Ухвала

від 16.04.2013 по справі 802/654/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/654/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року приватне акціонерне товариство "Калиновський машинобудівний завод" (далі - ПрАТ "Калиновський машинобудівний завод", позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Козятинської ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

16.04.2013 року представник позивача подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із відрядженням представника підприємства, на підтвердження чого додав копію посвідчення на відрядження. Дане клопотання відхилене колегією суддів, оскільки позивачем не надав обґрунтування неможливість представництва інтересів підприємства іншою особою.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач орендує у Калинівської міської ради Вінницької області земельну ділянку площею 3,1988 га на підставі договору оренди землі №79 від 14.11.2006 року. За умовами цього договору орендна плата становить 204 775,20 грн. на рік/90 грн. за 100 кв.м., а розмір орендної плати переглядається сторонами один раз на два роки.

Встановлено, що в період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. позивач сплачував орендну плату за використання земельної ділянки, виходячи із розміру орендної плати, визначеного в договорі №79 від 14.11.2006 року - 0,9 грн. за 1 кв.м.

З 09.08.2012 р. по 22.08.2012 р. працівниками Козятинської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Калиновський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 32/1602/25494693 від 30.08.2012 року.

В ході перевірки виявлене та відображене в акті перевірки порушення позивачем вимог п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, шляхом заниження податкового зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. на 152045,42 грн.

На підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021600 від 21.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. на загальну суму 180554,94 грн., з яких 152045,42 грн. основного платежу та 28509,52 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із зазначеним податковим-повідомленням рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Однак, рішеннями про результати розгляду скарги Державної податкової служби у Вінницькій області від 20.11.2012 р. та Державної податкової служби України скаргу від 01.02.2013 р. податкове повідомлення-рішення №0000021600 від 21.09.2012 року залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Калиновський машинобудівний завод", суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про заниження позивачем в перевіряємий період розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності є обґрунтованим, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (п. 36.3 ст.36 ПК України).

Підпунктом 14.1.147. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено плату за землю як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Питання сплати орендної плати за землю врегульовані статтею 288 ПК України.

Пункт 288.1 статті 288 ПК України в якості єдиної підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку визначає договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В п.13 договору оренди землі №79 від 14.11.2006 року закріплено, що розмір орендної плати може бути переглянутий, зокрема, у разі збільшення ставки земельного податку та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень пункту 288.5 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, призначені для несільськогосподарської діяльності складає трикратний розмір земельного податку, встановленого кодексом. Отже, позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за земельні ділянки в такому розмірі.

Колегія суддів, вважає необгурунтованими доводи позивача щодо можливості визначення розміру орендної плати за землю за згодою сторін в договорі оренди.

Так, в силу статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розмір орендної плати за землю є істотною умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою загальнодержавного податку, а сплата обов'язкових платежів не може залежати від умов договору. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку, а регулюються виключно імперативними засобами.

З огляду на вказані обставини, збільшення розміру орендної плати за землю у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону є безумовною підставою для сплати даного платежу у вказаному в законі розмірі, незалежно від внесення змін до договорів оренди землі за ініціативою сторін договору.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.