Ухвала

від 15.10.2014 по справі 914/256/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2014 р. Справа№ 914/256/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі Д.Зубкович розглянув матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про скасування постанови державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 16.07.2014 року по справі

за позовом: Приватного підприємства Торгово - виробничої фірми "Технобудмат", с. Чишки Пустомитівського району Львівської області;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м.Львів;

про: стягнення 167 397 грн. 30 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: Кізима Т.М. - представник на підставі довіреності б/н від 30.12.2013 року;

ДВС: Протченко Б.О. - представник на підставі довіреності № 11719 від 01.07.2014 року.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 31.07.2014 року прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про скасування постанови державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 16.07.2014 року. Розгляд скарги призначено на 26.08.2014 року.

У судовому засіданні 26.08.2014 року представник позивача не з'явився. Представник заявника подану заяву підтримав. Представник ДВС подав заперечення на скаргу. Розгляд скарги відкладено на 09.09.2014 року.

У судове засідання 09.09.2014 року позивач та державна виконавча служба явки представників не забезпечили, причин неявки не повідомили. Розгляд скарги відкладено на 23.09.2014 року.

У судове засідання 23.09.2014 року сторони та ДВС явки представників не забезпечили. Представник відповідача через канцелярію подав клопотання про відкладення розгляду скарги. Судом відкладено розгляд скарги на 30.09.2014 року.

У судове засідання 30.09.2014 року представник позивача не з`явився. Представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник ДВС подав клопотання про продовження строку рогляду справи на п'ятнадцять днів. Судом продовжено строк розгляду спарви та відкладено її розгляд на 07.10.2014 року.

У судове засідання 07.10.2014 року позивач явки представника не забезпечив. Представник відділу державної виконавчої служби проти скарги заперечив. Судом відкладено розгляд справи на 15.10.2014 року.

У судовому засіданні 15.10.2014 року скаржник подану скаргу підтримав, представник відділу державної виконавчої служби проти скарги заперечив.

У процесі розгляду скарги судом встановлено наступне. Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»» звернулось до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця при винесені постанови про арешт коштів боржника органу Державної виконавчої служби щодо виконання наказу № 0034540 по справі № 914/256/13-г, виданого 12.04.2013 року Господарським судом Львівської області, про «стягнення з Публічного Акціонерного товариства «Укртранстгаз», від імені якого діє філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», на користь Приватного підприємства Торгово-виробничої фірми «Технобудмат» 137 355 грн.00 коп. основного боргу, 736 грн. 77 коп. 3% річних та 2946 грн. 20 коп. судового збору, на загальну суму 141 037 грн. 97 коп.

Господарським судом Львівської області у справі № 914/256/13 позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" на користь Приватного підприємства Торгово-виробничої фірми "Технобудмат" 137 355 грн. 00 коп. основного боргу, 736 грн. 77 коп. 3% річних та 2946 грн. 20 коп. судового збору.

04.06.2013 року на виконання згаданого рішення суду від 06.03.2013 року відповідно до вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38196199, копію постанови скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома.

Після закінчення терміну, наданого боржнику для самостійного виконання судового наказу, державним виконавцем було розпочато прийом заходів з примусового виконання, зокрема, 09.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження; 17.09.2013 року на підставі п. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано її банкам до виконання, проте дана постанова не була прийнята банками до виконання; 07.10.2013 року державним виконавцем на підставі п.15.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 38196199 (у зв'язку із внесенням Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК»).

27.05.2014 року у Франківський відділ державної виконавчої служби Львіського міського управління юстиції надійшов лист від стягувача № 27/05/01, копія якого долучена до матеріалів справи, у якому зазначено, що станом на 23.05.2014 року сума основного боргу складає 98 000 грн., і заявлено вимогу про поновлення виконавчого провадження.

19.06.2014 року на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження» винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, копію постанови скеровано боржнику до виконання, стороні до відома.

Після закінчення терміну, наданого боржнику для самостійного виконання судового наказу, державним виконавцем знову розпочато прийом заходів з примусового виконання, а саме, 19.06.2014 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми заборгованості та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 103 грн. 21 коп.; 14.07.2014 року державним виконавцем на підставі п.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 38196199 до зведеного виконавчого провадження ВП № 44023559, оскільки у Франківському відділі державної виконавчої служби Львіського міського управління юстиції перебувало декілька виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»»; 16.07.2014 року на підставі п.1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» вважає вказану постанову незаконною і звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця при винесені зазначеної вище постанови про арешт коштів боржника. Скарга на дії державного виконавця обґрунтовується тими обставинами, що розрахункові рахунки, на які накладено арешт, мають спеціальний статус використання, а саме на виконання постанов Кабінету Міністрів України, виплати заробітної плати працівникам Публічного акціонерного товариства, відшкодування розрахунків по лікарняних листках за рахунок Фонду соціального страхування, зарахування у заставу коштів для проведення конкурсних торгів, тобто всі ці рахунки є вкрай важливі для функціонування підприємства, а арешт коштів призведе до заборгованості перед працівниками та бюджетом, а відповідно і пені. Одночасно скаржник просив забезпечити розгляд скарги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа на час розгляду скарги в суді.

Подану скаргу та клопотання про забезпечення розгляду скарги суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Як підтверджується матеріалами скарги, а саме відповіддю Державної податкової служби України від 12.05.2014 року № 1003637560 на запит № 4594731 від 08.05.2314 року, за публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» зареєстровано 19 відкритих рахунків у 9 банківських установах.

16.07.2014 року представником Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» у Франківський відділ державної виконавчої служби було надано інформацію про відкриті розрахункові рахунки та про їх призначення. Так згідно з поданою у матеріали справи довідкою станом на 15.06.2014 року боржник має 6 відкритих рахунків в 3 банківських установах.

Із матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що арешт на кошти накладено у 2 банківських установах - Публічному акціонерному товариству «Державний Ощадний Банк України» та Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра», у всіх інших - відмовлено в накладені арешту. Зокрема, відповідно до відповіді Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» від 30.07.2014 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи, до виконання прийняті постанови про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням ВП № 42810487, 38196199, 40904313, 42426686, 37201555, 42426377, 42534684 від 16.07.2014 року. Стосовно рахунку боржника № 26000086602000, матеріалами справи підтверджено, що він відкритий в Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра», є поточним для розрахунків із заробітної плати і сплати платежів до бюджету. Однак, з матеріалів зведеного виконавчого провадження № 44023559 вбачається, що даний рахунок є основним розрахунковим рахунком, з якого здійснюється виплата за дебіторською заборгованістю: 02.06.2014 року у Франківський ВДВС ЛМУЮ надійшло повідомлення про часткове виконання виконавчого провадження № 40904313 у сумі 60 000 грн.; 14.07.2014 року у Франківський ВДВС ЛМУЮ надійшло повідомлення про часткове виконання виконавчого провадження № 38196199 у сумі 49 355 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень із матеріалів зведеного провадження № 44023559.

Згідно з відповіддю Державного ощадного банку України від 22.07.2014 року, копія якого долучення до матеріалів справи, до виконання прийнято постанову про накладення арешту на кошти у межах суми 112 207 грн. 01 коп. по поточному рахунку №260073011282879 в національній валюті та поточному рахунку зі спеціальним режимом використання №26030301182879 в національній валюті боржника.

На адресу відділу державної виконавчої служби 05.08.2014 року надійшли заяви про зупинення виконавчого провадження ВП № 338196199 щодо стягнення 141 037 грн. 97 коп. на рахунки Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» та про зняття арешту з рахунків боржника (37126620018053, 26044086602000, 26009086602001, 26007301182879, 2630301182879).

Постановою від 21.08.2014 року зупинено виконавче провадження № 38196199.

Відповідно до п. 3.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року N 512/5, зупинення виконавчого провадження, відкладення провадження виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставою для скасування раніше вжитих заходів до примусового виконання рішення.

Відповідно до гл. 4 про «Загальний порядок звернення стягнення на майно божника» Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень не передбачено накладення арешту на кошти на окремі рахунки боржника. Натомість гл. 4, ст. 52 Закону зобов'язує державного виконавця накладати арешт в першу чергу на усі кошти та інші цінності боржника, в тому числі на рахунки, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших установах.

Відповідно до гл. 5 «Особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи» Закону України «Про виконавче провадження» при вчинені заходів з примусового виконання в частині звернення стягнення на кошти боржника державний виконавець діє у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 4 ст. 65 Закону державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Ст. 65 Закону визначає виключний перелік коштів, які не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, а саме кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (це кошти, які перебувають на спеціальному казначейському рахунку); суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості та кошти у вигляді кредитів, які суднобудівні підприємства спрямовують на фінансування будівництва або ремонту морських, річкових суден чи техніки, що перебувають на окремих рахунках підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник як на підставу своїх вимог посилається, на довідку Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» від 16.07.2014 року № 2366/1-05, згідно з якою рахунок 26000086602000 - призначений для виплати заробітної плати і сплати платежів до бюджету, рахунок 26009086602001 - додатковий рахунок для зарахування коштів у заставу як виду забезпечення пропозицій конкурсних торгів (відкриті в ПАТ КБ «Надра») та рахунки 260073011282879, 26030301182879, відкриті в ПАТ «Державний Ощадний Банк України», є рахунками зі спеціальним режимом використання.

Однак, доказів, які б підтверджували посилання скаржника про спеціальний режим використання вказаних рахунків ні до скарги, ні в судових засіданнях скаржником подано не було. Крім цього, із наявних у матеріалах справи платіжних доручень підтверджено, що скаржником з рахунку 26000086602000, відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра», 18.05.2013 року, 15.03.2013 року, 30.12.2013 року, 14.07.2014 року перераховувалися грошові кошти за товар згідно з відповідними накладними, що свідчить про використання рахунку не за спеціальним призначенням, на який не може накладатися арешт, що у свою чергу спростовує позицію скаржника.

Дослідивши представлені суду докази, суд приходить до висновку, що постанова про арешт коштів винесена у відповідності до законодавства, яким зобов'язаний керуватись державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дії державного виконавця, які полягають у винесенні постанови про накладення арешту на кошти боржника, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, відтак, підстав для визнання постанови неправомірною немає.

Стосовно клопотання скаржника про забезпечення розгляду скарги на дії державного виконавця в порядку ст. 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа на час розгляду скарги в суді, суд зазначає наступне.

Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», господарським судам слід мати на увазі, що наведений у статті 66 ГПК перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, так само як і передбачений статтею 67 ГПК перелік цих заходів (частини перша і п'ята останньої із зазначених статей), є вичерпними.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

Оскільки скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, а не з позовною заявою, то у суду немає підстав для задоволення поданого клопотання про забезпечення розгляду скарги.

Керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" на постанову державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 16.07.2014 року про арешт коштів відмовити.

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про забезпечення розгляду скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа відмовити.

Ухвала про розгляд скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України

Суддя Матвіїв Р.І.