Ухвала

від 27.03.2013 по справі 2110/6695/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1024/2013 Головуючий в І інстанції: Рядча Т.І.

Категорія: Доповідач: Капітан І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року березня місяця 27 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А. Суддів:Вадзінського П.О. Колісниченка А.Г. При секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 січня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до ОСОБА_7, який також діє в інтересах малолітніх: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Техно-Трейд», ОСОБА_10, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сервіс Трейд», ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Дніпровської районної у м. Херсоні ради, про звернення стягнення на заставне та іпотечне майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (далі - Банк) звернулось до суду із вищезазначеним позовом. З метою забезпечення позову, Банк надав до суду заяву, в якій просив накласти арешт на заставне та іпотечне майно відповідачів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 січня 2013 року заяву Банку задоволено. Накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачам, а саме:

- житловий будинок літ. А (саманний, обкладений цеглою) житловою площею 56,0 кв. м. та загальною площею 186,8 кв.м. з гаражем літера Б, господарчою будівлею літера В та огорожею № 1,2, що розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 371 кв.м., що належить ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1;

- екскаватор марки 321BL, заводський № НОМЕР_5, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_6, який належить ОСОБА_7, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3;

- автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_4, кузов НОМЕР_7, який належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- моторне прогулянкове судно «Flipper 630DC», № НОМЕР_8 2008 року побудови, місце побудови Фінляндія, реєстраційний номер НОМЕР_9, порт прописки м. Київ, яке належить ОСОБА_7, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3;

- частину підвалу літ. А, загальною площею 762,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ТОВ «Торговий дім «Сервіс Трейдер», ідентифікаційний код юридичної особи - 34785907.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на незаконність даної ухвали в частині накладення арешту на автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_4, кузов НОМЕР_7, який належить ОСОБА_6 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду в зазначеній частині скасувати.

В письмових запереченнях Банк, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність ухвали, просить скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскарженої ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву в частині накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Банк має намір в судовому порядку звернути стягнення на заставлене майно, то невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду і вважає його таким, що відповідає вимогам ст.ст.151,152 ЦПК України.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При накладенні арешту на автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_4, кузов НОМЕР_7, який належить ОСОБА_6 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, судом враховано, що між сторонами дійсно виник спір з приводу невиконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань за кредитним договором та звернення стягнення на заставне та іпотечне майно в рахунок погашення цієї заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений автомобіль є предметом застави відповідно до Договору застави від 30 травня 2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_7, та на момент укладення договору належав ОСОБА_7 (а.с.27-29,30).

19 лютого 2010 року автомобіль TOYOTA CAMRY знято з обліку для реалізації та відчужено на відплатній основі ОСОБА_6 (а.с.164-169).

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна заставу автомобіля зареєстровано 09 серпня 2007 року за №13856409.

Зважаючи, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та, враховуючи негативний вплив і наслідки можливого відчуження спірного майна на відновлення порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосований судом вид забезпечення позову передбачений п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, захищає права Банку на випадок можливого ухвалення рішення на його користь і не порушує права ОСОБА_6 щодо права володіння та користування належним їй майном, оскільки обмежується лише право розпорядження майном.

Ухвала суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам ЦПК України і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: