Рішення

від 26.06.2006 по справі 6/118-06-3211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2006 р.

Справа  № 6/118-06-3211

Позивач :      Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична

особа  ОСОБА_1

Відповідач : 

Сільськогосподарське підприємство «Вікторія»товариство з обмеженою

відповідальністю

Про стягнення 78350грн.

          Суддя                                        Демешин

О.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2  - довіреність

Від відповідача: 

Добрянський В.Л. - довіреність

Суть спору :  

Суб`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою  ОСОБА_1 (далі-Позивач) надано позов до   Сільськогосподарського підприємства

«Вікторія»товариство з обмеженою відповідальністю про  стягнення 78350грн., з яких 60350грн. боргу

по договору купівлі-продажу та 18100грн. штрафу.

     Відповідач проти позову заперечує з підстав,

викладених у  відзиві та доповненнях до

відзиву.

     В судовому засіданні оголошувалась перерва

до 29.06.2006р. о 12.00

Розглянувши

матеріали справи, суд встановив :

         11.09.2003р. між СПД ОСОБА_1 і ТСП

«Вікторія»ТОВ було укладено Договір купівлі-продажу  партії 

товарів,  згідно  якого 

відповідач  зобов`язався  передати 

у  власність  позивачу

71(+-5%)тону  соняшника ціною 850грн. за тону на загальну

суму 60350грн.

           Платіжним дорученням №НОМЕР_1

позивач  на виконання умов договору

сплатив відповідачу попередню оплату в сумі 60350грн.

           Посилаючись на те, що СП

«Вікторія»не виконало своїх зобов`язань по договору і в строк до 20.09.2003р.

не поставило соняшника, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в

розмірі 60350грн. та штраф в розмірі 18100грн. за 181 день прострочення

поставки соняшника, виходячи з встановленого пунктом 4.3. штрафу в розмірі

100грн. за кожен день прострочення.

            Відповідач, заперечуючи проти

позову, посилається на те, що зобов`язання перед позивачем ним було виконано у

повному обсязі, що підтверджуються доданими до відзиву на позов доказами.

Крім того, в пункті 4.3. договору

від 11.09.2003р., що наданий відповідачем, відсутні умови щодо сплати штрафних

санкцій за прострочення поставки товару.

          Заслухавши пояснення сторін,

дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що у

задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, виходячи з  наступного:

          В 2003році між сторонами, крім

договору від 11.09.2003р. було укладено що три договори, а саме: Договір від

13.08.2003р. про поставку 40тон соняшника на суму 26000грн., Договір від

19.08.2003р. про поставку соняшника, бензину і дизельного пального і Договір

від 25.08.2003р. про поставку 80 тон соняшника на суму 56000грн.

         Всього в 2003році між сторонами було

укладено договорів на загальну  суму

142350грн.

         В подальшому розрахунки між позивачем

та відповідачем здійснювались на підставі Актів звірки взаєморозрахунків, які

періодично проводились між сторонами. Тому, 

у видаткових накладних на поставки позивачу товарів,  робились посилання на акти звірок, або на те,

що поставки здійснюються в рахунок взаєморозрахунків за 2003рік.

         Загалом за 2003рік відповідач поставив

позивачу продукції на суму 185206грн.

         Таким чином, кількість поставленої

продукції в рахунок взаєморозрахунків за 2003рік виявилась більшою ніж загальна

вартість укладених між сторонами в цьому році договорів.  Відповідач визнає, що зазначене перевищення

виникло через те, що позивачем крім виконання договірних зобов`язань у

2003році, додатково поставлялось дизельне пальне, засоби захисту рослин,

виконувались інші роботи. За це відповідач додатково розраховувався з

позивачем.

       Позивач просить стягнути з відповідача

заборгованість по договору від 11.09.2003р. Приймаючи до уваги, що крім цього

договору між сторонами в 2003році виникли взаємовідносини що по трьом договорам

і загальний розмір зобов`язань відповідача по всім договорам був перевищений

здійсненням фактичних  розрахунків в

рахунок погашення заборгованості  за

2003рік -на думку суду слід вважати, що у відповідача на час вирішення спору

відсутня будь-яка заборгованість по Договору від 11.09.2003р. 

        Крім того,  за умов договору купівлі-продажу товарів від

11.09.2003р., зобов'язанням відповідача було здійснення поставки позивачу  71тони соняшника.

        Змін та доповнення до вказаного

договору сторонами не вносилось. Тому, 

позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 60350грн.  є взагалі безпідставними, оскільки

зобов`язань по сплаті грошових коштів сільськогосподарським підприємством

«Вікторія» суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1   умовами договору не передбачено.

          Що стосується вимог по стягненню з

відповідача штрафу в сумі 18100грн. з розрахунку 100грн. за кожен день

прострочення поставки, то в цій частині позову, також, слід відмовити, виходячи

з наступного:

          Розрахунок штрафу позивачем здійснено

виходячи з умов пункту 4.3. Договору купівлі-продажу товарів від 11.09.2003р.,

яким передбачено, що в разі не поставки товару або недопоставки його в повному

обсязі в строки, передбачені договором Продавець (у справі -Відповідач) сплачує

штраф в розмірі 100грн. за кожен дань прострочення передачі товару Покупцю

(Позивачу).

          12.05.2006р. в судовому засіданні

представником відповідача надано копію Договору купівлі-продажу партії товарів

від 11.09.2003р. про поставку відповідачем позивачу 71(+-5%)тони  соняшника ціною 850грн. за тону на загальну суму

60350грн. Тобто, той же договір, за яким позивачем заявлені позовні вимоги.

Однак, з пункту 4.3. наданого відповідачем договору вбачається, що його умови

викладені в наступній редакції «4.3. За неякісний товар Продавець відшкодовує

всі витрати Покупця.».

           Таким чином,  пункти 4.3. в екземплярах договору

купівлі-продажу партії товарів позивача і відповідача  відрізняються один від одного.   За таких обставин, суд вважає, що зазначений

пункт договору слід вважати неукладеним через відмінність викладених в ньому

умов в двох екземплярах одного й того ж договору.

            Приймаючи до уваги, що в частині

розміру штрафних санкцій договір є неукладеним -то відсутні підстави  для задоволення в цій частині позовних вимог.

             Виходячи з викладеного, у

задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

:

                                    У

задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду

набуває законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його

підписання.

Наказ видати

після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      

Демешин О.А.