Рішення

від 08.12.2006 по справі 12/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

08.12.2006                                                                                 Справа  № 12/242

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Авілон”, м. Київ в особі Ужгородської філії, м. Ужгород

до відповідача спільного підприємства „Астра”, м. Ужгород

про стягнення суми 7 476,57 грн. –основного боргу та 4 128,84 грн. -штрафу.

                              Суддя    Тисянчин  В. М.

              Представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача –Іванова Л.В., (представник за довіреністю №29 від 07.12.2006 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариства з обмеженою відповідальністю „Авілон”,     м. Київ в особі Ужгородської філії, м. Ужгород до спільного підприємства „Астра”,            м. Ужгород про стягнення суми 7 476,57 грн. –основного боргу та 4 128,84 грн. - штрафу.

          Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

          Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Відповідач надав суду докази (платіжні доручення: № 813 від 01.12.2006 року на суму 4000,00 грн.; № 819 від 05.12.2006 року на суму 1 100,00 грн.; № 822 від 06.12.2006 року на суму 1 170,00 грн.; № 823 від 07.12.2006 року на суму 1 200,00 грн.)

Водночас, письмовим відзивом на позов (вих. № 10848 від 08.12.2006 року) відповідач просить не стягувати штраф в розмірі  4 128,84 грн. посилаючись на те, що позивачем створювались обставини, які унеможливлювали своєчасно розрахуватись за отриману продукцію, оскільки кількість поставленого товару виходила за межі замовлень та поставлялась в більших обсягах від замовлених, через що своєчасна реалізація товару та його оплата не відбувалась.

В доказ наведеного вище відповідач подав суду розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних:

- № 305 від 30.06.2006 року;

- № 128 від 09.12.2005 року;

- № 289 від 30.09.2006 року;

- № 273 від 18.11.2005 року;

- № 188 від 14.12.2005 року;

                     та

накладна  № 3 від 03.11.2006 року про повернення товару.

Крім цього, представник відповідача наголосила, що стягнення штрафу в повному обсязі негативно вплине на зменшення господарської діяльності підприємства, призведе до невиплати заробітної плати 10 робітникам підприємства, недовиплати до державних цільових фондів.

         Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 7 476,57 грн. –основного боргу щодо оплати за отримані, згідно договору купівлі –продажу № 50/1 від 16.09.2004 року, горілчані вироби, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

          -    видатковою накладною № 23УЖ-РН-ОПТ-00003352 від 16.09.2006 року;

          -    актом звірки розрахунків за період з 01.08.2006 року по 24.11.2006 року;

          -   розрахунком позову, а за таких обставин стягнення суми основного боргу заслуговує на увагу суду.

         Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка горілчаних виробів (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість отриманих горілчаних виробів є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625; 689; 692 ЦК України).

Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач надав докази суду про погашення основного боргу в сумі 7 476,57 грн., тому провадження в цій частині позову підлягає припиненню відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині позову.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 5.3 укладеного договору нарахований до сплати штраф в розмірі 4 128,84 грн. З огляду на ст. ст. 13, 551 (п.3), 509 (п.3), 549, 616 ЦК України та заяву відповідача, що заслуговує на увагу, суд обмежує, як виняток, з огляду наведених обставин, що мають істотне значення, стягнення штрафу до150,00 грн., а в стягненні решти штрафу належить відмовити.

При цьому суд, приймає до уваги добровільне погашення основного боргу майновий стан сторін, господарські стосунки між сторонами, аналізуючи вплив фінансових санкцій на зменшення господарської діяльності відповідача, незначне нанесення збитків позивачу несвоєчасною оплатою відповідачем за поставлений товар, нетривалий період розрахунків по зобов'язаннях, надмірно великі суми санкцій нарахованих до стягнення відповідачу в порівнянні із збитками кредитора та з огляду на те, що штраф є різновидам неустойки (ст. 549 ЦК України).

Позаяк, п.3 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання  має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 43, 44; 49; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  частково.

          Стягнути з спільного підприємства „Астра” (м. Ужгород, пр. Свободи, 40/49; код 14295418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю„Авілон”, м. Київ в особі Ужгородської філії (м. Ужгород, вул. Гагаріна, 30; код 26587095) суму 150,00 (сто п'ятдесят грн.) –штрафу та 116 (сто шістнадцять грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

     2.  В частині стягненні 7 476,57 грн.  - основного боргу –провадження у справі припинити.

     3.   В задоволенні решти суми позову відмовити.    

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.