Рішення

від 20.03.2013 по справі 123/1566/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/1566/13-ц Номер провадження 2/123/1415/2013

20.03.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Куруч Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавртранс", 3-я особа ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП та визнання частково недійсним страхового акту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, з урахуванням уточнень до якого, просив визнати страховий акт № 861/12/ГО ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" частково незаконним, стягнути солідарно з відповідачів спричинену йому матеріальну шкоду в наслідок ДТП у розмірі 7200,03 грн., моральну шкоду у розмірі 15000 грн.

Свої вимоги він обґрунтовує тим, що під час ДТП, яка сталося 15.06.2012 року, був пошкоджений належний йому автомобіль марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1 через винні дії ОСОБА_2, якій керував автомобілем БАЗ, державний номер НОМЕР_2.

У судовому засіданні представник позивача уточненні вимоги позивача підтримав.

Представник відповідача ТОВ "Тавртранс" позов визнав частково, суду пояснив, що не згоден з розмірами матеріальної та моральної шкоди, оскільки з їх боку відшкодуванню підлягає лише розмір франшизи.

Представник ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Надав до суду заперечення, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2012р. о 09.55 годині| | в м. Сімферополі, на автодорозі об'їзд м. Сімферополя відбулася дорожньо|-транспортна подія за участю водія автомобіля ВАЗ державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 і водія автомобіля БАЗ державний номер НОМЕР_2, належного ТОВ "Тавртранс", ОСОБА_2, який керував зазначеним автомобілем на відповідній правовій підставі. Підчас зазначеного ДТП були ушкоджені обидва автомобілі.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 17 липня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні зазначеної ДТП через порушення Правил ДР України та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Постановою Апеляційного суду АР Крим від 21.08.2012р. постанова Київського районного суд м. Сімферополя від 17.07.2012р. була змінена та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

|випадок|Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на практику Верховного Суду України щодо застосування цієї норми, суду не треба доказувати обставини ДТП, оскільки висновок щодо винної особи у скоєнні правопорушення встановлено судовим рішенням у виді постанови по справі про адміністративне правопорушення і має преюдиційне значення.

Таким чином судом встановлено, що саме за вини ОСОБА_2, якій перебував у трудових стосунках із ТОВ "Тавртранс", сталося вказана пригода, в якої було пошкоджено автомобіль, належний позивачу.

Згідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.|

Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки власником транспортного засобу БАЗ А 079-23 є ТОВ "Тавртранс", то саме ця організація повинна відшкодувати шкоду, завдану підчас експлуатації цього джерела підвищеної небезпеки.

При вирішенні питання щодо розміру шкоди, спричиненої позивачу, суд виходив з засад ст. ст. 57-59 ЦПК України, та приймає як належний доказ, з усіх наданих суду щодо розміру матеріальної шкоди - звіт про оцінку, за якою розмір шкоди, спричиненої власникові автомобіля марки ВАЗ державний номер НОМЕР_1 складає суму у розмірі 24285,83 грн. Буд-якого іншого доказу в обґрунтування чи заперечення розміру спричиненої матеріальної шкоди, суду не надано.

Згідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичними розмірами шкоди і страховою виплатою.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Тавртранс" 25.04.2012 року застрахувало свою цивільну відповідальність у ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" строком до 24.10.2012р., про що видано поліс № АВ/ 6277929. За цим договором ліміт відповідальності за шкоду майну встановлений у розмірі 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 29 Закону 1961, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно до п. 37.1. ст. 37 Закону України № 1961-IV, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" відшкодувала ОСОБА_1 18058,80 грн. страхового відшкодування, яку визначила страховим актом від 30.11.2012 року. Проте, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що страхова компанія повинна доплатити постраждалому недоплачені 5227,03 грн. (24285,83 - 18058,80 - 1000).

Таким чином, зі страхової компанії на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 5227,03 грн. - сума страхового відшкодування, а з відповідача ТОВ "Тавртранс" - 1000 грн. франшизи.

Крім цього з ТОВ "Тавртранс" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 1000 грн., спричинена пошкодженням належного йому автомобіля. Заявлений розмір суд вважає явно завищеним і таким, що не відповідає принципам розумності і співмірності.

Вирішуючи питання щодо особи, яка повинна відшкодовувати зазначену моральну компенсацію, суд виходив з приписів п. 22.3. ст. 22 Закону 1961 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Завдана позивачу моральна шкода не передбачена пунктами 1 і 2 ст. 23 ЦК України, у зв'язку із чим її має відшкодувати відповідач ТОВ "Тавртранс", а не страхова компанія.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В задоволенні решти вимог суд відмовляє, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним страхового акту, діючим законодавством не передбачений.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачені ним судові витрати у розмірі 229,40 грн., а з ТОВ "Тавртранс" - 114,70 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (і.к. 21870998) на користь ОСОБА_1 5227,03 грн. в рахунок страхового відшкодування і 229,40 грн. судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавртранс" (і.к. 32234359) на користь ОСОБА_1 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (франшиза), 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди і 114,70 грн. судових витрат, а разом 2114,70 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тихопой О. О.