Ухвала

від 18.03.2013 по справі 2а-12535/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2013 р. м. Київ К/9991/55147/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі -Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача -Гуменюк А.Л.,

відповідача - Ріпак О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012

у справі № 2а-12535/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роквул Україна"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та скасування рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000702320 від 18.08.2011 в частині, якою ТОВ «Роквул Україна»визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1121796,00 грн., та №0000712320 від 18.08.2011, яким ТОВ «Роквул Україна»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 48916,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2011, складений акт від 02.08.2011 № 262/23-205-30757290, в якому зафіксовані порушення 1.3 ст.1, п.1.31, п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5, п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7, п.п.8.1.2, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1000773,0 грн., а також, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 48916,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 18.08.2011 винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000702320, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 250 966,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1000773,00 грн. та за штрафні санкції - 250193,00 грн.;

- №0000712320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в сумі 48 916,00 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000702320 від 18.08.2011 в частині донарахування 897437,00 грн. податку на прибуток та відповідно штрафних санкцій у сумі 224359,00грн., а також, податкове повідомлення-рішення №0000712320 від 18.08.2011.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2011 №0000702320 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі за основним платежем 897437,00грн., у зв'язку із висновками податкового органу щодо безпідставного віднесення позивачем до валових витрат курсову різницю на загальну суму 4494311,00 грн.

В обґрунтування правомірності прийнятого повідомлення-рішення відповідач вказує на час такої сплати, а саме, вже після отримання товару, та відповідно безпідставно перераховано балансову вартість іноземної валюти протягом звітного періоду, однак пізніше ніж відбулась операція.

Пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абз. пп. 7.3.1 п. 7.3. ст.7 Закону.

Отже, балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких товарів.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Контракту № UA-RW-UA/2008 від 01.01.2008, укладено між позивачем та Компанією «Роквул Полска»(Польща), оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на протязі 20 днів від дати виставлення інвойсу за товар.

Як було вірно встановлено судами, позивачем вже після отримання товару була придбана іноземна валюта для здійснення розрахунку з нерезидентом, та відповідно на час її придбання було визначено балансову вартість такої відповідно до курсу Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) такого доходу, та в подальшому не корегувалась.

Таким чином, позивачем в повній мірі дотримано вимоги законодавства щодо визначення балансової вартості іноземної валюти у перевіряємому періоді та правомірно віднесено до валових витрат курсову різницю на загальну суму 4494311,00 грн.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням №0000712320 від 18.08.2011 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у зв'язку із віднесенням позивачем у перевіряємому періоді до валових витрат в 1-му кварталі 2011 року коштів в сумі 181996,00 грн. сплачених на рекламні витрати, в тому числі по періодам: 1-й квартал 2010 р. 12326,00 грн., І півріччя 2010 р. 28576,00 грн. (II квартал 2010 р. 16250,00 грн.), 9 місяців 2010 р. 89423,00 грн. (ІІІ квартал 2010 р. 60847,00 грн.), 2010 рік 89423,00 грн. (IV квартал 2010 р. 0,0 грн.), 1-й квартал 2011 р. - 92 573,00 грн.

Податковим органом зроблено висновки щодо можливості включення зазначених вище витрат до валових в лімітованих розмірах, а саме, не більше 2% від оподаткованого прибутку за попередній звітний рік, як це встановлено пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 закону України «Про податок на прибуток підприємств».

Матеріали справи свідчать, що в результаті укладених договорів з TOB «Видавництво», ПП «Нестор Дизайн», ПП «Майстер Принт», позивачем у вказаному вище періоді було придбано рекламні буклети, брошури та листівки з нанесенням логотипу торгового знаку ckwool»та назви TOB з II «Ровкул Україна» на загальну суму 91 648,50 грн.

Згідно пп. 5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку

Разом з тим, відповідачем не заперечується придбання на вказану суму саме рекламних буклетів, брошур та листівок, однак, у зв'язку із нанесенням на такі поруч з логотипами торгових марок назви замовника даної продукції.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено правомірність доводів позивача з приводу помилкового подвійного включення податковим органом до складу валових витрат витрати понесені позивачем у зв'язку із придбанням у ПП «Майстер Принт»брошур.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акта перевірки, зокрема, таблиці на ст. 16 акту (а.с.28), відповідачем у рядках 5 та 7 двічі включено суму витрат на придбання у ПП«Майстер Принт»брошур на суму 23 750,00 грн., при цьому, як первинну документацію, вказано видаткову накладну № РН-0000082 від 09.03.2011 (рядок 5) та видаткову накладну № РН-0000075 від 21.03.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно, мало місце складання видаткової накладної № РН-0000075 від 21.03.11 на суму 23 750,00грн. за товар - «брошури - 6000шт.», однак, як було вірно встановлено судами, визначена податковим органом як видаткова накладна № РН-0000082 від 09.03.2011 в дійсності являється договором-рахунком на товар, придбаний позивачем у ПП«Майстер Принт»на суму 23 750,00 грн. - «брошури -6000 шт.».

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль