Ухвала

від 14.01.2009 по справі 2-а-2160/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           Головуючий суду І інстанції-Островська О.П.

                        Суддя-доповідач-Арабей Т. Г.

            Україна

                   ДОНЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

                                                        Іменем

України

14 січня 2009 року                                                             справа №

2-а-21160/08/1270

Колегія суддів Донецького

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого     судді

Арабей

Т.Г.

суддів:  розглянувши

в порядку письмового провадження апеляційну скаргу

ОСОБА_1..ОСОБА_2.   

Управління Пенсійного

фонду в м. Первомайську Луганської області

на постанову             

Луганського окружного адміністративного

суду

від

14

жовтня 2008 року

по справі

№ 2-а-21160/08

за позовом

ОСОБА_3

до

Управління

Пенсійного фонду в м. Первомайську Луганської області

про

визнання

бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення

до пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3. звернулася до Луганського

окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду

України в м. Первомайську Луганської області про визнання бездіяльності

неправомірною, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,

починаючи з 01.07.2007 року по 31.08.2008 року у сумі 1498,70 грн.

Постановою Луганського окружного

адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року у справі № 2-а-21160/08 позовна

заява задоволена частково: визнана незаконною бездіяльність управління щодо

відмови у виплаті ОСОБА_4. підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком як дитині війни та зобов'язано відповідача

здійснити позивачу виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007

року та з 22.05.2008 року. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна

скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення,

яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи

апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та

процесуального права.

            Зазначає,

що розмір пенсії, встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни», не встановлює, а визначає розмір мінімальної пенсії за віком

відповідно до ч. 1 ч. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування».

        Сторони

до

суду

апеляційної

інстанції

не

з'явились,

письмово

просили

розглянути

справу

за

їх

відсутності.

            Колегія суддів

вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних

підстав.

            ОСОБА_3.

має статус дитини війни, що підтверджується довідкою № НОМЕР_1 та знаходиться

на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в м.

Первомайську Луганської області та отримує пенсію за віком (а.с.6).

            Відповідно до

ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та

інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження

рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Статтею

19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується

на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не

передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            За

Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

цей Закон, розроблений відповідно до Конституції

України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування

системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення,

перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного

фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та

інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального

пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на

оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат

застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим

Законом.

Статтею

58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління

солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати,

забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій,

допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів

Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних

активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення

адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції,

передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий

статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх

соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки

встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно

до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії

або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що

виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за

віком.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з

метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на

2007 рік дія  ст. 6 Закону України “Про

соціальний захист дітей війни”.

Рішенням

Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не

відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст.

71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

           Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню з

09 липня 2007 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішення

про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України

на 2007 рік», зокрема п.12 ст.71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни».

            Законом

України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону

України «про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону

після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного

довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується

замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для

учасників війни.

Саме у вказаному розмірі підвищено пенсію позивача з

01.01.2008 року. Вказаний факт сторонами не оскаржується.

Рішенням

Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту

28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону

України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до

Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не

відповідають Конституції України.

Статтею

152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі

положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення

Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду

першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення

до пенсії «дитині війни» ОСОБА_3. у 2008 році з 22 травня 2008 року у

відповідності до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей

війни”, а не Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального

захисту окремих категорій громадян», на застосуванні якого наполягає

відповідач.

 Крім того, колегія судів не приймає посилання

відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1

частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,

призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на

думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної

величини(мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи

доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним

законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті

мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи

наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив

обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і

процесуального права.

 Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200,

п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА :

           Апеляційну скаргу Управління

Пенсійного фонду в м. Первомайську Луганської області -  залишити без задоволення.

           Постанову

Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року у справі №

2-а-21160/08 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду в м. Первомайську Луганської

області про зобов'язання нарахувати

ОСОБА_3  щомісячну доплату до пенсії в

розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з

22.05.2008 року - залишити без змін.

Ухвала

набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена

безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з

моменту набрання законної сили.

            Головуючий:                                                                                  Т.Г.Арабей

         Судді:                                                                                   І.В.Геращенко

                                                                                     С.А.Малашкевич