Постанова

від 13.06.2013 по справі 5011-51/16995-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року Справа № 5011-51/16995-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач) суддівДанилової Т.Б. Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" на постанову від 16.04.2013 Київського апеляційного господарського суду у справі№5011-51/16995-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВВ-АГРО" доВідкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" простягнення 24 733,61 грн За участю представників сторін:

Від позивача - Кадубовський Є.С. (дов. від 15.04.2013)

Від відповідача - не з'явились

Відповідно до Розпорядження Заступника Секретаря другої судової палати від 05.06.2013 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді: Данилова Т.Б., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2013 (суддя Пригунова А.Б.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 19 945 грн. 05 коп. пені, 4 788 грн. 56 коп. 3% річних.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у складі: Пашкіної С.А., Баранця О.М., Калатай Н.Ф. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ВАТ "Шляхово-будівельне управління №41" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.692 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що між позивачем та відповідачем 26.12.2011 укладено договір поставки продукції № 26/12-П, за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати відповідачу, а відповідач - сплатити і прийняти грунт піщаний (пісок річковий).

Відповідно до п.2.1. договору позивач зобов'язується поставити відповідачу товар в загальній кількості 10 000 т.

Згідно з п.п.3.1. договору ціна за одну тонну товару становить 52, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% складає 8,67 грн.

Загальна вартість товару, згідно до п.3.2 договору, становить 520 000 грн.

Поставка товару відповідно до п.п.4.1. договору здійснюється за рахунок позивача до пункту приймання відповідача: Дарницький мостовий перехід до вулиці Здолбунівської в м. Києві.

Поставка товару здійснюється постачальником протягом періоду з 26 грудня 2011р. по 29 грудня 2011р. включно (п.4.2 договору).

Приймання-передача загальної кількості товару, відповідно до п.4.5 договору, здійснюється сторонами шляхом підписання видаткових накладних на товар.

Згідно з п.5.1 договору розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються в безготівковій формі.

Відповідач зобов'язаний оплатити вартість відповідної партії товару на підставі видаткових накладних позивача. Оплата проводиться на умовах максимальної відстрочки платежів не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту надання позивачем документів на оплату. У випадку несвоєчасної сплати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п.5.2 договору).

Відповідно до п.9.1 договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. (п.9.2 договору).

Судами встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "СВВ-АГРО" поставлено, а ВАТ "Шляхово-будівельне управління №41" отримано товар на загальну суму 266 760 грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 26.12.2011, підписаною представниками сторін та скріпленою печатками сторін, довіреністю ТОВ "СВВ-АГРО" № 790321 від 26.12.2011, якою уповноважено Джигірей М.П. на отримання цінностей за договором №26/12-П від 26.12.2011.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарськими судами встановлено, що платіжним дорученням №29 від 16.08.2012 відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар відповідно до договору №26/12-П від 26.12.2011, що підтверджується банківською випискою № 34.0.0/424 від 07.09.2012.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з боржника 19 945,05грн. пені та трьох процентів річних в сумі 4 788,56грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Господарськими судами встановлено, що відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару в строк до 09.01.2012 року, проте, у визначений договором строк, своїх зобов'язань не виконав.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством ( п.6.1. договору).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суди обгрунтовано дійшли висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 10.01.2012 по 07.07.2012 у розмірі 19 945,05грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 10.01.2012 по 15.08.2012 у розмірі 4 788,56 грн. Розрахунок суми апеляційною. інстанцією перевірений.

Що стосується твердження касатора про те, що оскільки позивачем не надано відповідачу документів на оплату за поставлений товар, а тому у відповідача не настав обов'язок платежу, воно не приймається до уваги, як зазначено судами, на підставі видаткової накладної №4 від 26.12.2011, підписаною представниками сторін та скріпленою печатками та враховуючи граничний строк оплати, відповідно до п.5.2 договору (14 календарних днів з моменту надання продавцем документів на оплату), строк оплати по видатковій накладній №4 від 26.12.2011 встановлений до 09.01.2012.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ВАТ "Шляхово-будівельне управління №41" залишити без задоволення.

Постанову від 16.04.2013 Київського апеляційного господарського суду у справі №5011-51/16995-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І.Ходаківська

Судді Т.Данилова

О.Яценко