Постанова

від 26.03.2013 по справі 5016/2764/2012(1/116)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 5016/2764/2012(1/116) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю прокурора: не з'явився

та представників сторін:

від ДК «Укроборонпром»: не з'явився

від ДП "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ": Цвігун М.В. - за дорученням

від ВАТ "Авіакомпанія спеціального призначення "Миколаїв-АЕРО": Дегтярьова С.А. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія спеціального призначення "Миколаїв-АЕРО"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 06 лютого 2013 року

у справі № 5016/2764/2012(1/116)

за позовом заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ"

до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія спеціального призначення "Миколаїв-АЕРО"

про стягнення 60.535 грн. 98 коп.

Склад колегії суддів змінено згідно розпоряджень голови Одеського апеляційного господарського суду № 144 від 28.02.2013 р. та № 217 від 25.03.2013 р.

ВСТАНОВИЛА:

03.12.2012 р. заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі прокурор) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (далі Концерн) та Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" (далі Завод) до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія спеціального призначення "Миколаїв-АЕРО" (далі відповідач, ВАТ) про стягнення грошових коштів у сумі 60.535 грн. 98 коп.

Позов мотивований тим, що ВАТ не виконав свої зобов'язання за укладеним між Заводом та ВАТ договором № 162 від 25.12.2007 р. з капітального ремонту двигунів М-14В26 № КЕ 534051, № КЕ 213046, № КЕ 124003, № КЕ 614024 щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого має борг по їх оплаті в сумі 48.749 грн., а тому повинний сплатити Заводу не лише зазначену суму боргу, а також 3.606 грн. 09 коп. - пені, 2.721 грн. - 3% річних, 3.412 грн. 43 коп. - штрафу, 2.047 грн. 46 коп. - збитків від інфляції.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнавав та вважав їх необґрунтованими, посилаючись на те, що оплата за капітальний ремонт двигунів М-14В26 № КЕ 534051, КЕ 213046, КЕ 124003 ним була здійснена у повному обсязі. Оскільки, при експлуатації двигуна № КЕ 614024 було виявлено його несправність та останній був достроково знятий та відправлений на базу Заводу для розробки й дослідження несправності, тому підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.02.2013 р. (суддя Васильєва Л.І) позов задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 48.749 грн. - боргу, 3.606 грн. 09 коп. - пені, 2.721 грн. - 3% річних, 3.412 грн. 43 коп. - штрафу, 2.047 грн. 46 коп. збитків від інфляції.

Рішення мотивоване тим, що ВАТ не виконав свої зобов'язання за укладеним між Заводом та ВАТ договором № 162 від 25.12.2007 р. з капітального ремонту двигунів М-14В26 № КЕ 534051, № КЕ 213046, № КЕ 124003, № КЕ 614024 щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого має борг по їх оплаті в сумі 48.749 грн., а тому повинний сплатити Заводу не лише зазначену суму боргу, а також 3.606 грн. 09 коп. - пені, 2.721 грн. - 3% річних, 3.412 грн. 43 коп. - штрафу, 2.047 грн. 46 коп. збитків від інфляції.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора залишити без задоволення.

Скарга мотивована тим, що капітальний ремонт та оплата цих робіт мали місце після закінчення строку дії договору № 162 від 25.12.2007 р., а тому підстави для задоволення позову - відсутні.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор і Концерн були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

В судовому засіданні представник Заводу просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 25.12.2007 р. між Заводом та ВАТ укладено договорів № 162, за умовами якого Завод зобов'язався здійснити капітальний ремонт двигунів, а саме: М-14В26 № КЕ 534051, № КЕ 213046, № КЕ 124003, № КЕ 614024 без заміни свічок СД49СМ, а відповідач оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно п. 12.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 р., а в частині розрахунку - до повного виконання своїх зобов'язань обома сторонами.

Додатковою угодою від 05.11.2008 р. сторони встановили, що ціна за одиницю виробу становить 88749 грн., а загальна ціна договору - 354 996 грн.

Як слідує з актів приймання-передачі виконаних робіт Завод виконав, а відповідач прийняв роботи з ремонту двигуна М-14В26 № 614024 - 07.04.2009 р., а двигунів М-14В26 № 534051, № 213046, № 124003 - 23.12.2010 р.

Виконані Заводом роботи оплачені відповідачем частково на суму 306.247 грн., а саме сплачено 25.000 грн. в якості передоплати, 23.04.2009 р. - 2.500 грн., 01.12.2010 р. - 88.749 грн., 02.12.2010 р. - 88.749 грн., 03.12.2010 р. - 88.749 грн.

Задовольняючи позов у повному обсязі місцевий суд виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між Зводом та ВАТ договором підряду № 162 від 25.12.2007 р. з капітального ремонту двигунів М-14В26 № КЕ 534051, № КЕ 213046, № КЕ 124003, № КЕ 614024 щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого має борг по їх оплаті в сумі 48.749 грн., а тому повинний сплатити Заводу не лише зазначену суму боргу, а також 3.606 грн. 09 коп. - пені, 2.721 грн. - 3% річних, 3.412 грн. 43 коп. - штрафу, 2.047 грн. 46 коп. збитків від інфляції.

Але, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки пунктом 12.1 названого договору передбачено, що строк його дії закінчується 31.12.2008 року.

У додатковій угоді від 05.11.2008 р. сторонами строк дії договору продовжений не був.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Аналіз вказаної статті дає підстави для висновку, що сторони за договором можуть нести відповідальність за порушення його умов лише за умови, якщо таке порушення мало місце в період дії договору.

В той же час судом першої інстанції належним чином не надано оцінки тому, що роботи, оплату за виконання яких стягнуто судом з відповідача, мали місце поза межами строку дії договору підряду, що підтверджено актами виконаних робіт від 07.04.2009 р. та від 23.12.2010 р.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не з'ясовано характер правовідносин між сторонами та помилково покладено в основу судового рішення положення законодавства, які регулюють договірні відносини.

Оскільки, як зазначалося вище, сторони за договором можуть нести відповідальність за порушення його умов лише за умови, якщо таке порушення мало місце в період дії договору, то колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову, так як правовідносини сторін не можуть регулюватися положеннями законодавством, які регулюють договірні відносити, у зв'язку з тим, що роботи, оплату за виконання яких прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача, мали місце поза межами договору підряду.

Колегія суддів враховує, що зміна підстав позову є виключним правом позивача, і за умови встановлення апеляційним судом відсутності договірних відносин між Заводом та ВАТ після 31.12.2008 року, заявлені позовні вимоги є безпідставними та в їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.

Згідно п. 4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України, у зв'язку з чим з Заводу в доход державного бюджету України підлягає стягненню 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Так як, апеляційна скарга ВАТ підлягає задоволенню у повному обсязі, то Завод на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України повинний відшкодувати відповідачеві 860 грн. 25 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія спеціального призначення "Миколаїв-АЕРО" - задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.02.2013 року у справі № 5016/2764/2012(1/116) - скасувати, а в позові - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" в доход державного бюджету України: 1720 грн. 50 коп. судового збору за розглянутий позов заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Стягнути з Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" на користь Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія спеціального призначення "Миколаїв-АЕРО": 860 грн. 25 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням повних та необхідних реквізитів боржника та стягувачів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.03.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Колоколов С.І.