Постанова

від 15.03.2013 по справі 815/354/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/354/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Клименка Ю.Д.

представника відповідача - Карташова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Ізмаїл» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Ізмаїл» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, з урахуванням уточнень адміністративного позову, про скасування постанови відповідача № 453 від 4 грудня 2012 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 13230,0 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, уточненому адміністративному позові та у відгуку на заперечення відповідача проти позову. (а.с.3-4, 18-19, 78-79)

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (а.с.43-45)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.12.2001 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Ізмаїл» (далі - позивач / ТОВ «Готель «Ізмаїл») зареєстроване виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, як юридична особа, ідентифікаційний код: 31847389, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр кт Суворова, 54.

Листом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 25.05.2012 року № 02/14-1353 (а.с.67) відповідача повідомлено, зокрема, що: фахівцями із захисту прав споживачів відділу економіки споживчого ринку управління економіки Ізмаїльської міської ради на підставі вимоги Ізмаїльської міжрайонної прокуратури проведені перевірки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території м. Ізмаїла у сфері готельного бізнесу; в ході перевірок встановлені факти порушення Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 року № 19; певні об'єкти, в тому числі ТОВ «Готель «Ізмаїл» не пройшло відповідну сертифікацію.

22.06.2012 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів відповідачу надано згоду за № 03/7-866-2012 (а.с.48) на проведення позапланової перевірки позивача відносно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів.

6 липня 2012 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, на підставі листа Ізмаїльської міської ради від 25.05.2012 року № 02/14-1353, згоди Держспоживінспекції України від 22.06.2012 року № 03/7-866-2012, наказу від 03.07.2012 року № 230-од (а.с.69) та направлення від 03.07.2012 року № 420 (а.с.68), відповідно до ст.ст. 5 і 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст.ст. 5 і 26 Закону України «Про захист прав споживачів», постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року № 1164 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, надаванням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (із змінами), від 31.10.2007 року № 1280 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції», проведено позапланову перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів.

Перевірку проведено у присутності бухгалтера підприємства позивача. (а.с.49)

За результатами проведеної перевірки 6 липня 2012 року складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів за № 000297. (а.с.6-7)

Відповідно до вищезазначеного акту, під час перевірки виявлено відсутність сертифікату відповідності на послуги з тимчасового розміщення (проживання), які підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля, чим порушено вимоги п. 8 Порядку надання послуг тимчасового проживання, затвердженого постановою КМУ від 15.03.2006 № 297, та ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів».

Приписом відповідача до акта від 06.07.2012 року № 000297, на підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, керуючись ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», позивача зобов'язано: припинити надання послуг з тимчасового розміщення до отримання сертифікату відповідності; надати довідку про суму наданих послуг; про виконання цього припису письмово (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 07.08.2012 року.

Акт перевірки підписано директором та бухгалтером підприємства позивача із зазначенням, що претензій до проведеної перевірки немає, один примірник акта отримав бухгалтер. (а.с.7, 7зв.)

Приписом заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 07.07.2012 року № 8/12 про припинення порушень прав споживачів до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 06.07.2012 року № 000297 (а.с.47), з метою припинення порушень прав споживачів та попередження їх порушення у подальшому, керуючись вимогами ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», Положенням про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області, затвердженим Головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 29.11.2011 року, п. 3 пп. в Положення про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженим постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 року № 26/95-ВР, приписано: припинити подальше надання послуг з розміщення в готелі «Ізмаїл» без документів, що засвідчують (підтверджують) належну якість та безпеку послуг (сертифікату відповідності); про виконання припису повідомити інспекцію протягом 30 діб з дня отримання припису.

Зазначений припис отриманий позивачем 18 липня 2012 року. (а.с.47зв.)

Постановою заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 453 від 04.12.2012 року (а.с.50):

- на підставі акту від 6 липня 2012 року № 000297 та матеріалів до нього, встановлено надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), що не відповідають вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, а саме: відсутність сертифікату відповідності на послуги з тимчасового розміщення (проживання) в готелі «Ізмаїл», чим порушено вимоги ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- керуючись ст.ст. 26 і 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1177, за реалізацію послуг з тимчасового розміщення (проживання) як таких, що не відповідають вимогам НД, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя відповідно до ст. 23 ч. 1 п. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» до позивача застосовано штраф у розмірі 13230,00 грн.

До даної постанови відповідачем додано розрахунок економічних стягнень до акту перевірки ТОВ «Готель «Ізмаїл» разом із прейскурантом на проживання в готелі «Ізмаїл» та довідкою позивача від 31.07.2012 року про суму наданих послуг з тимчасового розміщення (проживання) на час перевірки. (а.с.63-65)

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою відповідача , позивач оскаржив її у судовому порядку.

В судовому засіданні представники сторін погодились із встановленням фактичних обставин, які стосуються спірних правовідносин, та зазначили, що розбіжності у позиціях сторін полягають лише у тлумаченні законодавства, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законами України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (далі - ЗУ № 1023-ХІІ), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - ЗУ № 877-V), Порядком надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297 (далі - Порядок), Положенням про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 року № 26/95-ВР (далі - Положення).

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЗУ № 1023-ХІІ, захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ № 1023-ХІІ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;

3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;

5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;

6) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;

7) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

ґ) яка є фальсифікованою;

8) приймати рішення про:

а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;

б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;

10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;

12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його територіальних органів;

13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 6 ЗУ № 877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ № 1023-ХІІ, споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

У разі відсутності нормативних документів, нормативно-правових актів, що містять обов'язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов'язані негайно заборонити випуск і реалізацію такої продукції.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що послуги з тимчасового розміщення (проживання) підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля в порядку, встановленому законодавством.

Пункт 8 Порядку виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 року № 830.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 3 Положення, рішення про припинення (заборону) відвантаження, реалізації (продажу) товарів, виконання робіт і надання послуг приймається службовою особою державного органу у справах захисту прав споживачів у разі виявлення безпосередньо під час перевірки діяльності господарюючого суб'єкта сфери торгівлі, громадського харчування і послуг: відсутності документів, що посвідчують (підтверджують) належну якість та безпеку товарів, робіт, послуг.

Рішення службової особи оформляється у вигляді припису, який є невід'ємною частиною акта перевірки. Форма акта затверджується Державним комітетом України у справах захисту прав споживачів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ № 1023-ХІІ, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року, справа № 1-7/99, вирішено:

- положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи);

- рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Відповідно до мотивувальної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України, зокрема: «Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.».

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем доказана правомірність постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 453 від 04.12.2012 року, прийняття її на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та згідно інших вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно - підстав для її скасування немає.

При цьому слід зазначити, що посилання позивача як на правову підставу для скасування оскарженої постанови відповідача на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 05.09.2012 року п. 8 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297, відповідно до якого обов'язкова сертифікація стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля при наданні відповідних послуг виключено - є помилковою, необґрунтованою та законодавчо безпідставною, в тому числі виходячи з наступного:

- станом на 6 липня 2012 року - дату проведення спірної перевірки:

- п. 8 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297, яким встановлена обов'язкова сертифікація стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля для послуг з тимчасового розміщення (проживання), - був чинний;

- відповідного сертифікату у позивача не було;

- на виконання рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року по справі № 1-7/99, відповідно до якого, положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи), судом також з'ясовано, що прямої вказівки в законі або іншому нормативно-правовому акті на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 року № 830, зокрема в частині виключення п. 8 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297, має зворотну дію в часі для юридичних осіб, - немає.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Ізмаїл» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови відповідача № 453 від 4 грудня 2012 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 13230,0 грн. - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 15 березня 2013 року.

Суддя М.Г. Цховребова

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Ізмаїл» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови відповідача № 453 від 4 грудня 2012 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 13230,0 грн. - відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 15 березня 2013 року.