Постанова

від 20.03.2013 по справі 21/5007/1260/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 21/5007/1260/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" на рішення господарського суду Житомирської області від 25 грудня 2012 року у справі №21/5007/1260/12 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (м. Житомир)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсвет" (м. Житомир)

до відповідача Житомирського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення від 25.09.2012 року у справі № 4.7.1-76/2012

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (т.1, а.с. 2-3) до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі -Відповідач), про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення від 25 вересня 2012 року в справі № 4.7.1-76/2012.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22 грудня 2012 року (т. 3, а.с. 30-33) з підстав, вказаних у цьому рішенні, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Позивач звернувся з апеляційною скаргою (т.3, а.с. 42-43) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Житомирської області від 22 грудня 2012 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити (визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення від 25 вересня 2012 року у справі № 4.7.1-76/2012).

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи при прийнятті рішення, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи. Крім того, Позивач ян на підставу скасування рішення суду, посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що Позивач, як учасник конкурсних торгів відмовився від самостійності в прийнятті рішень у процесі проведення процедури торгів.

Ухвалою суду від 26 листопада 2012 року (т.1, а.с. 55) з підстав, зазначених у цій ухвалі, було залучено до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсвет» (надалі - Третя особа).

Ухвалою суду від 22 січня 2013 року (т.3, а.с. 38-39) апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20 березня 2013 року на 14 годину 50 хвилин.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу (т. 3, а.с. 50-52), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Житомирської області без змін.

Голова Рівненського апеляційного господарського суду, своїм розпорядженням від 18 березня 2013 року (т. 3, а.с. 54), з підстав вказаних у ньому, вніс зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, визначив колегію в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Юрчук М.І., судді Петухова М.Г..

Представники Позивача, Відповідача та Третьої особи в судове засідання від 20 лютого 2013 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сторони належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3, а.с. 47-49). Причини неявки своїх повноважних представників суду не повідомили. Жодних клопотань від Позивача, Відповідача та Третьої особи щодо відкладення розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції не надходило.

У зв'язку з вищеописаним та враховуючи приписи статтей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Позивача, Відповідача та Третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 25 грудня 2012 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що розпорядженням Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1.17/-76р від 3 серпня 2012 року розпочато розгляд справи проти Позивача та Третьої особи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). В ході розгляду зазначеної справи встановлено, що учасники відкритих торгів на закупівлю прокату сортового гарячекатаного, код 27.10.6. за ДК 016-97, "Прокат сортовий гарячеканатний" - Позивач та Третя особа, між собою узгодили умови участі у торгах.

За результатами розгляду вказаної справи № 4.7.1-76/2012 Адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 25 вересня 2012 року прийнято рішення № 1.16/81-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - рішення; т.1, а.с. 7-10), яким визнано, що Позивач під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю прокату сортового гарячекатаного (оголошення про проведення закупівлі № 080802 надруковане у Віснику державних закупівель від 20 лютого 2012 року № 22), які проводило ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" 22 березня 2012 року вчинив порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів (тендерів). (п.1 Рішення).

Пунктом 2 вказаного рішення, за вчинення порушення, зазначеного у пункті 1, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист від економічної конкуренції" на Позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн., та повідомлено про його сплату у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Позивачу рішення (витяг) було направлено 26 вересня 2012 року та отримано 28 вересня 2012 року, що не заперечувалося Позивачем та підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 138).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

В силу дії частини 1 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що: антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2008 року № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання; наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Як передбачено пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно пункту 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 у розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарські суди повинні мати на увазі, зокрема, вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку (абз. 3 підпункту 8.1 пункту 8).

З урахуванням приписів частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України (підпункт 8.2 пункту 8).

Водночас, ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій), як підпунктом 8.3 Постанови Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому, схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку При цьому, у пункті 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

З матеріалів справи (про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 4.7.1-76/2012 (т.1, а.с. 69-151)) та винесеного рішення (т.1, а.с. 7-10) вбачається, що за результатами розгляду справи Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що в результаті аналізу комерційних пропозицій Позивача та Третьої особи встановлено, що вони в цілому відповідають формі (шаблону), надані замовником. Разом з тим, Позивачем та Третьою особою, було узгоджено між собою умови участі у торгах, яке полягає в наступному: у комерційних пропозиціях учасників вбачається схожість в оформленні (т. 2, а.с. 60-61); обома учасниками у комерційних пропозиціях назва Замовника, найменування замовлення, ціна пропозиції надруковані жирним шрифтом з підкресленням, що не було визначено формою комерційної пропозиції Замовника. При цьому, в ціні пропозиції одиниці виміру "Грн." надруковано жирним шрифтом з підкресленням, з великої букви та з великої букви та з крапкою після скорочення, що суперечить правилам правопису; обома учасниками у комерційних пропозиціях запропоновано однакові умови оплати, а саме: "90 днів з моменту отримання покупцем продукції"; обома учасниками Торгів у комерційних пропозиціях не вказано у який термін вони згодні дотримуватись умов своїх пропозицій; Позивачем та третьою особою замість арматури діаметром 20 мм., запропоновано арматуру діаметром 22 мм.; різниця в цінах за одиницю найменування товару, запропонованих обома учасниками Торгів, по 15 найменуваннях становить 300 грн., при цьому, нижчі ціни запропоновано Позивачем; обидва учасники Торгів у складі своїх конкурсних пропозицій надали довідки з одного обслуговуючого банку - ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" про відсутність заборгованості за кредитами, видані 3 березня 2012 року і 6 квітня 2012 року, але з послідовними номерами № 36/0/15-12 (т.1, а.с. 19; Позивача) та № 37/0/15-12 (Відповідача); надані проекти договорів (т. 2, а.с. 1-5) містять однакові особливості написання "Грн." у пункті 3.1. проекту договору з великої букви; у пункті 4.2. обома товариствами передбачено, що "Покупець" на підставі рахунку постачальника повинен остаточно оплатити вартість поставленого товару не пізніше 90 днів з моменту передачі товару...", тобто, учасниками визначено однаковий строк оплати; у реквізитах постачальника назви Позивача та Третьої особи надруковані шрифтом Arial", а всі інші реквізити надруковані шрифтом "Тims New Roman"; у проекті порядку поставки до договору про закупівлю товарів у реквізитах постачальника назви Позивача та Третьої особи також надруковані шрифтом "Arial", а всі інші реквізити надруковані шрифтом "Тimes New Roman"; у назвах товариств замість "ТОВ" вказано "ТзОВ.

Окрім того, колегія суду звертає увагу, що в матеріалах справи містяться лист Управління Служби безпеки України в Житомирській області № 57/6724 від 6 липня 2012 року (т.1, а.с. 70) та письмові пояснення директора третьої особи від 3 липня 2012 року (т. 1, а.с. 31), надані оперуповноваженому 1 сектору ВКЗЕ Управління Служби безпеки України в Житомирській області, з яких вбачається, що Позивач та Третя особа мають спільного засновника - Рараговського Олександра Леонідовича, що також підтверджується Статутом Позивача (т.1, а.с.51) та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с. 66-67). Крім того, Рараговський О.Л. (який працює на посаді директора Третьої особи з 3 січня 2011 року) в даних поясненнях підтвердив, те, що він готував конкурсну пропозицію Третьої особи для участі в конкурсних торгах і йому частково у цьому допомагав директор Позивача (Чубарев М.В.); ним проводилися попередні переговори з представником Третьої особи стосовно вартості пропозиції .

З вищенаведеного колегія суду приходить до висновку, що вищенаведене дійсно підтверджує те, що в процесі підготовки та участі у процедурі закупівлі, Позивач та Третя особа діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою конкуренції.

Поряд з тим, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що з документації конкурсних торгів (щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю прокату сортового гарячекатаного (т.3, а.с. 2-25)) вбачається, що остання була розроблена на виконання вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Статтею 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що: закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Слід зазначити, що змагальність продавців - учасників конкурентних процедур закупівель, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність і усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури, що необхідно для забезпечення ефективності використання державних коштів та дотримання умов тендеру. При цьому, вибір кращої пропозиції можливий лише тоді, коли вона запропонована в справжніх умовах змагальності, тобто у конкурентних умовах. Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію і усуває змагальність між учасниками , а отже спотворює результат, тобто об'єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання цієї пропозиції, на очікування замовником найбільш ефективного для нього результату.

Згідно статті 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Положеннями статті 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються, зокрема, цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України".

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України": основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель

За змістом частини 1 та 2 статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції; повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Пунктом 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що до повноважень органів Антимонопольного комітету України належить розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідування за цими заявами і справами.

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що: органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб, фізичних осіб, групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції": вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що: за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Оскільки, Позивач та Третя особа вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), то за вчинення такого порушення статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено накладення штрафу на суб'єктів господарювання, винних у його вчиненні, зокрема, і на юридичних осіб.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суду констатує, що Позивачем та Третьою особою під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю прокату сортового гарячекатаного, що проводились ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" 22 березня 2012 року, було вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів)). При цьому колегією суддів було перевірено правильність застосування Відповідачем відповідних правових норм при прийнятті даного рішення (не перебираючи на себе функції, які здійснюються виключно Відповідачем, тобто дотримані вимоги підпункту 15.5 пункту 15 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).

Оцінивши усі доводи сторін з урахуванням визначеного вище та наявних у справі доказів колегія суду приходить до висновку, що посилання Позивача у позовній заяві на те, що відмова Відповідача в задоволенні клопотання від 25 вересня 2012 року про відкладення розгляду справи № 4.7.1-76/2012 від 3 серпня 2012 року (т.2, а.с. 127-128), реально не призвела до порушення прав Позивача. до того ж листом від 25 вересня 2012 року № 1.20/5-3523 повідомлено Позивача про те, що Відповідач не має змоги відкласти розгляд зазначеної справи (т. 2, а.с. 130). Разом з тим, під час розгляду справи в місцевому господарському суді та апеляційному суді Позивач не був позбавлений права надати всі неподані докази на спростування обставин, встановлених Відповідачем за результатами розгляду справи № 4.7.1-76/2012.

На підставі викладеного та враховуючи, що Позивачем не доведено обставини, на які він посилається в позовній заяві, Рівненський апеляційний господарський суд констатує факт того, що в суду відсутні підстави для скасування спірного рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 вересня 2012 року, передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Водночас, колегія суду констатує, що посилання Позивача на обставини, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, спростовуються усім вищенаведеним у даній судовій постанові, не доведені Позивачем (в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України), а тому до уваги судом не беруться.

З огляду на все вищевказане у даній судовій постанові, суд приходить до висновку, що доводи Позивача є безпідставними та недоведеними, а тому Рівненський апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні позову.

З огляду на усе вищевисвітлене у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Позивачем.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 25 грудня 2012 року в справі №21/5007/1260/12 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу №21/5007/1260/12 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Юрчук М.І.