Постанова

від 20.03.2013 по справі 17/101пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.03.2013 р. справа №17/101пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В. суддівМоскальової І.В., Склярук О.І., при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін: прокурор: Профатило О.П. - за посвідченням № 000964 від позивача:Базикіна Я.О. - за довіреністю від відповідача (скаржника): від третьої особи: Химченко В.О. - за довіреністю Шеремет Г.А. за ордером б/н від 26.02.2013р. та свідоцтвом №1558 Алєксашкін І.В. - за довіреністю не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЄВВА», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2012р. (повний текст підписано 27.09.2012р.) по справі№ 17/101пн (суддя Сковородіна О.М.) за позовомПрокурора Київського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватного підприємства «ЄВВА», м.Донецьк Управління Держкомзему у м.Донецьку прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в розмірі 18182,55грн., В С Т А Н О В И В:

Прокурор Київського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «ЄВВА», м.Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0343га під розміщення торгівельного павільйону по вул.Артема (в районі Шахтарської площі), приведення її в придатний для використання стан та стягнення шкоди в розмірі 18182,55грн.

У заяві від 28.05.2010р. (а.с.38) позивач змінив п.1 позовних вимог, виклавши його в наступній редакції: «Зобов'язати приватне підприємство «ЄВВА» повернути за належністю Донецькій міській раді земельну ділянку загальною площею 0,0343га під розміщення торгівельних павільйонів по вул.Артема (в районі Шахтарської площі) у Київському районі м.Донецька»; в іншій позовні вимоги залишені без змін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.11.2012р. позовні вимоги Прокурора Київського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк (з урахуванням поданих уточнень) задоволені, а саме:

- Приватне підприємство «ЄВВА» в особі директора Алексашкіної А.М. зобов'язано повернути за належністю Донецькій міській раді земельну ділянку, загальною площею 0,0343га під розміщення торгівельних павільйонів по вул.Артема (у районі Шахтарської площі) у Київському районі міста Донецька;

- з Приватного підприємства «ЄВВА» на користь Донецької міської ради стягнуто шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у розмірі 18182,55грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не оформив права власності або право користування на спірну земельну ділянку та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство «ЄВВА» звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.11.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору Київського району м.Донецька в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає судове рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, порушив та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для його скасування.

Надані скаржником, згідно супровідного листа від 29.12.2012р., додаткові документи долучені до матеріалів справи.

За клопотанням скаржника, у зв'язку зі складністю справи та необхідністю часу для підготовки до судового засідання, надання пояснень та доказів, розгляд апеляційної скарги був відкладений на 19.03.2013р., про що Донецьким апеляційним господарським судом було винесено ухвалу від 26.02.2013р.

Надані скаржником пояснення від 18.03.2013р., в яких він наполягає на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні судового рішення, долучені до матеріалів справи.

Прокурор Київського району м.Донецька у відзиві від 13.03.13р. вважає, що судове рішення винесене з дотримання норм матеріального права при повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, а тому просить залишити апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЄВВА» без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 08.11.2012р. - без змін.

Представник Донецької міської ради у судовому засіданні заперечив проти апеляційних вимог скаржника, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення, а тому просив апеляційну скаргу ПП «ЄВВА» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області - без змін.

До матеріалів справи представником Донецької міської ради надані письмові пояснення від 19.03.2013р. стосовно обґрунтування розрахунку розміру заподіяної шкоди.

Представники Управління Держкомзему у м.Донецьку у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник скаржника у клопотанні від 18.03.2013р. просив відкласти розгляд апеляційної скарги, у зв'язку із сімейними обставинами та неможливістю забезпечити участь у судовому засіданні.

Проте, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.1995р. та 19.09.1995р. між Донецькою міською радою (власник землі) та Приватним підприємством «ЄВВА» (землекористувач) були укладені договори на право тимчасового користування землею (далі за текстом - договори), згідно умов яких власник землі на підставі розпорядження від 04.08.95р. № 981/11р та № 981/5р передав землекористувачу у тимчасове короткострокове користування на умовах оренди строком на 3 роки земельні ділянки площею 0,0056га та площею 0,0101га для розміщення металевих торгових павільйонів по реалізації товарів народного споживання по вулиці Артема (на площі Шахтарській) у Київському районі.

Договір від 14.09.1995р. зареєстрований Донецькою міською радою в книзі записів договорів на право користування землею 04.10.1995р. за № 4-128.

Договір від 19.09.1995р. зареєстрований Донецькою міською радою в книзі записів договорів на право користування землею 10.09.1996р. за № 4-223.

30.03.2010р. головним державним інспектором відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Управління Держкомзему у місті Донецьк Донецької області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП «ЄВВА», за результатами якої складено відповідний акт (а.с.8 том 1).

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначено, що на час перевірки ПП «ЄВВА» самовільно використовується земельна ділянка площею 0,0343га із земель житлової та громадської забудови під розміщення торгівельних павільйонів по вул.Артема (в районі Шахтарської площі) у Київському районі м.Донецька без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки Приватному підприємству «ЄВВА» було видрано припис від 30.03.2010р. (а.с.9 том 1), в якому зобов'язано усунути виявлені порушення земельного законодавства та у строк до 30.04.2010р. повідомити про їх усунення. В приписі зазначено, що його направлено ПП «ЄВВА» поштою 30.09.2010р.

У зв'язку з виявленим порушенням земельного законодавства, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963, загальна сума шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки площею 0,0343га із земель житлового фонду під розміщення торгівельних павільйонів, розташованих по вул. Артема (Шахтарська площа) в Київському районі міста Донецька, за розрахунком Донецької міської ради складає 18182,55грн.

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги з посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів оформлення відповідачем права власності або право користування на спірну земельну ділянку та їх реєстрації у встановленому законом порядку.

В пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судом необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною діяльною без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що строк дії договорів від 14.09.1995р. та від 19.09.1995р. сплинув 04.10.1998р. та 10.09.1999р. відповідно.

Згідно положень статті 27 Земельного кодексу України (в редакції від 05.05.1993р. та від 17.03.1999р. - на момент закінчення строку дії вищевказаних договорів), у разі закінчення строку, на який було надано земельну ділянку, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється.

Стаття 8 Земельного кодексу України (в редакції від 05.05.1993р. та від 17.03.1999р. - на момент закінчення строку дії вищевказаних договорів) передбачала, що орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі. Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі. Орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії.

За приписами статті 7 Земельного кодексу України (в редакції від 05.05.1993р. та від 17.03.1999р. - на момент закінчення строку дії вищевказаних договорів), продовження строку користування земельними ділянками, наданими із земель, що перебувають у державній власності, провадиться Радами народних депутатів, які надали їх у користування.

Частина 3 вказаної статті визначає, що тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування.

В матеріалах справи відсутні докази звернення орендаря до орендодавця із клопотанням про продовження строку дії вищевказаних договорів до закінчення строку їх дії. А наявні докази свідчать про звернення орендаря до орендодавця із вказаними клопотаннями лише 14.08.2000р., тобто вже після закінчення строку їх дії, що, згідно положень статті 27 Земельного кодексу України (в редакції на момент закінчення строку дії вищевказаних договорів), є підставою для припинення права користування орендованими земельними ділянками.

Відповідно до вищенаведених вимог закону, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001р.).

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.5 ст.126 Земельного кодексу України від 25.10.2001р.).

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001р.), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, як діючим на момент укладання договорів оренди, так і чинним на момент звернення до суду законодавством передбачено отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення торгових павільйонів, а скаржником не доведено наявність у нього правовстановлюючих документів на право користування спірної земельною ділянкою.

Вчинення дій, направлених на оформлення права на земельну ділянку, після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок не приймаються колегією суддів як підстава продовження строку дії договорів оренди, оскільки Закон України «Про оренду землі», на який посилається скаржник, був доповнений статтею 33 «Поновлення договору оренди землі» лише 02.10.2003р., згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» № 1211-IV.

На час закінчення строку дії вищевказаних договорів оренди земельних ділянок вказана стаття у Законі України «Про оренду землі» була відсутня, орендні відносини регулювались Земельним кодексом України (в редакції від 18.12.1990р. № 561-XII), а тому посилання скаржника на неї є безпідставними.

Скаржником не представлено до матеріалів справи належних доказів на підтвердження наявності відповідного правовстановлюючого документа щодо спірної земельної ділянки, що встановлює право користування або право володіння нею.

Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо зобов'язання Приватного підприємства «ЄВВА» повернути спірну земельну ділянку за належністю Донецькій міській раді.

Що стосується вимог про стягнення завданої шкоди в сумі 18182,55грн. внаслідок самовільного зайняття ПП «ЄВВА» спірної земельної ділянки, колегія суддів виходить з наступного:

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, на підставі якої був здійснений розрахунок завданої шкоди, була затверджена методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були змінені позовні вимоги, а саме він просив зобов'язати приватне підприємство «ЄВВА» повернути за належністю Донецькій міській раді спірну земельну ділянку.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який набрав чинності на час подачі даного позову до суду, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не ненаданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.

Як зазначалось вище в пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 визначено, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною діяльною без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

При цьому колегія суддів зазначає, що строк дії вищевказаних договорів закінчився, про що зазначалось вище, а у скаржника відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку. Таким чином, скаржник мав укладені з Донецькою міською радою договори оренди спірної земельної ділянки, строк дії яких закінчився.

Отже, оскільки матеріалами справи не підтверджений факт самовільного зайняття скаржником спірної земельної ділянки, відсутні правові підстави для стягнення суми завданої шкоди нарахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, якою затверджена методика визначення розміру шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність задоволення позовних вимог в частині стягнення суми шкоди, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми шкоди в розмірі 18182,55грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, п.1 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЄВВА», м.Донецьк -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.11.2012р. у справі № 17/101пн - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 18182,55грн.

Прийняти в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Прокурора Київського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк до Приватного підприємства «ЄВВА», м.Донецьк про стягнення шкоди в розмірі 18182,55грн. - відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 08.11.2012р. у справі № 17/101пн - залишити без змін.

Стягнути з Донецької міської ради, м.Донецьк (83050, м.Донецьк, вул.Артема, 98; ЄДРПОУ 02312844) на користь Приватного підприємства «ЄВВА», м.Донецьк (83121, м.Донецьк, вул.Артема, 169Е, кв.86; ЄДРПОУ 13513630) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1720,50грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати судові накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: І.В.Москальова

О.І.Склярук

Надруковано 7 примірників:

1 - прокурору

1 - позивачу

1 - відповідачу (скаржнику)

1 - обл.прокурору

1 - у справу

1 - ГСДО

1 - ДАГС