ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2013 р. (о 15:29) Справа №2а-15302/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є.,
представника позивача - не з'явився;
представників відповідача - Мітінкової Т.В., Рикова Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами
про стягнення економічних санкцій в сумі 264506,00 грн. та штрафу в сумі 529012,00 грн.,
Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з адміністративним позовом Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим (далі - позивач) до Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі - відповідач) про стягнення економічних санкцій в сумі 264506,00 грн. та штрафу в сумі 529012,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державним підприємством "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву у період з 10.03.2010р. по 05.10.2010р. були допущені порушення вимог п. 4, п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», у зв'язку з тим, що підприємство підвищувало оптово-відпускні ціни більше ніж 1% на борошно пшеничне вищого та першого ґатунку, щодо якого запроваджено державне регулювання цін.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2011р. по справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.06.2011р. провадження у справі поновлено у зв'язку з отриманням від експертної установи повідомлення про неможливість надати висновок експерта.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2011р. по справі призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.02.2012р. провадження у справі поновлено у зв'язку з отриманням від експертної установи повідомлення про неможливість надати висновок експерта.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2012р. провадження у справі зупинено у зв'язку з ліквідацією позивача до встановлення правонаступника Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.02.2013р. провадження у справі поновлено, замінено первинного позивача - Державну інспекцію з контролю за цінами в АР Крим на правонаступника - Державну інспекцію України з контролю за цінами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.03.2013 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Позивач у судове засідання явку представника не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача за наявними у справі документами.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що спірне рішення прийнято за відсутністю порушень державної дисципліни цін з боку відповідача під час реалізації борошна стороннім споживачам. Представник відповідача вказував, що формування цін на продовольчі товари здійснювалось відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари».
Вислухавши пояснення представників відповідача, врахувавши те, що справа двічі поверталася до суду без проведення експертизи, у зв'язку з несплатою вартості експертизи відповідачем та ненаданням витребуваних експертом документів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву засноване на державній власності і належить сфери управління Держкомрезерву.
Державне підприємство "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву зареєстроване виконавчим комітетом Керченської міської ради 13.03.1992р. (ідентифікаційний номер юридичної особи - 00951994)
Основною метою діяльності підприємства є виконання завдань уповноваженого органу управління по кількісному та якісному зберіганню цінностей державного матеріального резерву, забезпечення інтересів держави щодо закупівлі зерна згідно з доведеними нормативами державних завдань.
Таким чином, Державне підприємство "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву є юридичною особою, суб'єктом господарювання, який повинен діяти в межах передбачених чинним законодавством України.
У період з 12.10.2010р. по 22.10.2010р. Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим відповідно до ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", п.4, 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, проведена планова перевірка Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву з питань дотримання порядку формування та застосування цін та відстеження стану конкуренції на споживчому ринку, упередження порушень законодавства на ринку харчових продуктів.
За результатами перевірки складено акт №0424 від 22.10.2010, яким встановлено порушення відповідних вимог чинного законодавства, а саме: порушення вимог п. 4, п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» в період з 10.03.2010р. по 05.10.2010р., при формування цін на реалізацію борошна пшеничного вищого та першого ґатунку таким покупцям як: ВАТ «Цар-Хліб», ТОВ «Фактор», ТОВ «Зернове товариство», ФОП ОСОБА_3
З акту перевірки вбачається, що підприємство підвищувало оптово-пропускні ціни на борошно пшеничне вищого та першого ґатунку, щодо якого запроваджено державне регулювання, без декларування зміни таких цін.
В результаті порушень державної дисципліни цін відповідач за період з 10.03.2010р. по 05.10.2010р. необґрунтовано отримав виручку у розмірі 264506,24 грн. Крім того, до підприємства відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані штрафні санкції у розмірі 529012,00 грн.
26.10.10 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим прийнято рішення №92 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого було вирішено вилучити у Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву в дохід Державного бюджету України 264506,00 грн. економічних санкцій, 529012,00 грн. штрафу.
У зв'язку з тим, що відповідачем не сплачені економічні та штрафні санкції в дохід Державного бюджету України, позивач звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819, яка діяла на час проведення перевірки та прийняття рішення №92 від 26.10.2010, було затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
Згідно з п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Постановою Кабінету міністрів України від 28.03.2011 року №346 "Про ліквідацію урядових органів" було прийнято рішення про ліквідацію урядових органів, у тому числі і Державної інспекції з контролю за цінами та її територіальних органів, які діяли в системі Міністерства економіки України.
Суд вказує, що державний орган не може бути ліквідований без визначення органу, до якого віднесені повноваження та функції ліквідованого суб'єкта публічної влади, що забезпечує стабільність у відношеннях юридичних та фізичних осіб з цім органом, та захист прав та інтересів як цих осіб, так і держави, у виниклих правовідносинах.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами є органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
У відповідності до пункту 1 Положення "Про Державну інспекцію України з контролю за цінами", затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 року №236/212, таким центральним органом виконавчої влади є Державна інспекція України з контролю за цінами.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VI уповноважений орган має право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
З огляду на зазначене вище, враховуючи повноваження, які раніше були надані Державній інспекції з контролю за цінами в АР Крим, співставивши їх з функціями, які на даний час виконує Державна інспекція України з контролю за цінами, приймаючи до уваги предмет заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що у даних спірних правовідносинах Державна інспекція України з контролю за цінами є правонаступником Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим.
Отже, виходячи з наведених норм законодавства, до компетенції Державної інспекції України з контролю за цінами належить вирішення питання щодо представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, в тому числу у судових органах, у зв'язку з чим Державна інспекція України з контролю за цінами є належним позивачем у справі, яка реалізує владні управлінські функцій у спірних правовідносинах та забезпечує виконання покладених на неї Законом завдань та функцій у сфері ціноутворення.
Правове регулювання ціноутворення в Україні на час виникнення спірних правовідносин здійснювалося на підставі Закону України "Про ціни і ціноутворення" № 507 XII від 03.12.1990 року, який діяв на час проведення перевірки та прийняття рішення №92 від 26.10.2010, та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього .
Відповідно до статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (який діяв на час проведення перевірки та прийняття рішення №92 від 26.10.2010) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
В свою чергу, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів (ч.1 ст.8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (який діяв на час проведення перевірки та прийняття рішення №92 від 26.10.2010)).
Механізм декларування зміни оптово-відпускних цін, зокрема, на борошно вищого та першого ґатунку, врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову(п.1 Постанови № 1222).
Відповідно до п.2 вказаної Постанови № 1222 декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.
Судом встановлено, що відповідно до Статуту підприємства - Державне підприємство "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву засноване на державній власності і належить сфери управління Держкомрезерву. До основного виду діяльності за КВЕД відноситься, зокрема, виробництво продуктів борошно - круп'яної промисловості (КВЕД 15.61.0)
Отже на відповідача розповсюджується приписи зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) щодо встановлення граничних цін борошна вищого та першого ґатунку, які реалізуються населенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалась реалізація борошна вищого та першого ґатунку за період з 10.03.2010 року по 05.10.2010 року, що підтверджується залученими до матеріалів справи податковими та видатковими накладними.
Перевіркою встановлено, що відповідачем збільшувалась оптово-відпускна ціна на борошно пшеничне першого та вищого ґатунку, для деяких покупців, більш як на 1 % в місяць без декларування зміни оптово-відпускної ціни. За підсумками встановлено порушення, відповідачем необґрунтовано отримана виручка у розмірі 264506,00 грн. шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок відповідача.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (який діяв на час проведення перевірки та прийняття рішення №92 від 26.10.2010) вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Отже, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519 (який діяв на час проведення перевірки та прийняття рішення №92 від 26.10.2010), при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом обставин, при реалізації борошна вищого та першого ґатунку таким покупцям як ТОВ «Цар-Хліб», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Фактор» та ТОВ «Зернове товариство» позивачем перевищувались граничні ціни, які встановлені Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2007р. № 1222, у зв'язку з включенням до складу оптово-відпускних цін на реалізоване борошно вищого та першого ґатунку транспортних витрат.
Заперечуючи проти позовних вимог, представником відповідача було зазначено, що для виконання зобов'язань за договорами з ТОВ «Цар-Хліб», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Фактор» та ТОВ «Зернове товариство» ДП "Керченський комбінат хлібопродуктів" залучались перевізники, з якими були укладені договори на поставку борошна зазначеним покупцям, з обумовленою вартістю доставки однієї тони борошна. З пояснень представника відповідача вбачається, що за різницею вартості доставки ціна на борошно не перевищує граничної ціни за Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2007р. № 1222.
Суд вважає неспроможним заперечення представника відповідача та вказує на наступне.
Постановою Кабінету міністрів України від 17 квітня 2008р. № 373 затверджений Порядок формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, який визначає механізм формування виробниками економічно обґрунтованих цін на окремі продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання. Вимоги цього Порядку поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та реалізації продовольчих товарів, щодо цін на які запроваджено державне регулювання. (п. 1 Порядку № 373 від 17 квітня 2008р.), в тому числі на відповідача.
Пунктом 2 Порядку № 373 від 17 квітня 2008р. встановлено, що оптово-відпускна ціна - фактична ціна, що застосовується у розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) суб'єктами господарювання з метою їх використання у підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість і транспортних витрат.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми, суд робить висновок, що в оптово-відпускну ціну продовольчих товарів, зокрема борошна вищого та першого ґатунку, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, вже входить вартість транспортних витрат, а відтак включення додаткових витрат на транспортування борошна, свідчить про перевищення граничних оптово-відпускних цін при реалізації стороннім споживачам з боку відповідача.
У зв'язку з чим, зміни оптово-відпускних цін на такі продовольчі товари підлягають декларуванню, у разі, коли ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток, в тому числі за рахунок збільшення вартості транспортних послуг.
З укладених з покупцями договорів на поставку товару (борошна вищого та першого ґатунку) вбачається, що поставка товару здійснювалася транспортом відповідача (Продавця) на склад покупців.
Відповідно до специфікацій до договору вартість реалізованого товару включає вартість борошна за тонну та вартість транспортних послуг, які визначені окремо. У специфікаціях також визначена загальна вартість, в тому числі з ПДВ.
Отже дослідивши вказані документи, суд дійшов в висновку, що відповідачем в ціну товару включена вартість транспортних послуг до місцезнаходження покупця.
Тобто за умовами договору вартість транспортних витрат фактично повторно увійшла до оптово-відпускної ціни (з урахуванням того, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 17 квітня 2008р. № 373 законодавче врегульовано, що до граничної оптово-відпускної ціни вже включені транспортні послуги).
При цьому покупцями проведена оплата вартості отриманого борошна з урахуванням вартості транспортних послуг.
Крім того, суд зазначає, що зі змісту податкових та видаткових накладних, які були виписані відповідачем на користь ТОВ «Цар-Хліб», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Фактор» та ТОВ «Зернове товариство», вбачається, що ціна продукції є цілісною. У податкових та видаткових накладних не зазначається, наприклад, окремо вартість борошна та вартість витрат на транспортні послуги, які увійшли до ціни товарів. Отже, на розрахунковий рахунок відповідача зараховується єдина ціна за продаж борошна вищого та першого ґатунку.
Судом встановлено, що вказана у акті перевірки виручка отримана позивачем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.
Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що згідно з порядком ціноутворення, що діяв час виникнення спірних правовідносин, регульовані оптово-відпускні ціни на борошно вищого та першого ґатунку встановлювалися з урахуванням кінцевої вартості ціни на зазначений товар для споживача, тому включали в себе податок на додану вартість та інші витрати (в тому числі, транспортні витрати), у зв'язку з чим встановлене завищення Державною інспекцією під час проведення перевірки, оптово-відпускних цін відповідачем на борошно вищого та першого ґатунку без декларування їх зміни, є обґрунтованим.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи приписи норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення та визначення адміністративно-господарських санкцій позивач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги Державної інспекції України з контролю за цінами до Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення економічних санкцій в сумі 264506,00 грн. та штрафу в сумі 529012,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку зі складністю справи судом 20.05.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 25.03.2013р. постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позив задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (ідентифікаційний номер юридичної особи 00951994) в дохід Державного бюджету України економічні санкції та штраф за порушення державної дисципліни цін у загальній сумі 793518,00 грн., в тому числі, 264506,00 грн. - економічних санкцій, 529012,00 грн. - штрафу.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Г.Л.Тоскіна
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2013 |
Оприлюднено | 01.04.2013 |
Номер документу | 30254168 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дадінська Тамара Вікторівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дадінська Тамара Вікторівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дадінська Тамара Вікторівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні