Постанова

від 03.12.2014 по справі 2а-9703/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 6011/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортіко" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. по справі за позовом ТзОВ "Хортіко" до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

14.11.2012р. ТзОВ "Хортіко" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними і скасувати повідомлення-рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 14.09.2012 року №72, яким визначена сума грошового зобов'язання із ввізного мита у розмірі 215564,34 грн. (в тому числі 176253,19 грн. за основним платежем та 39311,15 грн. за штрафними санкціями), та повідомлення - рішення від 14.09.2012 року №73, яким визначена сума грошового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 315562,32 грн. (в тому числі 258925,86 грн. за основним платежем та 56636,46 грн. за штрафними санкціями).

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем при проведенні перевірки та при оформленні її результатів було допущено ряд порушень, інформація, яка міститься в акті перевірки не відповідає дійсності, а оскаржувані повідомлення-рішення прийняті з порушенням діючого законодавства України, і тому наявні підстави для їх скасування. Зокрема, як зазначає позивач, на стор. 8 акту перевірки відповідачем зазначено, що товар, ввезений із назвою «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75» за 45-ти вантажними митними деклараціями нібито невірно класифікувався позивачем за кодом УКТ ЗЕД 680610000 зі ставкою ввізного мита 5%, тоді як відповідач вважає, що цей товар слід було класифікувати за кодом 680690000 (тобто «Інші») зі ставкою ввізного мита 8%. Позивач вважає, що застосування пропитки при виробництві товару «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75» означає лише зміну форми, а не природи вихідного матеріалу, а тому таке не дає жодних законних підстав змінювати код 680610000 на інший код 680690000, що має на меті виключно штучне збільшення суми ввізного мита. Згідно із статтею 312 Митного кодексу України від 11.07.2002 року ведення УКТЗЕД передбачало прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД. У разі виникнення сумнівів щодо задекларованих у вантажних митних деклараціях характеристик товару, визначальних для його класифікації або у разі проведення лабораторних досліджень як обов'язкової форми контролю для товарів групи ризику для вирішення питання класифікації товару залучається митна лабораторія. З цією метою ініціюється відбір проб (зразків) товарів, який проводяться відповідно до Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року №1862. Проте у даному випадку жодних зразків ввезених позивачем товарів відповідачем досліджувалось, що позбавляє будь-якої законності всі твердження про нібито невірну класифікацію товарів. Необгрунтованими є посилання відповідача на рішення про визначення коду товару від 05.12.2011 року №КТ-209-3034-2011, за яким було визначено код для такого товару 6806910000, оскільки воно стосувалось лише однієї - єдиної партії, ввезеної за ВМД від 28.11.2011 року, та не має зворотної сили в даному випадку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив постанову суду з підстав неповного з»ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, виходячи з того, що відповідачем не було надано жодних доказів наявності протиправних дій позивача щодо зазначення у вантажних митних деклараціях протягом 2009-2011 років недостовірних відомостей або наявності змови між позивачем і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів.

Відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару від 14.11.2008 року №КТ-209-0966-08, яким для аналогічного товару «Мінераловатна силікатна вата марки Pargro у вигляді листа з розмірами 1000x200x75 Торгова назва «Маtа Neptun» визначено саме код 680610000.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, представників митниці, які просять залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Львівською митницею Державної митної служби України проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ТзОВ «Хортіко» (код ЄДРПОУ 34296360) законодавства України з питань митної справи за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 03.09.2012 року №032/12/209000000/34296360.

Перевіркою встановлено, що у 45-ти вантажно-митних деклараціях товар з назвою «Мінераловатний субстрат Гродан: Мата «Класік Форте» 1000/200/75» класифіковано в товарній підкатегорії 6806100000 (мито 5%). Проте, зображення виробу (фотографії до ВМД №209120000/2011/25100 від 03.08.2011 року) свідчать, що товар з маркуванням Grodan classic forte представляє собою готовий виріб, який складається з блоку волокнистого матеріалу в пластиковій оболонці з відповідним маркуванням і рекомендаціями щодо установлення (стрілка вверх свідчить про конкретне установлення виробу за призначенням). Таким чином, даний товар з маркуванням Grodan classic forte за своїми ідентифікаційними ознаками повинен класифікуватись в товарній підкатегорії 6806900000 (мито 8%).

В Акті перевірки зазначено, що разом з тим, для товару Grodan classic forte з маркуванням у Львівській митниці приймалось рішення про визначення коду товару КТ-209-3034-2011 від 05.12.2011 року в товарній підкатегорії 6806900000. Для прийняття даного рішення підприємством було надано додаткову інформацію від виробника Grodan про складові компоненти продукції та хімічний склад волокна. В цій інформації виробник зазначив: «продукт виготовляється без застосування підложки, складається з волокон, не волокнистих матеріалів (близько 30% мас.) і зв'язуючої речовини (пропитки). Зв'язуюча речовина (пропитка) представляє собою фенольну смолу на базі видозміненої сечовини, яка була переведена методом вулканізації в нерозчинну сполуку (бакеліт). В залежності від типу продукту зв'язуюча речовина (пропитка) становить від 0,5 до 5% від маси продукту». Додатково в технічній інформації виробника форма даного товару «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75 описана як «блок» (відмінна від листа чи рулона). Зображення даного виробу на представлених копіях рекламної продукції на товар, а також на фотографіях виробу, що переміщувався за ВМД 209120000/2011/047872 від 28.11.2011 року, підтверджують наявність в складі продукту неволокнистого матеріалу, а саме полімерної оболонки, яка є невід'ємною частиною виробу і не є упакуванням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а саме зображення виробу, інформацію виробника щодо його способу обробки, складових та хімічного складу волокна та Правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД товар з назвою маркуванням «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75 слід класифікувати за кодом УКТ ЗЕД 6806900000 (мито 8%) (т.1, а.с.35 на звороті).

Відтак відповідачем (з урахуванням ставка ввізного мита 8%) донараховано при проведенні даної перевірки митні платежі на суму 132 220, 51 гри., у т.ч. ввізне мито на суму 110 183,78 грн. та податок на додану вартість 22 036,73 грн.

Також за результатами проведеної перевірки встановлено факти заниження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України на умовах поставки FСА.

Зокрема, під час проведення перевірки Львівською митницею були скеровані запити на перевізників - ТзОВ «ЕванВайк і моя логістік», ТзОВ «Каменяр - Проект», ТзОВ ЛевПол», ТзОВ «Престиж експресс», ТзОВ «ЯМС», ТзОВ «ВІТАН», ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_28, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_29, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_30, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ФОП ОСОБА_20, ФОП ОСОБА_21, ФОП ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_1 та ОСОБА_26

Підприємством були укладені угоди на перевезення товарів на митну територію з перевізниками польськими фірмами «Uslugi Transportowe Marian Sztuka», «Тransport I Spedycja Medzynarodowa «МАRIA-ТRANS» та «F.Н.U. «CURSUS» Маriusz Stanco» від 01.08.2008 року №ТО11-08, від 25.07.2011 року №Т022-11 та від 26.07.2011 року №Т023-11.

Вищезгаданими перевізниками в актах виконаних робіт, рахунках - фактурах, отриманих. у підприємства, зазначалася тільки загальна сума належна до сплати, без виділення витрат за межами митної території України та по митній території України. Тобто, документально не була підтверджена сума витрат з доставки товару по території України, що є порушенням вимог абз.3 ст.267 МК України стосовно того, що до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Під час проведення перевірки були виявлені розбіжності у вартості фактичних транспортних витрат у порівнянні із заявленими підприємством до митного оформлення, чим були порушені положення абз.1 ст.264 МК України та ст.67 МК України.

Зокрема, як вбачається з Акта перевірки щодо ВМД від 29.10.2009 року №209000004/2009/025447 (митна вартість товарів повинна складати 50195,03 грн., тобто на 2562,15 грн. більше), №209000004/2009/025450 (митна вартість товарів повинна складати 42454,66 грн., тобто на 2784,66 грн. більше), ВМД від 28.12.2009 року, №209000004/2009/031550 (з урахуванням фактичних витрат на транспортування, митна вартість товарів повинна складати 75851,64 грн., тобто на 3076,44 грн. більше), ВМД від 15.01.2010 року №209000009/2010/000438 (митна вартість товарів повинна складати 80098,03 грн., тобто на 3130,45 грн. більше), ВМД від 01.12.2010 року №209000009/2010/036271 (митна вартість товарів повинна складати 71374,44 грн., тобто на 4500,00 грн. більше), ВМД від 04.12.2009 року №209000004/2009/029374 (підприємством задекларовано транспортні витрати в сумі 321,63 грн., однак згідно з наданим перевізником ФОП ОСОБА_27 актом виконаних робіт від 09.12.2009 року №132, який завірений підписом керівника та печаткою підприємства, вартість наданих транспортних послуг транспортним засобом МАН ВС9003ВС становила 6500,00 грн. в тому числі по території Польщі - 2500,00 грн. З урахування розподілу витрат на всі вантажі, що переміщалися транспортним засобом виявлено заниження митної вартості в сумі 1286,54 грн.).

Відтак, згідно висновку Акта перевірки відповідачем зазначено, що за результатами планової документальної перевірки підприємства встановлено порушення вимог Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 року №2371-111 «Про Митний тариф України» (із змінами і доповненнями) абз.1 ст.264 та п.5 ч.2 ст.267 Митного кодексу України. Податкове зобов'язання підприємства за результатами даної перевірки визначено в сумі 435179,05 грн., в тому числі: ввізне мито -176253,19 грн. та податок на додану вартість - 258925,86 грн.

На підставі Акта перевірки від 03.09.2012 року №032/12/209000000/34296360 Львівською митницею Державної митної служби України прийнято повідомлення-рішення від 14.09.2012 року №72 та №73.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що митницею встановлені порушення позивачем вимог митного та податкового законодавства, а саме - заниження транспортних витрат і відповідно, заниження митної вартості товарів, що мало наслідком недоплату ввізного мита та податку на додану вартість, а тому митним органом правильно донараховано суми податку на додану вартість та ввізного мита. При цьому, як доказ, судом враховано лише притягнення до адмінвідповідальності брокера.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Рішення відповідача про визначення коду товару від 05.12.2011 року №КТ-209-3034-2011, яким було визначено інший код для ввезеного позивачем товару (а саме замість коду 6806910000 визначено код 680690000), колегія суддів вважає безпідставно взятим до уваги судом першої інстанції, оскільки воно по-перше стосувалось лише однієї - єдиної партії, ввезеної за ВМД від 28.11.2011 року, та не має зворотної сили, а по-друге, безпідставно було переглянуто митним органом.

Відповідачем вже було прийнято рішення про визначення коду товару від 14.11.2008 року №КТ-209-0966-08, яким для аналогічного товару «Мінераловатна силікатна вата марки Pargro у вигляді листа з розмірами 1000x200x75. Торгова назва «Маtа Neptun» визначено саме код 680610000.

Товар із назвою «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75» перевозився без тари лише із поліетиленовою обгорткою. Із самої його назви вбачається, що довжина цього товару (1000 мм) та ширина (200 мм) є значно більші за висоту (75 мм), а відтак він є саме листом мінеральної вати (а не блоком, як стверджує відповідач), чого достатньо для висновків про правильність класифікації цього товару за кодом 680610000.

Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що застосування пропитки при виробництві товару «Мінераловатний субстрат Grodan classic forte 1000x200x75 означає лише зміну форми, а не природи вихідного матеріалу, а тому таке не дає жодних законних підстав змінювати код 680610000 на інший код 680690000, що має на меті виключно штучне збільшення суми ввізного мита.

Заслуговує на увагу і твердження апелянта про те, що жодних зразків ввезених позивачем товарів відповідачем не досліджувалось, що позбавляє будь-якої законності всі твердження про ніби-то невірну класифікацію товарів.

Згідно ч.4-6 ст.69 МК України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло за характер цього рішення.

Митний орган не надав суду апеляційної інстанції доказів правомірності визначення коду товару позивача по спливу значного часу з моменту коли такий товар пройшов відповідні митні оформлення.

Колегія суддів критично оцінює факт притягнення до адміністративної відповідальності декларанта за порушення митних правил, за ст.355 МК України, як доказ порушення митних правил самим позивачем, оскільки про таку позивач не знав і з тих же підстав не міг оскаржити по суті.

В той же час, позивач в суді першої інстанції заявляв клопотання про проведення відповідної експертизи на предмет визначення спірного коду товару і в цьому судом було відмовлено.

Відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції не представлено доказів про притягнення до відповідальності працівників митного органу, які здійснювали перевірку правильності спірної класифікації товарів.

До митної вартості товарів повинні включатися виключно ті платежі, які стосуються їх ціни, а у разі, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то, в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. (судова практика: постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 року в справі №21-157а10, від 07.11.2011 року в справі №21-223а11, від 20.02.2012 року в справі №21-390а11)

У пункті 19 статті 1 МК України наведено визначення терміна «митні процедури» це операції, повязані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які повязані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі МК України, відповідно до заявленого митного режиму.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до статті 265 МК України порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обовязкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Відповідно до Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 (далі - Порядок), працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажної митної декларації до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 цього Порядку зазначено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не була документально підтверджена сума витрат з доставки товару по території України, яка не включається до митної вартості товару, а також про наявність розбіжностей у вартості фактичних понесених витрат у порівнянні із заявленими до митного оформлення із посиланнями на те, що в актах перевізників про надання послуг зазначалась лише загальна сума належна до сплати, без виділення витрат за межами митної території України та по митній території України із посиланнями на порушення абзацу 1 статті 264 МК України та статті 267 МК України, то колегія суддів виходила з наступного:

Позивачем укладено контракти із іноземними постачальниками з такими базисними умовами поставки за Правилами Іncoterms: 1) фірмою НОRТІСО SPOLКА АКСYJNА від 01.07.2008 року №08/2008, від 01.07.2008 року №07/2008 - FСА Вроцлав; 2) фірмою F.Н.U. FАRМЕR СО. Lukasz Кlosek від 01.07.2009 року №09/2009, від 01.03.2011 року №12/2011 - FСА Перемишль; 3) фірмою Ргесіmet Н.С.Е. від 01.04.2008 року №04/2008, від 01.04.2008 року №04/2088 - FСА Лодзь; 4) фірмою Вudmech WТ W.Lojewski і Syn Sр.J від 05.11.2010 року №09/2010 - FСА Люблін; 5) фірмою Коwala S.А. від 26.10.2009 року №10/2009 - FСА Понятова; 6) фірмою Р.Р.Donplast S.C. від 08.12.2009 року - FСА Краснік; 7) фірмою F.Р.Н. RЕМЕХ Remigiusz Sobejko від 15.11.2010 року №10/2009, від 15.11.2010 року №10/2010 - FСА Сколошув; 8) фірмою Роldrір Sр. z.о.о. від 23.11.2011 року №14/2011 - FСА Люблін; 9) фірмою F.Н.U. «СURSUS» Маriusz Stancoвід 20.01.2012 року №15/2012 - FСА Перемишль.

Статтею 259 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу, а ч.1 ст.264 цього ж кодексу - заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ч.1 ст.267 МК України передбачено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України - ч.2 ст.267 МК України.

Ч.3 ст.267 МК України - при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Таким чином, позивачем за всіма укладеними зовнішньоекономічними контрактами застосовувались базисні умови поставки FСА, тобто самостійно замовлялись та оплачувались перевезення від пункту на території іноземної країни до пункту на території України й ціна товару не включала вартість перевезення взагалі (зокрема й вартість перевезень по території України, то й виділяти такі не було потрібно), а відтак норми частини 3 статті 267 МК України взагалі не підлягали застосуванню. В кожному випадку митного оформлення ввезених товарів позивачем разом із товаросупровідними документами надавались відповідачу довідки всіх перевізників про фактичний розмір транспортних витрат за межами України. Акти про надання послуг перевізниками взагалі не подавались й не повинні були подаватись до митного оформлення, як не передбачені пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766. Адже, митним законодавством не передбачено визначення витрат на транспортування, які включаються до митної вартості, за актами перевізників про надання транспортних послуг, оскільки такі є комплексною послугою, яка складається із різноманітних видатків.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що повідомлення-рішення Львівської митниці від 14.09.2012р. №72 та №73 є протиправними і підлягають скасуванню.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про неповне з»ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 п.1, 4, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортіко" - задоволити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. та прийняти нову, якою позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Львівської митниці від 14.09.2012р. №72 та №73.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий : М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 08.12.2014р.