Постанова

від 20.03.2013 по справі 5011-28/1737-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 5011-28/1737-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М., суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 року у справі№ 5011-28/1737-2012 за заявою доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" пробанкрутство за участю представників сторін: від ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" - Пінчук Ю.А.; ліквідатор - Прядко А.М.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 04.10.2012 року у справі №5011-28/1737-2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" (далі - боржник) призначено арбітражного керуючого Прядко А. М., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задоволено, а постанову господарського суду м. Києва від 04.10.2012 року у справі №5011-28/1737-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 року, а провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" припинити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзаців 21, 22 та 6 ст. 1 Закону сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори (комітет кредиторів), які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2012 року було порушено провадження у справі №5011-28/1737-2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника і призначено підготовче судове засідання на 15.03.2012 року.

Ухвалою підготовчого засідання місцевого суду від 15.03.2012 року було визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "АКБ "Київ", яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до ТОВ "МВБ Плюс" на загальну суму 666 185,65 грн., призначено у справі № 5011-28/1737-2012 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Прядка А. М.

Ухвалою попереднього засідання місцевого суду від 05.04.2012 року було визнано кредитором ТОВ "МВБ Плюс" ПАТ "АКБ "Київ" на суму 359 523,37 грн., включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "АКБ "Київ", визнані ухвалою підготовчого засідання суду від 15.03.2012 року на суму 666 185,65 грн., затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "МВБ Плюс" на загальну суму 1 025 709,02 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 04.10.2012 року у справі №5011-28/1737-2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" призначено арбітражного керуючого Прядко А. М., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва не погодилась з рішенням суду першої інстанції та звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Києва від 04.10.2012 року у справі №5011-28/1737-2012.

Судом апеляційної інстанції розглянуто апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва та прийнято рішення про залишення без задоволення апеляційної скарги податкового органу на постанову суду першої інстанції від 04.10.2012 року.

Однак як вбачається з матеріалів справи за результатами попереднього судового засідання 05.04.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до числа якого Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва не входить.

В матеріалах справи не містяться доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс".

Відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В апеляційній скарзі інспекція жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Стосовно доводів скаржника по порушення права останього у зв'язку з безпідставним порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" слід зазначити наступне.

Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" було направлено Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва, отже остання була обізнана про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Підставність порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" було предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні, що відбулося 15.03.2012 року та в судовому порядку не оскаржено.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Отже доказів, що оскаржувана постанова господарського суду м. Києва порушує права та обов'язки Державної податкової інспекції, ні до апеляційної скарги, ні до касаційної скарги не додано.

З приводу проведення органами ДПІ перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ Плюс" колегія суддів зазначає, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне провадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу ДПІ на постанову господарського суду м. Києва від 04.10.2012 року, суд апеляційної інстанції припустився порушень, зокрема, вимог ст.ст. 91, 106 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на згадану постанову господарського суду м. Києва підлягає припиненню.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. ст. 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 року у справі № 5011-28/1737-2012 скасувати. Прийняти нове рішення: "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 04.10.2012 року у справі № 5011-28/1737-2012 ".

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О.Є. Короткевич