Постанова

від 14.03.2013 по справі 2а-1961/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1961/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю. Т

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

14 березня 2013 року м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О. І, Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Крапивної В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2011 року №0007354210 та №0007344210, від №0000344210 від 26.01.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта, наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем було правомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентом ТОВ "Буд АМВ Груп", крім того, головні станції передачі даних CASA 3200 було придбано та введено в експлуатацію в межах телекомунікаційної мережі ТОВ «КТМ» в м. Київ, відтак, правомірно віднесено до валових видатків витрати на амортизацію даного обладнання.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Буд АМВ Груп" за період 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт № 929/42-10/30931228 від 04.11.2011 року, відповідно до якого позивачем порушено вимоги пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем допущено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 626 100,00 грн., та з податку на прибуток 343 640,0 грн.

На підставі висновків акту, прийнято податкові повідомлення-рішення №0007354210 та №0007344210 від 04.11.2011 р., якими позивачу нараховано грошові зобов'язання 343 640,0 грн. за платежем з податку на прибуток та 171820,00 грн. за штрафними санкціями, та 626100,00 грн. за платежем з податку на додану вартість та 156 525,00 грн. за штрафними санкціями.

26.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000344210 яким позивачу нараховано зменшену суму грошового зобов'язання: 343 640,0 грн. за платежем з податку на прибуток та 54 295,0 грн. за штрафними санкціями.

Судом встановлено, що 31.03.2010 р. між ТОВ «Буд АМВ Груп», та ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі, укладено договір купівлі-продажу №3103/10/пд. Згідно умов якого ТОВ «Буд АМВ Груп» зобов'язується передати у власність, а ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі» прийняти майно та оплатити його вартість, а саме: Головні станції передачі даних CASA 3200.

На виконання даного договору ТOB "Київські телекомунікаційні мережі" перераховано ТОВ «Буд АМВ Груп» передплату відповідно до платіжних доручень: від 01.04.2010р. № 2185 на суму 2 253 960,0 грн, в т.ч. ПДВ -375 660,0 грн., від 14.05.2010р. № 3202 на суму 1 502 640,0 грн., в т.ч. ПДВ - 250 440,0 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 14.05.2010 р., TOB "Київські телекомунікаційні мережі" отримано від TOB «Буд АМВ Груп» головні станції передачі даних CASA 3200 у кількості 5 штук на загальну суму 3 756 600,0 грн., в т.ч. ПДВ 626 100,0 грн.

Сплата коштів за договором №3103/10/пд підтверджується відповідними банківськими виписками.

ТОВ «Буд АМВ Груп» надало позивачу відповідні податкові накладні - №0104/10-1 від 01.04.2010р, №14.05/10-1 від 14.05.2010 р.

Згідно п.1.7. Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону).

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Проте, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В ході перевірки взаємовідносин позивача та TOB «Буд АМВ Груп» було встановлено відсутність трудових ресурсів (згідно форми 1-ДФ за 3 кв. 2010 року - загальна чисельність працюючих складає 1 особа), виробничих потужностей, транспортних засобів, матеріальних ресурсів (декларація на прибуток). Операції ТОВ "Буд АМВ Груп" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

ТОВ "Буд АМВ Груп" не підтверджено в перевіряємому періоді наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ „Буд АМВ Груп" підприємствам-покупцям.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 24.05.2011р. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 про пособництво у фіктивному підприємництві щодо придбання юридичної особи ТОВ „Буд АМВ Груп" з метою прикриття незаконної діяльності та пособництво в ухиленні від сплати податків у особливо великому розмірі за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.5 - 205, ч.2, 27 ч.5 - 212 ч.3 КК України.

Згідно протоколу допиту свідків, директор ТОВ „Буд АМВ Груп" ОСОБА_3 є засновником ТОВ „Буд. АМВ Груп", однак фактично фінансово-господарську діяльність як директор даного підприємства не здійснював, а тільки підписував фінансово-господарські та звітні документи, які на підпис давав бухгалтер, хоча фактично ніяких товарів, робіт та послуг нікому не надавав і грошових коштів по рахунках не перераховував.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що реального настання наслідків за договором купівлі-продажу №3103/10/пд від 31.03.2010 року, укладеним між позивачем та ТОВ „Буд АМВ Груп" не настало, будь яких інших доказів що могли б підтвердити товарність такої угоди позивачем не надано, не було надано суду доказів на спростування висновків акту перевірки від 04.11.2011 року.

Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року - скасувати та постановити нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19.03.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 19.03.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.