Ухвала

від 27.11.2013 по справі 802/544/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2013 р. м. Київ К/800/33563/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нест-Агробуд" до Вінницької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Маковія Олександра В’ячеславовича - представника Вінницької митниці Міндоходів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нест-Агробуд" (далі - ТОВ "Нест-Агробуд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-401000003-0004-2013 від 30 січня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 30 січня 2013 року посадовою особою відділу митних платежів Вінницької митниці Державної митної служби прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-401000003-0004-2013, відповідно до якого зазначений у митній декларації №401090000/2013/000216 від 09 січня 2013 року товар, а саме пелети паливні з лушпиння соняшника (лушпиння соняшнику подрібнене та пресоване, добуте під час видобування олійних жирів), призначені для спалювання в твердопаливних котлах, заявлений за кодом товару 2306300000, класифіковано митним органом за товарним кодом 1206009900.

Підставою для прийняття такого рішення, став експертний висновком за №В-28 від 01 лютого 2012 року відділу експертиз та сертифікації товарів Вінницької ТПП експертом якого встановлено, що паливний брикет з лушпиння соняшника, отриманий в результаті гранулювання лушпиння соняшника під тиском і великою температурою (без застосування хімічних зв'язуючих добавок, а за рахунок залишку в лушпинні соняшника олії), з подальшим формуванням у брикети діаметром 8 мм, відноситься до коду за УКТ ЗЕД 2306300000 "Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування з рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані: з насіння соняшнику".

Не погоджуючись з таким рішенням митного органу позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці Міндоходів про визначення коду товару №КТ-401000003-0004-2013 від 30 січня 2013 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нест-Агробуд" до Вінницької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-401000003-0004-2013 від 30 січня 2013 року Вінницької митниці Державної митної служби України.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нест - Агробуд" судові витрати у розмірі 34,41 гривень, шляхом їх безспірного списання органами Державної казанчейської служби України із рахунку Вінницької митниці Державної митної служби України.

У своїй касаційній скарзі Вінницька митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що експортований позивачем продукт пелети паливні з лушпиння соняшника є відходи, одержані під час добування олії з насіння соняшника, при цьому встановлений експертизою надмірний вміст жиру не змінює цільове призначення гранул (пелет). Тому експортовані позивачем товари (пелети), повністю відповідають опису товарів товарної позиції 2306 класифікуються за кодом 230630000 - макух та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані з насіння соняшнику згідно УКТ ЗЕД.

Зазначена позиція була підтримана і Вінницьким апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до статті 66 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Митна вартість товарів, що вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше в митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття митним органом митної декларації при їх першому поміщенні в митний режим.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 Митного Кодексу України.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари, в т.ч. код товару згідно із УКТ ЗЕД.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 05 вересня 2012 року ТОВ "Нест-Агробуд" здійснює експорт товару - пелети паливні з лушпиння соняшника (лушпиння соняшнику подрібнене та пресоване, добуте під час видобування олійних жирів), призначені для спалювання в твердопаливних котлах до Республіки Польща.

Відповідно до контракту № 24-FBFS від 24 січня 2012 року укладеного між ТОВ "Нест-Агробуд", Україна та ТОВ "Евротрейд компані", Польща (далі - покупець), позивач взяв зобов'язання поставити покупцю товар - паливні брикети з лушпиння соняшника, українського походження. Згідно із митною декларацією №401090000/2013/000216 від 09 січня 2013 року даний товар експортувався на територію Республіки Польща за кодом УКТ ЗЕД 2306300000.

Згідно із пунктом 9 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:

- виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

- виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УТК ЗЕТ вирішення яких потребує експертних досліджень.

З матеріалів справи вбачається, що центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України проведено дослідження проб товару, заявленого у графі 31 МД №401090000/2013/000216 від 09 січня 2013 року - "пелети паливні з лушпиння соняшника (лушпиння соняшнику подрібнене та пресоване, добуте під час видобування олійних жирів), призначені для спалювання в твердопаливних котлах - 21905 кг…" (графа 33 МД - 2306 30 00 00).

За результатами проведеного дослідження складено висновок №14200130-0010, яким встановлено, що досліджена проба має вигляд суміші гранул циліндричної форми та розсипчастої маси, від сірого (різних відтінків) до коричневого кольору, з включеннями частин стебла та лушпиння соняшника; запах характерний для соняшникової сировини, без сторонніх запахів. За зовнішнім виглядом та кольором проба не відповідає вимогам до лушпиння соняшникового гранульованого згідно із ДСТУ 7124:2009.

За визначеним жирно-кислотним складом надана проба являє собою продукт з соняшникової сировини.

Визначений вміст жиру у пробі становить 12,41 %, що не відповідає вимогам ДСТУ 7124:2009 до лушпиння соняшника, яке надходить на грануляцію. Визначена масова частка жиру також не відповідає показникам регламентованим для макухи соняшникової згідно із ГОСТ 80-96 "Жмых подсолнечный. Техничиские условия" (вміст жиру не більше 10%) та шроту соняшникового згідно із ДСТУ 4638:2006 "Шрот соняшниковий. Технічні умови" (не більше 1,5%).

Разом з цим, у висновку даного дослідження зазначено, що результати лабораторних досліджень наданої проби протирічать її належності до пресованого гранульованого лушпиння та для остаточної ідентифікації товару слід врахувати інформацію про технологію виготовлення продукту, яка в наданому пакеті товаросупровідних документів відсутня.

Оскільки у висновку експерта міститься застереження, що даний висновок є неповним без врахування інформації про технологію виготовлення продукту, судом першої інстанції було витребувано у позивача інформацію від виробника про технологічний процес гранул (пелет) з лушпинням соняшника.

У відомостях митної декларації №401090000/2013/000216 від 09.01.2013 року зазначено, що пелети паливні з лушпиння соняшника в кількості 21,905 т. були отримані позивачем у виробника ФО-П ОСОБА_3 по накладній №08/01 від 08 січня 2013 року.

Як вбачається з довідки ФОП ОСОБА_3 (яка була предметом дослідження судом першої інсткнції) про технологію виготовлення гранул (пелет) з лушпинням соняшника, які призначені для спалювання в твердопаливних котлах встановлено 6 етапів виробництва.

I етап виробництва: лушпиння соняшника, що є твердими відходами (залишками), одержаними в результаті обрушення та видалення ядра соняшника з насіння соняшника, доставляється від постачальника автомобільним транспортом в накопичувальний бункер ФОП ОСОБА_3 В лушпині соняшника, як твердих відходах, допускається наявність включення частин стебла, мілкого недозрілого насіння соняшника, яке не може бути використане під час добування рослинних жирів і олій.

II етап виробництва: поставлене лушпиння соняшника з накопичувального бункера по конвеєру транспортується до молоткової дробилки де змелюється до необхідної фракції.

III етап виробництва: змелене лушпиння соняшника транспортується в дозатор, за допомогою якого дозується і подається в змішувач, де обробляється паром при температурі 90-100 град. С, що робить його більш придатним до пресування.

IV етап виробництва: відпарене змелене лушпиння соняшника транспортується в камеру гранулювання, де проходить процес гранулювання лушпиння соняшника, під тиском 250-300 бар.

V етап виробництва: з метою відібрання залишку вологи та надання гранулам міцності, після пресс-гранулятора гранули направляють в охолоджувач де їхня температура знижується до температури до оточуючого середовища та відбирається залишок вологи, що призводить до набрання гранулами міцності. Внаслідок дії високих температур та в залежності від вмісту у лушпині соняшника залишків недозрілого насіння, яке не могло бути використане під час добування рослинних жирів і олій, допускається у гранулах (пелетах) жирів, відсоткових вміст яких не впливає на якість та цільове призначення гранул (пелет), а саме для спалювання їх в твердопаливних котлах.

VI етап виробництва: після охолодження, гранули (пелети) з лушпиння соняшника, фасуються в м'які контейнери, типу біг-бег вагою 950-1100 кг. та направляються у склад для зберігання у склад для зберігання і подальшого продажу.

Отже з довідки ФО-П ОСОБА_3 про технологію виготовлення гранул (пелет) з лушпиння соняшника, які призначені для спалювання в твердопаливних котлах вбачається, що паливні брикети з лушпиння соняшника, які транспортувались позивачем є відходами, одержаними під час добування олії з насіння соняшника та які призначені для спалювання в твердопаливних котлах

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що експортований позивачем продукт пелети паливні з лушпиння соняшника є відходи, одержані під час добування олії з насіння соняшника, при цьому встановлений експертизою надмірний вміст жиру не змінює цільове призначення гранул (пелет).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, приймаючи спірне рішення, відповідач, керуючись листом Державної митної служби України від 28 січня 2013 року №11.1/1.2-16/969-ЕП, який був відмінений листом ДМС України №11.1/2-16/1391-ЕП від 07 лютого 2013 року, посилався на невідповідність паливних пелет з лушпиння соняшника ДСТУ та ГОСТ.

Віднесення товару до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТ ЗЕД, встановлені Законом України "Про Митний тариф".

ГОСТ, ДСТУ - це стандарти та технічні умови, щодо якісних характеристик товару, встановлені органами Державної стандартизації та сертифікації, які розповсюджуються виключно на товари, що виробляються підприємствами відповідно до цих стандартів та умов. В той же час, підприємства та організації не зобов'язані виробляти продукцію з додержанням цих стандартів, мають право виробляти продукцію, яка буде відповідати Технічним умовам, що затверджені цим підприємством. Якісні характеристики, зазначені у таких Технічний умовах, можуть і не збігатися з характеристиками ГОСТу або ДСТУ. Така невідповідність не є підставою для визначення товару неякісним або некондиційним. Невідповідність вимогам ДСТУ та ГОСТу свідчить лише про неналежну якість продукції встановленим нормам в частині вмісту олії, проте не змінює його властивостей та призначення.

Враховуючи пояснення до УКТ ЗЕД, у товарній позиції 12060099 класифікується насіння в лушпинні чорного кольору, призначене для виробництва олії, а не відходи у вигляді лушпиння соняшника, яке призначене для спалювання в твердопаливних котлах. При цьому, масова частка жиру й екстрактивних речовин в абсолютно сухій речовині, яка складає 12,41 % та не відповідає вимогам ДСТУ не змінює призначення товару, а саме для спалювання в твердопаливних котлах, та не свідчить про можливість виробництва олії із вказаного товару (умови віднесення до товарної позиції 12060099).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд, задовольняючи позовні вимоги цілком правильно застосував норми матеріального права та прийшов до обґрунтованого висновку щодо визнання протиправним та скасування рішення №КТ-401000003-0004-2013 від 30 січня 2013 року про визначення коду товару.

Вінницький апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до аналогічних висновків і обґрунтовано залишив її без змін.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Вінницької митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Мироненко

Т.А. Чумаченко