Постанова

від 22.03.2013 по справі 18/1966/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 18/1966/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Ємець В.І. за дорученням б/н

1-ї третьої особи - не з'явився

2-ї третьої особи - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 300 П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2012 року у справі

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", с.Сушки Козельщинського району Полтавської області

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Козельщинська районна державна адміністрація Полтавської області, смт. Козельщина, Полтавської області

2. Пригарівська сільська рада, с. Пригарівка, Козельщинського району, Полтавської області

до 1. Фермерського господарства "Віка 5", с.Сушки, Козельщинського району, Полтавської області

2. Фермерського господарства "Мрія і С", с.Сушки, Козельщинського району, Полтавської області

про визнання договору недійсним та стягнення 22198,18 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним з моменту укладення Договору суборенди №1 від 04.05.2012 року, укладеного між ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" та стягнення солідарно з відповідачів ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" реальних збитків у розмірі 9651,25 грн. та упущену вигоду у розмірі 12546,93 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2012 року (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено частково. Визнано недійсним Договір №1 суборенди земельної ділянки, укладений 04.05.2012 року між ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5". В задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків - відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2012 року скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення збитків та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує на те, що відповідачем - ФГ "Віка 5" безпідставно зібрано врожай ячменю, в зв'язку з чим позивачу нанесено матеріальні збитки, що складаються із витрат, понесених для вирощування ячменю в сумі 7651,25 грн. згідно довідки позивача (реальні збитки), витрат по сплаті позивачем орендної плати за землю в сумі 2000,00 грн. (реальні збитки) та із упущеної вигоди від реалізації ячменю, яка становить 12546,93 грн.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, у відзивах на апеляційну скаргу зазначають, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просять рішення господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Просять розглядати апеляційну скаргу без участі їх представників.

1-ша 3-тя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

2-га 3-ї особа у судове засідання не з'явилась, 12.03.2013 року через канцелярію суду надійшов лист, в якому 2-га 3-тя особа просить розглядати апеляційну скаргу без участі її представника, який не може прибути у судове засідання з поважних причин. Зазначає, що визнає позов в частині визнання недійсним Договору суборенди № 1 від 04.05.2012 року.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників позивача, відповідача та 3-ї особи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 08.01.2012 року між Козельщинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Мрія і С"(орендар) укладено Договір оренди землі №607 (т.1 а.с. 31,32).

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9,88 га (не витребувані паї), яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району.

Згідно з п. 8 Договору вказаний Договір укладено на один рік.

У п.31 Договору зазначено, що орендар не має права передавати земельну ділянку в суборенду без погодження з орендодавцем.

З Акту приймання-передачі від 08 січня 2012 року вбачається, що Козельщинська районна державна адміністрація передала, а ФГ "Мрія і С" прийняло в строкове платне володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради площею 13,28 га, в тому числі рілля 13,28 га (не витребувані паї), розташування та межі якої встановлені,погоджені та показані на кадастровому плані, який додається до договору оренди земельної ділянки, що надана у встановленому законом порядку (т.1 а.с.33).

З матеріалів справи також вбачається, що 04.05.2012 року між ФГ "Мрія і С" (орендодавець) та ФГ "Віка-5" (орендар) укладено Договір суборенди земельної ділянки (т.1 а.с.35).

Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове володіння та користування земельну ділянку площею 9,88 га, яка знаходиться в с. Сушки Козельщанського району Полтавської області і надана орендодавцю згідно договору №607 від 08.01.2012 року.

Згідно з п.2 Договору земельна ділянка передається в суборенду з метою сільськогосподарського виконання для вирощування сільськогосподарської продукції терміном на 1 рік.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків є договори та інші правочини.

ст. 626 Цивільного кодексу України зазначено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з Роз'ясненням Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.2009 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено поняття договору оренди землі, згідно якого договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору та його невід'ємні частини.

Згідно зі ст. 8 закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка може передаватися в суборенду, якщо це передбачено договором оренди землі або за письмовою згодою орендодавця.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення спірного Договору суборенди земельна ділянка перебувала у користування ФГ "Мрія і С" на умовах оренди Договору №607, укладеного 08.01.2012 року між Козельщинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Мрія і С"(орендар).

Пунктом 31 Договору оренди №607 передбачено обмеження права орендаря на передачу земельної ділянки в суборенду без згоди орендодавця.

Відповідачі не надали ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що Козельщинська районна державна адміністрація надавала дозвіл (згоду) на укладення договору суборенди.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Договір суборенди земельної ділянки, укладений 04.05.2012 року між ФГ "Мрія і С" (орендодавець) та ФГ "Віка-5" (орендар) укладений з порушенням норм чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Проте, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду в частині відмови щодо стягнення солідарно з відповідачів ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" реальних збитків у розмірі 9651,25 грн. та упущеної вигоди у розмірі 12546,93 грн. з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, господарський суд зазначив, що у Свідоцтві про право власності на спадщину за законом, виданим 04.04.2012 року державним нотаріусом Козельщинської районної державної нотаріальної контори, вказано, що право власності на зазначене в свідоцтві нерухоме майно підлягає реєстрації в органі, який здійснює реєстрацію прав власності на землю. Згідно Інформаційної довідки Відділу Держкомзему у Козельщинському районі Полтавської області, відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до гр.Лашка П.Г. не проставлена, договір оренди не подавався до реєстрації. Таким чином, за наявності не припиненого Договору від 08.01.2012 року між Козельщинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Мрія і С" (орендар), відсутності реєстрації права власності та договору, а також з урахуванням рішення господарського суду Полтавської області по справі №18/418/12 від 25.04.2012 року за позовом ПСП "Батьківщина" до Козельщинської РДА про визнання переважного права на поновлення дії договору оренди землі, яким ПСП "Батьківщина" відмовлено в задоволенні позову, у позивача були відсутні підстави для користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим будь-які витрати не можуть бути відшкодовані. Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення збитків.

На думку колегії суддів, зазначені висновки місцевого суду є помилковими з наступних підстав.

В обгрунтування позовних вимог щодо стягнення збитків позивач посилається на те, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 04.04.2012 року державним нотаріусом Козельщинської районної державної нотаріальної контори Лашко П.Г. є власником приватизованої земельної ділянки площею 3,30га на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району. 06.04.2012 року між позивачем та Лашко П.Г., як власником земельної ділянки, укладено Договір оренди земельної ділянки площею 3.30 га на якій позивачем було здійснено посів сільськогосподарських культур. У зв'язку з тим, що врожай без відповідних правових підстав зібрано відповідачем ФГ "Віка 5", позивач поніс збитки у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі вказаних правових норм колегія суддів зазначає, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач, використовуючи земельну ділянку за № 82 у полі за № 5 бригади №. 2 на території Пригарівської сільської ради Козельщанського району Харківської області, у квітні місяці 2012 року здійснив комплекс весняно-польових робіт щодо обробітку, підготовки до посіву та здійснив посів ячменю (т.1 а.с.36-55).

Позивач вказує на те, що ФГ «Мрія і С» та ФГ «Віка 5» в порушення вимог чинного законодавства уклали Договір суборенди земельної ділянки будучи обізнаними про те, що остання вже оброблена позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2012 року землевпорядною комісію Пригарівської сільради у складі голови землевпорядної комісії Тристан І.К. члена землевпорядної комісії Соломки О.М., землевпорядника сільради Мельникович І.П. орендарів, голови ФГ «Мрія і С» Сушко С.О., голови ПСП «Батьківщина» Ємця М.І. та власника земельної ділянки Лашко П.Г. було обстежено земельну ділянку та складено відповідний Акт (а.с.28).

З Акту вбачається, що комісією встановлено: площа земельної ділянки становить 3,3 га, на даний час 19.14.2012 року земельна ділянка засіяна ячменем ПСП «Батьківщина» на підставі укладеного 06.04.2012 року Договору. Окрім ПСП «Батьківщина» на земельній ділянці будь-якою особою не проводилися будь-які польові роботи.

Таким чином, голова ФГ «Мрія і С» Сушко С.О. станом на 19.04.2012 року був обізнаний про те, що земельна ділянка належить на праві власності Лашко П.Г. та вже оброблена та засіяна ПСП «Батьківщина» ячменем.

Збитками позивач вважає понесені ним витрати на вирощування ячменю на полі №5 бр.2 на площі 3,30 га.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач надав обґрунтований розрахунок понесених витрат та їх розміру (т.1 а.с.36). Вказані витрати підтверджуються документами, наданими позивачем суду першої інстанції та долученими до матеріалів справи (т.1 а.с. 37-53, 102 - 107, 118-162).

Позивач також вказує на те, що 09.07.2012 року директор позивача Ємець М.І., оглядаючи земельні ділянки, які знаходяться у користуванні його господарства, виявив, що на полі № 5 бригаді №2 площею 3,3 га, скошено та обмолочено посіви ячменю невідомими особами. ПСП «Батьківщина» за виявленим фактом було подано відповідну заяву до Козельщинського РВ УМВС України у Полтавській області (т.1 а.с.2,3).

Працівниками Козельщинського РВ було здійснено перевірку та 19.07.2012 року винесено постанову про відмову у порушення кримінальної справи (т.1 а.с.29,30).

З постанови вбачається, що під час перевірки встановлено, що на земельній ділянці 06.07.2012 року ячмінь було обмолочено комбайнером ФГ «Віка 5» за вказівкою голови господарства Лашка Володимира Петровича. Під час опитування голови ФГ «Віка 5» Лашка В.П. , останній повідомив, що поле № 5 бригада № 2, знаходиться в оренді ФГ «Мрія і С», на підставі Договору № 607 від 08.01.2012 року, укладеного з Козельщинською РДА, а відповідно до договору суборенди № 1 від 04.05.2012 року, укладеного з ФГ «Мрія і С», фактично обробляє дану ділянку ФГ «Віка 5». Також у постанові зазначено, що гр. Лашко В.П. голова ФГ «Віка 5» повідомив про те, що у травні 2012 року ним особисто було посіяно ярий ячмінь на зазначеній гр. Ємцем М.І. земельній ділянці, який за його вказівкою було обмолочено 06.07.2012 року.

1-й відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів в підтвердження того, що ним особисто було посіяно ярий ячмінь на спірній земельній ділянці.

Проте, як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, станом на час передачі ФГ «Віка 5» за договором суборенди землі, спірна земельна ділянка вже була засіяна ярим ячменем саме позивачем, що підтверджується Актом земельної комісії. ФГ «Віка 5» не міг посіяти ячмінь, оскільки посівний час для посіву даної культури вже сплинув.

Приймаючи до уваги положення ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність витрат, понесених позивачем та їх розмір; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, тобто прямої залежності витрат (упущеної вигоди), здійснених (упущеної) позивачем від діяльності відповідача.

Відповідач повинен довести відсутність зазначених обставин, або, з урахуванням ч. 2 ст. 1166 довести відсутність своєї вини у завданні шкоди.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, позивачем доведена наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка - укладання між ФГ «Мрія і С» та ФГ «Віка 5» без правових підстав Договору суборенди № 1 від 04.05.2012 року; протиправна поведінка ФГ «Віка 5» щодо збирання врожаю ячменю, який вирощено позивачем; шкідливий результат такої поведінки (збитки) - понесення позивачем збитків у вигляді здійснених витрат на вирощування ячменю та не отриманого доходу та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками - збирання врожаю ячменю ФГ «Віка 5», привело до того, що позивачем не отриманий дохід, який би покрив витрати на вирощування врожаю та отримав би певний прибуток від господарської діяльності.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" реальних збитків у розмірі 9651,25 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 12546,93 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із видів цивільно-правової відповідальності є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди також потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

З Довідки ПСП «Батьківщина» за № 93 від 06.08.2012 року вбачається, що середня врожайність по господарству позивача та на суміжних полях склала 19,3 центнерів з гектару (т.1 а.с.54).

Таким чином, з земельної ділянки позивач мав би зібрати 6 369 кг ячменю.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2012 року між ПСП «Батьківщина» та ТОВ «Кернел-Трейд» укладався Договір поставки № П-0677/17/12 та підписана видаткова накладна № 171 від 31 серпня 2012 року, з яких вбачається, що ПСП «Батьківщина» поставило, а ТОВ «Кернел-Трейд» прийняло та сплатило згідно рахунку-фактури № 43 від 31 серпня 2012 року ячмінь врожаю 2012 року за ціною 1 970,00 грн. за одну тону (т.1а.с.55). .

На підставі наведеного, неодержаний прибуток (упущена вигода) позивача, який він мав би отримати за реалізований ячмінь складає 12546,93 грн., який обчислений наступним чином: 6,369 т (з урахуванням середньої врожайності по господарству) х 1 970,00 грн. (з урахуванням вартості 1 т ячменю, що реалізовувався у 2012 році).

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач надав ретельних розрахунок неотриманого прибутку та довів причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів та його неотриманим прибутком (т.2 а.с.141,142).

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приймаючи до уваги, що позивачу заподіяні збитки протиправною поведінкою ФГ «Мрія і С» та ФГ «Віка 5» щодо укладання в порушення вимог чинного законодавства Договору суборенди земельної ділянки, яка вже була оброблена позивачем та збирання врожаю ячменю ФГ «Віка 5» без будь-якої правової підстави, колегія суддів вважає, що відшкодовувати збитків позивачу повинні солідарно ФГ «Мрія і С» та ФГ «Віка 5».

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" упущеної вигоди у розмірі 12546,93 грн. також обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2012 року в частині відмови щодо стягнення солідарно з відповідачів ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" реальних збитків у розмірі 9651,25 грн. та упущеної вигоди у розмірі 12546,93 грн. скасуванню, як таке, що не відповідає матеріалам справи, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1, ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2012 року у справі № 18/1966/12 скасувати в частині «Позов задовольнити частково. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків - відмовити» та в цій частині прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Мрія і С» (39152 с. Сушки, Козельщинського району, Полтавської області, Код ЄДРПОУ 33435341) та Фермерського господарства «Віка 5» (39152 с. Сушки, Козельщинського району, Полтавської області, Код ЄДРПОУ 35360671) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» (39152 с. Сушки, Козельщинського району, Полтавської області, Код ЄДРПОУ 30827335) реальні збитки у розмірі 9651,25 грн., упущену вигоду у розмірі 12546,93 грн., судовий збір за подачу позову у розмірі 2 755,00 грн. та судовий збір за апеляційною скаргою у розмірі 827,00 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 19.03.2013 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.