Постанова

від 20.03.2013 по справі 816/650/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/650/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М. ,

за участю:

представника позивача - Гуйванюк Й.Є. ,

представника відповідача - Чирва Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2013 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0013112301/235 від 19.11.2012 року та № 0013102301/236 від 19.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість та податку на прибуток.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 30 жовтня 2012 року №4479/22-209/00152307, складений на підставі проведеної Кременчуцькою ОДПІ документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "ТБК "ТЄГ" за період за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" за період з 01 липня 2011 року 31 грудня 2011 року, ТОВ "Тех-стиль" за період з 01 липня 2011 року 31 грудня 2011 року у зв'язку з наданням неповної відповіді нa запит (надалі по тексту - Акт перевірки). За результатами перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в Акті перевірки, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та відповідно права на включення відповідних сум до складу валових витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Контрагенти позивача ПП "ТБК "ТЄГ", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "Тех-стиль" на момент укладення договорів та складання податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані. Товарність та дійсність операцій, відповідність їх вимогам закону, підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Вважає, що висновки Кременчуцької ОДПІ не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що під час перевірки враховано результати проведених перевірок контрагентів позивача ПП "ТБК "ТЄГ", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "Тех-стиль", згідно висновків яких при відпрацюванні ланцюгів постачання товарів (робіт, послуг) встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру /том І, а.с. 149-151/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зареєстроване як юридична особа 22 грудня 1995 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 00152307, про що видане свідоцтво серії А01 №359790, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 12/.

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції з 27 грудня 1995 року за №2771 /том І, а.с. 14/ та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100270678 серії НБ №20144 /том І, а.с. 13/.

У період з 29 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "ТБК "ТЄГ" (код ЄДРПОУ 34414480) за період за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" (код ЄДРПОУ 33632208) за період з 01 липня 2011 року 31 грудня 2011 року, ТОВ "Тех-стиль" (код ЄДРПОУ 36591112) за період з 01 липня 2011 року 31 грудня 2011 року у зв'язку з наданням неповної відповіді нa запит від 15 серпня 2012 року №23140/10/22-112.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 30 жовтня 2012 року №4479/22-209/00152307 /том І, а.с. 16-36/, згідно висновків якого встановлено порушення:

- пункту 135.1, підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135, підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 364115,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року у сумі 192535,00 грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 171580,00 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму залишка від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) у сумі 72823,00 грн., у тому числі: за липень 2011 року 25000,00 грн., вересень 2011 року у сумі 13507,00 грн., грудень 2011 року у сумі 34316,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що:

- згідно Акту Кременчуцької ОДПІ від 07 травня 2012 року №1126/22-209/35414480 "Про результати виїзної позапланової перевірки ПП "ТБК "ТЄГ" по питанню взаємовідносин з ПП "Дніпротатра", ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "Монолібудкомплект" за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року" встановлено неможливість здійснення ПП "Дніпротатра", ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "Монолібудкомплект" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання робіт; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. На думку податкового органу, усі операції надання товарів (робіт, послуг) ПП "Дніпротатра", ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "Монолібудкомплект" не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача" /том І, а.с. 26-28/;

- згідно Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21 червня 2012 року №2019/22-4/36591112 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Тех-Стиль" щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "К "Комплекси контролю" за грудень 2012 року" встановлено, що ТОВ "Тех-Стиль" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам /том І, а.с. 29-30/;

- згідно довідки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 21 лютого 2012 року №88/2302/33632208 "Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Прилад імпекс автоматизація" по взаємовідносинам з ТОВ "Молл-Сервіс" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за вересень 2011 року" встановлено, що ТОВ "Прилад імпекс автоматизація" прийняв до виконання первинні документи від ТОВ "Молл-Сервіс" у вересні 2011 року, що суперечать нормативно-правовим актам, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам /том І, а.с. 30-34/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою державною податковою інспекцією винесено податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року №0013112301/235, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72823,00 грн., у тому числі за липень 2011 року на 25000,00 грн., вересень 2011 року на 13507,00 грн., грудень 2011 року на 34316,00 грн. /том І, а.с. 37/; №0013102301/236, яким позивачу зменшено суму від"ємного значення об"єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 364 115,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року у сумі 192 535,00 грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 171 580,00 грн. /том І, а.с. 39/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 19 листопада 2012 року №0013112301/235 та №0013102301/236 суд виходить з наступного.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 201.1. статті 201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ПП "ТБК "ТехЄвроГруп" (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки будівельних матеріалів.

Так, судом встановлено, що 11 квітня 2011 року між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ПП "ТБК "ТехЄвроГруп" укладено договір №ТЕГ-1 /том І, а.с. 41-44/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити матеріали.

За умовами пункту 3.1 договору, поставка матеріалів відбувається на склад покупця.

На виконання умов вказаного договору, Постачальником - ПП "ТБК "ТехЄвроГруп" виписано позивачу: податкові накладні /том І, а.с. 58-60/, рахунок-фактуру /том І, а.с. 57/, накладні /том І, а.с. 45-50/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "ТБК "ТехЄвроГруп" (код ЄДРПОУ 35414480), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІ, а.с. 137-138/ та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 63/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Постачальником на виконання умов договору доставлено товар до ПАТ "Укртатнафта" шляхом залучення перевізника, на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортні накладні /том І, а.с. 51-56/ та акт надання транспортних послуг /том І, а.с. 62/.

Позивачем залучено до матеріалів справи копію витягу з журналу реєстрації та видачі довіреностей на підтвердження отримання уповноваженою особою позивача придбаного товару /а.с. 190/.

На підтвердження використання придбаних матеріалів позивачем долучено до матеріалів справи копії заявки на виписку матеріально-технічного ресурсу /том І, а.с. 191/, акту приймання-передачі плит дорожніх для облаштування тимчасових доріг при будівництві нерухомого майна /том І, а.с. 192/.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи /том І, а.с. 61/.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Тех-Стиль" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з купівлі-продажу спецодягу.

01 лютого 2011 року між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ТОВ "Тех-Стиль" укладено договір №1ТС6 /том І, а.с. 65-68/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити спецодяг.

За умовами пункту 3.1 договору, поставка матеріалів відбувається на склад покупця.

На виконання умов вказаного договору, Продавцем - ТОВ "Тех-Стиль" виписано позивачу: податкові накладні /том І, а.с. 89-90/, рахунки-фактури /том І, а.с. 83-84/, видаткові накладні /том І, а.с. 86-88/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Тех-Стиль" (код ЄДРПОУ 36591112), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІ, а.с. 132-133/ та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 93/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Продавцем на виконання умов договору доставлено товар до ПАТ "Укртатнафта", на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортну накладну ТОВ "Тех-Стиль" /том І, а.с. 91/ та ТОВ "Нова пошта" /том І, а.с. 92/.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи /том І, а.с. 85/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів у виробничі підрозділи, що придбаний у ТОВ "Тех-Стиль" товар використаний у господарській діяльності позивача /том І, а.с. 197-233; том ІІ, а.с. 1-46/.

Доказом отримання уповноваженим представником позивача у ТОВ "Тех-Стиль" захисних костюмів та курток є аналітична довідка з вказівкою економісту ОСОБА_4 на приймання нею товару /том І, а.с. 194/ та прибуткові ордери на приймання від ОСОБА_4 товару на склад ПАТ "Укртатнафта" /том І, а.с. 195-196/.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки обладнання.

Так, судом встановлено, що 16 травня 2011 року між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" укладено договір №6 /том І, а.с. 97-106/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити обладнання.

За умовами пункту 3.1 договору, поставка матеріалів відбувається на склад покупця.

На виконання умов вказаного договору, Постачальником - ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" виписано позивачу: податкові накладні /том І, а.с. 128, 132, 136/, рахунки-фактури /том І, а.с. 127, 131, 135/, видаткові накладні /том І, а.с. 126, 130, 134/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" (код ЄДРПОУ 33632208), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІ, а.с. 134-136/ та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 139/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Постачальником на виконання умов договору доставлено товар до ПАТ "Укртатнафта", на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортні накладні /том І, а.с. 129, 133, 137/.

Також позивачем залучено до матеріалів справи копію витягу з журналу реєстрації та видачі довіреностей на підтвердження отримання уповноваженою особою позивача придбаного товару /а.с. 180-182/.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи /том І, а.с. 138/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів у виробничі підрозділи, що придбаний у ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" товар використаний у господарській діяльності позивача /том І, а.с. 183-189/.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ПП "ТБК "ТЄГ", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "Тех-Стиль" суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Як припущення, суд розцінює доводи відповідача на неможливість здійснення ПП "ТБК "ТЄГ", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "Тех-Стиль" фінансово-господарської діяльності з реалізації продукції (товарів), оскільки у їх контрагентів по ланцюгу постачання, на думку податкового органу, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), з огляду на наступне.

Вказані посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтвердженні будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "ТБК "ТЄГ", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "Тех-Стиль" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою в судовому засіданні.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Фактичність поставки товарів від ПП "ТБК "ТЄГ", ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація", ТОВ "Тех-Стиль" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

Суд зауважує, що характер товарів і послуг, які отримані позивачем від вищенаведених контрагентів, цілком узгоджується з його діяльністю.

Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що податковим органом не встановлено здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, в результаті порушень, допущених іншими платниками податків.

Відповідач у якості обґрунтування своїх заперечень посилається на Акти перевірок контрагентів позивача /том І, а.с. 155-165/.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Тобто, якщо податковим органом встановлено факти порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача або постачальників останніх, негативні наслідки у вигляді визначення ДПІ податкових зобов'язань повинні наставати саме для порушників, а не для позивача, який свої податкові зобов'язання виконав належним чином, сплативши ПДВ в ціні товарів і послуг, тобто якщо позивач виконав всі передбачені законодавством передумови для формування податкового кредиту, ДПІ не може пов'язувати можливість віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту та до складу валових витрат з виконанням або невиконанням іншими платниками податків своїх зобов'язань.

Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера. Порушення норм вказаного Кодексу контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат.

Разом з тим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, як і не наділено повноваженнями перевірки відповідності фактичного місцезнаходження постачальника реєстраційним даним, тим більше по ланцюгу постачання.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що факти, викладені в Акті перевірки, не можуть бути розцінені в якості законної підстави для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 364 115,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року у сумі 192 535,00 грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 171 580,00 грн.; та завищення суми залишка від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) у сумі 72 823,00 грн., у тому числі: за липень 2011 року 25 000,00 грн., вересень 2011 року у сумі 13 507,00 грн., грудень 2011 року у сумі 34 316,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а згідно частини третьої цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0013112301/235 від 19.11.2012 року та № 0013102301/236 від 19.11.2012 року - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294, 0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков