Рішення
від 21.03.2013 по справі 5011-31/18193-2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/18193-2012 21.03.13

За позовомЗаступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі 1) Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ 2) Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київреклама», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ», м.Київ простягнення 253 692,45 грн. Головуюча, суддя Жагорнікова Т.О.

Судді: Спичак О.М.

Літвінова М.Є.

за участю уповноважених представників:

від Прокуратури - Немикіна А.А. (дов. №37-8671 від 19.12.2012 р.);

від Позивача -1 - не з'явився;

від Позивача-2 - Борисюк О.В.(дов. №196-13749/КР);

від Відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі -ГУзПР КМР) та Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київреклама» (надалі -КП «Київреклама») звернувся до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» (надалі - ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ») про стягнення 253 692,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва №00626/08 від 05.11.2008 р. КП «Київреклама» передало у тимчасове користування місця для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконує, у зв'язку з чим станом на 01.09.2011 р. виникла заборгованість у розмірі 237 331,87 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 13 437,58 грн., 3% річних у розмірі 478,01 грн., індексу інфляції у розмірі 54,97 грн. та пені у розмірі 2 390,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/18193-2012 розгляд справи призначено на 17.01.2013 р.

До початку судового засідання 17.01.2013 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва прокуратури надало клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.01.2013 р. представник прокуратури надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача-2 підтримав позицію прокуратури та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач-1 та відповідач в судове засідання 17.01.2013 р. своїх представників не направили, вимог ухвали суду не виконали, заяв, клопотань не подавали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р., на підставі ст.ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 05.02.2012р.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач-2, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 01.02.2013 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 988 376, 03 грн. - основного боргу, 148 256,46 грн. - штрафу, 24 293,80 - 3% річних, 6 265,29 грн. - індексу інфляції, 68 507,15 грн. - пені, оскільки при підготовці первісного позову не було враховано повний період існуючої заборгованості.

Відповідно до пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши надані докази, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та розглядати позовні вимоги з урахуванням збільшення суми позовних вимог.

До початку судового засідання 01.02.2013 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача-2 надішли документи на вимогу ухвали суду.

В судовому засіданні 05.02.2013 р. представники позивача-2 та прокуратури надали усні пояснення по суті спору та на запитання суду, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник прокуратури підтримав заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Представником позивача-2 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, про виправлення описки та про продовження строків розгляду спору, представником прокуратури подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надано клопотання про продовження процесуальних строків розгляду справи на 15 днів.

Позивач-1 та відповідач в судове засідання 05.02.2013 р. не з'явились, своїх представників не направили, вимог ухвали суду не виконали, заяв, клопотань не подавали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 р., на підставі ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.02.2013 р., продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

До початку судового засідання 25.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва позивачем-2 подано письмові пояснення з додатками.

В судовому засіданні 26.02.2013 р. представники позивача-2 та прокуратури надали усні пояснення по суті спору та на запитання суду, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач-1 та відповідач в судове засідання 26.02.2013 р. вимоги ухвали суду не виконали, своїх представників не направили, заяв, клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва №5011-31/18193-2012 від 26.02.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів Жагорнікової Т.О. (головуюча), Спичака О.М., Літвінової М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва №5011-31/18183-2012 від 28.02.2013 р., на підставі ст. 4-5, 4-7, 77,86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу у складі колегії суддів Жагорнікової Т.О. (головуюча), Спичака О.М., Літвінової М.Є. та призначенно розгляд справи на 21.03.2013 р.

В судовому засіданні 21.03.2013 р. представник прокуратури та позивача-2 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення.

Позивач-1 в судове засідання 21.03.2013 р. вимоги ухвали суду не виконав, своїх представників не направив, заяв, клопотань не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідача у судове засідання 21.03.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02002, м. Київ, вул. Панельна, 5 кв. 3, на яку було відправлено ухвали суду, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №23-07/71-1 від 11.01.2013 р. Проте поштові відправлення з ухвалами господарського суду міста Києва повертались до суду з відміткою «закінчення терміну зберігання».

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача-2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2008 р. між ГУзПР КМР (надалі - Робочий орган), КП «Київреклама» (надалі - Підприємство) та ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» (надалі - Розповсюджувач зовнішньої реклами) було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва №00626/08 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розміщення рекламного засобу на підставі оформленого належним чином дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його користування.

Згідно з п. 4.1 Договору розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ та коригуючих коефіцієнтів. Базова плата вказується в додаткових угодах до цього договору.

Підставою для нарахування та внесення Розповсюджувачем зовнішньої реклами на поточний рахунок Підприємства плати є цей Договір та відповідні Додаткові угоди до нього (п.4.2 Договору).

04.09.09 р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №00626/08-3 до Договору у зв'язку з прийняттям та затвердженням нової редакції «Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів, або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м.Києва» (надалі - Порядок). Відповідно до умов якої Сторони цією додатковою угодою засвідчили, що починаючи з 04.09.2009 р. розмір базової плати за Договором встановлюється згідно тарифів, затверджених Порядком.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються Розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства.

Плата сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами окремо по кожному рахунку-фактурі. Неотримання Розповсюджувачем зовнішньої реклами рахунків - фактур в строки, визначені цим Договором не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від внесення ним плати за Договором та не є перешкодою для нарахування Підприємством штрафних санкцій, передбачених цим Договором та чинним законодавством (п.4.5 Договору).

Додатковою угодою №6 від 04.09.09 р. до Договору сторони погодили місця розміщення рекламних засобів та базову плату.

На виконання умов Договору позивачем передано в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, передбачені додатковою угодою №6.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку прокурора, відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим прокурор вказує на існування підстав для стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним місцями для розміщення рекламної площі за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця.

Матеріалами справи підтверджується факт виставлення позивачем рахунків-фактур на оплату відповідачем орендних платежів відповідно до умов Договору.

Основний борг ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» перед КП «Київреклама» складає: 988 376,33 грн., з яких нараховані до сплати кошти за 61 дозволом:

1. за серпень 2011 - у розмірі 68 962,39 грн. (рахунки №39459, №39460, №39462, №39463 від 01.08.2011 р.);

2. за вересень 2011 - у розмірі 68 962,39 грн. (рахунки №41692, №41694, №41695, №41697 від 08.09.2011 р.) ;

3. за жовтень 2011- у розмірі 68962,39 грн. (рахунки №43284, №43285, №43286, №43287 від 10.10.2011 р.);

4. за листопад 2011 - у розмірі 38 962,39 грн. (з урахуванням проплати - 30 000,00 грн.) (рахунки №45166, №45167, №45168, №45169 від 07.11.2011 р.)

5. за грудень 2011 - у розмірі 66 346,91 грн. (Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23.11.2011 №2164 «Про скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами» скасовано 4 дозволи ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» (№№ 23557-08, 23550-08, 23549-08, 23547-08), а отже за загальна сума за грудень 2011 зменшено) (рахунки №46967, №46968, №46969, №46970 від 07.12.2011 р.)

6. за січень 2012 - у розмірі 66 346,91 грн. (рахунки №49054, №49055, №49056, №49057 від 04.01.2012 р.);

7. за лютий 2012 - у розмірі 66 346,91 грн. (рахунок №50671 від 02.02.2012 р.);

8. за березень 2012 - у розмірі 66 346,92 грн. (рахунок №52319 від 07.03.2012 р.);

9. за квітень 2012 - у розмірі 66 346,92 грн. (рахунок №53873 від 12.04.2012 р.);

10. за травень 2012 - у розмірі 66 346,92 грн. (Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25.05.2012 № 866 «Про скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами» скасовано 12 дозволів ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» (№№ 23536-08, 23539-08, 23534-08, 23553-08, 23555-08, 23556-08, 23897-08, 23558-08, 23904-08, 23892-08, 23529-08, 23531-08). Коригування за травень 2012 було здійснено 31.12.2012 рахунком №67296 на суму -2 669,11 грн., що відображено в «Довідці про стан розрахунків ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» перед КП «Київреклама» по рахункам-фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які встановлені за період з 01.08.1011 по 31.10.2012 станом на 28 січня 2012 року» (яка знаходиться в матеріалах справи) Отже за загальна сума за період 05/2012 зменшено на 2 669,11 грн. (рахунок №54776 від 03.05.2012 р. та скоригований рахунок №67296 (54776));

11. за червень 2012 - у розмірі 54 526,75 грн. (рахунок №56374 від 09.06.2012 р.);

12. за липень 2012 - у розмірі 54 526,75 грн. (рахунок №57548 від 09.07.2012 р.);

13. за серпень 2012 - у розмірі 54 526,75 грн. (рахунок №59294 від 15.08.2012 р.);

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.05.2012 № 838 «Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві» затверджено Порядок визначення плати. Згідно п. 2 даного Розпорядження набирає чинності з дати його опублікування. Враховуючи, що дане Розпорядження було опубліковано 31.08.2012 КП «Київреклама» було здійснено донарахування за 31.08.2012 (тобто за один день). Донарахування було здійснено 2-ма рахунками: рахунок № 61564 від 30.09.2012 на суму 447,55 грн. та рахунок № 64475 від 31.10.2012 на суму: 729,01 грн. що відображено в «Довідці про стан розрахунків ТОВ «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» перед КП «Київреклама» по рахункам-фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які встановлені за період з 01.08.2011 по 31.10.2012 станом на 28 січня 2012 року» (яка знаходиться в матеріалах справи) Отже за загальна сума за серпень 2012 збільшено (скориговані рахунки №61564 (59294) від 30.09.2012 р. та №64475 (59294) від 21.10.2012 р.;

14. за вересень 2012 - у розмірі 91 178,79 грн. (рахунки №602256 від 17.09.2012 р. та №62370 від 30.09.2012 р.);

15. за жовтень 2012 - у розмірі 91 178,78 грн. (рахунок №62662 від 15.10.2012 р.);

За таких обставин, заборгованість відповідача з орендної плати станом на 31.10.2012 р. становить 988 376,33 грн., а відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь КП «Київреклама» 988 376,33 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 988 376,33 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 148 256,46 грн, 3% річних у розмірі 24 293,80 грн., індексу інфляції у розмірі 6 265,29 грн. та пені у розмірі 68 507,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Щодо стягнення суми пені, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.4 Договору за несвоєчасне або неповне внесення плати Розповсюджувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про стягнення пені, встановив, що визначена позивачем пеня у сумі 68 507,15 грн. перевищує розмір пені, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, оскільки позивач припустився помилки, не врахувавши, що 2012 рік є високосним роком, і, відповідно, кількість днів в ньому становить 366, а не 365, а отже підлягає частковому стягненню з відповідача у розмірі 68 385,82 грн.

Щодо стягнення суми штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.5 Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами додатково сплачує штраф у розмірі 15% простроченої суми.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу.

При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання.

Суд відзначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу не суперечить приписам ст. 61 Конституції України та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. у справі №6/196 та від 05.07.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків сплати орендних платежів, прострочення виконання грошового зобов'язання складає більше 1 місяця, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 148 256,46 грн.

Щодо стягнення суми 3% річних та інфляції, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі №37/345 та від 28.02.2011 р. у справі №37/340.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за травень, червень, липень, серпень та жовтень 2012 року, які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення інфляційний збитків, оскільки нараховані індекси інфляції мають від'ємне значення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 24 293,80 грн.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що передбачено вказаним Договором перед Позивачем. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду справи у судовому засіданні відповідач зобов'язання по сплаті платежів за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно з умовами Договору суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості по договору в повному обсязі суду не надав, за таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 988 376,33 грн., пені у розмірі 68 385,82 грн., штрафу у розмірі 148 256,46 грн. та 3% річних у розмірі 24 293,80 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 6 265,29 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Панельна, буд. 5, кв. 3, ідентифікаційний код 35083054) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А; ідентифікаційний код 26199714) заборгованість у розмірі 988 376 (дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят шість) грн. 33 коп., штраф у розмірі 148 256 (сто сорок вісім тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 46 коп., пеню у розмірі 68 385 (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 24 293,80 (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто три) грн. 80 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ» (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Панельна, буд.5, кв.3, ідентифікаційний код 35083054) в дохід Державного бюджету України 24 586 (двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.03.2013 р.

Суддя (головуюча) Т.О. Жагорнікова

Суддя О.М. Спичак

Суддя М.Є. Літвінова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.03.2013
Оприлюднено29.03.2013
Номер документу30271403
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-31/18193-2012

Ухвала від 21.03.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Жагорнікова Т.О.

Рішення від 21.03.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Жагорнікова Т.О.

Ухвала від 26.02.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Жагорнікова Т.О.

Ухвала від 28.02.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Жагорнікова Т.О.

Ухвала від 05.02.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Жагорнікова Т.О.

Ухвала від 17.01.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Жагорнікова Т.О.

Ухвала від 13.12.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Жагорнікова Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні