Постанова

від 19.03.2013 по справі 2а-9703/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року № 2а-9703/12/1370

Львівський окружний адміністративний суду в складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представника позивача Дубас В.М.

представників відповідача Шокало В.С., Лопата О.Т., Баховська Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортіко» до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хортіко» (далі - ТзОВ «Хортіко») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України в якому позивач просить суд визнати протиправними і скасувати повідомлення-рішення відповідача від 14.09.2012 року №72 і №73.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зі спірними рішеннями, які були прийняті Львівською митницею на підставі акта перевірки від 03.09.2012 року №032/12/209000000/34296360, не погоджується та вважає, що відповідачем при проведенні перевірки та при оформленні її результатів було допущено ряд порушень, інформація, яка міститься в акті перевірки не відповідає дійсності, а оскаржувані повідомлення-рішення прийняті з порушенням діючого законодавства України, і тому наявні підстави для їх скасування. Зокрема, як зазначає позивач, на стор. 8 акту перевірки відповідачем зазначено, що товар, ввезений із назвою «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75» за 45-ти вантажними митними деклараціями нібито невірно класифікувався позивачем за кодом УКТ ЗЕД 680610000 зі ставкою ввізного мита 5%, тоді як відповідач вважає, що цей товар слід було класифікувати за кодом 680690000 (тобто «Інші») зі ставкою ввізного мита 8%. Позивач вважає, що застосування пропитки при виробництві товару «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75» означає лише зміну форми, а не природи вихідного матеріалу, а тому таке не дає жодних законних підстав змінювати код 680610000 на інший код 680690000, що має на меті виключно штучне збільшення суми ввізного мита. Згідно із статтею 312 Митного кодексу України від 11.07.2002 року ведення УКТЗЕД передбачало прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД. У разі виникнення сумнівів щодо задекларованих у вантажних митних деклараціях характеристик товару, визначальних для його класифікації або у разі проведення лабораторних досліджень як обов'язкової форми контролю для товарів групи ризику для вирішення питання класифікації товару залучається митна лабораторія. З цією метою ініціюється відбір проб (зразків) товарів, який проводяться відповідно до Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року №1862. Проте у даному випадку жодних зразків ввезених позивачем товарів відповідачем досліджувалось, що позбавляє будь-якої законності всі твердження про нібито невірну класифікацію товарів. При цьому абсолютно необґрунтованими є посилання відповідача на рішення про визначення коду товару від 05.12.2011 року №КТ-209-3034-2011, за яким було визначено код для такого товару 6806910000, оскільки воно стосувалось лише однієї - єдиної партії, ввезеної за ВМД від 28.11.2011 року, та не має зворотної сили в даному випадку. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав викладених у поданих суду письмових запереченнях, згідно яких зазначили, що товар з назвою «Мінераловатний субстрат Гродан: Мата «Класік форте» 1000/200/75» є виробом з мінеральної вати і класифікується в товарній позиції 6806. Для визначення товарної підкатегорії застосовувалися послідовно основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД. Для класифікації даного товару використовувались Правила №1 (для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарної позиції) та №6 (для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації). Правило №2 не застосовувалося, оскільки використовується при класифікації некомплектних чи незавершених товарів, нескладених чи розібраних товарів, сумішей матеріалів чи речовин; правило №3 застосовується лише у випадку коли товар можна віднести до двох чи більше товарних позицій (даний товар однозначно класифікується в одній товарній позиції 6806); правило №4 теж застосовується для визначення товарної позиції, у нашому випадку товарна позиція визначена; правило №5 застосовується при класифікації футлярів, коробок та інших пакувальних матеріалів. Відповідач зазначає, що до товарної підкатегорії 6806100000 відносяться лише мінеральна вата, яка одержана перетворенням розплавів у волокнисту масу за допомогою дуття або екструзії. Ніякої іншої обробки в даній товарній підкатегорії не зазначено, зокрема і застосування зв'язуючої речовини (пропитки). Тому безпідставним є твердження позивача про те, що застосування пропитки при виробництві товару не має жодного значення для класифікації товару. Крім того, на думку відповідача, не відповідає дійсності твердження позивача про те, що товар переміщувався навалом, без упаковки, оскільки відповідно до рахунків-фактур такий поіменовано «Мінераловатний субстрат Гродан: Мата «Класік форте» 1000/200/75 упаковані». Оскільки зазначений товар виготовлений у формі «блока» із застосування зв'язуючої речовини (пропитки), то із врахуванням його форми (відмінна від листа чи рулона) та способу перетворення розплавів у волокнисту масу (відмінна від дуття або екструзії), такий не може бути класифікований в товарній підкатегорії 6806100000. Вищезазначений опис товару, відповідає Додатковим поясненням до товарної категорії 6806 90 00: до цієї категорії включаються «... вироби з малою густиною, зроблені з описаних вище речовин або сумішей (наприклад, блоки, листи, цеглини, плитки, трубки, циліндричні оболонки, шнури, прокладки). Ці вироби можуть бути штучно забарвлені в масі, просочені вогнетривкими речовинами, облицьовані папером або армовані металом». Таким чином, готовий виріб з мінеральної вати «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75», як зазначає відповідач, повинен класифікуватись в товарній підкатегорії 6806900000. Крім того, під час проведення перевірки були виявлені митні оформлення, в яких відсутнє підтвердження належними документами витрат на транспортування по території України та по території Польщі окремо. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 року №92-ІV, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню. Таким чином, без належного документального підтвердження, підприємство не мало права не включати транспортні витрати до митної вартості, у зв'язку з чим митним органом була визначена митна вартість з урахуванням фактичних транспортних витрат. Відтак виявлені під час проведення перевірки порушення пов'язані з невірною класифікацією товару позивачем призвела до заниження податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість, а тому прийнятті на підставі акту перевірки оскаржувані повідомлення-рішення є законними, правомірними, вчиненими відповідно до вимог чинного законодавства України. У зв'язку з наведеним, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на ІІ квартал 2012 року, наказу Львівської митниці від 20.06.2012 року №474 у період з 10.07.2012 року по 20.08.2012 року робочою групою Львівської митниці Державної митної служби України проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ТзОВ «Хортіко» (код ЄДРПОУ 34296360) законодавства України з питань митної справи за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 03.09.2012 року №032/12/209000000/34296360.

Перевіркою встановлено, що у 45-ти вантажно-митних деклараціях товар з назвою «Мінераловатний субстрат Гродан: Мата «Класік Форте» 1000/200/75» класифіковано в товарній підкатегорії 6806100000 (мито 5%). Проте, зображення виробу (фотографії до ВМД №209120000/2011/25100 від 03.08.2011 року) свідчать, що товар з маркуванням «Grodan classic forte» представляє собою готовий виріб, який складається з блоку волокнистого матеріалу в пластиковій оболонці з відповідним маркуванням і рекомендаціями щодо установлення (стрілка вверх свідчить про конкретне установлення виробу за призначенням). Таким чином, даний товар з маркуванням «Grodan classic forte» за своїми ідентифікаційними ознаками повинен класифікуватись в товарній підкатегорії 6806900000 (мито 8%) (т.1, а.с.35).

Надалі відповідач в Акті перевірки зазначає, що разом з тим, для товару з маркуванням «Grodan classic forte» у Львівській митниці приймалось рішення про визначення коду товару КТ-209-3034-2011 від 05.12.2011 року в товарній підкатегорії 6806900000. Для прийняття даного рішення підприємством було надано додаткову інформацію від виробника Grodan про складові компоненти продукції та хімічний склад волокна. В цій інформації виробник зазначив: «продукт виготовляється без застосування підложки, складається з волокон, не волокнистих матеріалів (близько 30% мас.) і зв'язуючої речовини (пропитки). Зв'язуюча речовина (пропитка) представляє собою фенольну смолу на базі видозміненої сечовини, яка була переведена методом вулканізації в нерозчинну сполуку (бакеліт). В залежності від типу продукту зв'язуюча речовина (пропитка) становить від 0,5 до 5% від маси продукту». Додатково в технічній інформації виробника форма даного товару «Мінераловатний субстрат «Grodan classic forte» 1000x200x75 описана як «блок» (відмінна від листа чи рулона). Зображення даного виробу на представлених копіях рекламної продукції на товар, а також на фотографіях виробу, що переміщувався за ВМД 209120000/2011/047872 від 28.11.2011 року, підтверджують наявність в складі продукту неволокнистого матеріалу, а саме полімерної оболонки, яка є невід'ємною частиною виробу і не є упакуванням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а саме зображення виробу, інформацію виробника щодо його способу обробки, складових та хімічного складу волокна та Правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД товар з назвою маркуванням «Мінераловатний субстрат «Grodan classic forte» 1000x200x75 повинен класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 6806900000 (мито 8%) (т.1, а.с.35 на звороті).

Відтак відповідачем (з урахуванням ставка ввізного мита 8%) донараховано при проведенні даної перевірки митні платежі на суму 132 220, 51 грн., у т.ч. ввізне мито на суму 110 183,78 грн. та податок на додану вартість 22 036, 73 грн.

Також за результатами проведеної перевірки встановлено факти заниження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України на умовах поставки FCA.

Зокрема, під час проведення перевірки Львівською митницею були скеровані запити на перевізників - ТзОВ «ЕванВайк і моя логістік», ТзОВ «Каменяр - Проект», ТзОВ «ЛевПол», ТзОВ «Престиж експресс», ТзОВ «ЯМС», ТзОВ «ВІТАН», ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ФОП ОСОБА_20, ФОП ОСОБА_21, ФОП ОСОБА_22, ФОП ОСОБА_23, ФОП ОСОБА_24, ФОП ОСОБА_25, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_5 та ОСОБА_30

Підприємством були укладені угоди на перевезення товарів на митну територію з перевізниками польськими фірмами «Uslugi Transportowe Marian Sztuka», «Тransport І Spedycja Medzynarodowa «МАRІА-ТRANS»» та «F.H.U. «CURSUS» Mariusz Stanco» від 01.08.2008 року №ТО11-08, від 25.07.2011 року №Т022-11 та від 26.07.2011 року №Т023-11.

Вищезгаданими перевізниками в актах виконаних робіт, рахунках - фактурах, отриманих у підприємства, зазначалася тільки загальна сума належна до сплати, без виділення витрат за межами митної території України та по митній території України. Тобто, документально не була підтверджена сума витрат з доставки товару по території України, що є порушенням вимог абз.3 ст.267 МКУ стосовно того, що до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Під час проведення перевірки були виявлені розбіжності у вартості фактичних транспортних витрат у порівнянні із заявленими підприємством до митного оформлення, чим були порушені положення абз. 1 ст. 264 МКУ та ст. 267 МКУ.

Зокрема, як вбачається з Акта перевірки щодо ВМД від 29.10.2009 року №209000004/2009/025447 (митна вартість товарів повинна складати 50 195, 03 грн., тобто на 2 562, 15 грн. більше), №209000004/2009/025450 (митна вартість товарів повинна складати 42 454, 66 грн., тобто на 2 784, 66 грн. більше), ВМД від 28.12.2009 року №209000004/2009/031550 (з урахуванням фактичних витрат на транспортування, митна вартість товарів повинна складати 75 851, 64 грн., тобто на 3 076, 44 грн. більше), ВМД від 15.01.2010 року №209000009/2010/000438 (митна вартість товарів повинна складати 80 098, 03 грн., тобто на 3 130, 45 грн. більше), ВМД від 01.12.2010 року №209000009/2010/036271 (митна вартість товарів повинна складати 71 374, 44 грн., тобто на 4 500, 00 грн. більше), ВМД від 04.12.2009 року №209000004/2009/029374 (підприємством задекларовано транспортні витрати в сумі 321, 63 грн., однак згідно з наданим перевізником ФОП ОСОБА_31 актом виконаних робіт від 09.12.2009 року №132, який завірений підписом керівника та печаткою підприємства, вартість наданих транспортних послуг транспортним засобом МАН ВС9003ВС становила 6 500, 00 грн. в тому числі по території Польщі - 2 500, 00 грн. З урахування розподілу витрат на всі вантажі, що переміщалися транспортним засобом виявлено заниження митної вартості в сумі 1 286, 54 грн.).

Відтак, згідно висновку Акта перевірки відповідачем зазначено, що за результатами планової документальної перевірки підприємства встановлено порушення вимог Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 року №2371-ІІІ «Про Митний тариф України» (із змінами і доповненнями) абз.1 ст.264 та п.5 ч.2 ст.267 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV. Податкове зобов'язання підприємства за результатами даної перевірки визначено в сумі 435 179, 05 грн., в тому числі: ввізне мито - 176 253, 19 грн. та податок на додану вартість - 258 925, 86 грн.

На підставі Акта перевірки від 03.09.2012 року №032/12/209000000/34296360 Львівською митницею Державної митної служби України прийнято повідомлення-рішення від 14.09.2012 року №72, яким визначена сума грошового зобов'язання із ввізного мита у розмірі 215 564, 34 грн. (в тому числі 176 253, 19 грн. за основним платежем та 39 311, 15 грн. за штрафними санкціями), та повідомлення - рішення від 14.09.2012 року №73, яким визначена сума грошового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 315 562, 32 грн. (в тому числі 258 925, 86 грн. за основним платежем та 56 636, 46 грн. за штрафними санкціями).

Щодо правомірності визначення позивачем коду товару за УКТЗЕД за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року ТзОВ «Хортіко» було заявлено до митного оформлення товару «Мінеральна силікатна вата марки Grodan у вигляді листа з розмірами 1000мм*200мм*75мм. Торгова назва МАТА «Grodan classic forte», упакована, для вирощування рослин в закритому ґрунті» по вантажним митним деклараціям (далі - ВМД) №209000009/10/15568 від 16.06.2010 року, 209000009/10/15569 від 16.06.2010 року, 209000009/10/15619 від 17.06.2010 року, 209000009/10/16333 від 23.06.2010, 209000009/10/17208 від 30.06.2010, 209000009/10/20650 від 28.07.2010 року, 209000009/10/21697 від 05.08.2010 року, 209000009/10/21698 від 05.08.2010 року, 209000009/10/21700 від 05.08.2010 року, 209000009/10/22425 від 11.08.2010 року, 209000009/10/24859 від 01.09.2010 року, 209000009/10/30518 від 15.10.2010 року, 209000009/10/31101 від 20.10.2010 року, 209000009/10/31105 від 20.10.2010 року, 209000009/10/31442 від 22.10.2010 року, 209000009/10/34718 від 18.11.2010 року, 209000009/10/37435 від 13.12.2010 року, 209000009/10/37440 від 13.12.2010 року, 209000009/10/38610 від 22.12.2010 року, 209000009/10/38613 від 22.12.2010 року, 209000009/10/32232 від 28.10.2010 року, 209120000/11/15918 від 11.06.2011 року, 209120000/11/15933 від 11.06.2011 року, 209120000/11/16585 від 16.06.2011 року, 209120000/11/16732 від 17.06.2011 року, 209120000/11/20017 від 06.07.2011 року, 209120000/11/20402 від 08.07.2011 року, 209120000/11/20410 від 08.07.2011 року, 209120000/11/25100 від 03.08.2011 року, 209120000/11/28239 від 19.08.2011 року, 209120000/11/32058 від 09.09.2011 року, 209120000/11/33401 від 16.09.2011 року, 209120000/11/34865 від 23.09.2011 року, 209120000/11/36566 від 30.09.2011 року, 209120000/11/36755 від 03.10.2011 року, 209120000/11/37155 від 04.10.2011 року, 209120000/11/37572 від 06.10.2011 року, 209120000/11/37614 від 06.10.2011 року, 209120000/11/42106 від 28.10.2011 року, 209120000/11/44438 від 10.11.2011 року, 209120000/11/45606 від 16.11.2011 року, 209120000/11/46113 від 18.11.2011 року, 209120000/11/46491 від 21.11.2011 року, 209120000/11/46499 від 21.11.2011 року, 209120000/11/47870 від 28.11.2011 року, за кодом 6806100000 згідно з УКТЗЕД за ставкою ввізного мита 5%.

Вказаний товар надійшов ТзОВ «Хортіко» за контрактом №08/2008 від 01.07.2008 року та додатковими угодами до нього (т.1 а.с.91-103).

Львівською митницею було здійснено митне оформлення зазначених ВМД за кодом 6806100000 згідно з УКТЗЕД, що підтверджується відповідними відмітками на вищевказаних ВМД.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний корон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулювалися Митним кодексом України, (чинного в редакції на момент ввезення та митного оформлення товарів).

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (чинного у 2010-2011 роках) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пунктом 19 цієї статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Частинами 1, 2 статті 40 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 86 Митного кодексу України (чинного у 2010-2011роках) митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації затверджений наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України № 439/10719 від 27.04.2005 року (який був чинним на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажної митної декларації до оформлення та здійснення митного контролю. Кожного разу при оформленні ВМД, пропуску товару у вільний обіг відповідач здійснює митний контроль, який включає в себе, зокрема, згідно пункту 23 вказаного Порядку № 314 перевірку правильності нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за вантажно-митною декларацією та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства згідно з поданими документами.

Отже митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний контроль України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України (чинного до 01.06.2012 року) незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Згідно ч.3 ст.345 Митного кодексу України, який набрав чинності з 01.06.2012 року, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Таким чином аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Зокрема, у випадку, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір. Зазначене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України (ухвала суду від 08.02.2012 року у справі №К-26281/09) та Верховного суду України (постанова суду від 07.11.2011 року у справі №21-223а11 за результатами перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права).

Згідно Доповідної записки про результати перевірки від 12.10.2012 року, складеної після встановлення Актом перевірки від 03.09.2012 року №032/12/209000000/34296360 фактів податкового зобов'язання ТзОВ «Хортіко» (т.1 а.с.39-44) у зв'язку з виявленими порушеннями щодо митного оформлення ВМД до посадових осіб Львівської митниці, які здійснювали перевірку правильності класифікації товарів за ними були застосовані заходи дисциплінарного характеру.

Позивачем самостійно визначено код імпортованого товару УКТ ЗЕД 680610000, відповідачем не приймалося рішення про визначення коду товару під час митного оформлення, а лише погоджувався код товару при митному оформленні, що не створює жодних правових наслідків. Аналогічні висновки було зроблено Вищим адміністративним судом у справі № К-22322/09 (ухвала від 03.04.2012р.)

Відтак суд приходить до переконання, що відповідачем правомірно проведено перевірку ТзОВ «Хортіко».

Законом України «Про Митний тариф України» визначено, що митний тариф України - це систематизований згідно з УКТЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року №1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (чинного на момент ввезення та митного оформлення товарів) УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, які встановлені додатком до Закону України «Про Митний тариф України», застосовуються послідовно.

Відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Закону України «Про Митний тариф України» назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил, зокрема, будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами.

Правилом 6 зазначених Основні правил, встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно з текстовим описом та поясненнями до товарної позиції « 6806» УКТЗЕД, до неї включаються: «Шлаковата, мінеральна силікатна вата і аналогічні види мінеральної вати; відшарований вермикуліт, спучені глини, спінений шлак та аналогічні спучені мінеральні продукти; суміші та вироби з теплоізоляційних, звукоізоляційних або звукопоглинальних матеріалів, крім виробів товарних позицій 6811 - 6812 або групи 69», а до підкатегорії « 6806 90 00 00» - «інші».

Відповідно до текстового опису підкатегорії 6806100000 УКТЗЕД, до неї включаються: «шлаковата, мінеральна силікатна вата і аналогічні мінеральні вати (включаючи їх суміші) навалом, в листах або рулонах».

Як вбачається з Акта перевірки, згідно з Додатковими поясненнями до товарної категорії 6806 90 00 (абзац 9, Пояснень до товарної позиції 6806), до цієї категорії включаються «.. вироби з малою густиною, зроблені з описаних вище речовин або сумішей (наприклад, блоки, листи, цеглини, плитки, трубки, циліндричні оболонки, шнури, прокладки). Ці вироби можуть бути штучно забарвлені в масі, просочені вогнетривкими речовинами, облицьовані папером або армовані металом». Таким чином, готові вироби з мінеральної вати, які пройшли будь-яке оброблення окрім формування в листи і рулони, зокрема просочення та поміщення в оболонку, повинні класифікуватись згідно з вимогами УКТ ЗЕД в товарній підкатегорії 6806900000 (т.1 а.с.51).

За змістом статті 313 Митного кодексу України, що був чинним на момент оформлення вищезазначених ВМД, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств та громадян.

В матеріалах справи наявне рішення про визначення коду товару КТ-209-3034-2011 від 05.12.2011 року щодо класифікації товару «Мінеральна силікатна вата на основі базальту, марки Grodan у вигляді листа з розмірами 1000мм*200мм*75мм торгова назва Мата «Класік Форте», упакована. Призначення - для вирощування рослин в закритому грунті» в товарній підкатегорії 6806900000 (т.3, а.с.46).

При прийнятті зазначеного рішення митний орган керувався УКТ ЗЕД в редакції Закону України від 21.12.2010 №2829-VІ «Про внесення змін до закону України «Про Митний тариф України»; специфікація на продукт; фотографії виробів; КТ-902- 0537-10 від 24.11.2010 року; додаткова інформація виробника про хімічний склад волокна, спосіб його обробки (просочення) та застосування (надана 02.12.2011 року).

Згідно висновку, зазначений у графі 31 ВМД товар є готовим виробом з мінеральної вати: мінераловатний субстрат марки «Grodan» (ГРОДАН) - «Grodan classic forte» у вигляді блоку розмірами 1000x200x75мм, і складається з мінерального волокна, просоченого зв'язувальною речовиною (бакелітом) і поміщена в полімерну оболонку з відповідним маркуванням і позначенням щодо використання, а саме для вирощування овочів та квітів у закритому ґрунті.

Як зазначалося представником відповідача у судовому засіданні та вбачається з наданих у судовому засіданні відповідачем копій ВМД (зокрема, т.3 а.с. 210, 222, 228, т.5 а.с.181), оформленими позивачем після винесення Львівською митницею класифікаційного рішення КТ-209-3034-2011 від 05.12.2011 року, на його підставі позивачем і надалі здійснюється митне оформлення даного товару за встановленим митницею кодом товару за УКТЗЕД 6806900000. При цьому доказів оскарження правомірності вказаного рішення сторонами не подано. Відтак позивач погодився з класифікацією спірного товару за кодом УКТЗЕД 6806900000.

Крім того, постановою в справі про порушення митних правил від 22.12.2011 № 2136/20912/11, якою декларанта ТзОВ «Хортіко» визнано винним у порушенні митних правил за ст.355 Митного кодексу України, зокрема невірному декларуванні товару (зазначення невірного коду товару), та накладено стягнення у вигляді штрафу. Декларант ОСОБА_32 свою вину визнала, постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно класифіковано товар «Мінеральна силікатна вата «Grodan classic forte» 1000x200x75 мм» в товарній підкатегорії УКТЗЕД 6806 90 00 00 (ставка ввізного мита - 8%), а позивачем було необґрунтовано класифіковано зазначений товар в товарній підкатегорії УКТЗЕД 6815 99 90 00 (ставка ввізного мита - 5%).

Відповідно до ст. 46.1 Податкового кодексу України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Аналогічні положення містив і Закон України від 21.12.2000 року, №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про єдиний митний тариф» мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Пунктом 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Стосовно заниження транспортних витрат, щодо яких під час проведення перевірки відповідачем були виявлені розбіжності у вартості фактичних транспортних витрат у порівнянні із заявленими позивачем до митного оформлення, чим були порушені згідно Акта перевірки положення абз. 1 ст. 264 Митного кодексу України та ст. 267 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (чинного на момент ввезення та митного оформлення товарів) митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.

До переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не були включені раніше, згідно з частиною другою статті 267 Митного кодексу України входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини третьої статті 267 Митного кодексу України, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зазначене узгоджується з пунктом 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 (далі - Порядок №1766 від 20.12.2006 року) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно п.8 зазначеного Порядку №1766 від 20.12.2006 року, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Як вбачається з Акта перевірки, підприємством були укладені угоди на перевезення товарів на митну територію з перевізниками польськими фірмами «Uslugi Transportowe Marian Sztuka», «Тransport І Spedycja Medzynarodowa «МАRІА-ТRANS»» та «F.H.U. «CURSUS» Mariusz Stanco» від 01.08.2008 року №ТО11-08, від 25.07.2011 року №Т022-11 та від 26.07.2011 року №Т023-11.

Вищезгаданими перевізниками в актах виконаних робіт, рахунках - фактурах, отриманих у підприємства, зазначалася тільки загальна сума належна до сплати, без виділення витрат за межами митної території України та по митній території України.

Крім того, під час проведення перевірки були виявлені розбіжності у вартості фактичних транспортних витрат у порівнянні із заявленими підприємством до митного оформлення, чим були порушені положення абз. 1 ст. 264 МКУ та ст. 267 МКУ (зазначені розбіжності т.1 а.с.53-56).

З оглянутих у судовому засіданні наданих митному органу документів, а саме довідок про транспортні витрати, актів виконаних робіт, рахунків, актів здачі - приймання виконаних робіт, в таких зазначається загальна вартість транспортних послуг (загальна сума виконання) без виділення витрат за межами митного кордону України та по митній території України. Сума витрат з доставки товару по території України документально не була підтверджена. З урахуванням фактичних витрат на транспортування, митним органом проведено розрахунок митних платежів з урахування транспортних витрат на доставку товару по території України.

Оскільки за результатами перевірки встановлені порушення вимог митного та податкового законодавства, а саме - заниження транспортних витрат і відповідно заниження митної вартості товарів, що мало наслідком недоплату ввізного мита та податку на додану вартість, митним органом правильно донараховано суми податку на додану вартість та ввізного мита.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно винесені оскаржувані повідомлення - рішення від 14.09.2012 року №72 і №73.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, як необґрунтовані.

У відповідності до ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2013 року

Суддя Костецький Н.В.