іпотеки від 18.09.06 р., предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в. п. 7 цього договору (предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов'язань гр. Вечірського Валентина Анатолійовича (позичальник) перед іпотеко держателем, в силу чого іпотеко держатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Згідно з п. 2. договору іпотеки від 18.09.06 р. в редакції договору про внесення змін та доповнень від 16.01.08 р. до нього, за даним договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. (кредитний договір).

Пунктом 7 договору іпотеки від 18.09.06 р. визначено, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: нежилі приміщення загальною площею 123,60 кв.м. предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 988 від 19.05.06 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Горяйновою Т.К., зареєстрованого в реєстрі за № 1193, зареєстрованого Печерською районною у м Києві радою реєстр № 1016 від 19.05.06 р. та зареєстрованого в КМБТІ № 3918-П, та Акту № 782 передачі нежилих приміщень, вбудованих у жилий будинок за адресою: вул. Підвисоцького Професора/Драгомирова, 10/10, літ. «А», від 03.06.06 р.

Предмет іпотеки передається в іпотеку з невід'ємними при належностями, які знаходяться в ньому. Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора/Драгомирова Михайла, 10/10, нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 89, в літ. А).

Згідно з п. 11. договору іпотеки від 18.09.06 р. в редакції договору про внесення змін та доповнень від 16.01.08 р. до нього, сторони визначили, що експертна та заставна вартість предмета іпотеки складає 2 535 166,00 грн.

Позивач пояснив суду, що позичальником - Вечірським Валентином Анатолійовичем неналежним чином виконувались зобов'язання за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р., у зв'язку з чим станом на 22.11.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 326 517,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.11 р. складає 2 605 606,62 грн., з яких:

- 200 162,37 доларів США - заборгованість за кредитом;

- в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 200 162,37 доларів

США;

- 118 242,20 доларів США - заборгованість по процентах за користування

кредитом;

- в тому числі прострочена заборгованість по процентах за користування

кредитом - 118 242,20 доларів США;

- заборгованість по комісії 8 112,55 доларів США;

- в тому числі прострочена заборгованість по комісії 8 112,55 доларів США.

26.01.10 р. ПАТ «Приватбанк» на адресу Вечірського Валентина Анатолійовича направило письмову вимогу (вих. № 25.1/03-652) із вимогою достроково повернути суму кредиту в повному обсязі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. в частині повного та своєчасного внесення щомісячного платежу.

Однак, зазначена вимога була залишена Вечірським В.А. без відповіді та реагування.

18.06.11 р. ПАТ «Приватбанк» на адресу МПП Фірми «Голик» направило письмову вимогу (вих. № 25.1/03-1283 від 17.06.11 р.) із вимогою погасити заборгованість за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. протягом 30-ти банківських днів з моменту отримання даної вимоги.

Однак, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Малого приватного підприємства фірми «Голик» про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18.09.06 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 9270, а саме: на нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 89, в літ. А), загальною площею 123,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора/Драгомирова Михайла, 10/10, в рахунок погашення заборгованості Вечірського Валентина Анатолійовича за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. в розмірі 326 517,12 доларів США (за курсом НБУ станом на 22.11.11 р. - 2 605 606,62 грн.), шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В ході розгляду справи відповідача Мале приватне підприємство Фірма «Голик» було замінено на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпка».

Оскільки в судовому засіданні 11.03.13 р. судом було прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просив звернути стягнення предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 89, в літ. А), загальною площею 123,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора/Драгомирова Михайла, 10/10, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки; в рахунок погашення заборгованості Вечірського Валентина Анатолійовича за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. в розмірі 317 122,61 доларів США (за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 2 527 467,20 грн.), що складається з:

- заборгованості за кредитом - 200 162,37 доларів США, в тому числі прострочене тіло кредиту - 200 162,37 доларів США;

- заборгованість за відсотками - 108 847,69 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 108 723,19 доларів США;

- заборгованість з комісії - 8 112,55 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість з комісії - 8 112,55 доларів США.

Враховуючи зазначене, у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 317 122,61 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 2 527 467,20 грн.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику Вечірському Валентину Анатолійовичу кредитні кошти за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р., однак свої зобов'язання за даними кредитним договором позичальник належним чином не виконав.

Позовні вимоги з урахуванням заяви від 11.03.13 р. про уточнення позовних вимог відповідачем та третьою особою не спростовані належними доказами, розрахунок позивача перевірено господарським судом, у зв'язку з чим вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки для задоволення вимог банку за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. за рахунок коштів отриманих від продажу предмета іпотеки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1. ст. 590 ЦК України).

Пунктом 1.3. кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. встановлені умови забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором. Зокрема, за домовленістю сторін виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується іпотекою нежилих приміщень з № 1 (один) по № 12 (дванадцять) (групи приміщень № 89 (вісімдесят дев'ять)), загальною площею 123,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, буд. 10/10.

На виконання вищевказаної умови кредитного договору № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. між Малим приватним підприємством фірмою «Голик», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпка», (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки від 18.09.06 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 9270.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Стосовно позовної вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р., суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги повністю з огляду на наступне.

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1. ст. 590 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ст. 11 вищевказаного закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

У відповідності до статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Частиною 2 статті 43 Закону України «Про іпотеку» визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно з п. 11. договору іпотеки від 18.09.06 р. в редакції договору про внесення змін та доповнень від 16.01.08 р. до нього, сторони визначили, що експертна та заставна вартість предмета іпотеки складає 2 535 166,00 грн.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, дослідивши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпка» про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 89, в літ. А), загальною площею 123,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора/Драгомирова Михайла, 10/10, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки; в рахунок погашення заборгованості Вечірського Валентина Анатолійовича за кредитним договором № KIVGA0000091п від 18.08.06 р. в розмірі 317 122,61 доларів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 2 527 467,20 грн.), що складається з: заборгованості за кредитом - 200 162,37 доларів США, в тому числі прострочене тіло кредиту - 200 162,37 доларів США; заборгованості за відсотками - 108 847,69 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 108 723,19 доларів США; заборгованості з комісії - 8 112,55 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість з комісії - 8 112,55 доларів США, підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпка» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 572, 589, 610, 611, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18.09.06 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 9270, - нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 89, в літ. А), загальною площею 123,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького Професора/Драгомирова Михайла, 10/10, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанкбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) в розмірі 317 122 (триста сімнадцять тисяч сто двадцять два) доларів 61 центів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 2 527 467,20 грн.) за період з 21.08.06 р. до 30.09.11 р., що складаються з:

- заборгованості за кредитом - 200 162 (двісті тисяч сто шістдесят два) доларів 37 центів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 1 595 294,09 грн.), в тому числі прострочене тіло кредиту - 200 162 (двісті тисяч сто шістдесят два) доларів 37 центів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 1 595 294,09 грн.);

- заборгованості за відсотками - 108 847 (сто вісім тисяч вісімсот сорок сім) доларів 69 центів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 867 516,09 грн.), в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 108 723 (сто вісім тисяч сімсот двадцять три) доларів 19 центів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 866 523,82 грн.);

- заборгованості з комісії - 8 112 (вісім тисяч сто дванадцять) доларів 55 центів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 64 657,02 грн.), в тому числі прострочена заборгованість з комісії - 8 112 (вісім тисяч сто дванадцять) доларів 55 центів США (еквівалент за курсом НБУ станом на 30.09.11 р. - 64 657,02 грн.)

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 18.09.06 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 9270, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпка» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, ідентифікаційний код 22906824) договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпка» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, ідентифікаційний код 22906824) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 50 549 (п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.