Ухвала

від 25.03.2013 по справі 803/406/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА про виправлення допущеної описки в судовому рішенні   25 березня 2013 року Справа № 803/406/13-a Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого, судді  Смокович  В. І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку питання про виправлення описки в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України до  Кредитної спілки "Діамант Плюс"  про стягнення штрафу,   ВСТАНОВИВ: Національна комісія, що здійснює державне  регулювання у сфері ринків фінансових послуг України  звернулася в суд з адміністративним позовом до  Кредитної спілки "Діамант Плюс"  про стягнення штрафу в сумі 3400 грн. Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. За правилами частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Як визначено пунктом 10 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом. Згідно частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд у відповідності до частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України не визнає за необхідне проводити судове засідання для розгляду питання про виправлення описки в ухвалі судді від 26 лютого 2013 року про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки вирішення даного питання не потребує встановлення додаткових обставин або надання додаткових пояснень сторонами, а відтак розгляд проведено в порядку письмового провадження без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Дослідивши текст судового рішення і матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність допущеної описки в тексті судового рішення та вважає за необхідне виправити її з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні  цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Як вбачається з матеріалів справи повним найменування позивача є Національна комісія, що здійснює державне  регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, про що зазначено в позовній заяві. Під час виготовлення тексту ухвали від 26 лютого 2013 року у ній була допущена описка в найменуванні позивача. Так, в тексті ухвали найменування останнього зазначено, як «Державна комісія, що здійснює державне  регулювання у сфері ринків фінансових послуг України» замість «Національна комісія, що здійснює державне  регулювання у сфері ринків фінансових послуг України». Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що описка в тексті судового рішення підлягає виправленню, оскільки, це не змінить суті ухваленого судового рішення. Частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу суду про внесення виправлень в судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 165, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   УХВАЛИВ: Виправити допущену описку в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року про відкриття провадження в адміністративній справі № 803/406/13-а за позовом Національної комісії, що здійснює державне  регулювання у сфері ринків фінансових послуг України до Кредитної спілки «Діамант Плюс»  про стягнення штрафу, а саме слова «Державна комісія, що здійснює державне  регулювання у сфері ринків фінансових послуг України» у всьому тексті ухвали замінити на «Національна комісія, що здійснює державне  регулювання у сфері ринків фінансових послуг України». Дана ухвала є невід'ємною частиною ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року про відкриття провадження в адміністративній справі № 803/406/13-а. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                                                                             В.І. Смокович