Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-643/09/2470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И "14" березня 2013 р.                               м. Київ                                        К/9991/48171/11 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 р. у справі №2а-643/09/2470 за позовом КП "Сторожинецька центральна районна аптека № 23" до Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, — в с т а н о в и л а : У червні 2009 року КП "Сторожинецька центральна районна аптека №23" звернулось в суд з позовом до КРУ в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги №24-30-12/823 від 02.12.2008р. "Про усунення виявлених ревізією порушень". Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 р., позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу контрольно-ревізійного відділу в Сторожинецькому районі Чернівецької області від 02.12.2008р. №24-30-12/823 "Про усунення виявлених ревізією порушень". Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з мотивів неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову  у задоволенні позову. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2006р. по 31.10.2008р. контрольно-ревізійним відділом в Сторожинецькому районі Чернівецької області складено Акт від 07.11.2008р. №24-07/73 (далі —Акт ревізії), яким встановлено, що в порушення вимог п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., не проведено коригування нарахованих відпускних, в результаті чого не донараховано відпускних 30 працівникам Сторожинецької ЦРА № 23 на загальну суму 10972,44 грн., а також протягом січня, квітня, липня 2006 р., квітня, листопаді, грудні 2007 р. працівникам лікарні безпідставно нараховані преміальні при збитковій діяльності та при невиконанні плану товарообігу на загальну суму 17744,03 грн. та як наслідок, зайво нараховано та перераховано до державних цільових фондів внесків в сумі 6512,06 грн.    На підставі висновків ревізії позивачеві надіслано лист-вимогу №24-30-12/823 "Про усунення виявлених ревізією порушень" з переліком вимог щодо усунення виявлених порушень. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди вірно виходили з того, що відповідно до п. 10 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. За змістом ст. 94 Кодексу законів про працю України, ст. 15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Враховуючи вищевикладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що коригування заробітної плати та інших виплат на госпрозрахункових підприємствах проводяться на розсуд роботодавця (його органів управління), а виплата премій не залежить від здійснення таких коригувань. Крім того, за результатами аналізу фінансової документації КП "Сторожинецька центральна районна аптека №23", а також на підставі висновку експертного економічного дослідження №17 від 15.05.2009р., судами попередніх інстанцій встановлено, що вказане підприємство отримувало прибуток у 2006 та 2007 роках, а відтак відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність у КП "Сторожинецька центральна районна аптека №23" права виплачувати своїм працівникам преміальні у 2006 та 2007 роках на загальну суму 17744,03 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Таким чином, рішення судів про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судами  вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують. Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, – у х в а л и л а: Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області залишити без задоволення. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 р. у справі №2а-643/09/2470 залишити без змін. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 –238, 239-1 КАС України. Судді: