Постанова

від 12.03.2013 по справі 802/544/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

12 березня 2013 р. Справа № 802/544/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича

позивача: Недовіса С.Є., Бездітний І.І.

відповідача: Македонський О.В., Маковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нест-Агробуд"

до: Вінницької митниці Державної митної служби України

про: визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

07.02.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Нест-Агробуд» (далі - ТОВ «Нест-Агробуд», позивач) до Вінницької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 30.01.2013 року посадовою особою відділу митних платежів Вінницької митниці Державної митної служби України винесено рішення про визначення коду товару №КТ-401000003-0004-2013, згідно якого зазначений у митній декларації №401090000/2013/000216 від 09.01.2013 року товар, а саме пелети паливні з лушпиння соняшника призначені для спалювання в твердопаливних котлах, заявлений за кодом товару 2306300000, класифіковано митним органом за товарним кодом 1206009900. Позивач вважає, що вказане рішення необґрунтоване та таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченнях, що знаходяться у матеріалах справи (а.с.25-29).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено, що тривалий час ТОВ «Нест-Агробуд» здійснює експорт товару - пелети паливні з лушпиння соняшника (лушпиння соняшнику подрібнене та пресоване, добуте під час видобування олійних жирів) призначені для спалювання в твердопаливних котлах до Республіки Польща.

Відповідно до контракту №24-FBFS від 24.01.2012 року укладеного між ТОВ «Нест-Агробуд», Україна та ТОВ «Евротрейд компані», Польща (далі - покупець), позивач взяв зобов'язання поставити покупцю товар - паливні брикети з лушпиння соняшника, українського походження.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари, в т.ч. код товару згідно з УКТЗЕД.

Отже, визначення коду товару є обов'язком декларанта.

Відповідно до митної декларації №401090000/2013/000216 від 09.01.2013 року даний товар експортувався на територію Республіка Польща за кодом УКТЗЕД 2306300000.

Частина 2 ст. 69 МК України покладає на митні органи обов'язок здійснювати контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Для цього, в силу ч. 3 ст. 69 МК України, на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно п. 9 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. за № 650, у разі виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації, та/або виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень, здійснюється залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації).

У відповідності до ч. 5 ст. 69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок про те, що в разі виникнення сумніву щодо заявленого в митній декларації коду товару, митниця з метою контролю правильності заявленого декларантом коду зобов'язана взяти проби (зразки) товару, провести їх лабораторне дослідження, та тільки на підставі результатів цього дослідження приймати рішення про перекодування товару.

Таким чином, Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України проведено дослідження проб товару, заявленого у графі 31 МД №401090000/2013/000216 від 09.01.2013 року - пелети паливні з лушпиння соняшника призначені для спалювання в твердопаливних котлах (графа 33 2306300000). За результатами проведено дослідження складено висновок №142001301-0010, яким встановлено наступне.

Досліджена проба має вигляд суміші гранул циліндричної форми та розсипчастої маси, від сірого (різних відтінків) до коричневого кольору, з включеннями частин стебла та лушпиння соняшника; запах характерний для соняшникової сировини, без сторонніх запахів. За зовнішнім виглядом та кольором проба не відповідає вимогам до лушпиння соняшникового гранульованого згідно ДСТУ 7124:2009.

За визначеним жирно-кислотним складом надана проба являє собою продукт з соняшникової сировини.

Визначений вміст жиру у пробі становить 12,41 %, що не відповідає вимогам ДСТУ 7124:2009 до лушпиння соняшника, яке надходить на грануляцію. Визначена масова частка жиру також не відповідає показникам регламентованим для макухи соняшникової згідно ГОСТ 80-96 «Жмых подсолнечный. Техничиские условия» (вміст жиру не більше 10%) та шроту соняшникового згідно ДСТУ 4638:2006 «Шрот соняшниковий. Технічні умови» (не більше 1,5%).

30.01.2013 року Вінницькою митницею винесено рішення про визначення коду товару №КТ-401000003-0004-2013, яким визначено, що заявлений до митного оформлення товар відповідає коду за УКТЗЕД - 1206009900 (ставка мита 10%).

Вважаючи таке рішення Вінницької митниці протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, зважаючи на наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, при його прийнятті відповідач керувався Законом України «Про митний тариф України» в редакції від 21.12.2010 р. №2829-VI; поясненнями до товарних позицій 2306, 1206 УКТЗЕД; висновком № 142001301-0010 від 18.01.20013 року Служби досліджень товарів харчового призначення та біологічно-активних речовин Центрального митного управління лабораторних досліджень; експертної роботи Державної митної служби України та листом Державної митної служби України від 28.01.2013 року №11.1/1.2-16/969-ЕП.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", а саме, із врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

У Поясненнях до товарної позиції 2306 вказано, що ця товарна позиція поширюється на макуху та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані, в тому числі з насіння соняшнику (2306300000). Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул.

Натомість, у до групи 12 УКТЗЕД відносяться насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

Поясненнях до товарної позиції 1206 вказано, що ця товарна позиція поширюється на насiння соняшнику, подрібнене або не подрібнене.

В додаткових поясненнях до товарних категорiй товарної позиції 1206 вказано, що насiння соняшнику "лущене; у лушпиннi сiрого кольору та з бiлими смугами" товарної категорiї1206 00 91 призначене для виготовлення кондитерських виробiв, корму для птахiв або безпосереднього споживання людиною. Як правило його довжина становить лише половину довжини лушпиння, яка може перевищувати 2 см. У цьому насiннi вмiст олiї зазвичай становить приблизно 30-35 мас.%. Насiння у лушпиннi чорного кольору, призначене для виробництва олiї, класифiкується у товарнiй категорiї 1206 00 99.

З вищевказаного вбачається, що вказана товарна позиція 1206 безпосередньо вказує на насіння соняшника та передбачає можливість його подальшого використання при виробництві кондитерських виробів та виробництва олії.

Натомість згідно висновку експертизи встановлено, що пелети містять лише частини стебла соняшника і лушпиння соняшника. Крім того, у висновку експерта міститься застереження, що даний висновок є неповним без врахування інформації про технологію виготовлення продукту.

З метою встановлення додаткових доказів по справі, суд зобов'язав позивача надати інформацію від виробника про технологічний процес.

Згідно відомостей, заявлений у митній декларації №401090000/2013/000216 від 09.01.2013р. пелети паливні з лушпиння соняшника в кількості 22 т. були отримані ТОВ "Нест -Агробуд" у виробника - ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) по накладній №08/01 від 08.01.2013р.

Як вбачається з наданої позивачем на вимогу суду Довідки ФОП ОСОБА_6 про технологію виготовлення гранул (пелет) з лушпинням соняшника, які призначені для спалювання в твердопаливних котлах встановлено 6 етапів виробництва.

I етап виробництва: лушпиння соняшника, що є твердими відходами (залишками), одержаними в результаті обрушення та видалення ядра соняшника з насіння соняшника, доставляється від постачальника автомобільним транспортом в накопичувальний бункер ФОП ОСОБА_6 В лушпині соняшника, як твердих відходах, допускається наявність включення частин стебла, мілкого недозрілого насіння соняшника, яке не може бути використане під час добування рослинних жирів і олій.

II етап виробництва: поставлене лушпиння соняшника з накопичувального бункера по конвеєру транспортується до молоткової дробилки де змелюється до необхідної фракції.

III етап виробництва: змелене лушпиння соняшника транспортується в дозатор, за допомогою якого дозується і подається в змішувач, де обробляється паром при температурі 90-100 град. С, що робить його більш придатним до пресування.

IV етап виробництва: відпарене змелене лушпиння соняшника транспортується в камеру гранулювання, де проходить процес гранулювання лушпиння соняшника, під тиском 250-300 бар.

V етап виробництва: з метою відібрання залишку вологи та надання гранулам міцності, після Пресс-гранулятора гранули направляють в охолоджувач де їхня температура знижується до температури до оточуючого середовища та відбирається залишок вологи, що призводить до набрання гранулами міцності. Внаслідок дії високих температур та в залежності від вмісту у лушпині соняшника залишків недозрілого насіння, яке не могло бути використане під час добування рослинних жирів і олій, допускається у гранулах (пелетах) жирів, відсоткових вміст яких не впливає на якість та цільове призначення гранул (пелет), а саме для спалювання їх в твердопаливних котлах.

VI етап виробництва: після охолодження, гранули (пелети) з лушпиння соняшника, фасуються в м'які контейнери, типу біг-бег вагою 950-1100 кг. та направляються у склад для зберігання у склад для зберігання і подальшого продажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що експортований позивачем продукт пелети паливні з лушпиння соняшника є відходи, одержані під час добування олії з насіння соняшника, при цьому встановлений експертизою надмірний вміст жиру не змінює цільове призначення гранул (пелет).

Крім того, посилання відповідача на невідповідність пелет паливних з лушпиння соняшника ДСТУ та ГОСТ, не приймається судом з огляду на наступне.

Віднесення товару до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТЗЕД, встановлені Законом України «Про Митний тариф». ГОСТ, ДСТУ - це стандарти та технічні умови, щодо якісних характеристик товару, встановлені органами Державної стандартизації та сертифікації, які розповсюджуються виключно на товари, що виробляються підприємствами згідно цих стандартів та умов. В той же час, підприємства та організації не зобов'язані виробляти продукцію з додержанням цих стандартів, мають право виробляти продукцію, яка буде відповідати Технічним умовам, що затверджені цим підприємством. Якісні характеристики, зазначені у таких Технічний умовах, можуть і не збігатися з характеристиками ГОСТу або ДСТУ. Така не відповідність не є підставою для визначення товару не якісним або некондиційним. Таким чином, ГОСТ, ДСТУ не є нормативними документами, обов'язковими до виконання всіма підприємствами та організаціями.

Не відповідність вимогам ДСТУ та ГОСТу свідчить лише про неналежну якість продукції встановленим нормам в частині вмісту олії, проте не змінює його властивостей та призначення.

Таким чином, суд вважає, що імпортовані позивачем товари (пелети), повністю відповідають опису товарів товарної позиції 2306 класифікуються за кодом 230630000 - макух та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані з насіння соняшнику згідно УКТЗЕД (ставка мита - 0 %).

Крім того, відповідач в обґрунтування правомірності винесеного рішення посилався на лист Державної митної служби України від 28.01.2013 року №11.1/1.2-16/969-ЕП, яким доповнено Додаток 1 Методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, надісланий листом Держмитслужби від 16.05.2011 N 11.1/2-16/7598-ЕП. зокрема щодо методології класифікації насіння соняшника однолітнього, у лушпинні та лущене, у природному стані або смажене, макуха (код товару 1206, 1208, 2008, 2306).

При цьому, суд звертає увагу, що згідно листа 07.02.2013 р. № 11.1/2-16/1391-ЕП "Щодо митного оформлення відходів соняшника" Держмитслужбою був направлений лист до Міністерства аграрної політики та продовольства Україна щодо надання роз'яснень по вмісту олії у переробленій продукції соняшника. З метою уникнення затримки митного оформлення і простою транспорту, та враховуючи вимоги, викладені в листі Мінагрополітики від 06.02.13 № 37-32-7/2380 щодо відміни методологічних роз'яснень, лист Держмитслужби від 28.01.13 № 11.1/1.2-16/969-ЕП був відмінений.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як поясненнями представників сторін, так і матеріалами суд вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення №КТ-401000003-0004-2013 від 30.01.2013 р. про визначення коду товару.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - ТОВ «Нест-Агробуд» судових витрат на сплату судового збору в сумі 34,41 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № КТ-401000003-0004-2013 від 30.01.2013р. Вінницької митниці Державної митної служби України.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нест - Агробуд" (код ЄДРПОУ 32885268, вул. Привокзальна, 42, м. Хмільник, Вінницька область, 22000) судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.), шляхом їх безспірного списання органами Державної казанчейської служби України із рахунку Вінницької митниці Державної митної служби України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна