Ухвала

від 20.03.2013 по справі 5006/27/63б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

20.03.2013 р. справа № 5006/27/63б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мартюхіна Н.О. суддівАзарова З.П., Кододова О.В. За участю представників сторін від скаржникаГадалова Ю.І. - за довіреністю від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.01.2013 р. у справі№5006/27/63б/2012 (суддя Тарапата С.С.) за заявою кредитораФізичної особи - підприємця Гудко Олександра Леонідовича, м. Донецьк до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Демарк», м. Донецьк про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.01.2013р. у справі №5006/27/63б/2012.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зміст апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, оскарження ухвали відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку із викладеним суд апеляційної інстанції також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була повідомлена про порушення справи про банкрутство.

Також, в матеріалах справи наявна довідка від 14.06.2012р. про відсутність податкового боргу боржника, згідно даних АРМ «Галузь» (підписану першим заступником начальника ДПІ у Калінінському районі м. Донецька - Асадовою Н.Б.) та лист від цієї ж дати про наявність розбіжностей по заниженню податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту (підписану начальником ДПІ у Калінінському районі м. Донецька - Присяжнюк В.А.)

На підставі вказаної інформації Донецьким апеляційним судом при порушенні апеляційного провадження було зобов'язано Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька надати письмові пояснення стосовно повідомлення в довідці від 14.06.2012р. про відсутність податкового боргу боржника, згідно даних АРМ «Галузь»,

У зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду та з метою з'ясування всіх фактичних обставин справи, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2013р. суд вдруге витребував у Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька письмові пояснення стосовно повідомлення в довідці від 14.06.2012р. про відсутність податкового боргу боржника, згідно даних АРМ «Галузь» (підписану першим заступником начальника ДПІ у Калінінському районі м. Донецька - Асадовою Н.Б.) та в іншому листі від цієї ж дати про наявність розбіжностей по заниженню податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту (підписану начальником ДПІ у Калінінському районі м. Донецька - Присяжнюк В.А.); також зобов'язав надати інформацію щодо здійснених дій податковою міліцією, відносно боржника по встановленню фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків 01.06.2012р., оскільки запит податкової інспекції датований тією ж датою, а саме від 01.06.2012р.; надати письмові пояснення стосовно наявності в реєстрі обтяжень податкової застави активів платника на суму 3904грн. (акт опису заставлених активів).

На виконання вказаної ухвали Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька було надано до суду письмові пояснення та документи в обґрунтування пояснень, проте доказів наявності податкового боргу боржника перед бюджетом надано не було.

А навпаки, матеріали справи на підтвердження відсутності податкового боргу надано довідку по запиту користувача, згідно якої недоїмка по ТОВ «Торговий будинок «Демарк» складає 0,00грн., залишок несплаченої пені складає 0,00грн., штрафні санкції щодо несвоєчасної сплати платежів складають 0,00грн. та відповідно до наданої довідки недоїмки за період до 14.06.2012р., була нарахована переплата по податковим зобов'язанням Також, надано копію листа направлену на адресу ліквідатору №7118/10/19-11 від 14.06.2012р., згідно якого вказана про відсутність податкового боргу.

Крім того, надана довідка та службова записка, відповідно до яких встановлено, що місцезнаходження ТОВ «Торговий будинок «Демарк» не встановлено.

До того ж, у судовому засіданні представником Державної податкової інспекцію було вказано про відсутність у платника податків заставного майна.

Крім того, ані в апеляційній скарзі, ані у наданих письмових поясненнях податкова інспекція жодним чином не посилається на наявність у ТОВ «Торговий будинок «Демарк», м. Донецьк заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь - яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Також , у матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з грошовими вимогами до ліквідатора боржника в установленому порядку (ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство).

Таким чином, скаржник не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника, а тому позбавлений права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

Проте, у відповідності до п. 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 3 „Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК , оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, апеляційна інстанція дійшла висновку, що податкова інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.01.2013р. підлягає припиненню, а апеляційна скарга залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.01.2013р. по справі №5006/27/63б/2012 - припинити.

Справу №5006/27/63б/2012 повернути господарському суду Донецької області.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова