Рішення

від 06.03.2013 по справі 5011-51/16995-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/16995-2012 06.03.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ-АГРО»

до Відкритого акціонерного товариства «Шляхо-будівельне управління №41»

про стягнення 24 733,61 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Кадубовський Є.С.

від відповідача: Кулинич В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВВ-АГРО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Шляхо-будівельне управління №41» про стягнення 24 733,61 грн., з яких: 19 945,05 грн. - пені, 4 788,56 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-51/16995-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.01.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці, справу № 5011-51/16995-2012 передано судді Івченку А.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р. суддею Івченко А.М. справу № 5011-51/16995-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.02.2013 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 06.02.2013р. справу № 5011-51/16995-2012 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду, у зв'язку з виходом з відпустки.

06.02.2013 р. представник відповідача направив клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв'язку з відрядженням представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. розгляд справи відкладено в порядку п.п.1-2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України на 25.02.2013 р.

У судовому засіданні 25.02.2013 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу судом оголошувалась перерва до 06.03.2013 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.03.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2011 р. між сторонами було укладено договір на поставку продукції № 26/12-П, за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати відповідачу, а відповідач - сплатити і прийняти грунт піщаний (пісок річковий), іменований надалі - «товар».

Відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов'язується поставити відповідачу товар в загальній кількості 10 000 т (десять тисяч т).

Згідно з п.п.3.1.-3.2. договору ціна за одну тонну товару становить 52, 00 грн. (п'ятдесят дві гривні 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% складає 8,67 грн.

Загальна вартість товару (ціна договору) становить 520 000,00 грн. (п'ятсот двадцять тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% складає 86 666,67 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.).

Поставка товару відповідно до п.п.4.1.-4.2. договору здійснюється за рахунок позивача до пункту приймання відповідача: Дарницький мостовий перехід до вулиці Здолбунівської в м. Києві.

Поставка товару здійснюється протягом періоду з 26 грудня 2011 р. по 29 грудня 2011 р. включно.

Відповідно до п.п.4.3.-4.5. договору приймання-передача товару здійснюється сторонами в особі їх уповноважених представників у пункті доставки товару , вказаному у пункті 4.1. договору.

Приймання-передача загальної кількості товару здійснюється сторонами шляхом підписання видаткових накладних на товар.

Згідно з п.п.5.1.-5.3. договору розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються в безготівковій формі.

Відповідач зобов'язаний оплатити вартість відповідної партії товару на підставі видаткових накладних позивача. Оплата проводиться на умовах максимальної відстрочки платежів не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту надання позивачем документів на оплату. У випадку несвоєчасної сплати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач залишає за собою право притримати відвантаження чергової партії товару на період, який дорівнює прострочці в оплаті відповідачем рахунку позивача за попередню партію товару.

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством ( п.6.1. договору).

Пунктами 9.1.-9.2. передбачено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На підставі наявних у справі документів судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №26/12-П від 26.12.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «СВВ-АГРО» поставлено, а Відкритим акціонерним товариством «Шляхо-будівельне управління №41» отримано товар на загальну суму 266 760,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 26.12.2011 р., підписаною представниками сторін та скріпленою печатками, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи міститься довіреність Товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ-АГРО» № 790321 від 26.12.2011 р., якою уповноважено Джигірей М.П. на отримання цінностей за договором №26/12-П від 26.12.2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав у строки, передбачені договором поставки № 26/12-П від 26.12.2011 р., своїх зобов'язань щодо оплати товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 19 945,05 грн. - пені та 4 788,56 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами договору поставки № 26/12-П від 26.12.2011 р. зобов'язаний оплатити вартість відповідної партії товару на підставі видаткових накладних позивача. Оплата проводиться на умовах максимальної відстрочки платежів не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту надання позивачем документів на оплату.

Таким чином, оплата товару відповідачем позивачу повинна була бути здійснена до 09.01.2012 р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №29 від 16.08.2012 р. відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар відповідно до договору №26/12-П від 26.12.2011 р., що підтверджується банківською випискою № 34.0.0/424 від 07.09.2012 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач зобов'язаний був сплатити за товар позивачу в строк до 09.01.2012 року, проте, у визначений договором строк, своїх зобов'язань не виконав, що є порушенням приписів ст.ст. 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України та свідчить про порушення права позивача на своєчасне виконання зобов'язань відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, підставою господарсько-правової відповідальності за договором поставки №26/12-П від 26.12.2011 р. є, зокрема, порушення відповідачем встановлених строків оплати товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на невиконання зобов'язань з оплати через ненадання позивачем документів на оплату, суд визнає необґрунтованими, оскільки положеннями договору не конкретизовано певного обсягу таких документів, а виходячи положень Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , а також ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено строк виконання зобов'язання щодо оплати товару - після його прийняття (що має підтверджуватися первинними документами) або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Інших підстав або доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано.

Враховуючи, що відповідач допустив порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ-АГРО» про стягнення пені, 3% річних є обґрунтованими.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 10.01.2012 р. (дата, виникнення порушення термінів оплати товару) до 07.07.2012 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 19 945, 05 грн. , розмір 3 % річних від простроченої суми за період з 10.01.2012 р. (дата виникнення заборгованості) та до 15.08.2012 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 4 788,56 грн.

Розрахунок позивача перевірено судом та не перевищує розмір нарахованих судом 3 % річних від простроченої суми та пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ-АГРО» задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шляхо-будівельне управління №41» (03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, буд. 32, код ЄДРПОУ - 05416886), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ-АГРО» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ - 36531797) 19 945 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 05 коп. пені, 4 788 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 56 коп. 3% річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.03.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.