Рішення

від 26.03.2013 по справі 909/101/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р. Справа № 909/101/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарство "Сав-Ден",

вул. Шевченка,5а, с. Серафинці,

Городенківський район, Івано-Франківська область,

Адреса для поштової кореспонденції:

вул. Гаркуші, 2, офіс 40,

м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Приватного нотаріуса Івано-Франківського

міського нотаріального округу

Юрчака Олега Володимировича

вул. Січових Стрільців, 16/17, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

в особі Івано-Франківської філії

Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк",

вул. Галицька, 22, м. Івано-Франківськ, 76000

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників сторін:

Від позивача: Малетин А.Я. - представник, (довіреність № 01-21/16 від 17.01.2013)

Від позивача: Васютин Я.В. - представник, (довіреність № 01-21/16 від 17.01.2013)

Від відповідачів представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Сав-Ден" заявило позовну вимогу до приватного нотаріуса Юрчака Олега Володимировича та до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 31.01.2013 року порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 12.02.2013. Ухвалою суду від 12.02.2013 відкладено розгляд справи на 26.02.2013 через неявку в судове засідання повноважних представників сторін. Ухвалами суду від 26.02.2013 та від 12.03.2013 відкладено розгляд справи на 12.03.2013 та відповідно на 26.03.2013 у зв'язку з неявкою в судові засідання представників відповідачів.

Крім того, 26.02.2013 від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 3335/13 від 26.02.13) шляхом заборони приватному підприємству "Спеціалізоване підприємство юстиція" та Державній виконавчій службі Городенківського районного управління юстиції здійснювати реалізацію на прилюдних торгах арештоване майно, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 5а, с. Сефаринці Городенківського району Івано-Франківської області, яке належить Фермерському господарству "Сав-Ден". Суд ухвалою від 26.02.2013 задоволив вказану заяву позивача. 04.03.2013 до суду надійшла заява (вх. № 3707/13 від 04.03.2013) про вступ у справу Яремовича Романа Олександровича в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. На підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України суд, ухвалою від 12.03.2013, відмовив у задоволенні даної заяви.

В судовому засіданні 26.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, причин неприбуття суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

Позивач у своїх позовних вимогах посилається на те, що 16.07.2008 року між ПВКФ "Каскад" та ЗАТ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № 079/08М, за яким надано кредит 250 000 грн. з терміном повернення не пізніше 15.07.2013 р. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та Фермерським господарством "Оберіг-С" 23.07.2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Яшан Р.Р. Городенківського нотаріального округу, предметом якого виступали нежитлові будівлі площею 575, 9 кв. м., що знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 1а Городенківського району Івано-Франківської області.

25.01.2010 року між Фермерським господарством "Сав-Ден" та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено додатковий договір №1 до договору іпотеки.

В зв'язку з укладенням додаткової угоди №1 від 18.01.2010 року до Кредитного договору №079/08М від 16.07.2008 року сторони домовились викласти пункт 2, 7, 12 Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Яшан Р.Р. за реєстраційним №2120 від 23 липня 2008 року, укладеного між сторонами, який забезпечує виконання зобов'язань перед ПАТ КБ "ПриватБанк", в наступній редакції:

- повернення кредиту, наданого окремими траншами в сумі 250 000 грн., з терміном повернення кредиту не пізніше 15 липня 2013 року включно згідно графіків погашення кредиту та відсотків, які є невід'ємною частиною договорів про видачу траншів.

17 січня 2011 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком Олегом Володимировичем вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно Фермерського господарства "Сав-Ден" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк". Позивач вважає, що вчинений виконавчий напис винесено з порушенням вимог законодавства. Позивач пояснює це тим, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту про безспірність заборгованості, а саме чи входить в перелік безспірних заборгованостей заборгованість, відносно якої було вчинено виконавчий напис.

Відповідачі відзиву на позовну заяву суду не надали. Крім того, не з'являлися в судові засідання, про які були належним чином повідомлені, не використавши при цьому наданих їм прав, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення відповідачів про місце, дату та час судового розгляду справи свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 1358 від 21.02.13; вх. № 1357 від 21.02.13; вх. № 1687 від 04.03.13; вх. №1685 від 04.03.13; вх. № 1354/13 від 18.03.13).

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Згідно ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Норми ст. 88 Закону України "Про нотаріат" вказують на те, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Наведені норми свідчать про те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо). При цьому, суд зауважує, що розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позичальника по кредиту, відсотках, річним процентам та пені, не є первинними документами, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 079/08 від 16.07.2008 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПВКФ "Каскад", з якого виникають зобов'язання по погашенню заборгованості ФГ "Сав-Ден" не посвідчувався нотаріально. В спірному випадку, договір іпотеки є похідним від кредитного договору, адже він був укладений лише для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

Термін дії кредитного договору спливає 15.07.2013 року. Таким чином, на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на майно ФГ "Сав-Ден" термін дії основного зобов'язання (в даному випадку кредитного договору) не завершився. З договору іпотеки, копія якого знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки ( в спірному випадку - нерухоме майно, яке належить на праві власності іпотекодавця ФГ "Сав-Ден") у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. В спірному випадку, у суду відсутні будь-які належні докази того, що зобов'язання за кредитним договором виконувались неналежним чином.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 35 Закону України "Про іпотеку" встановлює обов'язок іпотекодержателя у разі порушення іпотекодавцем основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору надіслати останньому та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. В суду відсутні будь-які докази того, що відповідач ПАТ КБ "ПриватБанк" направляв таку вимогу позивачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо визнання виконавчого напису про звернення стягнення на майно фермерського господарства "Сав-Ден" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк", вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О.В. від 17.01.2011 року таким, що не підлягає виконанню, є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про скасування такого виконавчого напису, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. В спірному випадку, звернення позивача до суду з вимогою скасувати виконавчий напис нотаріуса не є способом захисту, передбаченим чинним законодавством. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також варто зазначити, що відповідачі по даному спору, не спростували подані позивачем докази і не подали суду ніяких доказів, які б стосувалися обставин справи.

Важливим є і те, що ухвалою суду від 26.02.2013 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Згідно ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. В спірному випадку, суд скасовує заходи забезпечення позову, визначені ухвалою суду від 26.02.2013 року, а саме скасовує заборону приватному підприємству "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" та Державній виконавчій службі Городенківського районного управління юстиції здійснювати реалізацію на прилюдних торгах арештоване майно, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 5а, с. Серафинці,Городенківського району Івано-Франківської області, яке належить фермерському господарству "Сав-Ден".

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України).

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає позов таким, який підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 35 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", ст.ст. 32, 43, 44, 49, 68, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково

Визнати виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на майно фермерського господарства "Сав-Ден" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк", вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О.В. за № 85 від 17.01.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з відповідача приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчака Олега Володимировича / вул. Січових Стрільців, 16, к. 17 м., м. Івано-Франківськ, 76000 / на користь позивача Фермерського господарства "Сав-Ден" / с. Сефаринці, вул. Шевченка, 5а, Городенківського району, Івано-Франківської області, МФО 336677, ЄДРПОУ 36418821 / судовий збір у розмірі 573 грн. 50 коп. (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.)

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" / 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 22, МФО 336677, код 20568613 / на користь позивача Фермерського господарства "Сав-Ден" / с. Сефаринці, вул. Шевченка, 5а, Городенківського району, Івано-Франківської області, МФО 336677, ЄДРПОУ 36418821 / судовий збір у розмірі 573 грн. 50 коп. (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.)

В частині вимоги про скасування виконавчого напису нотаріуса - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 26.02.2013.

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.03.13

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"