Рішення

від 06.03.2013 по справі 914/256/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.13 Справа№ 914/256/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства Торгово - виробничої фірми «Технобудмат», с. Чишки Пустомитівського району Львівської області;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів;

про: стягнення 167 397 грн. 30 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Франт П.М. - заст. директора;

відповідача: Ковтунов І.А. - представник на підставі довіреності № 2-228 від 09.01.2013 року;

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 21.01.2013 року порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства Торгово - виробничої фірми «Технобудмат» до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» про стягнення 167 397 грн. 30 коп. Розгляд справи призначено на 06.02.2013 року.

У судовому засіданні 06.02.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Подав клопотання про зменшення суми позовних вимог з огляду на здійснену відповідачем часткову оплату в розмірі 10 000 грн. після подання позову. Представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі з огляду на те, що Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», до якої було заявлено позов, 27.12.2012 року припинила свою діяльність. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 13.02.2013 року для надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.

07.02.2013 року на розгляд господарського суду Львівської області поступило клопотання № 07-05 від 07.02.2013 року про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою від 13.02.2013 року суд здійснив заміну Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» її правонаступником Філією «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (79000, м. Львів, вул. Рубчака, 3 код ЄДРПОУ 25560823) в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладено на 04.03.2013 року.

У судовому засіданні 04.03.2013 року за клопотанням представників сторін судом оголошено перерву до 06.03.2013 року.

У судовому засіданні 06.03.2013 року позивачем подано клопотання про зменшення суми позову шляхом задоволення 138 093 грн. 79 коп., з яких 137 355 грн. 00 коп. основний борг та 738 грн. 79 коп. 3% річних.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

06.03.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань. Приватне підприємство Торгово - виробнича фірма «Технобудмат» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 167 397 грн. 30 коп.

Позивач у позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 110704943 від 18.07.2011 року, на виконання умов якого позивач виготовив і поставив відповідачу товар, визначений у накладних, на загальну суму 147 355 грн. 00 коп. Як визначено умовами договору (п. 7.1), протягом 120 днів відповідач повинен був оплатити отриманий товар. Станом на 15.01.2013 року оплата здійснена не була, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення заборгованих відповідачем коштів.

Оскільки оплата за товар відповідачем в передбачені договором строки не здійснена, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованої суми в розмірі 147 355 грн. 00 коп., на яку нарахував 8 988 грн. 66 коп. пені, 10 314 грн. 85 коп. штрафу та 738 грн. 79 коп. 3% річних.

Після порушення провадження відповідач здійснив часткову оплату боргу, проти позову частково заперечив, не погоджуючись з нарахованими штрафними санкціями, про що зазначає у відзиві на позовну заяву від 13.02.2013 року.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне: 18.07.2011 року між Приватним підприємством Торгово - виробничою фірмою «Технобудмат» (надалі по тексту рішення - позивач, покупець) та Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі по тексту рішення - відповідач, продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 110704943 (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець, який є власником товару зобов'язується поставити і передати його у власність (повне господарське володіння) покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціни товару, що є предметом цього договору, обумовлюються в специфікації (оформляється як додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору відповідно до п. 1.2 договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар (черепицю Рута ПЕ МН350/15-1190-0,5), що підтверджується видатковою накладною № ТРН 000404 від 18 липня 2012 року на суму 147 355 грн. 00 коп. Відповідно до п. 5.3 договору перехід права власності на товар відбувається в момент підписання накладної. Відповідно до п. 7.1 договору покупець проводить розрахунки з продавцем шляхом безготівкового перерахунку коштів протягом 120 днів після отримання продукції.

Як встановлено судом та не заперечувалась сторонами, відповідачем станом на дату подання позову вартість отриманого товару не сплачена, чим порушено умови укладеного між сторонами договору.

Після порушення провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату боргу, підтвердженням чого є платіжне доручення № 474 на суму 10 000 грн. 00 коп. від 31.01.2013 року. Тобто в процесі розгляду справи сума основної заборгованості зменшилась і складає 137 355 грн. 00 коп., про що сторони підписали акт звірки розрахунків за період з 17.12.2012 року по 05.02.2013 року.

05.03.2013 року Приватне підприємство торгово-виробнича фірма «Технобудмат» в особі заступника директора Франта П.М. подало клопотання про зменшення суми позову та стягнення із відповідача 137 355 грн. 00 коп. основного боргу та 738 грн. 79 коп. 3% річних.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до п. 7.1 договору купівлі-продажу покупець проводить розрахунки з продавцем шляхом безготівкового перерахунку коштів протягом 120 днів після отримання продукції. А згідно з п. 8.3 договору продавець під час приймання-передачі товару зобов'язаний передати покупцю документи, передбачені п. 1.3 договору. Пунктом 1.3 передбачено, що такими документами є накладні, в тому числі податкові. Як випливає з матеріалів справи, такий документ (видаткову накладну) відповідач отримав і повинен був здійснити оплату протягом 120 днів, що визначено умовами договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, на момент звернення до суду відповідач оплати не здійснював і сума заборгованості становила 147 355 грн.

З огляду на проведену відповідачем часткову оплату в розмірі 10000 грн. в процесі розгляду справи судом, борг відповідача перед позивачем зменшився і складає 137 355 грн. 00 коп.

Крім цього, в процесі розгляду справи по суті позивачем зменшено позовні вимоги внаслідок чого суму позову складає основна заборгованість в розмірі 137 355 грн. та 738 грн. 79 коп. 3% річних. Судом прийнято дане клопотання Приватного підприємства торгово - виробничої фірми «Технобудмат» № 06-03 від 05.03.2013 року до розгляду.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення і не тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення провадження в тій частині, на яку зменшились позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 137355 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення із відповідача 137355 грн. 00 коп. основної заборгованості та 3 % річних, які відповідно до здійсненого судом перерахунку складають 736 грн. 77 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (79026 м. Львів, вул. Рубчака, 3, код ЄДРПОУ 25560823) на користь Приватного підприємства Торгово-виробничої фірми «Технобудмат» (81144 Львівська область Пустомитівський район, с. Чишки вул. Шептицьких бічна, 17, код ЄДРПОУ 32886413) 137 355 грн. 00 коп. основного боргу, 736 грн. 77 коп. 3% річних та 2946 грн. 20 коп. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10000 грн. боргу.

Відмовити Приватному підприємству Торгово-виробничої фірми «Технобудмат» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2 грн. 02 коп. 3 % річних.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 14.03.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв