Ухвала

від 21.05.2013 по справі 816/650/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 816/650/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Гуйванюк Й.Є.,

представника ввідповідача- Щурик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2013р. по справі № 816/650/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі- ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта") до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0013112301/235 від 19.11.2012 року та № 0013102301/236 від 19.11.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294, 0 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Кременчуцькою ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугувала інформація отримана за результатами перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання.

В ході перевірки, на підставі актів перевірок контрагентів позивача наданих іншими податковими органами, встановлено факти нікчемності укладених правочинів ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з контрагентами, що здійснювали свою діяльність направлену на надання податкової вигоди третім особам, а саме ТОВ «Тех-Стиль», ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація», ПП «ТБК «ТЄГ».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю підтверджено факт взаємовідносин із контрагентами - ТОВ «Тех-Стиль», ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація», ПП «ТБК «ТЄГ» та виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, він має всі документальні підтвердження розміру сум податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 29 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2012 року співробітниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "ТБК "ТЄГ" за період за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" за період з 01 липня 2011 року 31 грудня 2011 року, ТОВ "Тех-стиль" за період з 01 липня 2011 року 31 грудня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30 жовтня 2012 року №4479/22-209/00152307, на підставі якого відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року №0013112301/235, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72823,00 грн. та №0013102301/236, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі за ІІІ квартал 2011 року 192 535,00 грн., за ІV квартал 2011 року 171 580,00 грн (том 1, а.с. 16-36,37, 39).

Фактичною підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення, слугувала інформація отримана при відпрацюванні ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), згідно якої встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2011 року між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ПП "ТБК "ТехЄвроГруп" укладено договір №ТЕГ-1, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити матеріали (том 1, а.с. 41-44).

01 лютого 2011 року між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ТОВ "Тех-Стиль" укладено договір №1ТС6, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити спецодяг (том 1, а.с. 65-68).

16 травня 2011 року між ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" укладено договір №6, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити обладнання(том 1, а.с. 97-106).

На підтвердження реальності даних господарських правовідносин позивачем надані до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, накладних, товарно-транспортних накладних, витягів з журналу реєстрації та видачі довіреностей на придбання товарів.

Використання придбаних матеріалів позивачем підтверджено копіями заяв на виписку матеріально-технічного ресурсу, актів приймання-передачі, прибуткових ордерів на приймання товарів.

Вище зазначені документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», дефектів форми, змісту або походження не мають, що не заперечується відповідачем.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

За приписами пункту 135.1 статті 135 ПУ України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Враховуючи вище зазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарської операції по придбанню у ТОВ «Тех-Стиль», ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація», ПП «ТБК «ТЄГ» товарів та правомірності віднесення до податкового кредиту суми ПДВ сплачені в ціні отриманого товару, і як наслідок правомірного формування від'ємного значення суми податку на додану вартість та суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Доводи апеляційної скарги про не встановлення можливості здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання до виробника (імпортера, кінцевого надавача послуг/робіт тощо), колегія суддів зазначає наступне.

Чинне законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування ПДВ у залежність від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від можливості чи неможливості проведення зустрічних звірок по ланцюгу постачання. Покупець -платник податку на додану вартість не несе відповідальності за правильність ведення податкового обліку та сплати податкових зобов'язання продавця та інших суб*єктів господарювання по ланцюга до виробника.

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки відсутні підстави для зменшення суми від'ємного значення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 р. по справі № 816/650/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.