Постанова

від 19.03.2013 по справі 38/5005/7615/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2013 року Справа №38/5005/7615/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання: Чумак А.В.

за участю представників:

Уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ, на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011р. у справі №38/5005/7615/2011

за заявою управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі

м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська промислова

компанія", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011р. у справі №38/5005/7615/2011 (суддя Бондарєв Е.М.) ТОВ "Дніпровська промислова компанія" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 18.02.2012р.; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Козаченка В.М.

Постанова суду мотивована достатністю передбачених ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для визнання ТОВ "Дніпровська промислова компанія" банкрутом.

Не погодившись із вказаною постановою, до суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "ОТП Банк", яке просить дану постанову скасувати, як неправомірну.

В апеляційній скарзі ПАТ "ОТП Банк" наполягає на невідповідності оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства України, а саме, на відсутності доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора; непідтвердження відомостей про статус юридичної особи (відсутність за місцезнаходженням), що є підставою для її скасування та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дніпровська промислова компанія", як безпідставно порушеного.

Сторони та арбітражний керуючий наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, підтвердженням чого є судові повідомлення про вручення поштового відправлення. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності останніх.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В свою чергу, якості наявності правових підстав для звернення з апеляційною скаргою ПАТ "ОТП Банк" зауважує на тому, що, відповідно до ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

В той же час, ухвалене судове рішення безпосередньо стосується прав ПAT «ОТП Банк», оскільки, відповідно до умов договору про надання кредитної лінії CrL-300/1641/2006 від 16.05.2006р. банком боржнику було надано кредит в розмірі 1 500 000,00 грн. В забезпечення виконання умов згаданого вище кредитного договору, між банком та боржником був укладений договір застави обладнання №РЕ-300/1599/2006 від 17.05.2006p., відповідно до якого в заставу банку надано колонна-рукуператор 300/5 у кількості 17 штук.

Окрім того, 12.10.2007р. між банком та боржником було укладено договір про надання овердрафту OD-SME300/197/2007, відповідно до якого банком було надано боржнику 903 243,49 грн.

В забезпечення виконання умов договору про надання овердрафту, між банком та боржником укладено договір застави обладнання №PE-SME300/197/2007 від 20.10.2007 p., відповідно до якого в заставу банку надано колонна-рукуператор 300/5 у кількості 9 штук.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з думкою скаржника, що оскаржувана постанова стосується прав AT «ОТП Банк», у зв'язку з чим останній дійсно має право на подання апеляційної скарги.

Отже, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останню обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська подано заяву про визнання банкрутом ТОВ «Дніпровська промислова компанія» на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, як відсутнього боржника, у зв'язку з тим, що боржник має перед кредитором заборгованість у розмірі 1 786,63 грн.

Відповідно до приписів згаданого вище Закону, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Проте, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, доказів безспірності грошових вимог та неплатоспроможності боржника до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дніпровська промислова компанія» не додано. Так, в постанові суду взагалі не зазначено чим підтверджується заборгованість боржника, що є порушенням вимог ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та наявність безспірних вимог управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до боржника повністю спростовує.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009р. (пункт 36) роз'яснено: "Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Отже, оскільки при зверненні до господарського суду першої інстанції з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ініціюючим кредитором належних доказів, які свідчили би про безспірність грошових вимог, надано не було, колегія суддів погоджується з думкою апелянта, що судом першої інстанції боржника визнано банкрутом, як відсутнього, без наявності на то правових підстав, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість порушення справи про банкрутство.

Більш того, відповідно до частини 1 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин - підприємець - боржник та його керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, у разі

ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

В той же час, в оскаржуваній постанові господарським судом першої інстанції жодної з передбачених частиною першою статті 52 Закону ознак відсутнього боржника зазначено не було.

Більш того, згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 07.04.2011 року статус відомостей про юридичну особу - не підтверджено. Слід зауважити, що саме цей факт слугував підставою порушення провадження у справі про банкрутство за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно з статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частини 1 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ст.34 ГПК України, факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Разом з цим, частинами 7, 8 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" передбачено можливість внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, які мають різну правову природу та різні правові наслідки.

Так, матеріалами справи підтверджений той факт, що ініціюючим кредитором в якості доказів відсутності боржника за місцезнаходженням господарському суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено місцезнаходження боржника та статус відомостей про юридичну особу: "не підтверджено". В той же час, відомостей, що боржник відсутній за місцезнаходженням до реєстру внесено не було і господарському суду не надано. (докази зворотного відсутні).

Заявник, як на підставу порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст.52 Закону, посилався на лист Державної податкової інспекції Ленінському районі м.Дніпропетровська, згідно з яким остання звітність боржника подана 26.11.2008 року, що на думку ініціюючого кредитора, яку підтримав господарський суд першої інстанції, свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника.

В той же час, згідно з ч.2 статті 19 Конституції України та ст.ст.10,11,11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до виключної компетенції органів державної податкової служби, яка, з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника. (Вищезазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №2-30/6274-2009 від 01 червня 2010 р, №45/1476 від 12 січня 2011р., №Б34-244-10 від 26 жовтня 2010 р.).

Таким чином, з огляду на викладене вище, апеляційна інстанція прийшла до висновку, що місцевим господарським судом провадження по справі про банкрутство ТОВ «Дніпровська промислова компанія» порушено безпідставно, у зв'язку з чим оскаржувана постанова господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011р. підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору. (Аналогічної правової позиції дотримується Виший господарський суд України у постанові від 12 січня 2011р. № 45/1476, № 12/1116 від 25 травня 2010 р. , № 45/2096 від 17 березня 2010р.).

Керуючись ст.ст.1,6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ, на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011р. у справі №38/5005/7615/2011 - задовольнити повністю.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011р. у справі №38/5005/7615/2011 - скасувати.

Провадження у справі №38/5005/7615/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська промислова компанія", м.Дніпропетровськ, - припинити .

Копію постанови направити Державному реєстратору (49000, м.Дніпропетровськ, пр.ім.Газети Правда, 42) для вчинення реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська промислова компанія", м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 23266325.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.В. Швець

Повний текст постанови підписаний 25.03.2013р.