cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.03.2013 р. справа №10пн-к/5014/3117/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Дучал Н.М.
Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.
при секретарі Трофимович Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Андрєєва О.М., за довіреністю
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, м. Київ на рішення господарського судуЛуганської області від 17.01.2013р. (підписане 22.01.2013р.) у справі№ 10пн-к/5014/3117/2012 (суддя Мінська Т.М.) за позовомГромадської організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Восток», м.Луганськ провизнання правомірним рішення загальних зборів
Позивач, Громадська організація фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України, м. Київ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Восток», м.Луганськ про визнання правомірним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Восток», засвідченого протоколом від 16.11.2012р., стосовно виключення фізичної особи - учасника товариства Вітренка Анатолія Микитовича у зв'язку зі смертю; відмови спадкоємцю Вітренко Раїсі Олександрівні у вступі до ТОВ «Динамо-Восток» у якості учасника; затвердження нового розподілу часток: ФСТ «Динамо» України - 100%, у зв'язку зі зміною у складі учасників ТОВ «Динамо-Восток» та проведення реєстрації змін до статуту.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що ФСТ «Динамо» України, єдиним учасником ТОВ «Динамо-Восток», який володіє 7% голосів, прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів учасників від 16.11.2012р., про виключення фізичної особи - учасника товариства Вітренка Анатолія Микитовича у зв'язку зі смертю; відмову спадкоємцю Вітренко Раїсі Олександрівні у вступі до ТОВ «Динамо-Восток» у якості учасника; здійснення виплати спадкоємцю дійсної вартості частини майна, що підлягає видачі та виплаті; затвердження нового розподілу часток - ФСТ «Динамо» України - 100%, у зв'язку зі зміною у складі учасників ТОВ «Динамо-Восток». Однак зазначений протокол загальних зборів ТОВ «Динамо-Восток» не був прийнятий як належний державним реєстратором для проведення реєстрації змін через відсутність необхідного для прийняття рішення загальними зборами кворуму, передбаченого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства». Тому, позивач дійшов висновку щодо можливості захисту корпоративних прав шляхом задоволення позову та прийняття судового рішення про визнання правомірним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Динамо-Восток», засвідченого протоколом від 16.11.2012р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. у справі №10пн-к/5014/3117/2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав.
Громадська організація фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України, м.Київ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. №10пн-к/5014/3117/2012; визнати право учасника Товариства приймати рішення, якщо його доля у статутному капіталі є меншою 60%, за умови, що не має інших учасників Товариства і не має іншого шляху прийняття рішень про виключення учасника у зв'язку зі смертю, внесення змін до статуту з приводу зміни у складі учасників Товариства, інакше як через загальні збори, і підтвердити правомірність рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Восток», засвідчене протоколом від 16.11.2012р., стосовно виключення фізичної особи - учасника товариства Вітренка Анатолія Микитовича у зв'язку зі смертю; відмови спадкоємцю Вітренко Раїсі Олександрівні у вступі до ТОВ «Динамо-Восток» у якості учасника; затвердження нового розподілу часток: ФСТ «Динамо» України - 100% у зв'язку зі зміною у складі учасників ТОВ «Динамо-Восток» та проведення реєстрації змін до статуту.
В обґрунтування скарги позивач зазначає, що він звернувся з позовом до господарського суду Луганської області про визнання рішень загальних зборів правомірними, оскільки цей спосіб є подібним способу захисту, передбаченому ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГПК України, а саме - визнання права учасника товариства приймати рішення, якщо його доля у статутному капіталі є меншою 60%, за умови, що не має інших учасників товариства, і не має іншого шляху прийняття рішень про виключення учасника у зв'язку зі смертю, внесення змін до статуту з приводу зміни у складі учасників товариства, інакше як через загальні збори.
ТОВ «Динамо-Восток» проти апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві від 14.03.2013р. на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу - безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивачем нормативно не обґрунтовано обраний спосіб захисту, не наведено жодного доводу та не надано доказів на підтвердження того, які саме його права порушені з боку відповідача. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Позивач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1 розділу 1 Статуту, нову редакцію якого зареєстровано 21.06.2005р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Динамо-Восток» створено як корпоративне підприємство з метою одержання прибутку.
Учасниками товариства є: громадянин України Вітренко Анатолій Микитович та юридична особа Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України (п. 1 розділу 3 Статуту ТОВ «Динамо-Восток»).
Статутний капітал становить 989 934 грн. Частки в статутному капіталі розподіляються наступним чином: Вітренко А.М. - вклад на суму 920 883 грн., що складає 93,024686%; Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України - вклад на суму 69 051 гривень, що складає 6, 975314% (п. 1 розділу 4 Статуту ТОВ «Динамо-Восток»).
З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2011р. Вітренко Анатолій Микитович помер.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.03.2012р. (спадкова справа №3/2012р.), посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Приходько Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №513, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна Вітренка Анатолія Микитовича, 13.06.1938р.н., який помер 31 серпня 2011 року, є його дружина Вітренко Раїса Олександрівна, 21.05.1937р.н., у тому числі з урахуванням Ѕ частки у спадщині, від якої відмовилась донька померлого Бєлоусова Лілія Анатоліївна. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Динамо-Восток» у розмірі 920 883,00грн., що складає 93,024686 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо-Восток", яка належала померлому Вітренко Анатолію Микитовичу згідно до статуту ТОВ "Динамо-Восток", затвердженого рішенням загальних зборів від 14.06.2005р., засвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Н.Г. Дунамалян 14.06.2005р. за реєстровим №497, 498, витягу серії АЖ №817352 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2012р., виданого державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради та довідки №14/03 від 14.03.2012 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Динамо-Восток».
Як свідчить Протокол від 16.11.2012р. без номеру, 16.11.2012р. відбулось засідання загальних зборів ТОВ «Динамо-Восток», на якому прийняті рішення, зокрема, про: виключення фізичної особи - учасника ТОВ «Динамо-Восток» Вітренка Анатолія Микитовича у зв'язку зі смертю; відмову спадкоємцю Вітренко Раїсі Олександрівні у вступі до ТОВ «Динамо-Восток» у якості учасника; здійснення виплати спадкоємцю дійсної вартості частини майна, що підлягає видачі та виплаті після здійснення всіх аудитних та фінансово-громадських процедур щодо визначення розміру зазначеної вище виплати у порядку та в строки, передбачені чинним законодавством України; затвердження наступного порядку розподілу часток: Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України - 100 відсотків, у зв'язку зі зміною у складі учасників ТОВ «Динамо-Восток»; внесення та затвердження змін до Статуту ТОВ «Динамо-Восток» щодо затвердження розподілу часток.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України та ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
За положеннями пункту 4 розділу 3 Статуту ТОВ «Динамо-Восток», особи, які бажають вступити до товариства набувають статус учасників товариства за будь-яких наступних підстав: а) внесення вкладу до статутного капіталу товариства; б) придбання частки (її частини) учасника, який відступив відповідно до цього статуту або в самого товариства згідно положень пункту 3 розділу 5 Статуту; в) прийняття спадкоємця - фізичної особи або правонаступника - юридичної особи до складу учасників. У випадку вступу до Товариства на підставі , передбаченій підпунктом в) п.4 цього Розділу, на розгляд загальних зборів подається документ, який підтверджує право на частку в статутному капіталі. Рішення з будь-яких вказаних підстав розглядаються на загальних зборах.
Згідно з ч. 5 ст. 147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
За приписами ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
Пунктом 5 розділу 5 Статуту ТОВ «Динамо-Восток» передбачено, що частка в статутному капіталі товариства може перейти до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасників товариства, якщо таке рішення буде прийнято на загальних зборах учасників товариства. При відмові спадкоємця (правонаступника) від частки в статутному капіталі товариства чи при відсутності згоди товариства, спадкоємцю (правонаступнику) повертається в натуральному виді чи виплачується в грошовій формі частка майна товариства, що належала спадкодавцю (припиненій юридичній особі), та належна частина прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту смерті спадкодавця (припинення юридичної особи); вартість частини майна визначається на день смерті спадкодавця (припинення юридичної особи).
За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», з якою узгоджується й п.5 Розділу 6 Статуту ТОВ «Динамо-Восток», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
При цьому, Президією Вищого господарського суду України в п. 3.2.4. Рекомендацій від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначено, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участь у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа має вказати в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Ані зазначеними правовими нормами, ані будь-якими іншими законодавчими положеннями, не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання правомірним рішення загальних зборів.
Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» звертає увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, і які не випливають із положень законодавства, та зазначає, що у зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, які є за своєю правовою природою актами, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше, тобто існує презумпція легітимності рішень відповідних органів управління. Не підлягають задоволенню також вимоги про визнання: загальних зборів учасників (акціонерів) товариства такими, що відбулися; реорганізації такою, що відбулася; рішень загальних зборів дійсними; рішень загальних зборів такими, що підлягають виконанню. Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
Враховуючи предмет спору та характер правовідносин у даній справі, доводи апелянта, що обраний ним спосіб захисту є подібним способу, передбаченому ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГПК України, а саме - визнання права, є неспроможними, оскільки визнання права є способом захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами права з приводу наявності чи відсутності між сторонами правовідносин, і відповідно наявності чи відсутності права та обов'язку. Крім того, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається скаржник, взагалі не регулюється питання захисту прав.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки вимога позивача про визнання правомірним рішення загальних зборів учасників не відповідає встановленим законодавством способом захисту прав.
Вимоги апелянта про визнання права учасника Товариства приймати рішення, якщо його доля у статутному капіталі є меншою 60%, за умови, що не має інших учасників Товариства і не має іншого шляху прийняття рішень про виключення учасника у зв'язку зі смертю, внесення змін до статуту з приводу зміни у складі учасників Товариства, інакше як через загальні збори, з огляду на положення ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не розглядалися апеляційним господарським судом, оскільки є новими вимогами та не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. (підписане 22.01.2013р.) у справі №10пн-к/5014/3117/2012 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Громадську організацію фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, м.Київ.
Результати апеляційного провадження у справі №10пн-к/5014/3117/2012 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Громадської організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. (підписане 22.01.2013р.) у справі №10пн-к/5014/3117/2012 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. (підписане 22.01.2013р.) у справі №10пн-к/5014/3117/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: О.І. Склярук
Л.В. Ушенко
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,
1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2013 |
Оприлюднено | 01.04.2013 |
Номер документу | 30278576 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Дучал Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні