Рішення

від 21.03.2013 по справі 917/96/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2013 р. Справа № 917/96/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область, 84306

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денасмаш", пров. Спортивний, буд.4-В, м. Полтава, Полтавська область, 36014

про стягнення 115937,77 грн. пені

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Чумаков Д. В.

від відповідача: Бесарабов О. Б., Боклащук А. М.

Розглядається позовна заява про стягнення 115937,77 грн. пені за прострочку поставки продукції за договором поставки № 15/1168 від 13.08.2012р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неможливість здійснення поставки виготовленої продукції в строки, передбачені умовами договору, без довіреності одержувача - ПАТ "Енергомашспецсталь", про необхідність направлення довіреності було зазначено в електронному листі позивачу.

В судовому засіданні 21.03.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору № 15/1168 від 13.08.2012 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Денасмаш" (відповідачем), відповідач як постачальник зобов'язався передати, а позивач (покупець) прийняти та сплатити товар, згідно Специфікації яка є невід'ємною частиною договору (додатком №1 до договору); (далі - Договір).

Згідно п. 2.2. Договору загальна вартість товару становить 76779,98 грн.

В п.5.1. Договору визначено, що строки та умови поставки товару зазначені в специфікації.

За п. 5.2 Договору датою поставки є дата надходження продукції на склад покупця з додаванням пакету документів, визначених у п. 6.1 Договору. Право власності на продукцію від постачальника до покупця переходить за датою поставки при підписанні видаткової накладної покупцем.

За умовами специфікації № 1 до даного Договору, відповідач зобов'язався поставити на адресу позивача продукцію на загальну суму 76779,98 грн. на умовах поставки продукції: СРТ, м. Краматорськ, склад ПАО "Єнергомашспецсталь" протягом 20 банківських днів з дати 10 % передоплати (а.с.11).

Згідно п.9.1. Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар на умовах, визначених згідно специфікації після отримання рахунку на оплату.

На оплату вказаного товару відповідачем був виписаний позивачу рахунок-фактура № СФ-0000532 від 14.08.2012р. на суму 76779,98 грн. (а.с.12).

За платіжними дорученнями № 81315 від 17.09.2012р., № 81364 від 18.09.2012р., позивач сплатив відповідачу 7678,00 грн., що складає 10 % від вартості товару по специфікації (а.с.13-14).

Відповідач в установлений Договором термін - протягом 20 банківських днів з дати 10% предоплати, тобто до 16.10.2012р. поставки товару не провів.

Листами від 30.10.2012р. № 3010/01, від 16.10.2012р. № 1610/03 відповідач повідомив позивача про готовність продукції. Вказані листи одержані позивачем 02.11.2012р., що підтверджується описом вкладення, товарно-транспортною накладною від 30.10.2012р. Нова пошта , вхідними штампами на вказаних листах (а.с. 109-114).

За платіжними дорученнями № 84006 від 06.11.2012р. на суму 27256,00 грн., № 83708 від 06.11.2012р. на суму 6246,00 грн., № 84862 від 04.12.2012р. на суму 35600,00 грн. позивач оплатив відповідачу залишок вартості товару.

04.12.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 21548,89 грн. пені за прострочку поставки товару, на підставі п.10.1, п.10.2 Договору, що підтверджується поштовою квитанцією від 04.12.2012р. № 3573 (а.с.16-17).

Відповідач здійснив поставку товару 13.12.2012р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000644 від 06.12.2012р. на загальну суму 76779,98 грн., з відміткою позивача на ній про ввезення товару 13.12.2012р. квитанцією про приймання вантажу перевізником № ПЛ-79369 від 10.12.2012р. (а.с.100). А також актом отримання вантажу від 25.12.2012р., рахунками-фактурами від 10.12.2012р. на оплату послуг зі страхування вантажу та транспортно-експедиційних послуг (а.с.101-104).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України .

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 ЦК України , що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України , коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 22 листопада 2010 р. у справі № 3-24гс10 (переглянутої з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права) за змістом ст. 199, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК, ч. 2 ст. 546, ст. 627 ЦК суб'єкти господарських відносин при укладенні договору мають право забезпечити виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірних санкцій за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 10.2 та п. 10.2 Договору, яка не суперечить вимогам законодавства.

Пунктами 10.1, 10.2 Договору визначено, що за прострочку поставки або недопоставку товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 1 % вартості, не поставленого в строк товару за кожний день прострочки поставки товару. В разі прострочки поставки товару більш ніж на 10 календарних днів встановлених строками в Договорі, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 3 % вартості, не поставленого в строк товару за кожний день прострочки поставки продукції.

На цій підставі позивачем заявлено до стягнення 15937,77 грн. пені, у тому числі за період з 17.10.2012р. по 26.10.2012р. в розмірі 1 % вартості товару - у сумі 7678,00 грн. та за період з 27.10.2012р. по 12.12.2012р. у розмірі 3 % вартості товару - на суму 108259,77 грн. (а.с.3).

Відповідач проти сплати пені заперечує, посилаючись на неможливість здійснення поставки виготовленої продукції в строки, передбачені умовами договору, без довіреності одержувача - ПАТ "Енергомашспецсталь", про необхідність направлення довіреності було зазначено в електронному листі позивачу; відповідач повідомляв позивача про готовність продукції листом від 16.10.2012р. за №1610/03.

Заперечення відповідача судом відхиляються з наступного.

Згідно п.5 специфікації № 1 до даного Договору оплата товару, поставленої по даній специфікації, здійснюється поетапно: - 10% предоплата; - 90 % оплата згідно листа про готовність до відвантаження товару зі складу постачальника в м. Полтава.

За п.2 специфікації № 1 до даного Договору строк поставки продукції становить 20 банківських днів з дати 10% предоплати. При цьому даний строк не пов'язаний із здійсненням позивачем остаточного розрахунку за товар.

Позивач на виконання умов Договору та специфікації №1 за платіжними дорученнями № 81315 від 17.09.2012р., № 81364 від 18.09.2012р., сплатив відповідачу 7678,00 грн. - 10% від вартості товару по специфікації (а.с.13-14).

Однак, відповідач в установлений Договором термін протягом 20 банківських днів з дати 10% предоплати, тобто до 16.10.2012р. поставки товару не провів.

Відповідно до п. 2, п. 5 специфікації №1, оплата 90% вартості товару по специфікації здійснюється позивачем (покупцем) після отримання даного повідомлення про готовність до відвантаження товару зі складу постачальника в м. Полтава.

Повідомлення про готовність продукції до поставки було надіслано відповідачем лише за листом від 30.10.2012р. №3010/01, що підтверджується товарно - транспортною накладною №56234000250231 від 30.10.2012р. Зазначений лист отриманий позивачем 02.11.2012р. за вхід. №9/5718 (а.с.109-114).

В свою чергу позивачем були здійснені остаточні проплати залишку вартості товару за платіжними дорученнями № 84006 від 06.11.2012р. на суму 27256,00 грн., № 83708 від 06.11.2012р. на суму 6246,00грн., № 84862 від 04.12.2012р. на суму 35600,00 грн.

Відповідач здійснив поставку товару лише 13.12.2012р., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу перевізником № ПЛ-79369 від 10.12.2012р., актом отримання вантажу від 25.12.2012р., рахунками-фактурами від 10.12.2012р. на оплату послуг зі страхування вантажу та транспортно-експедиційних послуг, видатковою накладною №РН-0000644 від 06.12.2012р. з відміткою позивача про прибуття вантажу 13.12.2012р. (а.с.100-104).

З огляду на викладене відповідачем в порушення умов Договору та специфікації №1 було порушено строк поставки товару на 57 днів.

При цьому суд відхиляє твердження позивача про те, що за умовами договору поставка повинна бути здійсненою за Правилами ІНКОТЕРМС 2000, оскільки застосування таких правил сторонами в Договорі не передбачено. Саме лише зазначення в специфікації літер СРТ без їх розшифрування не є очевидною домовленості сторін про застосування Правил ІНКОТЕРМС.

Посилання відповідача, про те, що повідомлення про готовність продукції до відвантаження було направлено на адрес позивача листом від 16.10.2012р. за №1610/03 судом відхиляється, оскільки документально не підтверджено (відсутні поштові квитанції, рекомендовані повідомлення про направлення даного листа); (а.с.51). Крім того, направлення такого повідомлення не впливає на визначення чи перенесення строку поставки товару згідно Договору.

Надані відповідачем фотокопії зі сторінки програми для відправки електронної пошти, згідно якої з електронного адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронний адрес позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом до уваги не приймаються оскільки відсутній зміст даних документів, відсутні докази направлення їх в адрес отримувача - позивача. Крім того, як зазначає позивач в письмових поясненнях від 21.02.2013р. зазначений відповідачем електронний адрес позивача не є адресом належним позивачу (вся адреса електронної пошти ПАТ "ЄМСС" має домен ("tmss.dn.ua"). Вказана електронна адреса також не зазначена серед реквізитів сторін в Договорі (а.с.52,106-108).

Відповідно до п. 14.4 Договору всі зміни та доповнення до нього повинні бути здійснені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Надані відповідачем додаткова угода № 1 від 31.10.2012р. та специфікація від 31.10.2012р., якими змінюються умови поставки, позивачем не підписані, а отже не є укладеними (а.с.68-69).

Наданий відповідачем лист від 26.10.2012р. № 15/783 з пропозицією розглянути можливості щодо зменшення кількості постачаємої продукції також не може бути розцінений як зміна умов Договору, оскільки відповідні зміни до Договору в порядку п. 14.4 сторонами не укладалися (а.с.84).

Заперечення відповідача про затримку відвантаження товару зі складу в м. Полтава внаслідок відсутності довіреності одержувача - ПАТ "Енергомашспецсталь, судом відхиляються оскільки за п.5.2. Договору визначено, що датою поставки є дата доставки товару на склад покупця з додаванням пакетів документів, визначених в п.6.1 Договору, серед яких довіреність не числиться. Право власності на товар від постачальника до покупця переходить по даті поставки при підписанні видаткової накладної покупцем.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318 (далі -Інструкція) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

За умовами договору та Специфікації № 1 передання товару повинно відбуватися на складі покупця (позивача), на цю ж дату повинна і бути наявна довіреність. Відсутність довіреності на дату передачі відповідачем товару перевізнику не є підставою для відмови від здійснення поставки за умовами Договору.

Як свідчать матеріали справи, фактично відповідач поставив товар лише після повної оплати його вартості позивачем.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними доказами факту прострочення кредитора чи неможливості поставки товару у встановлений у договорі і специфікації строк.

З огляду на викладене, нарахування позивачем пені в розмірі 115937,77 грн. за прострочення постачання товару є обґрунтованим.

Відповідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що 1) заявлена до стягнення пеня у сумі 115 937,77 грн. значно перевищує вартість поставленого товару (76779,98 грн.); 2) до подачі даного позову відповідачем товар був повністю поставлений позивачеві, 3) позивачем не надано доказів спричинення йому збитків внаслідок прострочення відповідача; 4) застосування забезпечення виконання зобов'язання не повинно бути направленим на безпідставне збагачення кредитора, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені до 35000,00 грн . Дана сума, що становить близько половини вартості поставленого товару, на думку господарського суду, є достатньою мірою відповідальності для відповідача за порушення умов договору та несвоєчасну поставку продукції позивачеві.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83 (п.3), 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належний до стягнення розмір пені до 35000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денасмаш" (пров. Спортивний, буд. 4-В, м. Полтава, Полтавська область, 36014; ідентифікаційний код 37061535; інші відомості - не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (м. Краматорськ, Донецька область, 84306; ідентифікаційний код 00210602, інші відомості - не відомі) 35000грн. 00 коп . пені, 2318грн. 76 коп . витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення виготовлено та підписано 26.03.2013р.

Суддя Т. М. Безрук