Постанова

від 21.03.2013 по справі 5017/1232/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 5017/1232/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Міщенко П.К., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби, на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року, у справі№ 5017/1232/2012 Господарського суду Одеської області, за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Одеса), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гудлайф" (м. Одеса), про визнання банкрутом, - представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

У квітні 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудлайф" (далі - ТзОВ "Гудлайф"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2012 року порушено провадження у справі № 5017/1232/2012, інше.

Постановою Господарського суду Одеської області від 10.05.2012 року у справі № 5017/1232/2012 (суддя - Лепеха Г.А.) ТзОВ "Гудлайф" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі - ФОП ОСОБА_4, інше.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року у справі № 5017/1232/2012 (головуючий суддя - Пироговський В.Т., судді: Картере В.І., Лавриненко Л.В.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у Малиновському районі) на постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2012 року - припинено

на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України. Припиняючи провадження за поданою ДПІ у Малиновському районі апеляційною скаргою, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що податковий орган не набув статусу кредитора у справі, а відтак не має права на оскарження прийнятих у ній процесуальних документів.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції постановою та ухвалою, ДПІ у Малиновському районі повторно звернулась з касаційною скаргою (після усунення недоліків, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 10.09.2012 року, якою касаційну скаргу було повернуто на підставі п. п. 3), 6) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України), у якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року, постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2012 року та припинити провадження у справі № 5017/1232/2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2013 року відмовлено у прийнятті поданої ДПІ у Малиновському районі касаційної скарги в частині оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 10.05.2012 року у справі № 5017/1232/2012; в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року у цій справі, касаційну скаргу ДПІ у Малиновському районі прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2013 року розгляду справи було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.

За Розпорядженням Заступника Секретаря судової палати від 21.03.2013 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Міщенко П.К., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

Учасники судового провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 111 13 ГПК України, ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 1 ст. 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

В силу ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали), сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Апеляційний господарський суд, посилаючись на наведені вище норми, дійшов висновку, що ДПІ у Малиновському районі не є учасником у справі про банкрутство ТзОВ "Гудлайф", а відтак і не має права на оскарження прийнятих у цій справі судових рішень, оскільки податковим органом не заявлено грошові вимоги до боржника.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, наданий ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також і інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні по справах про банкрутство.

Зокрема, згідно зі ст. 210 ГК України (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали), правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до положень Податкового кодексу України, органи державної податкової служби виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів; реєструють та ведуть облік платників податків, облік об'єктів оподаткування

та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб та інші реєстри, ведення яких покладено законодавством на органи державної податкової служби; здійснюють інші функції, визначені законами України; тощо.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, незалежно від наявності грошових вимог до боржника, податкові органи вправі оскаржувати судові рішення у процедурах банкрутства, які стосуються існування (припинення) правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки, як вбачається із наведених норм, саме податковим органам делеговано повноваження ведення обліку суб'єктів підприємницької діяльності, а незаконне припинення юридичної особи боржника веде до незаконного виключення такого боржника з переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками податків, та припиняє виникнення податкових зобов'язань, які можуть виникати за наслідком проведення перевірки та прийняття рішення відповідного податкового органу.

Крім того, необхідно відзначити, що апеляційний господарський суд, вказуючи, що ДПІ у Малиновському районі з кредиторськими вимогами до боржника не зверталось, залишив поза увагою ту обставину, що провадження у цій справі порушено в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою, кредитори відсутнього боржника можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута в місячний строк з дня одержання повідомлення про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом (тобто під час ліквідаційної процедури), в той час як податковим органом оскаржується постанова про визнання боржника банкрутом.

За таких підстав, прийнята апеляційним господарським судом ухвала про припинення апеляційного провадження підлягає скасуванню, з направленням справи до апеляційного господарського суду для здійснення розгляду поданої ДПІ у Малиновському районі апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року у справі № 5017/1232/2012 Господарського суду Одеської області скасувати.

3. Справу № 5017/1232/2012 направити на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: П.К. Міщенко

М.І. Хандурін