Постанова

від 27.03.2013 по справі 06/5026/1459/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 06/5026/1459/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А. суддів Кондратової І. Д. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився Потієнко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкасбуд-1" на рішення та постановугосподарського суду Черкаської області від 30 жовтня 2012 року Київського апеляційного господарського суду від 24 січня 2013 року у справі№ 06/5026/1459/2012 за позовомпублічного акціонерного товариства "Черкасбуд-1" доприватного підприємства "Автолайф" про визнання договору купівлі-продажу недійсним ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним укладеного між публічним акціонерним товариством "Черкасбуд-1" та приватним підприємством "Автолайф" договору купівлі-продажу частини комплексу літери Л-1, Л' (приміщення № 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13), загальною площею 578,4 кв. м., що знаходиться по вул. Сурікова, 14 а в м. Черкаси згідно ст. 232 ЦК України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.10.2012 р. (суддя - Анісімов І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 р. (головуючий - Зубець Л.П., судді - Іоннікова І.А., Мартюк А.І.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 09.06.2008 р. між позивачем в особі голови правління Хвиль Василя Івановича (продавець) та відповідачем, в особі директора Нужного Анатолія Анатолійовича (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частини комплексу, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність частину комплексу літ. Л-1, Л', а саме: приміщення № 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, загальною площею 578,4 кв. м., що знаходиться по вул. Сурікова, буд. 14 а в м. Черкаси.

Договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 09.06.2008 р. та зареєстрований в реєстрі за № 9086.

Згідно п. 2 договору, продаж зазначеної частини комплексу вчиняється за ціною 50 980,00 грн., в т.ч. ПДВ, які покупець зобов'язується перерахувати на рахунок продавця після оформлення цього договору на протязі місяця, тобто до 09.07.2008 р. включно.

Балансова вартість частини комплексу становить 23 309,71 грн., відповідно до витягу з реєстру право власності на нерухоме майно № 19097645 від 05.06.2008 р., виданого комунальним підприємством "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (п. 3 договору).

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно, що підтверджується актом передачі-приймання від 20.06.2008 р.

Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс", станом на 20.05.2008 р. ринкова вартість спірного майна становить 50 980,00 грн. з ПДВ.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Черкасбуд-1" обґрунтовані тим, що нерухоме майно, яке є предметом оспорюваного договору, реалізоване ВАТ "Черкасбуд-1" в особі керівника Хвиля В.І. на користь Хвиля Т.В. за ціною нижчою його реальної вартості, тобто на час укладення спірного договору між Хвиль В.І. (голова правління позивача) та відповідачем була здійснена зловмисна домовленість та завдані позивачу збитки, що відповідно до вимог ст. 232 ЦК України є підставою для визнання даного договору недійсним.

Статтею 232 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Виходячи зі змісту ст. 232 ЦК України, для визнання недійсним правочину, вчиненого в результаті зловмисної домовленості, необхідно встановити умисел в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому, не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Оскільки при вчиненні правочину внаслідок зловмисної домовленості представник діє не в інтересах особи, яку він представляє, то останній таким правочином завдаються збитки. Тому для визнання недійним правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, суд повинен встановити не тільки факт зловмисної домовленості представника з іншою особою, а й наявність збитків та причинний зв'язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками.

Зазначене позивачем відповідно до вимог ст. ст. 32-34 ГПК України належними та допустимими доказами не доведено, а також відсутні в матеріалах справи докази, що підтверджували б невідповідність договору ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Позивачем також не доведено, що спірний договір було укладено без урахування його інтересів.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі № 10/5026/1022/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Метон Трейдинг" до приватного підприємства "Автолайф", публічного акціонерного товариства "Черкасбуд-1" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлено, що договір купівлі-продажу частини комплексу від 09.06.2008 р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Черкасбуд-1" та ПП "Автолайф", у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, висновок апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для застосування ст. 267 ЦК України у даній справі є законним та відповідає матеріалам справи.

Отже, доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і вже буди предметом ретельного дослідження та перевірки господарськими судами, а тому підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкасбуд-1" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 30 жовтня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 січня 2013 року у справі за № 06/5026/1459/2012 - без змін.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко