Постанова

від 21.05.2013 по справі 18/1966/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Справа № 18/1966/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги фермерського господарства "Мрія і С", с. Сушки, Козельщинського району, Полтавської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. у справігосподарського суду Полтавської області за позовомприватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", с. Сушки Козельщинського району Полтавської області до 1) фермерського господарства "Віка 5", с. Сушки, Козельщинського району, Полтавської області 2) фермерського господарства "Мрія і С", с. Сушки, Козельщинського району, Полтавської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Козельщинська районна державна адміністрація Полтавської області, смт. Козельщина, Полтавської області 2) Пригарівська сільська рада, с. Пригарівка, Козельщинського району, Полтавської області провизнання договору недійсним та стягнення 22198,18 грн., за участю представників:

позивача: Ємець В.І. (представник за дов. дійсною по 31.12.2013р. б/н), Ємець М.І. (представник за дов. дійсною по 31.12.2013р.),

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: Козир С.І. (представник за дов. від 20.05.2013р. №341), Сушко С.О. (голова господарства), Лашко В.П.,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" (надалі - ПСП "Батьківщина") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до фермерського господарства "Віка 5" (надалі - ФГ "Віка 5"), фермерського господарства "Мрія і С" (надалі - "Мрія і С") про визнання недійсним з моменту укладення Договору суборенди №1 від 04.05.2012 р., укладеного між ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" та стягнення солідарно з відповідачів ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" реальних збитків у розмірі 9651,25 грн. та упущену вигоду у розмірі 12546,93 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 р. у справі №18/1966/12 позов задоволено частково. Визнано недійсним Договір №1 суборенди земельної ділянки, укладений 04.05.2012 р. між ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5". В задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 р. у справі № 18/1966/12 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків та в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" на користь ПСП "Батьківщина" реальні збитки у розмірі 9651,25 грн., упущену вигоду у розмірі 12546,93 грн., судовий збір за подачу позову у розмірі 2 755,00 грн. та судовий збір за апеляційною скаргою у розмірі 827,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ФГ "Мрія і С" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову скасувати, рішення скасувати в частині задоволення позову, в іншій частині рішення залишити без змін та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові в частині стягнення реальних збитків та упущеної вигоди, а також у покладенні на відповідачів судового збору за подачу позову у розмірі 2755, 00 грн. та судового збору за апеляційною скаргою у розмірі 827, 00 грн., мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору суборенди, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1 ГПК України, ст. 203, 204, 215 ЦК України, ч.1 ст. 207 ГК України; в частині задоволення позову щодо стягнення реальних збитків та упущеної вигоди судом апеляційної інстанції порушено ст. 182, 1225, 1229 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про оренду землі".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2012 р. між Козельщинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Мрія і С" (орендар) укладено Договір оренди землі №607 (надалі - Договір), відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9,88 га (не витребувані паї), яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району.

Згідно з п. 8 Договору вказаний Договір укладено на один рік.

Орендар не має права передавати земельну ділянку в суборенду без погодження з орендодавцем (п.31 Договору).

З Акту приймання-передачі від 08.01.2012р. вбачається, що Козельщинська районна державна адміністрація передала, а ФГ "Мрія і С" прийняло в строкове платне володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Пригарівської сільської ради площею 13,28 га, в тому числі рілля 13,28 га (не витребувані паї), розташування та межі якої встановлені, погоджені та показані на кадастровому плані, який додається до договору оренди земельної ділянки, що надана у встановленому законом порядку.

04.05.2012 року між ФГ "Мрія і С" (орендодавець) та ФГ "Віка-5" (орендар) укладено Договір суборенди земельної ділянки, відповідно до п.1,2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове володіння та користування земельну ділянку площею 9,88 га, яка знаходиться в с. Сушки Козельщанського району Полтавської області і надана орендодавцю згідно договору №607 від 08.01.2012 р., з метою сільськогосподарського виконання для вирощування сільськогосподарської продукції терміном на 1 рік.

Господарським судом першої та апеляційної інстанції встановлено недоведеність відповідачем надання Козельщинською районною держаадміністрацією на виконання п.31 Договору дозволу (згоду) на укладення договору суборенди.

Відповідно до ст. 8 закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка може передаватися в суборенду, якщо це передбачено договором оренди землі або за письмовою згодою орендодавця.

За таких обставин, а також враховуючи положення ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України, висновок суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову в частині визнання недійсним Договору суборенди земельної ділянки від 04.05.2012р., колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Щодо позовних вимог про стягнення реальних збитків у розмірі 9651,25 грн. та упущеної вигоди у розмірі 12546,93 грн., які мотивовані тим, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом Лашко П.Г. є власником приватизованої земельної ділянки площею 3,30га на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району стосовно якої 06.04.2012 р. між позивачем та Лашко П.Г. було укладено договір оренди на якій позивачем було здійснено посів сільськогосподарських культур. У зв'язку з тим, що врожай без відповідних правових підстав зібрано відповідачем ФГ "Віка 5", позивач поніс збитки у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, використовуючи земельну ділянку за № 82 у полі за № 5 бригади № 2 на території Пригарівської сільської ради Козельщанського району Харківської області, у квітні місяці 2012 року здійснив комплекс весняно-польових робіт щодо обробітку, підготовки до посіву та здійснив посів ячменю, про що ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" були обізнані, однак в порушення вимог чинного законодавства уклали договір суборенди земельної ділянки , що підтверджується актом від 19.04.2012р. складеного землевпорядною комісію Пригарівської сільради у складі голови землевпорядної комісії Тристан І.К. члена землевпорядної комісії Соломки О.М., землевпорядника сільради Мельникович І.П. орендарів, голови ФГ "Мрія і С" Сушко С.О., голови ПСП "Батьківщина" Ємця М.І. та власника земельної ділянки Лашко П.Г., зі змісту якого вбачається, що площа земельної ділянки становить 3,3 га, яка на момнт перевірки засіяна ячменем ПСП "Батьківщина" на підставі укладеного 06.04.2012р. договору. Окрім ПСП "Батьківщина" на земельній ділянці будь-якою особою не проводилися будь-які польові роботи.

З постанови Козельщинського РВ від 19.07.2012р. вбачається, що під час перевірки встановлено, що на земельній ділянці 06.07.2012 р. ячмінь було обмолочено комбайнером ФГ "Віка 5" за вказівкою голови господарства Лашка В.П.

При цьому доказів на підтвердження того, що ФГ "Віка 5" здійснювало посів ярого ячменю на спірній земельній ділянці, останнім суду не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо доведеності позивачем наявності повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки - укладання між ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" без правових підстав Договору суборенди № 1 від 04.05.2012 р.; протиправної поведінки ФГ "Віка 5" щодо збирання врожаю ячменю, який вирощено позивачем; шкідливого результату такої поведінки (збитки) - понесення позивачем збитків у вигляді здійснених витрат на вирощування ячменю та не отриманого доходу та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками - збирання врожаю ячменю ФГ "Віка 5", що привело до того, що позивачем не отримано дохід, який би покрив витрати на вирощування врожаю та не отримано прибуток від господарської діяльності.

Як результат, судом апеляційної інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів ФГ "Мрія і С" та ФГ "Віка 5" реальних збитків у розмірі 9651,25 грн.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що з Довідки ПСП "Батьківщина" за № 93 від 06.08.2012 р. вбачається, що середня врожайність по господарству позивача та на суміжних полях склала 19,3 центнерів з гектару, отже на спірній земельній ділянці позивач мав би зібрати 6 369 кг ячменю

31.08.2012 р. між ПСП "Батьківщина" та ТОВ "Кернел-Трейд" укладався Договір поставки № П-0677/17/12 та підписана видаткова накладна № 171 від 31 серпня 2012 року, з яких вбачається, що ПСП "Батьківщина" поставило, а ТОВ "Кернел-Трейд" прийняло та сплатило згідно рахунку-фактури № 43 від 31 серпня 2012 року ячмінь врожаю 2012 року за ціною 1 970,00 грн. за одну тону.

За таких обставин, як встановлено судом апеляційної інстанції, неодержаний прибуток (упущена вигода) позивача, який він мав би отримати за реалізований ячмінь складає 12546,93 грн., в зв'язку з чим висновок суду апеляційної інстанції про стягнення солідарно з відповідачів упущеної вигоди у розмірі 12546,93 грн., колегія суддів також визнає правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору, а також збирання нових доказів чи додаткова перевірка доказів. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваній постанові і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. у справі № 18/1966/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко