Постанова

від 18.03.2013 по справі 813/236/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року 11 год. 06 хв. Справа № 813/236/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дорош Х.Р.,

представника позивача - Павлишина А.І., представника відповідача - Берези І.Я.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000732200 від 24.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій ТзОВ «Мостнафта» з ТзОВ «БК АТР ГРУП» та ТзОВ «Євроавтогаз» є безпідставними. Формування податкового кредиту по податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів, на думку позивача, відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується первинними документами.

Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 18.03.2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Пояснив, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Позиція відповідача викладена в запереченні від 05.01.2013 року. Зокрема, відповідач зазначає, що встановлені під час проведення перевірки господарської діяльності позивача дані свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ «Мостнафта» з ТзОВ «БК АТР ГРУП» та ТзОВ «Євроавтогаз». В ході проведення перевірки використано матеріали перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, згідно яких встановлено неможливість фактичного здійснення ТзОВ «БК АТР ГРУП» господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, представник відповідача зазначив, що ТзОВ «Мостнафта» не представило під час проведення перевірки документів, які б підтверджували реальність господарської операції, проведеної з ТзОВ «Євроавтогаз». Враховуючи викладене, відповідачем зроблено висновок про те, що господарські операції позивача із зазначеними контрагентами укладені із завідомо неправомірною метою, для мінімізації податкового зобов'язання та неправомірного формування податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Мостнафта» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, за наслідками якої складено акт № 566/22/25556141 від 10.12.2012 року.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Мостнафта» порушено пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п.201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого за перевірений період завищено податковий кредит на загальну суму 251 081 грн. (140 000 + 111 081), в тому числі за квітень 2011 року в сумі 140 000 грн., серпень 2012 року в сумі 69 498 грн. та вересень 2012 року в сумі 41 583 грн.

Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області зазначено, що господарські операції ТзОВ «Мостнафта» з ТзОВ «БК АТР ГРУП» не мали реального характеру, тобто не були спрямовані на настання правових наслідків. Такий висновок податкового органу обґрунтований тим, що операції ТзОВ «БК АТР ГРУП» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТзОВ «БК АТР ГРУП» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Зазначене вказує на те, що правочини між ТзОВ «БК АТР ГРУП» та контрагентами-покупцями, в тому числі ТзОВ «Мостнафта», здійснені без мети настання реальних наслідків та спрямовані на надання податкової вигоди третім особам. Отже, в порушення пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України показник по коду рядка 10.1 «Придбані з податком на додану вартість на митній території України, а саме для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % Декларацій з податку на додану вартість завищено ТзОВ «Мостнафта» в сумі 140 000 грн.

Крім того, податковим органом зазначено, що ТзОВ «Мостнафта» завищено податковий кредит на загальну суму 111 081 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Євроавтогаз», оскільки не представлено оригінали податкових накладних.

На підставі пункту 1 висновків акту перевірки № 566/22/25556141 від 10.12.2012 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000732200 від 24.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Мостнафта» за платежем - податок на додану вартість в сумі 278 852 грн., з них за основним платежем - 251 081 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 771 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховував наступне.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит- це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідач стверджує, що фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «БК АТР ГРУП» не було, оскільки контрагент позивача не має трудових ресурсів та основних фондів для здійснення будь-якого виду господарської діяльності.

Так, перевіркою встановлено, що згідно даних обліку, ТзОВ «Мостнафта» в квітні 2011 року отримано від ТзОВ «БК АТР ГРУП» резервуар РГС-50 в кількості 7 шт. на загальну суму 840 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 140 000 грн. відповідно до податкових накладних:

- № 573 від 05.04.2011 року на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ -20 000 грн. (податкова накладна вказана відповідно до даних реєстру отриманих податкових накладних, до перевірки дана податкова накладна не представлена);

- №574 від 07.04.2011 року резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- №593 від 12.04.2011 року резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- №594 від 15.04.2011 року резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- №595 від 18.04.2011 року резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- №596 від 20.04.2011 року резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- №598 від 28.04.2011 року резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.

По взаєморозрахунках з ТзОВ «БК АТР ГРУП» до перевірки не представлено договір, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, що підтверджують транспортування основних засобів та їх придбання.

Сальдо розрахунків станом на 01.07.2012року по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» становило в сумі 793 800 грн. - кредитове, тобто в користь ТОВ «БК АТР ГРУП». У вересні 2012 року проведено переуступку боргу в сумі 793 800 грн. відповідно до договору переуступки боргу від 24.09.2012 року № 17. Сальдо розрахунків станом на 01.10.2012 року по взаєморозрахунках з ТОВ «БК АТР ГРУП» відсутнє.

Висновок відповідача про те, що фактичного здійснення господарських операцій між ТзОВ «Мостнафта» та ТзОВ «БК АТР ГРУП» не було, обґрунтований також відомостями, здобутими ДПІ у Печерському районі м. Києва під час проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК АТР ГРУП». Так, згідно з актом перевірки від 19.04.2012р. №943/22-3/37241554 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК АТР ГРУП» (ЄДРПОУ 37241554) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2010 року - лютий 2012р.» ДПІ у Печерському районі м. Києва не підтверджено задекларовані ТОВ «БК АТР ГРУП» обсяги податкових зобов'язань та податкового кредиту, тобто визнано правочини «нікчемними» по взаєморозрахунках ТзОВ «БК АТР ГРУП» з ТОВ «Мостнафта».

Також виявлено, що основним постачальником ТзОВ «БК АТР ГРУП», в тому числі і для покупця - ТзОВ «Мостнафта», за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року є ТзОВ «Ідея Декор» (ЄДРПОУ 36924902). Згідно акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва №1342/23-4/36924902 від 14.10.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Ідея Декор» (ЄДРПОУ 36924902) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року по взаєморозрахунках з ТОВ «БК АТР ГРУП» встановлено факти передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця без мети настання реальних наслідків. У податкового органу відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, транспортні засоби, устаткування та інші основні засоби, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих у ТзОВ «Ідея Декор» склала одна особа. У зв'язку з наведеним, ДПІ у Печерському районі м.Києва прийшла до висновку, що діяльність ТзОВ «Ідея Декор» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про фіктивність правочинів, вчинених ТзОВ «Ідея Декор» із контрагентами.

Також, відповідачем використано відомості, зазначені у листі УПМ ДПС у Львівській області №25104/7/07-41/4982 від 21.11.2012 року, згідно яких в рамках проведення операції «Конверт», за наслідками реалізації спільних матеріалів працівників УПМ ДПС у Хмельницькій області та УБКОЗ УСБУ у Хмельницькій області під час розслідування кримінальної справи №41/1279 викрито функціонування «конвертаційного центру» (спецповідомлення від 13.02.2012р. №770/8/07-12/06). До діяльності «конвертаційного центру» має безпосереднє відношення ОСОБА_3 - працівник ТзОВ «Інтерактивні телевізійні ігри» (м.Київ), а також директор ще близько 40 суб'єктів господарської діяльності (далі- СГД) по Україні - співорганізатор «конвертаційного центру», «скупщик» фіктивних фірм.

«Конвертація» коштів здійснювалась через підконтрольні фіктивні СГД, зокрема - ТОВ «БК АТР ГРУП» (основний вид діяльності - будівництво будівель, засновник ОСОБА_4, директор ОСОБА_3). ТОВ «БК АТР ГРУП» з самого початку було зареєстроване на підставну особу - ОСОБА_4, який затриманий за крадіжку майна (ч.2 ст.185 КК України) та знаходиться в місцях позбавлення волі з 19.04.2011 року. Однак в лютому 2011 року складено протокол зборів учасників про передачу управлінсько-розпорядчих функцій товариством ОСОБА_3

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням у ТзОВ «БК АТР ГРУП» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, у ТзОВ «БК АТР ГРУП» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22, 188 Податкового Кодексу України. Таким чином, ТзОВ «БК АТР ГРУП» здійснював діяльність спрямовану на виконання операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Оскільки актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено безтоварність операцій по взаєморозрахунках ТзОВ «БК АТР ГРУП» і ТзОВ «Ідея Декор», то відповідно операції ТзОВ «Мостнафта» із ТзОВ «БК АТР ГРУП» є безтоварними.

Суд, керуючись листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, згідно якого для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи, а також ч.5 ст. 11 КАС України запропонував позивачу представити докази, які спростовували такі доводи податкового органу.

Позивач підтверджує реальний характер господарських відносин виключно податковими накладними:

- № 574 від 07.04.2011 року на резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- № 593 від 12.04.2011 року на резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- № 594 від 15.04.2011 року на резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- № 595 від 18.04.2011 року на резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ-20 000 грн.;

- № 596 від 20.04.2011 року на резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ -20 000 грн.;

- № 598 від 28.04.2011 року на резервуар РГС-50 в кількості 1 шт. на суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ -20 000 грн.

При цьому, не представлено податкової накладної № 573 від 05.04.2011 року на суму 120 000 грн., первинних документів, які б підтверджували реальне отримання придбаного товару, його поставки, використання у господарській діяльності, а також проведення розрахунків за придбаний товар.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відомості, зазначені у представлених позивачем документах не підтверджують реальний характер господарських операцій, вчинених позивачем із ТзОВ «БК АТР ГРУП». Відтак суд вважає, що відповідач обґрунтовано дійшов до висновку про завищення ТзОВ «Мостнафта» податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 140 000 грн. Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо господарських операцій, вчинених ТзОВ «Мостнафта» з ТзОВ «Євроавтогаз», то судом встановлено наступне.

Відповідач, в акті перевірки № 566/22/25556141 від 10.12.2012 року (арк. 37-38) зазначає, що ТзОВ «Мостнафта» завищено податковий кредит на загальну суму 111 081 грн., в т.ч. за серпень 2012 року на суму 69 498 грн. та вересень 2012 року на суму 41 583 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Євроавтогаз» (ЄДРПОУ 33444141, м.Київ, пр-т П.Тичини, 13/230). Такий висновок податкового органу обґрунтований тим, що ТзОВ «Мостнафта» не представлено документів, які б підтверджували реальний характер зазначених правочинів.

Позивач представив суду докази, які спростовують такий висновок податкового органу, зокрема:

- податкові накладні на газ скраплений № 221 від 31.08.2012 року на суму 173 598,44грн., в т.ч. ПДВ - 28 933,08 грн.; №223 від 31.08.2012 року на загальну суму 123429,30 грн., в т.ч. ПДВ-20571,55 грн.; №222 від 31.08.2012 року на загальну суму 1 19958,44 грн., в т.ч. ПДВ - 19993,08 грн.; №178 від 30.09.2012 року на загальну суму 129183,46 грн., в т.ч. ПДВ - 21530,58 грн.; №176 від 30.09.2012р. на загальну суму 120311,68 грн., в т.ч. ПДВ-20051,95 грн.;

- акти про надання послуг (реалізація скрапленого газу) згідно договору субкомісії №1-С від 03.01.2011 року, укладеного між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта», №№1- 3 від 31.08.2012 року, №1 від 30.09.2012 року;

- звіти комісіонера про реалізацію газу скрапленого згідно договору субкомісії №1-С від 03.01.2011 року, укладеного між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта», від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року;

- акти звірки взаєморозрахунків між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта» відповідно до договору субкомісії №1-С від 03.01.2011 року за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року;

- акт про надання послуг (реалізація скрапленого газу) згідно договору субкомісії №1-П від 26.09.2011 року, укладеного між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта», № 3 від 30.09.2012 року;

- звіт комісіонера про реалізацію газу скрапленого згідно додаткової угоди №17 від 07.08.2012 року до договору субкомісії №1-П від 26.09.2011 року, укладеного між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта», від 30.09.2012 року;

- акт звірки взаєморозрахунків між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта» відповідно до договору субкомісії №1-П від 26.09.2011 року за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року;

- акт про надання послуг (реалізація скрапленого газу) згідно договору субкомісії №1-М від 03.01.2011 року, укладеного між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта», № 2 від 30.09.2012 року;

- звіт комісіонера про реалізацію газу скрапленого згідно додаткової угоди №37 від 25.06.2012 року до договору субкомісії №1-М від 03.01.2011 року, укладеного між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта», від 30.09.2012 року;

- акт звірки взаєморозрахунків між ТзОВ «Манго Юг» та ТзОВ «Мостнафта» відповідно до договору субкомісії №1-М від 03.01.2011 року за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року;

- акти здачі-прийняття робіт (реалізація скрапленого газу), укладені між ТзОВ «Євроавтогаз» та ТзОВ «Мостнафта», №44-46 від 31.08.2012 року, № 74 від 30.09.2012 року.

Судом досліджено представлені позивачем первинні документи, встановлено, що вони оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі документи підтверджуюють реальний характер господарських операцій, що відбулись між ТзОВ «Євроавтогаз» та ТзОВ «Мостнафта», а також подальше використання ТзОВ «Мостнафта» придбаного товару у господарській діяльності.

Відомості щодо «фіктивності» діяльності таких підприємств на момент укладення та виконання правочинів відповідачем не представлені та в судовому засіданні не підтверджені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції ТзОВ «Мостнафта» з ТзОВ «Євроавтогаз» та результати їх відображення в даних податкового обліку не суперечать вимогам чинного законодавства України, відсутні факти, які б свідчили про те, що проведені операції не відповідають дійсним намірам сторін та спрямовані на штучне формування податкового кредиту, відсутні докази, які б підтверджували вину сторін правочину, яка полягає в намірі порушити публічний порядок. За таких обставин, суд вважає, що позивач діяв в межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 86 Податкового Кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Згідно із п.6 І Розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не вчинено дій стосовно отримання необхідних документів на для об'єктивного і повного аналізу господарської діяльності позивача, що, в свою чергу, стало підставою для необґрунтованого висновку про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 111 081 грн. по операціях між ТзОВ «Євроавтогаз» та ТзОВ «Мостнафта».

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду в цій частині позовних вимог надано не було.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області №0000732200 від 24 грудня 2012 року в сумі 111 081 грн. (сто одинадцять тисяч вісімдесят одна гривня).

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22 березня 2013 року.

Суддя В.М. Сакалош