Постанова

від 26.03.2013 по справі 815/1413/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1413/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Жар - птиця Транспорт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Жар - птиця Транспорт» (надалі по тексту - Позивач або ТОВ «Жар-птиця Транспорт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі по тексту Відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 00000152250, № 0000172250 та № 0000162250.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Жар-птиця Транспорт» щодо документального підтвердження господарських відносин із: ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 року по 10.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 28.12.2012 року № 8027/22-5, на підставі якого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000152250, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 35 121 грн., № 0000172250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 301718 грн. (за основним платежем - 241369 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 60349 грн.) та № 0000162250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 404 703 грн. (за основним платежем - 330 270 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 74 433 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 10.12.2012 року по 21.12.2012 року, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 05.12.2012 року № 2922, та згідно направлення від 05.12.2012 року № 003686/3434 посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Жар-птиця Транспорт» щодо документального підтвердження господарських відносин із: ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 року по 10.12.2012 року (а.с. 74-75 том І).

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 28.12.2012 року № 8027/22-5 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Жар-птиця Транспорт» щодо документального підтвердження господарських відносин із: ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 року по 10.12.2012 року», відповідно до висновку якого перевіркою, встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 276517 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму 276517 грн.; в порушення п. 138.2 ст. 138 та п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України позивачем безпідставно в деклараціях з податку на прибуток за період: ІІ півріччя 2010 року та 1-4 квартали 2011 року включено до складу валових витрат суми витрат на загальну суму 1395288,5 грн., чим занижено податок на прибуток на загальну суму 330270,50 грн. (а.с. 16-24 том І).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000152250, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 35 121 грн., № 0000172250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 301718 грн. (за основним платежем - 241369 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 60349 грн.) та № 0000162250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 404 703 грн. (за основним платежем - 330 270 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 74 433 грн.) (а.с. 25-27 том І).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку ст. 56 Податкового кодексу України до ДПС в Одеській області.

За результатами розгляду первинної скарги ДПС в Одеській області було винесено рішення № 372/10/10-2007 від 14.02.2013 року, яким податкове повідомлення-рішення №0000152250 від 16.01.2013 року залишено без змін, а первинну скаргу в цій частині - без задоволення; податкове повідомлення - рішення №0000172250 від 16.01.2013 року частково скасовано в частині застосованих штрафних фінансових санкцій з ПДВ у розмірі 10 573 грн. та в цій частині скарга задоволена, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга без задоволення; податкове повідомлення - рішення №0000162250 від 16.01.2013 року частково скасовано в частині застосованих штрафних фінансових санкцій з податку на прибуток в розмірі 44 206 грн. та в цій частині скарга задоволена, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга без задоволення (а.с. 28-35 том І).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Жар-птиця Транспорт» (Замовник) та ТОВ «Дормашавто» був укладений договір № 0105-10 від 27.05.2010 року, предметом якого є сумісна організація перевезення вантажу в контейнерах по території України та країн СНГ, отримання цього вантажу від Відправника та видача Одержувачу (а.с. 33-34 том ІІ).

Також між «Жар-птиця Транспорт» (Замовник) та ТОВ «Промелектро-75» (Експедитор) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів № 0311-11 від 25.11.2011 року (а.с. 21-22 том ІІ).

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів контрагентами позивача ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» протягом періоду, що перевірявся на адресу ТОВ «Жар-птиця Транспорт» надавалися послуги з організації перевезень вантажів та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, а позивач приймав та оплачував вартість наданих послуг.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі і на момент перевірки дебіторська/кредиторська заборгованість «Жар-птиця Транспорт» за отримані послуги за розрахунками з ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» відсутня.

Про надання та отримання послуг за вищезазначеними угодами свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти виконаних робіт та реєстри до актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки по рахунках, договори та додатки до них, наявні в матеріалах справи, (а.с. 88-209 том І, 21-74 том ІІ, 10-185 том ІІ, том ІУ - том ХІ).

Отримані ТОВ «Жар-птиця Транспорт» послуги були оприбутковані у встановленому порядку, а саме за отримані послуги позивачем були здійснені розрахунки шляхом безготівкового переказу грошових коштів, операції були відображені у податковому обліку та бухгалтерському обліку ТОВ «Жар-птиця Транспорт» про що свідчать банківські виписки по рахунках; копія журналу ордеру і відомості по рахунку 631 за період 01.07.2010 року - 31.12.2011 року, копія оборотів рахунку 631 за 2012 рік, наявні в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» у загальному розмірі 276517 грн., включені позивачем до складу податкового кредиту, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Жар-птиця Транспорт» та включено до декларацій з ПДВ за липень 2010 року-листопад 2011 року та за грудень 2011 року.

Вартість отриманих від ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» послуг у загальному розмірі 1395288,50 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у ІІ півріччі 2010 року та 1-4 кварталах 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку про завищення ТОВ «Жар-птиця Транспорт» податкового кредиту на суму 276 517,00 грн. та валових витрат на суму 1395288,50 грн., на підставі матеріалів перевірок податкових органів щодо підприємств ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто», а саме: акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 13.03.2012 року № 30/3-22-80 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто», акту Яготинської МДПІ від 20.02.2012 року № 29/2300/36098229 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Промелектро-75» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за грудень 2011 року» та висновку ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, погоджений з юридичним підрозділом, щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто» від 12.03.2012 року № 117/26-1/51 (а.с. 53-69 том І).

У вищевказаних актах податкові інспекції дійшли висновків, що діяльність ТОВ «Промелектро-75» була направлена на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізація доходів, а діяльність ТОВ «Дормашавто» підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, у зв'язку з чим усі операції за участю ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок операцій, що не мають реального товарного характеру.

По результатам зазначених перевірок встановлено, що підтвердити виконання умов в зазначених договорах укладених ТОВ «Жар-птиця Транспорт» по перевезенню вантажів з ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» не надається можливим.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про відсутність факту надання послуг за укладеними ТОВ «Жар-птиця Транспорт» з його контрагентами правочинами ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів ТОВ «Жар-птиця Транспорт» з ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Дормашавто», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ «Жар-птиця Транспорт» грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують товарність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ «Жар-птиця Транспорт».

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, є діяння відповідальність за яке передбачено ст. 205 Кримінального кодексу України.

Таким чином, факт фіктивного підприємства повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства. Суд зазначає, що доказом наявності ознак фіктивності ТОВ «Дормашавто» може бути тільки вирок суду в кримінальній справі. Протокол допиту свідка та постанова про порушення кримінальної справи є матеріалами досудового слідства та не носять преюдиційного характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 року № К/9991/29330/12.

Податковим органом зроблений висновок, що ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Дормашавто», здійснювали протиправну діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Податковий орган встановив, що оскільки актами перевірок вказаних контрагентів позивача не підтверджено наявність надання та отримання послуг, то можна зробити висновок про відсутність та не отримання послуг ТОВ «Жар-птиця Транспорт» від його контрагентів.

У своїх висновках податковий орган вважає, що виконавці послуг ТОВ «Жар-птиця Транспорт» фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували операції із товаром.

При цьому, актом перевірки від 28.12.2012 року № 8027/22-5 не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «Жар-птиця Транспорт» права на формування податкового кредиту та валових витрат, а також податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позиція щодо безтоварності вище досліджених угод про виконання робіт (надання послуг) ТОВ «Жар-птиця Транспорт» спростовується наявними в матеріалах справи та дослідженими вище копіями первинних та бухгалтерських документів, які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача. Тобто дані документи безумовно підтверджують фактичне виконання робіт (надання послуг) надання послуг та поставку і передачу у власність товарів.

Таким чином, визнаючи вищезазначені правочини платників податків нікчемними, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ «Жар-птиця Транспорт» відповідними положеннями Податкового кодексу України. При цьому контрагенти позивача - ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» - склали та належним чином оформили податкові накладні, а отримані роботи (послуги) призначалися для використання у господарській діяльності ВАТ ТОВ «Жар-птиця Транспорт», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Порядок формування складу витрат та податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Так п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила ведення податкового обліку встановлюються виключно ст.11 3акону України 28.12.1994р. № 334/94-ВР, якими не встановлено жодних вимог щодо видів та форм документів які мають підтверджувати валові витрати підприємства. Навпаки, цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документі». Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом - ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.

Разом з тим, з встановлених вище обставин та досліджених доказів, вбачається, що у підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу витрат суми вартості отриманих від ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» послуг у загальному розмірі 1395288,50 грн. у ІІ півріччі 2010 року та 1-4 кварталах 2011 року позивачем були надані усі необхідні, належним чином оформленні первинні документи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно відніс до складу витрат у ІІ півріччі 2010 року та 1-4 кварталах 2011 року витрати на оплату послуг з організації перевезення вантажів та послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів на загальну суму 1395288,50 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто», що в свою чергу свідчить про безпідставність висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на суму 330 270,50 грн.

В свою чергу, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за договорами між ТОВ «Жар-птиця Транспорт» та ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому, - ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» задекларували податкові зобов'язання по операціям із ТОВ «Жар-птиця Транспорт», що у свою чергу, повністю спростовує висновки за актом перевірки щодо нікчемності правочинів та безтоварності господарських операцій.

Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ «Жар-птиця Транспорт» або ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угод, укладених ТОВ «Жар-птиця Транспорт» з вказаними підприємствами, не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Позивач сформував податковий кредит за рахунок взаємовідносин із ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто» з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ТОВ «Жар-птиця Транспорт» сплатило ціну послуг, зокрема суму податку на додану вартість, отримало податкові накладні від підприємств, що значилися в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість.

Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочинів, фактичність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промелектро-75» та ТОВ «Дормашавто», їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 16.01.2013 року № 00000152250, № 0000172250 та № 0000162250, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, в порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 294 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Жар - птиця Транспорт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 16.01.2013 року № 00000152250, № 0000172250 та № 0000162250.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Жар - птиця Транспорт» (код ЄДРПОУ - 25039090, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 24/а) сплачений судовий збір у розмірі 2 294 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 26 березня 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.