Постанова

від 28.03.2013 по справі 1/5005/10458/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2013 року Справа № 1/5005/10458/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Вовк Ю.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2013 р. у справі № 1/5005/10458/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик" м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.12.2002 р.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.02.2013 р. у справі № 1/5005/10458/2012, яке підписано 18.02.2013 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Рудь І.А. ), відмовлено у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик" м. Дніпропетровськ до Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.12.2002 р.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник не погоджується з вказаним рішенням з наступних підстав.

На момент укладення спірного договору оренди земельної ділянки, необхідної для фактичного розміщення комплексу по випуску силікатної цегли і силікатної маси, позивач не міг передбачити те, що в майбутньому виникне необхідність значно зменшити площу земельної ділянки необхідної для виробництва.

Частиною 2 статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Позивачем надсилався лист на адресу відповідача 05.11.2012 р. з пропозиціями про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, але на даний час відповідь на адресу позивача не надійшла.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Розпорядженням секретаря судової палати від 04.03.2013 р. № 242, для вирішення питання щодо призначення справи до розгляду, у зв'язку з відпусткою судді постійної колегії Євстигнеєва О.С., на підставі наказів голови суду № 7 від 17.01.2011 р. та № 13 від 03.07.2012 р. змінено склад колегії суддів.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, подали письмові клопотання, в яких просили відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів відмовила сторонам у задоволенні клопотань про відкладення, так як неявка представників сторін не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розпорядженням секретаря судової палати від 27.03.2013 р. № 339, у зв'язку з закінченням відпустки судді постійної колегії Євстигнеєва О.С., на підставі наказів голови суду № 7 від 17.01.2011 р. та № 13 від 03.07.2012 р. змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 27.12.2002р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Силикатчик", назву якого згідно статутних документів змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю „Сілікатчик" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір) на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 181/4.

Згідно з пунктом п.1.1 Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 2,4000 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний р-н, вул. Комісара Крилова, 2г, для фактичного розміщення комплексу виробництва по випуску силікатної цегли і силікатної маси, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:04:018:0001, згідно з планом земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 Договору земельна ділянка передається до 06.11.2017р. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.

Договір посвідчений 27.12.2002р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстрований в реєстрі за № 5577.

Пунктом 9.2 Договору сторони узгодили, що право користування земельною ділянкою припиняється шляхом розірвання дійсного договору в таких випадках:

9.2.1 за взаємною згодою сторін;

9.2.2 за ініціативою орендодавця у випадках, передбачених законодавством та цим договором;

9.2.3 одержання орендарем земельної ділянки у власність;

9.2.4 примусове вилучення земельної ділянки у порядку, встановленому законами України;

9.2.5 ліквідації юридичної особи - орендаря.

Позивач, із посиланням на положення ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 652 Цивільного кодексу України, просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 27.12.2002р., у зв'язку із суттєвою зміною обставин, а саме необхідністю позивача значно зменшити площу орендованої земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння ікористування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання ним орендної плати у встановленому розмірі протягом всього строку дії договору.

Підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено ст. 32 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Приписи ст. ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтями 142-145 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 12 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", імперативно встановлено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, належить:

- розпорядження землями територіальних громад;

- вирішення земельних спорів;

- вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону;

- та інші.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, чинне законодавство України передбачає можливість зміни договору за рішенням суду за наявності таких підстав: у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадків, встановлених законом або договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, договір може бути розірваний (змінений) лише за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони. При цьому, розірвання договору допускається лише при наявності од ночасно чотирьох обов'язкових умов:

По-перше, має припускатися, що сторони при укладенні договору виходили з того, що такої зміни обставин не відбудеться, тобто не могли розумно передбачати можливість її настання.

По-друге, зміна обставин повинна бути зу мовлена причинами, які заінтересована сторо на не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї ви магалися за характером договору і умовам обороту.

По-третє, виконання договору при наявнос ті істотної зміни обставин настільки поруши ло б співвідношення інтересів сторін і значно позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

По-четверте, із звичаїв ділового обороту чи суті договору не витікає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона, тобто сторона, яка звернулася до суду з вимогою про зміну чи розірвання договору.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору здійснюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Волевиявленням Дніпропетровської міської ради є рішення сесії, яке приймається більшістю депутатів на пленарному засіданні ради.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, крім інших, питання щодо вирішення питань регулювання земельних відносин. Тому, питання щодо розпорядження землями міста - це виключна компетенція міської ради.

Також, договори оренди земельних ділянок підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 125 дія договору припиняється тільки після того, як державний реєстратор поставить відмітку щодо його скасування.

Як зазначає позивач, листом від 05.11.12р. ТОВ „Сілікатчик" звертався до відповідача із пропозицією дострокового розірвання спірного договору, який залишений відповідачем без відповіді.

Однак, на вимогу суду позивачем не надані докази на підтвердження направлення зазначеного листа на адресу Дніпропетровської міської ради.

Інших відомостей щодо звернення позивача з відповідною заявою про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки в матеріалах справи не міститься, докази такого звернення відсутні.

Відповідач, як розпорядник земель відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" має виключне право приймати відповідні рішення стосовно розірвання договорів оренди земельних ділянок. Розірвання договору оренди без відповідного рішення ради є порушення прав передбачених нормами чинного законодавства щодо розпорядження землями в межах міста.

Крім того, умовами спірного договору узгоджено вичерпний перелік підстав для його розірвання.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатчик" м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2013 р. у справі № 1/5005/10458/2012 залишити без змін.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О.Лотоцька

О.С. Євстигнеєв

Повний текст постанови виготовлений 28.03.2013 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г. Логвиненко

28.03.2013 р.