Постанова

від 18.03.2013 по справі 802/654/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

18 березня 2013 р. Справа № 802/654/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: Зоря Д.Л.

відповідача: Бабій Р.В., Паламаренко С.Х., Войтюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

15.02.2013 року приватне акціонерне товариство «Калиновський машинобудівний завод» (далі - ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Козятинської ОДПІ) за № 0000021600 від 21.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. на загальну суму 180 554,94 грн., з яких 152 045,42 грн. основного платежу та 28 509,52 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2011 р. по 31.03.2012 року відповідачем складено акт № 32/1602/25494693 від 30.08.2012 року, яким зокрема зроблено висновок про порушення позивачем п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого на загальну суму 152 045,42 грн. занижено податкове зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. Козятинською ОДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 000002160 про збільшення ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 180 554,94 грн., в тому числі 152 045,42 грн. - основний платіж та 28 509,52 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач вважає дане рішення податкового органу протиправним, а його висновки помилковими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що 14.11.2006 року між позивачем та Калинівською міською радою Вінницької області було укладено договір оренди землі № 79, відповідно до якого товариству строком на 49 років передано в оренду земельну ділянку площею 22,7528 га. За умовами цього договору орендна плата становить 204 775,20 грн. на рік /90 грн. за 100 кв.м., при цьому зазначено, що розмір орендної плати переглядається сторонами один раз на два роки. Відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 25.07.2007 року, Калинівська міська рада продала ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» земельну ділянку площею 19,5540 га Залишок земельної ділянки площею 3,1988 га залишився в довгостроковій оренді.

Протягом перевіряємого періоду року ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» правомірно сплачувало визначену вказаним правочином щомісячну орендну плату за землю, а посилання відповідача на норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, тобто задовго до укладення договору оренди, є безпідставними. Крім того, посадовими особами Козятинської ОДПІ у незаконний спосіб визначено ставку земельного податку та проведено перерахунок орендної плати всупереч умовам договору оренди землі № 79 від 14.11.2006 року, які сторонами не переглядалися і не змінювалися. Також стверджує, що розмір орендної плати може бути змінений виключно після внесення відповідних змін до укладеного договору.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями, додатково зазначивши, що Калинівська міська рада не ініціювала зміни розміру орендної плати за договором № 79 від 14.11.2006 року, так само як і податкові органи не ставили вимог до його сторін про внесення до нього відповідних змін. Крім того, просить врахувати, що зазначений договір недійсним у визначеному законом порядку не визнавався і сумлінно виконується позивачем, тоді як рішення і дії Козятинської ОДПІ спрямовані на протиправну зміну умов правочину і є втручанням у свободу договірних правовідносин. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с. 142-148), і наполягає на тому, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» та прийнятті оскаржуваного рішення податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Встановлено, що ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» як юридична особа зареєстроване 06.03.1998 року Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області (код ЄДРПОУ 25494693) та на податковому обліку в органах державної податкової служби перебуває з 02.12.1999 року (реєстраційний № 119).

Згідно договору оренди землі №79 від 14.11.2006 року, який зареєстровано в Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при ДКУ по земельних ресурсах» 31.01.2007 року за №040710100003, Калинівська міська рада надала позивачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для виробничих потреб (промислового використання) загальною площею 22,7528 га.. Орендна плата становить 204775,20 грн. на рік/90 грн. за 100 кв.м. Договір укладено на 49 років.

Відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 25.07.2007 року, Калинівська міська рада продала ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» земельну ділянку площею 19,5540 га розташовану за адресою: м. Калинівка, вул. Леніна, 67. Залишок земельної ділянки площею 3,1988 га залишився в довгостроковій оренді.

ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року орендувало земельну ділянку (під ставком) площею 31988 кв.м та сплачувало орендну плату за ставкою 0,9 грн. за 1 кв.м. згідно договору оренди від №79 від 14.11.2006 року.

Відповідно до п. 13 Розділу "Орендна плата" договору оренди №79 від 14.11.2012 року, розмір орендної плати може переглядатися сторонами один раз на два роки, а також у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану об'єкта оренди не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом.

На виконання наказу ДПС у Вінницькій області від 08.08.2012 року №282, на підставу направлень від 09.082012 року №66/16 та від 09.08.2012 року №67/16, згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р.

За результатами вказаної перевірки, правомірність проведення якої позивачем не оспорюється, складено акт № 32/1602/25494693 від 30.08.2012 року (а.с. 43-88), яким встановлено порушення товариством вимог п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, заявленої у податковій декларації з плати за землю за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., на суму 152 045,42 грн.

21.09.2012 року на підставі вищезазначеного акту перевірки Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021600 про збільшення позивачу грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 180 554,94 грн., з яких основний платіж в сумі 152 045,42 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28 509,52 грн.

Не погодившись з вище прийнятим податковим-повідомленням рішенням позивач скористався своїм правом щодо адміністративного оскарження до Державної податкової служби у Вінницькій області, яка своїми рішеннями про результати розгляду скарг від 05.10.2012 р. за № 597 залишила податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012 року № 0000021600 без змін, а скаргу позивача без задоволення. Для подальшого захисту своїх прав щодо адміністративного оскарження позивач направив на адресу Державної податкової служби України скаргу від 30.11.2012 р. за № 672 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.09.2012 року № 0000021600. ДПС України винесено рішення про залишення без змін вищезазначеного податкового повідомлення-рішення Козятинською ОДПІ, а скаргу без задоволення.

Перевіряючи законність вказаного рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для його скасування з наведених позивачем доводів.

Так, приписами ч. 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України, п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. При цьому орендною платою у розділі XIII Податкового кодексу України визнається обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 288.2. статті 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а згідно із пунктом 288.3 цієї статті об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Базовим податковим (звітнім) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (ст. 285 ПК України).

Як встановлено судом, у спірний звітній період, яким є період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., позивач ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» відповідно до договору оренди землі № 79 від 14.11.2006 року орендував земельну ділянку комунальної власності загальною площею 3,1988 га, яка розташована за адресою м. Калинівка, вул. Леніна, 67.

Згідно із п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із п. 288.4, 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з часу набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з починаючи з 1 січня 2011 року, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, як одного із видів загальнодержавного податку -плати за землю, не може бути меншим вищевказаних законодавчо визначених розмірів.

При цьому суд вважає необхідним наголосити на тому, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками правочину і не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засобів диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом із тим, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких згідно із ст. 9 ПК України відноситься і плата за землю, не може залежати від умов договору і в той чи інший спосіб підмінятися ними. Принципові засади такого регулювання містяться у вже згаданій статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку із зміною ставки податку відповідно до закону, необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Суд не ставить під сумнів дійсність договору оренди землі № 79 від 14.11.2006 року, в тому числі і в частині тих його умов, якими визначався розмір орендної плати за користування землею. Незважаючи на те, що такий розмір орендної плати на час укладення даного правочину відповідав вимогам податкового законодавства і, зокрема, Закону України "Про плату за землю", з набранням чинності кодифікованого нормативно-правового акту у сфері регулювання податкових правовідносин, яким є Податковий кодекс України, він повинен був бути приведений у відповідність до його положень, адже, як вже зазначалося, виключно законом (а не умовами договору) можуть встановлюватися податки та їх ставки (розміри).

До слова, пунктом 13 Розділу "Орендна плата" самого договору передбачено необхідність перегляду розміру орендної плати у разі зміни розміру земельного податку і це, на переконання суду, є не правом, а обов'язком сторін, оскільки стосується сплати загальнодержавного податку, розмір якого не може визначатися за їх домовленістю.

При цьому варто зазначити, що йдеться саме про законодавчо встановлений обов'язок зі сплати податків і зборів, а не про цивільно-правові зобов'язання чи зобов'язання, які виникають із господарських правовідносин.

Таким чином, з огляду на те, що порядок сплати і розмір орендної плати як форми плати за землю визначаються насамперед податковим законодавством, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що навіть після набрання чинності Податковим кодексом України він повинен був сплачувати той розмір орендної плати, який передбачався договором оренди землі за № 79 від 14.11.2006 року, і тільки після внесення змін до нього може бути здійснено відповідний перерахунок орендної плати.

Досліджуючи питання щодо правильності визначення податковим органом суми грошового зобов'язання ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» відповідно до оскаржуваного рішення, суд виходить з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ставка земельного податку по м. Калинівка у 2011-2012 р.р. становить 1.93 грн. за 1 кв.м.

Згідно довідки № 104 від 13.07.2012 року Відділ держкомзему у Калинівському районі повідомляє, що станом на 01.01.2012 року грошова оцінка земель по м. Калинівка не проводилась.

Відповідно п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» має становити: 1,93 грн.*3 = 5,79 грн. за 1 кв.м., що складає в рік 185 210,52 грн., відповідно в місяць 15 434,21 грн.

Тобто, сума заниження орендної плати ПрАТ «Калиновський машинобудівний завод» за період з 01.04.2011 р.по 31.03.2012 р. становить 152 045,42 грн. в т.ч.:

- за 9 місяців 2011 року - 114034,09 грн.;

- за 3 місяці 2012 року - 38 011,33 грн.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.11.2012року у справі №К/9991/58966/12.

Крім того, перевіривши правильність нарахування Козятинською ОДПІ штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, суд вважає рішення та дії відповідача у цій частині також правомірними.

Як вбачається з наявного у справі розрахунку (а.с. 109), з огляду на вимоги пункту 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розмір застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за період з квітня по червень 2011 року становить 1 грн., за інший період звітного 2011 року - 19 005,69 грн. та за січня по червня 2012 року - 9 502,83 грн. (п. 123.1 ст. 123 ПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), за згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ від 21.09.2012 року № 0000021600, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

В силу вимог ст. 94 КАС України підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна