Рішення

від 18.03.2013 по справі 15/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.13 р. Справа № 15/84

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М. розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська компанія «Центренергокомплекс», м.Харків

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк

про стягнення 9846,18грн., 20% штрафу в сумі 1969,23грн., витрат на правову допомогу в сумі 650,00грн.

за участю представників:

від позивача: Бенда Р.Є. (за довір.)

від відповідача: ОСОБА_2 (паспорт)

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківська компанія «Центренергокомплекс» м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення 9846,18грн., 20% штрафу в сумі 1969,23грн., витрат на правову допомогу в сумі 650,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на отримання партії товару з суттєвими порушеннями вимог щодо якості та комплектності товару.

Відповідач заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що товар виготовлений відповідно до опублікованої на Інтернет сторінці інформації та відповідає всім вимогам, вказаним позивачем у заявці.

Поясненнями б/н від 10.05.11р. відповідач повідомив, що ніяких письмових вимог від позивача стосовно поставки іншої партії товару не отримував, суму передоплати в розмірі 9846,18грн. не повертав, оскільки вважає, що зобов'язання щодо виготовлення та поставки товару були виконанні в повному обсязі. На підтвердження своєї правової позиції надані роздруковані з Інтернет сторінки зразки спірного товару.

10.06.11р. від позивача надійшли письмові пояснення про те, що в заявці №32 від 03.02.11р. було допущено орфографічну помилку в написанні, а саме зайвою є буква «Б».

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.07.11р. по справі №15/84 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська компанія «Центренергокомплекс», м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк про стягнення 9846,18грн., 20% штрафу в сумі 1969,23грн., витрат на правову допомогу в сумі 650,00грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.11р. рішення господарського суду Донецької області від 06.07.11р. по справі №15/84 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.12р. рішення господарського суду Донецької області від 06.07.11р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.11р. скасовано, справу передано на новий розгляд.

Автоматизованою системою «Документообіг суду» для розгляду справи №15/84 призначено суддю Захарченко Г.В.

Ухвалою господарського суду від 28.04.12р. справа №15/84 прийнята до провадження, судове засідання призначено на 14.05.12р.

10.05.12р. відповідач надав додаткові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зобов'язати ТОВ «Харківська компанія «Центренергокомплекс» прийняти виготовлений відповідачем товар.

Ухвалою від 14.05.12р. суд зобов'язав відповідача надати сертифікат (технічний паспорт) на кнопкові пости, що виготовляються відповідачем; декларацію про відповідність товару; кнопкові пости, які поставлялися позивачу за накладною №178; копії етикеток, що містяться на товарі.

Відповідач витребувані судом документи не надав, в поясненнях від 28.05.13р. повідомив про відсутність технічних паспортів на кнопкові пости, декларацій про відповідність товару та відмовився надати копії етикеток, що містяться на товарі.

28.05.12р. відповідач надав суду речові докази: пости ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2, ПКУ-15-21Б.121 і54 У2, ПКУ-15-21Б.131 ір54 У2.

29.05.12р. позивач надав пояснення щодо маркування товару та просив суд призначити електротехнічну експертизу.

29.05.12р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 19182,87грн., з яких: заборгованість в сумі 11815,41грн., витрати на юридичні послуги в сумі 4750,00грн., витрати на проїзд 1304,21грн., судовий збір за подання позову в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 236,00грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 187,50грн., судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 804,75грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.05.12р. для визначення відповідності поставлених виробів вимогам ДСТУ та їх придатності для реалізації було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. У зв'язку з цим, ухвалою від 29.05.12р. суд зупинив провадження у справі до отримання експертного висновку.

10.07.12р. до господарського суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення експертизи з підстав відсутності спеціалістів в галузі проектування електричних виробів (електроустановок), у зв'язку з чим матеріали справи повернуті до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 25.07.13р. провадження у справі поновлено у зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду Донецької області та призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі. У зв'язку з цим, ухвалою від 25.07.12р. суд зупинив провадження у справі до отримання експертного висновку.

23.10.12р. від Київської незалежної судово-експертної установи надійшов висновок судової електротехнічної експертизи №0322 від 15.10.12р.

13.11.12р. позивач надав клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з надходженням експертного висновку.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 16.11.12р. у зв'язку з перебуванням судді Захарченко Г.В. на лікарняному справа №15/84 передана для розгляду судді Риженко Т.М.

Ухвалою суду від 11.12.12р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою від 05.02.13р. суд зобов'язав експерта Київської незалежної судово-експертної установи Олійника П.В., що проводив електротехнічну експертизу по справі, надати письмові пояснення на запитання сторін.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Донецької області від 06.02.13р. справа №15/84 передана судді Захарченко Г.В. у зв'язку з виходом з лікарняного.

25.02.13р. від Київської незалежної судово-експертної установи надійшов лист №0435 від 19.02.13р., в якому експерт Олійник П.В. надав письмові пояснення на запитання сторін.

18.03.13р. позивач надав уточнення позовних вимог, з яких вбачається збільшення розміру вимог в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. Відповідно до вказаних уточнень позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 9846,18грн., 20% штрафу в сумі 1969,23грн., витрат на правову допомогу в сумі 8854,21грн., витрат за проведення судової експертизи в розмірі 5600,00грн.; державного мита в сумі 1077,25грн. та витрат на ІТЗ в сумі 236,00грн. Розгляд справи продовжується з врахуванням наданих уточнень.

В судовому засіданні 18.03.13р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Відповідач заперечував з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник) на сайті АДРЕСА_2 була розташована інформація - пропозиція відносно пристроїв Постів керування кнопкових серії ПКУ15, що призначені для комутації електричних ланцюгів керування перемінного току.

03.02.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківська компанія «Центренергокомплекс» (покупець) листом №32 надіслав заявку засобами електронного зв'язку на електрону адресу відповідача, в якому просив останнього виставити рахунок на товар: Пост ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 исп2 СТОП) в кількості 5 шт.; Пост ПКУ -15-21Б.121 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 исп4 чорна ПУСК, КЕ - 081 исп5 червона СТОП) в кількості 28 шт.; Пост ПКУ -15-21Б.121 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 чорна ВІДКРИТИ, КЕ - 081 чорна ЗАКРИТИ) - в кількості 38 штук; Пост ПКУ -15-21Б.131 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 исп4 чорна ВІДКРИТИ, КЕ - 081 исп5 чорна ЗАКРИТИ, КЕ - 081 исп5 червона СТОП) - в кількості 22 штук.

Відповідач листом №5/02 від 04.02.11р. повідомив, що має можливість виготовити та поставити вказану в заявці продукцію протягом 14 календарних днів. Разом з листом відповідач надіслав рахунок на оплату №236 від 04.02.11р. замовленого товару загальною вартістю 9846,18грн.

Платіжним дорученням №46 від 07.02.11р. позивач оплатив вартість погодженого сторонами товару на суму 9846,18грн.

14.02.11р. перевізником ПП «Нічний експрес» на адресу позивача був доставлений вантаж від відповідача. Товар був отриманий за видатковою накладною №178.

Однак, як зазначає позивач, після прийняття партії товару постів кнопкових ПКУ 15-21 були виявлені суттєві порушення вимог до якості та комплектності товару, а саме: замість комутаційних апаратів КЕ-081 ір54 ТУ 16.542.015-84 поставлені апарати невідомого виробництва; поставлені апарати мають пластиковий корпус виробництва E.NEXT та не відповідають умовам ТУ 16-526.333-83; контактна група апаратів встановлена неправильно; при натисканні на кнопки апарату деякі з них не повертаються у вихідне положення і залишаються втиснутими - «западають»; кнопки не мають зовнішнього протектора, що не відповідає вимогам ДСТУ 14255-69:54 для ступеня захисту ір54; замість кнопок червоного і зеленого кольору апарати містять кнопки чорного і червоного кольору; відсутнє внутрішнє та зовнішнє заземлення; пост має наклейку з маркуванням ПКУ15-21, а отже він не вироблявся E.NEXT, «Аско» або «ІЕК»; на постах відсутнє маркування виробника E.NEXT; відсутні документи, що підтверджують якість поставленої продукції.

На підставі вищевикладеного, позивач в односторонньому порядку склав акт приймання - передачі №1 від 15.02.11р., за висновками якого виявлено, що товар не відповідає комплектації постів кнопкових серії ПКУ 15-21, як висновок отриманий товар визнаний таким, що не відповідає відповідному замовленню, не відповідає оплаченої за нього вартості, більш низької якості, має дефекти та підлягає поверненню.

В листі №12 від 18.02.11р. позивач зазначив, що відповідачем були поставлені аналоги постів без попередження та погодження маркування, що тягне за собою неприпустиме відхилення від проекту, у зв'язку з чим повідомив відповідача про повернення товару та просив повернути оплату за вказаний товар.

Товар був повернутий відповідачу за видатковою накладною (повернення) від 18.02.11р. №ВП-0000001.

Відповідач в свою чергу склав акт від 21.02.11р. про приймання за транспортною декларацією №6543588 переліченого товару при свідках із зазначенням, що отриманий товар не має видимих ушкоджень, товар прийнятий особисто відповідачем на зберігання.

Листом №10/02 від 23.02.11р. відповідач просив покупця повідомити щодо підстав зробленого висновку про невідповідність товару.

Претензією №20 від 01.03.11р. позивач просив відповідача повернути суму за оплачений та повернутий товар в розмірі 9846,18грн.

Листом №5/03 від 15.03.11р. відповідач зауважив, що продукцію виготовлено та поставлено відповідно до заявки №32 від 03.02.11р., у якій відсутні будь-які посилання на стандарти та інші нормативні акти, яким повинен відповідати замовлений товар. Також, відповідач зауважив, що кнопки та корпуса виготовлювалися відповідно ГОСТ 30011.5.1-2002 (МЭК 60947-5-1:1997//IEC60947-5-1) «Аппаратура распределения и управления низковольтная. Часть 5-1 Аппаратуры и коммутационные элементы цепей управления. Электромеханические аппараты для цепей управления», про що свідчить маркування IEC60947-5-1.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (поставив товар неналежної якості), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

У відзиві на позов, відповідач зазначив, що оскільки позивачем не заповнювався опитувальний лист для замовлення, який розташований на Інтернет сторінці, не надавалась будь-яка додаткова інформація щодо нормативних документів, необхідних технічних даних, замовник прийнявши пропозицію відповідача та оплативши продукцію погодився з тим, що товар буде виготовлений відповідно до інформації, опублікованої на Інтернет сторінці, і саме такий товар був виготовлений відповідачем та відправлений позивачу.

До того ж, відповідач зауважив, що посилання позивача на невідповідність спірного товару умовам ТУ 16.542.015-84, ТУ 16-526.333-83, стандартам, безпідставні, оскільки їх застосування не передбачено ні пропозиціями відповідача, ні позивача у заявці.

Щодо посилань позивача на невідповідність поставленому товару наданих відповідачем паспортів відповідач пояснив, що додані позивачем до позову паспорти були вислані на його прохання у якості можливих зразків паспортів на аналогічну продукцію для ознайомлення, тобто не мають ніякого відношення до поставленого товару.

В поясненнях від 04.07.11р. відповідач зазначає, що видача паспортів в заявці ТОВ «Харківська компанія «Центренергокомплекс» та на інтернет-сторінці не передбачалась. Отже, відповідно п.2 ст.642 ЦК України та п.4 ст.268 ГК України паспорти не видавались і вся необхідна інформація щодо товару міститься на етикетках, які знаходяться на кожній одиниці товару та на відповідних комплектуючих.

Щодо зауважень позивача на невідповідність кольору кнопок, відповідач зазначив, що у відповідності до ГОСТ 29149-91 (МЭК 73-84) зелений та чорний колір є повністю рівнозначними, а отже ніяких порушень в даному випадку не вбачає.

Також, в поясненнях відповідач повідомив про усунення дефекту «западання» кнопок.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачу була поставлена саме та продукція, яку він замовив в заявці №32 від 03.02.11р.

Предметом даного позову є вимога позивача про повернення сплаченої відповідачу суми за поставлений неякісний товар у розмірі 9846,18грн. та стягнення штрафу в сумі 1969,23грн. Правовідносини між сторонами виникли на підставі домовленості на поставку товару шляхом обміну листів за допомогою засобів електронного зв'язку.

Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Згідно ст.699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.

Пропозиція укласти договір поставки пристроїв Постів керування кнопкових серії ПКУ15, які призначені для комутації електричних ланцюгів керування перемінного току, викладена у вигляді інформації у мережі Інтернет, а саме, розташована відповідачем на сайті АДРЕСА_2 у подальшому продукція деталізована заявкою позивача №32 від 03.02.11р., листом №5/02 від 04.02.11р., рахунком №236 від 04.02.11р., виставленим відповідачем для оплати товару, видатковою накладною №178 за якою був проставлений товар.

Факт прийняття пропозиції позивачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: надіслання заявки № 32 від 03.02.2011р. з проханням виставити рахунок - фактуру для оплати товару та наступна оплата товару на умовах передоплати.

Вчинення спірного правочину підтверджується видатковою накладною, копія якої є в матеріалах справи. Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощеній формі, як допускається нормами ч.1 ст.181 ГК України.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо поставки товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обов'язки та підлягає належному виконанню сторонами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.673 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою звичайно використовується така річ. Непридатним для звичайного використання вважається товар, у якого відсутні певні якості і це є перешкодою його фактичному використанню, веде до негативного результату, або збільшує витрати споживача.

У випадку, якщо товар придатний не для всіх цілей, для яких він звичайно використовуються, а тільки для деяких з них, продавець повинен попередити про це покупця. В іншому разі виконання вважається неналежним.

Крім того, згідно ст.673 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає вимогам щодо якості, встановленим законом. Ця норма відповідає положенню п.3 ст.5 Декрету КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію», відповідно до якої обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Згідно частин 3, 4 ст.268 ГК України у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляється, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ГК України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу.

При розгляді справи №15/84 виникли питання щодо відповідності поставлених пристроїв вимогам ДСТУ та їх придатності для експлуатації. Виходячи з того, що розгляд вказаних питань потребує спеціальних знань, суд доручив Київській незалежній судово-експертній установі провести електротехнічну експертизу та на вирішення експерту поставив наступні питання: До якого виду (сорту) товарів відносяться кнопкові пости - ПКУ15-21? Яким стандартам (технічним умовам) мають відповідати вироби такого виду? Чи відповідає товар (пости кнопкові ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2, ПКУ-15-21Б.121 і54 У2, ПКУ-15-21Б.131 ір54 У2) вимогам нормативних документів, відповідних стандартів та технічним характеристикам, які звичайно ставляться до товарів такого виду? Якщо ні, то в чому полягає невідповідність? Чи можливе використання пластикового корпуса при виробництві постів серії ПКУ 15-21? Чи відповідає вироблений товар - пости кнопкові ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2, ПКУ-15-21Б.121 і54 У2, ПКУ-15-21Б.131 ір54 У2 зразкам, зазначеним на Інтернет сторінці АДРЕСА_2 (том І, а.с. 12, 63-70). Чи відповідає вироблений товар (пости кнопкові ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2, ПКУ-15-21Б.121 і54 У2, ПКУ-15-21Б.131 ір54 У2) вимогам, зазначеним в заявці ТОВ «Харківська компанія «Центренергокомплекс» №32 від 03.02.11р. (том І, а.с. 11)? Чи укомплектовані ці вироби комутаційними апаратами КЕ-081, якщо ні, то якими саме комутаційними апаратами укомплектовані ці вироби? Чи мають надані для експертизи пости кнопкові ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2, ПКУ-15-21Б.121 і54 У2, ПКУ-15-21Б.131 ір54 У2 виробничі дефекти? Якщо так, то які саме?

За результатами експертних досліджень експертом надані наступні відповіді:

1. Надані кнопкові пости - ПКУ15-21 відносяться до електротехнічного виду продукції.

2. Вироби такого виду повинні відповідати вимогам ДСТУ 3020-95 (ГОСТ 12434-93), ДСТУ ІЕС 60947-5-1:2007 та ГОСТ 30011.5-93 (МЭК 947-5-1).

3. Відповідність вимогам вказаних вище стандартів в Україні встановлюється лише сертифікатом відповідності УкрСЕПРО на підставі проведення відповідних випробувань.

4. При виробництві постів серії ПКУ 15-21 не можливе використання пластикового корпуса.

5. Пости кнопкові ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2, ПКУ-15-21Б.121 і54 У2, ПКУ-15-21Б.131 ір54 У2 відповідають зразкам, зазначеним на Інтернет сторінці АДРЕСА_2 лише зовнішнім виглядом поста з трьома кнопковими вимикачами. Інша інформація носить лише рекламний характер і не уточнює технічні параметри виробу.

6. Вироблений товар не відповідає вимогам, зазначеним в заявці ТОВ «Харківська компанія «Центренергокомплекс» №32 від 03.02.11р. (том 1, а.с. 11) в частині комплектації кнопковими вимикачами серії КЕ. Ці вироби не укомплектовані комутаційними апаратами КЕ-081. Із-за відсутності відповідного маркування на самих комутаційних апаратах в середині поста, встановити їх тип (серію) не має технічної можливості.

7. В наданих для експертизи постах не виявлено виробничих дефектів.

У зв'язку з наявністю заперечень відповідача, щодо допущення при проведенні експертизи порушень, слід зазначити наступне:

Експертом надані відповіді на всі поставлені питання. У письмовій відповіді на питання сторін експертом надані роз'яснені на певні неясності, висловлені сторонами.

Щодо посилання в експертному висновку та порівняння вироблених відповідачем постів із ДСТУ, які діють в Російській Федерації, то це не впливає на надані експертом відповіді, оскільки у відповідях експерт посилається на діючі в Україні стандарти.

Зокрема, стосовно відповіді на друге питання, що вироби такого виду повинні відповідати певним ДСТУ, то факт дії в Україні цих ДСТУ підтверджений листом Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» №14858/08-17 від 12.02.12р.

У відповіді на третє питання експерт не стверджує про необхідність обов'язкової сертифікації виробленого товару. Оскільки в України можлива добровільна сертифікація. Дану відповідь слід розуміти, що у разі наявності сертифіката відповідності, такий документ є належним підтвердженням якості продукції.

Щодо неможливості використання пластикового корпусу, то дане твердження випливає з вимог ДСТУ ІЕС 60947-5-1:2007.

Факт відсутності у вироблених постах кнопкових вимикачів серії КЕ підтверджений відповідачем в судовому засіданні 18.03.13р. Також в судовому засіданні 18.03.13р. сторони повідомили про відсутність необхідності в призначенні додаткової чи повторної експертизи.

Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів та не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

В силу ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами ч.1 ст.666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Посилання позивача на необхідність надання відповідачем сертифіката відповідності судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.09р. №1149 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання» обов'язкове застосування Технічного регламенту для всіх виробників і постачальників низьковольтного електричного обладнання вводиться з 1 січня 2012 року, а спірний товар був поставлений 15.02.11р.

Відповідач також посилається на те, що пости кнопкові відсутні в Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05р. №28

Проте це не виключає обов'язку відповідача надати інші документи (окрім сертифіката відповідності), що підтверджують якість товару та його експлуатаційні характеристики.

Як встановлено в ході розгляду справи, наявні в матеріалах справи копії паспортів (т. 1 арк. 19-21) не мають жодного відношення до постів кнопкових, стосовно яких виник спір, оскільки найменування постів в паспортах не відповідає фактично виготовленим постам, та паспорти не містять відомостей щодо виробника цього товару.

В розумінні відповідача належним технічним паспортом є етикетки, які знаходяться на кожній одиниці товару.

Судом встановлено, що на вказаних етикетках не міститься всієї необхідної інформації, зокрема: інформації щодо виробника товару, комплектуючих частин, інструкції з використання або порядку гарантійного обслуговування. Будь-яких інших документів до товару, що поставлявся, постачальником (відповідачем) не додано, отже покупець мав право відмовитися від прийняття і оплати товару, а з огляду на те, що товар сплачений - має право вимагати повернення сплаченої суми.

Якість продукції - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійності, довговічність, економічність продукції і зумовлюють здатність її задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів. Лише якісна продукція дозволяє використовувати товар за цільовим призначенням та забезпечує безпечне його споживання.

Пунктами 1, 2 статті 268 ГК України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Стандарт відповідно до Закону України «Про стандартизацію» може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

В поясненнях від 04.07.11р. відповідач зазначає, що пости виготовлялись згідно: ГОСТ 30011.5.1-2002 (МЭК 60947-5-1:1997//IEC60947-5-1) «Аппаратура распределения и управления низковольтная. Часть 5-1 Аппаратуры и коммутационные элементы цепей управления. Электромеханические аппараты для цепей управления», ГОСТ 12.2.007.0-75 Изделия электротехнические Общие требования безопасности; ГОСТ 12.1.019-78 Электробезопасность Общие требования и номенклатура видов защиты; ГОСТ 29149-9111 (МЭК 73-84) Цвета световой сигнализации и кнопок.

Згідно п.5.1 ДСТУ ІЕС 60947-5-1:2007 «Пристрої комплектні розподільчі низьковольтні», наданого відповідачем, виробник повинен надавати такі відомості:

Ідентифікування: назва чи торгова марка виробника; познака типу або номера серії, що дає змогу отримати відомості про перемикальний елемент (або в цілому про розподільчий перемикач) від виробника чи з його каталогу, або згідно з додатком А; ІЕС 60947-1, якщо виробник підтверджує відповідність цьому стандарту;

Основні номінальні параметри й категорії застосування: номінальні робочі напруги (див. 4.3.1.1); категорія застосування та номінальні робочі струми за номінальних робочих напруг пристрою розподільчого кола; номінальна напруга ізоляції (див. 4.3.1.2); номінальна витримувана імпульсна напруга (див. 4.3,1.3), якщо її визначено; перемикальне перенапруження, якщо воно має місце (див. 4.9); ІР код (познака ступеня захисту) у разі розміщення пристрою розподільчого кола в оболонці (див, 5.1 і додаток С ІЕС 60947-1); ступінь забруднення (див. 6.1.3.2); тил і максимальні значення номінальних характеристик пристроїв захисту від струмів короткого замикання (див. 8.3.4.3); умовний струм короткого замикання, якщо він менше ніж 1000 А; здатність до роз'єднання, якщо застосовно, з познакою 07-13-06 за ІЕС 60617-7; познаки контактних елементів однакової полярності.

Відповідно до п.5.2 маркування відомостей, зазначених в п.5.1 (а саме: назва чи торгова марка виробника; познака типу або номера серії, що дає змогу отримати відомості про перемикальний елемент (або в цілому про розподільчий перемикач) від виробника чи з його каталогу, або згідно з додатком А), наносять обов'язково на фірмову табличку пристрою розподільчого кола так, щоб мати можливість отримати повні відомості, які стосуються ви робника.

Написи мають бути нестираними, легко читатися і їх не треба наносити на головки гвинтів і ру хомі шайби.

Як вбачається з експертного висновку (а.с. 95, т.3) паспортні таблички з технічними даними, що містяться на боковій стороні кожного кнопкового вимикача, виготовлені типографським способом на самоклеючому папері. Таким же способом наклеєні написи на самих кнопкових вимикачах. На кнопковому посту з двома кнопковими вимикачами надпис «Пуск» зеленого кольору частково відклеївся. В листі від 19.02.13р. №0435 експерт зазначає, що таблички паспортів та таблички назви кнопок, які наклеєні на корпуси постів зроблені з матеріалів, які не стійкі до витирання.

На вказаних паспортних табличках вказана тільки назва пристрою, контакт (исп.), категорія, номінальна напруга (В) та номінальний струм (А).

Решта перелічених в п.5.1 ДСТУ ІЕС 60947-5-1:2007 відомостей на вироблених відповідачем пристроях відсутня.

Крім того, згідно ДСТУ ІЕС 60947-5-1:2007 «Пристрої комплектні розподільчі низьковольтні» матеріали конструкції повинні бути придатними до конкретного застосування та забезпечувати здатність устаткування витримувати необхідні випробування. Особливу увагу необхідно звернути на вогнестійкість і вологостійкість та необхідність захисту деяких ізольованих матеріалів від дії вологи.

Як встановлено судом під час розгляду справи, надані відповідачем пости мають пластиковий корпус, що не свідчить про їх вогнестійкі якості.

Викладене вказує на недотримання відповідачем вимог ДСТУ ІЕС 60947-5-1:2007 при виготовленні постів кнопкових серії ПКУ 15-21.

В листі від 15.03.11р. №5/03 відповідач підтвердив, що на деяких постах дійсно «залипали» кнопки.

Відповідно до ч.2 ст.680 ЦК України якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.

Частиною 8 ст.269 ГК України встановлено, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до суду з відповідними вимогами в межах строків, визначених вказаними нормами.

Частиною 1 ст.188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Оскільки під час розгляду справи було доведено, що недоліки товару виникли до його передання постачальником, у зв'язку з чим покупець відмовився від оплати поставленого товару, вимога покупця про повернення вартості оплаченого товару є правомірною.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9846,18грн. підлягають задоволенню.

Позивачем на підставі п.7 ст.269 ГК України заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1969,23грн.

Згідно п.7 ст.269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

За приписами ст.231 ГК України та відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/249 від 15.03.11р. «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Такої позиції також дотримується Верховний Суд України в постановах від 06.12.10р. по справі №42/563; від 20.12.10р. по справі №06/113-38; від 20.12.10р. у справі N3-41гс10 та від 28.02.11р. у справі N3-11гс11.

Як вбачається з матеріалів справи, жодна з сторін не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

За приписами ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Позивачем не надано жодного документа, в якому сторонами за даним правочином передбачено забезпечення виконання зобов'язання у вигляді штрафу.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1969,23грн.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на правову допомогу в сумі 8854,21грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Правовідносини між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_5 підтверджуються наявним в матеріалах справи договором про надання юридичних послуг №280311 від 28.03.11р., актами виконаних робіт, виставленими рахунками, квитанціями та платіжними дорученнями на оплату юридичних послуг.

Відповідно до договору про надання юридичних послуг №280311 від 28.03.11р. ОСОБА_5 зобов'язується своїми засобами та на власний ризик надати замовнику оплатні юридичні послуги (п.1.1 договору).

В актах виконаних робіт та рахунках на оплату визначені певні юридичні дії, які виконувались ОСОБА_5 для позивача, а також час їх виконання та вартість. Загальна вартість виконаних послуг за вказаними рахунками становить 8154,21грн.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль представника ОСОБА_5 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи №15/84, суд вважає заявлену суму витрат на юридичні послуги в сумі 8154,21грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі, в задоволенні вимоги про стягнення штрафу суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі заяви про збільшення позовних вимог позивач доплатив судовий збір, що підтверджується квитанцією №ПН90782 від 29.05.12р. на суму 85,00грн. З огляду на те, що фактичного збільшення ціни позову не відбулось, а мало місце збільшення розміру судових витрат, необхідність сплати судового збору відсутня.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 205, 526, 546, 547, 615, 638, 640, 642, 651, 662, 673, 674, 678, 680, 699, 712 Цивільного кодексу України, п.1 ч.2 ст.22, ст.ст. 181, 188, 231, 265, 268, 269 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 32-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська компанія «Центренергокомплекс» м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 9846,18грн. та 20% штрафу в сумі 1969,23грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська компанія «Центренергокомплекс» (юридична адреса: 61171, м.Харків, Салтівське Шоссе, буд.240, корп. «В», кв.51; Поштова адреса: 61099, м.Харків, а/с 11495; ЄДРПОУ 35351997) заборгованість в сумі 9846,18грн.; витрати на правову допомогу в сумі 7378,51грн., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 4666,67грн.; державне мито та судовий збір в сумі 826,88грн. та витрати на ІТЗ в сумі 196,67грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківська компанія «Центренергокомплекс» (юридична адреса: 61171, м.Харків, Салтівське Шоссе, буд.240, корп. «В», кв.51; Поштова адреса: 61099, м.Харків, а/с 11495; ЄДРПОУ 35351997) з державного бюджету судовий збір в сумі 85,00грн.

Речові докази Пост ПКУ 15-21Б.111 ip 54У2 (у кількості 1), Пост ПКУ 15-21Б.121 ip 54У2 (у кількості 2), Пост ПКУ 15-21Б.131 ip 54У2 (у кількості 1) повернути відповідачу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 18.03.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 25.02.13р.

Суддя Захарченко Г.В.