Рішення

від 19.03.2013 по справі 910/523/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/523/13 19.03.13 За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт"Бориспіль"

до товариства з обмеженою відповідальністю"Вінсо - Сантел"

про повернення коштів отриманих за договором 34 990,20 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Моргун Д.М.(дов. від 02.01.2013)

Від відповідача: Денисов В.Є.(дов. від 09.10.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору підряду у розмірі 34 990,20 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.01.2013 порушено провадження у справі №910/523/13 та призначено до розгляду на 31.01.2013.

Представник відповідача в судове засідання 31.01.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 19.02.2013.

В судовому засіданні 19.02.2013 було оголошено перерву на 05.03.2013 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача подав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дані клопотання.

Розгляд справи відкладено на 19.03.2013.

В судове засідання 19.03.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, про що подав суду письмові доповнення до пояснень.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1.1 договору № 02.2-14.3-24 від 30.11.2011 (далі - Договір) ТОВ «ВІНСО-САНТЕЛ» (далі - відповідач) зобов'язався якісно виконати в повному обсязі роботи по капітальному ремонту із заміною віконного плетіння скісного вітражу терміналу «В», фасад А-А в вісях 14-22 (інв. № 6909)(проектні роботи) і далі - роботи).

З матеріалів справи вбачається, що розроблений відповідачем робочий проект «Капітальний ремонт із заміною віконного плетіння скісного вітражу терміналу «В» фасад А-А в вісях 14-22 інв. № 6909» Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) 28.02.2012, листом № 09-22-124 направило на експертизу до державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (далі - Експертиза). При розгляді проекту Експертизою надано ряд зауважень по Роботам згідно Договору.

Листом від 15.05.2012 № 09-22-336 позивач направив зауваження та лист Експертизи з додатками стосовно виявлених недоліків з проханням усунути вказані зауваження. Однак, матеріали справи свідчать, що ДП МА «Бориспіль» не отримало відповіді на зазначений лист.

Судом встановлено, що позивач, як замовник за Договором, виконав свої зобов'язання в повному обсязі, зокрема, згідно п. 4.1.Договору було перераховано відповідачу передоплату у розмірі 30% ціни Договору, що становить - 9 127,88 (дев'ять тисяч сто двадцять сім) грн. включаючи ПДВ - 1 521,31 (тисяча п'ятсот двадцять одна) грн., після підписання акту приймання-передачі проектних робіт перераховано - 60% ціни Договору, що становить - 18 255,76 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. включаючи ПДВ - 3 042,63 (три тисячі сорок дві) грн.

Відповідно до п.4.2. Договору при отримані негативних висновків відповідних експертних органів виконавець за власний кошт та своїми силами усуває недоліки визначені у висновку відповідних експертних органів . Зазначені недоліки повинні бути усунуті протягом 10-ти календарних днів з дати отримання негативного висновку. Враховуючи викладене, позивач мав би отримати відповідь про усунення зауважень Експертизи не пізніше 25.05.2012. Проте, відповідач виконуючи умови договору неналежним чином не надав відповіді та станом на 08.06.2012 не усунув недоліки виявлені експертними органами.

Листом від 08.06.2012 № 09-22-409 ДГІ МА «Бориспіль» повторно просило усунути зауваження по Роботам і попередило про своє право, у випадку ігнорування виконавцем своїх обов'язків, на застосування п.4.3. Договору.

Пунктом 4.3. Договору передбачено право позивача (за Договором замовника) вимагати від відповідача (за Договором виконавця) повернення коштів отриманих від позивача протягом 10 - ти календарних днів з дати отримання негативного висновку Експертизи.

Відповідно до п.5.7. Договору Робота вважається виконаною після одержання позитивних висновків відповідних експертних органів, а згідно п.6.3. відповідач зобов'язаний забезпечити якісне виконання Робіт.

Невиконання відповідачем умов Договору призвели до отримання 06.07.2012 негативного експертного звіту.

Пунктом 6.1.Договору сторони обумовили, що позивач зобов'язаний оплатити лише якісно виконані Роботи.

Згідно із п.9.1.Договору, у зв'язку з невиконанням відповідачем проектних робіт по Договору, 08.08.2012 позивачем направлено ТОВ «ВІНСО-САНТЕЛ» претензію № 35-28/5-28. В зазначеній претензії позивач обґрунтовано вимагав від відповідача повернути безпідставно отримані кошти у сумі - 27 383,64 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят три) грн. на рахунок ДП МА «Бориспіль» та сплатити штраф згідно п.7.6. Договору у розмірі 25% ціни Договору у сумі - 7 606,56 (сім тисяч шістсот шість ) грн.

31.08.2012 позивач отримав відповідь на претензію (вх..5065) в якій відповідач зазначив, що вважає отриману ним претензію безпідставною.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ТОВ «ВІНСО-САНТЕЛ» виконав Роботи згідно Договору, при цьому відповідач ігнорує п.5.7 Договору № 02.2-14.3-24 від 30.11.2011, яким чітко встановлено, що роботи по Договору вважаються виконаними лише після одержання позитивних висновків відповідних експертних органів згідно законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст. 31 Закону України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон N 3038-VI) експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності. Постановою Кабінету Міністрів від 11 травня 2011 p. N 560 (далі - Постанова № 560) встановлено порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. При цьому п.6 Постанови № 560 чітко встановлено, що метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Таким чином, посилання відповідача на те, що ДП МА «Бориспіль» згідно акту прийому-передачі виконаних проектних робіт №1 від 20 січня 2012 року прийняв роботи і зазначив про відсутність претензій лише підтверджує виконання позивачем умов пункту 5.4 Договору. Однак, трактування відповідачем такого прийняття, як виконання роботи в повному обсязі не відповідає вимогам законодавства у зв'язку з тим, що завершальним етапом розроблення проекту є наявність позитивного звіту експертного органу.

Посилання відповідача на несвоєчасність передачі позивачем зауважень до проекту не відповідають ні умовам договору, ні вимогам законодавства. Так, пунктом 5.6. Договору чітко встановлено порядок усунення дефектів і згідно цього пункту термін усунення встановлюється Замовником (Позивачем) при переданні зауважень Виконавцю (Відповідачу). Більше того, ч.6 ст.7 Закону України від 20 травня 1999 року N 687-XIV «Про архітектурну діяльність» встановлено, що до проведення експертизи архітектурного рішення проекту об'єкта архітектури обов'язково залучається архітектор , який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Тобто, відповідач самоусунувся від своїх обов'язків, а тому позивач вимушений був отримувати зауваження та пересилати їх відповідачу.

При цьому відповідач повинен був знати, що оскільки проект другої категорії складності то згідно п.14 Постанови № 560 строк проведення експертизи 15 календарних днів.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідачем не вжито ніяких заходів для виправлення недоліків або хоча б, для укладення договору з ДП «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» (ДП «Укрдержбудекспертиза») на проведення експертизи виконаного ними проекту, як зазначено у п.4.2 Договору.

Відповідач у відзиві зазначає про необхідність проведення, після виправлення дефектів, повторної експертизи на підставі вимоги п.п.9.4.2.п.9.4.ст.9. «Настанови з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» (ДСТУ-Н Б А.2.2-10.2012) затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 21.12.2012 № 646. Однак, відповідно до п.16 Постанови № 560 повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування . При цьому, позивачу так і не вдалося переконати відповідача виконаними взяті на себе за Договором зобов'язання, тобто виправити недоліки проекту. Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між Замовником експертизи (в даному випадку згідно п.4.2 Договору Замовником повинен був стати ТОВ «ВІНСО-САНТЕЛ») та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень. Таким чином, аргументація відповідача, що йому для зняття зауважень ДП «Укрдержбудекспертиза» необхідно розробити розділ «Проект організації будівництва» (далі - ПОБ), а термін його розробки становить 14 робочих днів не відповідає встановленим законодавством вимогам.

Щодо аргументу відповідача, що ДП МА «Бориспіль» не має повторного негативного висновку, суд зазначає наступне: Будь-яке зауваження, яке набуло форму письмового документу є негативними висновком. Це виплаває з того, що експерт викладаючи у письмовому документі свою точку зору робить висновок щодо відповідності встановленим нормам та правилам поданих матеріалів. В даному випадку ДП МА «Бориспіль» має багато висновків (зауважень) про невідповідність проектних рішень встановленим нормам та правилам. Тлумачення відповідача не відповідає фактичним обставинам справи. Так, відповідач вважає, що негативний висновок це повний збір зауважень, які маються по проекту. З цим не можна погодитись у зв'язку з тим, що повний збір зауважень та пропозицій має назву «Звіт» і відповідає правовій природі звіту, тобто експерт надає Замовнику висновки у їх взаємному зв'язку, а тому відповідачем неправомірно ототожнюється звіт та висновок ДП «Укрдержбудекспертиза»

Виходячи з викладеного виконавець мав достатньо можливостей для виконання своїх зобов'язань по виконанню в повному обсязі проектних робіт по капітальному ремонту із заміною віконного плетіння скісного вітражу терміналу «В», фасад А-А в вісях 14-22 (інв..№ 6909).

Отже, станом на день розгляду справи Роботи відповідачем не виконані згідно п.5.7. Договору № 02.2-14.3-24 від 30.11.2011. Посилання відповідача на прийняття робіт згідно накладних та акту прийняття документації не може слугувати підтвердженням виконання Робіт за договором у зв'язку з наявністю у експертних органів зауважень, які надсилались відповідачу для виправлення але ним не виправлені, та отримання негативного звіту.

Отже, матеріали справи свідчать, що до цього часу роботи виконавцем за договором не виконані.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір № 02.2-14.3-24 від 30.11.2011 є договором підряду, а тому до нього має застосовуватись законодавство, що регулює даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів не виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості позивачу.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 27 383,64 грн. є правомірними.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 7 606,56 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Пунктом 7.6 Договору сторонами обумовлено стягнення штрафу у розмірі 25% від ціни Договору за відмову від виконання Робіт.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача штраф в сумі 7 606,56 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подачу даного позову становить 1609,50 грн. Отже, саме ця сума і підлягає стягненню з відповідача як судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт"Бориспіль" задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю"Вінсо - Сантел" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 33236734) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт"Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) основний борг в розмірі 27 383(двадцять сім тисяч триста вісімдесят три) грн. 64 коп., штраф в сумі 7 606(сім тисяч шістсот шість) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 1 609(одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.03.2013