Постанова

від 26.03.2013 по справі 5015/4669/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа № 5015/4669/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі судового засідання Гуньці О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта» без номера від 07.02.2013 року (вх. №298 від 14.02.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2013 року

у справі №5015/4669/12

за позовом Комунального підприємства «Харківська обласна філармонія», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта», м. Львів

за участю Прокуратури міста Львова

про стягнення 33900,32 грн.

За участю представників:

від позивача: Захарчук Т.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Стецюк. Ю.О., Шорніков М.В., представники (довіреності в матеріалах справи);

від прокуратури: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Фіксування технічного процесу здійснювалося за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Ухвалою суду від 05.03.2013 року розгляд справи відкладено на 26.03.2013 року.

26 березня 2013 року представник позивача заявила відвід судовій колегії. Заява про це розглянута в нарадчій кімнаті з винесенням судом ухвали про відмову в задоволенні відводу суду, що було оголошено після виходу суду з нарадчої кімнати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.01.2013 року у цій справі (суддя Коссак С.М.) позов задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта» (надалі ТОВ «Бухта») на користь Комунального підприємства «Харківська обласна філармонія» (надалі КП «Харківська обласна філармонія») 7519 грн. основного боргу, 26125,66 грн. додаткових витрат та 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 26125,66 грн. додаткових витрат, ТОВ «Бухта» оскаржило його в апеляційному порядку. Апелянт вважає оскаржуване рішення в цій частині таким, що ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції та такими, що не відповідають обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не враховано ту обставину, що ТОВ «Бухта» вжило заходів щодо запобігання збиткам позивача, оскільки останнього було завчасно, 29.07.2012 року о 22 годині повідомлено про неможливість подачі туристичного автобуса 30.07.2012 року в м. Дебрецен о 07 годині по часу Угорщини, як це передбачено п.6 Договору №12/07, здійснено пошук десяти угорських перевізників для доставлення групи працівників позивача до м. Чоп. Окрім цього, скаржник зазначає, що в розпорядженні позивача було достатньо часу для запобігання додатковим фінансовим витратам, завданим внаслідок запізнення на поїзд Львів-Харків. Також апелянт зазначає, що позивач нерозумно та недобросовісно скористався своїми правами та не вжив заходів щодо зменшення додаткових витрат внаслідок запізнення на поїзд Львів-Харків. Також ТОВ «Бухта» зазначає, що місцевий господарський суд не встановив причинного зв'язку між діями відповідача та збитками позивача. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправомірно задоволено вимогу позивача про стягнення 2506,33 грн. податкового кредиту, оскільки ця сума не є збитками в розумінні цивільного законодавства; окрім цього сума податкового кредиту по договору №12/07 становила 1740 грн. ТОВ «Бухта» просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 26125,66 грн. додаткових витрат та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вона є немотивованою, необґрунтованою. Зокрема, КП «Харківська обласна філармонія» зазначає, що відповідачем не подано доказів порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Щодо обставин справи, то позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач належним чином повідомив його про неможливість доставки працівників позивача у визначений договором день та час в місце призначення. Окрім цього, КП «Харківська обласна філармонія» вказує, що апелянт мав можливість запобігти збиткам позивача. Також КП «Харківська обласна філармонія» зазначає, що місцевим господарським судом встановлено зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, завданими позивачу. Окрім цього, позивач зазначає, що податкову накладну відповідач надіслав 14.12.2012 року та не надіслав акту приймання-передачі виконаних робіт. КП «Харківська обласна філармонія» вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційну скаргу слід задоволити частково. При цьому, суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

9 липня 2012 року між ТОВ «Бухта» (Виконавець) та КП «Харківська обласна філармонія» (Замовник) укладено Договір №12/07 (надалі Договір), відповідно до п.1 якого Виконавець на підставі попередньої заявки Замовника надає автотранспортні послуги по перевезенню пасажирів.

Зобов'язання сторін визначено в п.2 Договору, зокрема, позивач як замовник зобов'язувався подати заявку за 30 днів до виїзду групи пасажирів, провести 100% оплату транспортно-туристичних послуг на підставі вистановленого рахунку тощо (п.2.2 Договору).

Відповідач же в свою чергу взяв на себе обов'язок забезпечити згідно заявки доставку групи пасажирів до місця призначення та назад, а також виконувати додаткові виїзди та екскурсійні програми, якщо вони вказані в заявці; у випадку поломки автобусу забезпечити його заміну автобуса такого ж класу без додаткової оплати, а також нести всі видатки по додатковому перебуванню групи, яке пов'язано з поломкою автобуса, тощо.

Пунктом 6 Договору передбачено, що вартість послуг на автобусі VOLVO 9900 державний номерний знак ВС 9711 ВС за маршрутом м. Львів-м.Дебрецен (Угорщина)-м. Львів, з 25.07.2012 року, 30.07.2012 року становить 15038 грн., в т.ч. ПДВ 1740 грн. Подача автобуса 25.07.2012 року м. Львів ж/д вокзал, 14.00 по часу України. Подача автобуса 30.07.2012 року м. Дебрецен, 07.00 по часу Угорщини. Місце та час доставки групи на поїзд 30.07.2012 року м. Львів, ж/д вокзал, 16.00 година.

На виконання умов Договору Замовник оплатив Виконавцю 15038 грн. 13.07.2012 року, що стверджується копією виписки банківської установи та не оспорюється сторонами по справі.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, а саме, здійснив 25.07.2012 року перевезення групи працівників позивача до м. Дебрецен, однак не виконав взятих на себе зобов'язань щодо перевезення пасажирів 30.07.2012 року з м. Дебрецен до м. Львова на ж/д на 16.00 годину на поїзд Львів-Харків. Дані обставини сторонами по справі не оспорюються.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся із позовом про стягнення 33900,32 грн., що складаються з: 7519 грн. основного боргу за договором та 26381,32 грн. додаткових витрат. Розрахунок додаткових витрат наступний: 3950,62 грн. - утримання залізниці за повернення проїзного документа ХА №744190 в день відправлення, 30.07.2012 року; 1218 грн. - резервування квитків; 3015 грн. - оплата угорському перевізнику Дебрецен-Львів; проїзний документ Ужгород-Київ - 3482,15 грн.; проїзний документ Київ-Харків - 10255,90 грн. і резервування - 1640 грн.; телефонні розмови 255,66 грн. по пошуку угорського перевізника; оплата послуг таксі - 57,66 грн.; податковий кредит - 2506,33 грн.

Місцевим господарським судом відмовлено в стягненні 255,66 грн. додаткових витрат, що не оспорюється позивачем.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ч.1, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наведені обставини місцевий господарський суд зробив правильний висновок щодо стягнення з відповідача на користь позивача 7519 грн., сплачених згідно Договору. Задоволена сума 7519 грн. боргу відповідачем в апеляційному порядку не оскаржується.

Щодо присуджених до стягнення 26125,66 грн. додаткових витрат суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Вказана сума за своєю правовою природою є збитками, понесеними позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору.

Відшкодування збитків як один із способів захисту цивільних, а в даному випадку господарських, прав та інтересів особи передбачено ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України, за приписами яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до платіжного доручення №8 від 25.06.2012 року Позивач перерахував 116093,22 грн. - вартість проїзду залізничним транспортом.

Наявні в матеріалах справи нотаріально завірені переклади чеків на таксі підтверджують збитки позивача у розмірі 2030 угорських форинтів (станом на 07.11.2012 року, на момент подання позову, офіційний курс угорського форинта становив: 1000 форинтів - 36,30 грн.).

З наявного в матеріалах справи нотаріально завіреного перекладу рахунка №JG9SA 0682491 вбачається, що 30.07.2012 року КП «Харківська обласна філармонія» оплатила угорському перевізнику 300 євро (станом на 07.11.2012 року, на момент подання позову, офіційний курс євро становив: 100 євро - 1023,10 грн.).

Згідно листа Відокремленого підрозділу «Пасажирська служба» ДП «Південна Залізниця» №Л-05-05/2727 від 26.09.2012 року позивач надав для повернення проїзний документ ХА №744190 на суму 6571,32 грн., з якого сума утримання складає 3950,94 грн., а поверненню підлягає 2620,38 грн.

Відповідно до виписки ПУАТ «Фідобанк» 14.08.2012 року КП «Харківська обласна філармонія» перераховано 2620,38 грн. вартості повернених проїзних документів.

Згідно квитанції АН №095892 від 30.07.2012 року позивач оплатив 1640 грн. за резервування проїзних документів.

Для проїзду з м. Ужгород до м. Києва позивачем здійснено оплату у розмірі 3482,15 грн., що стверджується проїзними документами УЦ №607704 (1023,55 грн.), УЦ №607701 (597,60 грн.), УЦ №607702 (930,50 грн.), УЦ №607703 (930,50 грн.).

На проїзд з м. Києва до м. Харкова КП «Харківська обласна філармонія» здійснила оплату у розмірі 10255,90 грн., що стверджується проїзними документами УЦ №607710 (2913,10 грн.), УЦ №607707 (1516,60 грн.), УЦ №607709 (2913,10 грн.), УЦ №607711 (2913,10 грн.).

Задовольняючи позов про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених сум збитків, місцевий господарський суд зробив правильний висновок про їх підтвердження належними доказами у справі. Також суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у стягненні 255,66 грн. вартості телефонних розмов по пошуку в Угорщині перевізників, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували понесення цих витрат позивачем.

Щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача 2506,33 грн. витрат по сплаті податкового кредиту, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірна сума є сумою податку на додану вартість. Порядок її нарахування, сплати і повернення регулюється спеціальними нормами податкового законодавства. Зокрема, абзацом 11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

За наведених обставин, висновок суду першої інстанції щодо стягнення 2506,33 грн. збитків, завданих відмовою Відповідача направити податкову накладну є безпідставним, а тому рішення в цій частині слід скасувати та відмовити у стягненні зазначеної грошової суми.

Щодо тверджень апелянта про вжиття заходів щодо запобігання збитків суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання (ч.6 ст.226 ГК України).

Скаржником не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували неможливість виконання зобов'язання щодо перевезення пасажирів, а також доказів вжиття заходів щодо запобігання збиткам.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення суду першої інстанції від 22.01.2013 року у цій справі слід скасувати в частині стягнення 2506,33 грн. податкового кредиту, частково задоволивши апеляційну скаргу.

Окрім цього, Львівський апеляційний господарський суд у відповідності з положеннями ст.ст.49, 105 ГПК України здійснює перерозподіл судових витрат у цій справі. З відповідача слід стягнути на користь позивача 1478,37 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції. Також позивач повинен відшкодувати відповідачу 82,53 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2013 року у цій справі скасувати частково, в частині стягнення 2506,33 грн. та прийняти нове рішення про відмову в позовних вимогах у цій частині. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта» на користь Комунального підприємства «Харківська обласна філармонія» 1478,37 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Харківська обласна філармонія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта» 82,53 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.03.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.