Рішення

від 19.03.2013 по справі 913/141/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2013 року Справа № 913/141/13-г

Провадження №23/913/141/13-г

За позовом Міністерства юстиції України, м. Київ

до Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Янівська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Донбасантрацит», смт. Княгинівка, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення збитків в розмірі 790574 грн. 32 коп.

Суддя Воронько В.Д.

представники:

від позивача - Легка Ю.Ю., завідувач сектора представництва інтересів держави та органів юстиції в судах України, довіреність № 7069/9/2.8 від 19.03.2013, посвідчення № 737 від 24.01.2013;

від відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

Міністерством юстиції України заявлено позов про стягнення з Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Янівська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Донбасантрацит» на користь Державного бюджету України збитків в розмірі 790574 грн. 32 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що за результатами розгляду заяв №№ 45524/05, 39316/07, 39326/07, 39329/07, 39331/07, 39332/07, 39333/07, 39335/07, 39337/07, 39339/07, 39342/07, 39360/07, 39407/07, 39411/07, 39418/07, 39422/07, 39426/07, 39429/07, 39433/07, 45858/07 у справі «Карпухан та інші проти України» Європейським судом з прав людини встановлено порушення Україною пункту 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у зв'язку з чим рішенням від 10.12.2009 зобов'язано державу Україна сплатити заявникам заборгованість за рішеннями національних судів, винесених на користь заявників, відшкодування справедливої сатисфакції та кожному по 40 євро судових витрат. На виконання цього рішення з Державного бюджету України на особисті рахунки заявників сплачено присуджені Європейським судом кошти у наступних розмірах:

№ п/пП.І.Б. заявникаПлатіжне доручення та сума заборгованості за рішенням національного суду (грн.)Платіжне доручення та сума справедливої сатисфакції (грн.) 1.Карпухан A.I.від 16.09.2010 № 8404 3253,75 16.09.2010 № 8405 11553,20 2.Помогаєва С.М.від 15.07.2010 № 946 3518,91від 15.07.2010 № 720 29018,50 3.Євтушевич В.П.від 15.07.2010 № 947 5436,30від 15.07.2010 № 721 13319,80 4.Момрик J1.B.від 15.07.2010 № 948 5521,33від 15.07.2010 № 722 27914,37 5.Медвідь Н.І.від 15.07.2010 № 949 6083,07від 15.07.2010 № 723 13711,27 6.Самофалова J1.0.від 21.07.2010 № 950 27402,68від 21.07.2010 № 724 45598,14 7.Самофалов В.Є.від 15.07.2010 № 951 3618,42від 15.07.2010 № 738 29169,06 8.Горська Т.В.від 15.07.2010 № 952 4058,67від 15.07.2010 № 739 12617,18 9.Шевченко B.J1.від 15.07.2010 № 953 4043,96від 15.07.2010 № 740 12617,18 10.Серкіна В.В.від 15.07.2010 № 954 2632,13від 15.07.2010 № 741 11854,32 11.Серкін М.М.від 15.07.2010 № 955 1634,58від 15.07.2010 № 742 27834,07 12.Піндур Т.А.від 15.07.2010 № 956 3831,74від 15.07.2010 № 743 12496,72 13.Кажарська О.В.від 15.07.2010 № 957 3027,07від 15.07.2010 № 744 12045,04 14.Тимошенко J1.0.від 15.07.2010 № 958 4111,36від 15.07.2010 № 745 12617,18 15.Ясючень О.О.від 15.07.2010 № 959 8245,62від 15.07.2010 № 746 14875,62 16.Ясючень В.В.від 15.07.2010 № 961 5570,41від 15.07.2010 № 747 31628,26 17.Бичек Н.М.від 15.07.2010 № 962 3863,19від 15.07.2010 № 748 12526,84 18.Носко B.C.від 15.07.2010 № 964 12213,86від 15.07.2010 № 749 17113,99 19.Пікуліна І.М.від 15.07.2010 № 965 4176,46від 15.07.2010 № 750 12687,44 20.Жуков І.П. (спадкоємицею якого є Жукова О.І.)від 15.07.2010 № 966 201249,35від 15.07.2010 № 751 115883,28 всього 790574 грн. 32 коп.

Відшкодована за рішенням Європейського суду у справі «Карпухан та інші проти України» сума є збитками Державного бюджету України, тому позивач просить стягнути їх з відповідача, оскільки порушення відповідачем зобов'язань перед заявниками та зволікання із виконанням рішень національних судів, винесених на користь заявників, стало наслідком звернення останніх до Європейського суду, рішенням якого державу Україна зобов'язано сплатити заявникам заборгованість за рішеннями національних судів, відшкодування справедливої сатисфакції та судових витрат.

Відповідач на порушення ухвал суду від 10.01.2013, 28.01.2013, 12.02.2013 та від 26.02.2013 відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, у судові засідання не з'явився. Ухвала від 10.01.2013, 28.01.2013 та від 12.02.2013 надіслані відповідачу за реєстраційною адресою: м. Красний Луч, смт. Княгинівка рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, повернулись з відміткою пошти у зв'язку зі спливом строку зберігання. Ухвала від 26.02.2013 про відкладення розгляду справи також надіслана за юридичною адресою Товариства, проте на час судового розгляду цієї справи суд не отримав інформації щодо одержання чи неодержання зазначеної ухвали відповідачем.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу Ураїни, суд вважає можливим розглянути справу за наявними документами.

Оцінивши надані докази і доводи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з тривалим невиконанням рішень Краснолуцького міського суду Державним відкритим акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Янівська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Донбасантрацит» Карпухан А.І., Помогаєва С.М., Євтушевич В.П., Момрик Л.В., Медвідь Н.І., Самофалова Л.О., Самофалов В Є., Горська Т.В., Шевченко В.Л., Серкіна В.В., Серкін М.М., Піндур Т.А., ажарська О.В., Тимошенко Л.О., Ясючень О.О., Ясючень В.В., Бичек Н.М., Носко В.С., Пікулін І.М., Жуков І.П. звернулись до Європейського суду з прав людини.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Карпухан та інші проти України" за заявами №№ 45524/05, 39316/07, 39326/07, 39329/07, 39331/07, 39332/07, 39333/07, 39335/07, 39337/07, 39339/07, 39342/07, 39360/07, 39407/07, 39411/07, 39418/07, 39422/07, 39426/07, 39429/07, 39433/07, 45858/07 встановлено порушення прав Карпухан А.І., Помогаєва С.М., Євтушевич В.П., Момрик Л.В., Медвідь Н.І., Самофалова Л.О., Самофалов В Є., Горська Т.В., Шевченко В.Л., Серкіна В.В., Серкін М.М., Піндур Т.А., ажарська О.В., Тимошенко Л.О., Ясючень О.О., Ясючень В.В., Бичек Н.М., Носко В.С., Пікулін І.М., Жуков І.П. та зобов'язано державу Україна сплатити заявникам заборгованість за рішеннями національного суду, винесених на користь заявників, відшкодування справедливої сатисфакції та кожному по 40 євро судових витрат.

На виконання рішення Європейського суду з Державного бюджету України на особисті рахунки заявників всього сплачено 790574 грн. 32 коп.:

№ п/пП.І.Б. заявникаПлатіжне доручення та сума заборгованості за рішенням національного суду (грн.)Платіжне доручення та сума справедливої сатисфакції (грн.) 1.Карпухан A.I.від 16.09.2010 № 8404 3253,75 16.09.2010 № 8405 11553,20 2.Помогаєва С.М.від 15.07.2010 № 946 3518,91від 15.07.2010 № 720 29018,50 3.Євтушевич В.П.від 15.07.2010 № 947 5436,30від 15.07.2010 № 721 13319,80 4.Момрик J1.B.від 15.07.2010 № 948 5521,33від 15.07.2010 № 722 27914,37 5.Медвідь Н.І.від 15.07.2010 № 949 6083,07від 15.07.2010 № 723 13711,27 6.Самофалова J1.0.від 21.07.2010 № 950 27402,68від 21.07.2010 № 724 45598,14 7.Самофалов В.Є.від 15.07.2010 № 951 3618,42від 15.07.2010 № 738 29169,06 8.Горська Т.В.від 15.07.2010 № 952 4058,67від 15.07.2010 № 739 12617,18 9.Шевченко B.J1.від 15.07.2010 № 953 4043,96від 15.07.2010 № 740 12617,18 10.Серкіна В.В.від 15.07.2010 № 954 2632,13від 15.07.2010 № 741 11854,32 11.Серкін М.М.від 15.07.2010 № 955 1634,58від 15.07.2010 № 742 27834,07 12.Піндур Т.А.від 15.07.2010 № 956 3831,74від 15.07.2010 № 743 12496,72 13.Кажарська О.В.від 15.07.2010 № 957 3027,07від 15.07.2010 № 744 12045,04 14.Тимошенко J1.0.від 15.07.2010 № 958 4111,36від 15.07.2010 № 745 12617,18 15.Ясючень О.О.від 15.07.2010 № 959 8245,62від 15.07.2010 № 746 14875,62 16.Ясючень В.В.від 15.07.2010 № 961 5570,41від 15.07.2010 № 747 31628,26 17.Бичек Н.М.від 15.07.2010 № 962 3863,19від 15.07.2010 № 748 12526,84 18.Носко B.C.від 15.07.2010 № 964 12213,86від 15.07.2010 № 749 17113,99 19.Пікуліна І.М.від 15.07.2010 № 965 4176,46від 15.07.2010 № 750 12687,44 20.Жуков І.П. (спадкоємицею якого є Жукова О.І.)від 15.07.2010 № 966 201249,35від 15.07.2010 № 751 115883,28 Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжними дорученнями від 15.07.2010 №№ 720-724, 738-751, 946-959, 961, 962, 964- 966, від 16.09.2010 № 8404 та № 8405.

Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Аналогічне положення передбачено ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про міжнародні договори України" міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 вказаного Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року була підписана від імені України 09.11.1995 та ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-Вр "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Законом України від 09.02.06 № 3436-IV до офіційного тексту та назви Конвенції були внесені зміни та застосований новий переклад. Згідно з пунктом 3 статті 59-1 Конвенції для тих держав, які підписали цю Конвенцію і які ратифікуватимуть її після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності з дня здачі на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи ратифікаційних грамот. У рішенні Європейського суду від 25.07.02 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" 11.09.97 визначено як дату вступу Конвенції в законну силу щодо України.

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Карпухан та інші проти України" державі заподіяно матеріальні збитки, тому відповідно до ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.ст. 15-17 Цивільного кодексу України, Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звернулося до суду за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень є Міністерство юстиції України.

Позивачем у справі здійснено виплату грошових коштів на виконання вказаного вище рішення Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, що визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом наступних обставин: протиправної поведінки відповідної особи, настання реальної шкоди, що може бути обчислена у грошовому еквіваленті, наявність причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою і вина завчавача шкоди.

Матеріалами справи доведено наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді невиплати заробітної плати та інших платежів своїм працівникам і невиконання рішення суду, настання негативних наслідків для держави у вигляді стягнутих сум за рішенням Європейського суду, що безпосередньо пов'язано з протиправною поведінкою відповідача. Відсутність власної вини відповідачем не доведено, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 15811 грн. 49 коп. покладається на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Янівська" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит", Луганська область, м. Красний Луч, смт. Княгинівка, ідентифікаційний код 00175573 на користь Державного бюджету України на рахунок 31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач Державна казначейська служба України збитки в розмірі 790574 грн. 32 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Янівська" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит", Луганська область, м. Красний Луч, смт. Княгинівка, ідентифікаційний код 00175573 в доход Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, банк отримувача - ГУДКСУ у Луганській області, отримувач -УДКСУ у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001 судовий збір в сумі 15811 грн.49 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби України після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 25.03.2013 .

Суддя В.Д. Воронько